Людмила Демченко: «Майже 56 % донарахованих по Україні сум донараховані у м. Києві»

07 Червня 2016
Аа Аа

Місто Київ без перебільшення один з найважливіших регіонів України. І саме тому керівник столичної фіскальної служби Людмила Демченко впевнена, що податкове відомство Києва – це фарватер всіх ідей, і воно має бути попереду всіх регіонів, задавати необхідний темп всім податківцям України. В інтерв’ю голова ГУ ДФС у місті Києві поділилася з користувачами TaxLink головними новаторськими проектами податкової, успіхами, планами, а також проблемами, які сьогодні хвилюють податківців. Автоматизація процесів, підвищення кваліфікації інспекторів, запровадження пілотних новаторських проектів у структуру ДФС – пріоритет для фіскальної служби Києва. За статистикою, на сьогодні у ДФС міста Києва 67 тис. платників ПДВ і 124 тис. підприємств, які подали декларацію з податку на прибуток. Щомісячно ГУ ДФС у м. Києві дає близько 3 млрд грн від 11 % до 14 % надходжень до бюджету від усіх податків йде саме від столичної податкової. «Раніше було більше, але в цьому році від нас до офісу великих платників забрали 457 платників, які давали нам 40 % надходжень до бюджету», – сказала Людмила Демченко.

Які основні тренди 2016 року в податковому адмініструванні?

Реформа фіскальної служби передбачає модернізацію процесів адміністрування податків та зборів. Це дозволить перетворити ДФС в дійсно прозору сервісну службу, детінізувати економіку та забезпечити стабільні надходження до бюджету.

До основних трендів податкового адміністрування можна сміливо віднести імплементацію законодавчих змін до Податкового кодексу України. Наразі фіскальною службою вже запроваджено електронне адміністрування ПДВ, систему електронного адміністрування реалізації пального, посилено контроль за трансфертним ціноутворенням, створено автоматизовану систему аналізу та управління ризиками.
Безперечно, важливою новацією цього року є запровадження Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) та Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН). Цей сервіс дозволяє уникнути маніпуляцій на ринку пального та забезпечити прозорість адміністрування акцизного податку.

Серед інших пріоритетних завдань – подальша розбудова та електронізація сервісів ДФС для платників податків. Так, з січня цього року вже функціонує оновлений "Електронний кабінет платника", який дозволяє працювати з органами фіскальної служби в режимі реального часу дистанційно.

Як Ви можете оцінити на практиці нововведення у системі електронного адміністрування ПДВ?

Сьогодні система електронного адміністрування ПДВ працює на постійній основі. Безумовно, її запровадження не дає можливості формувати фіктивний кредит, і відповідно зменшується обсяг тіньової економіки.

Для реєстрації податкових накладних необхідна наявність у платника сум ПДВ по отриманих податкових накладних та сум, сплачених при імпорті товарів, за їх недостатності – поповнення рахунку коштами. Тобто за допомогою таких правил забезпечується відповідність сум нарахованого та сплаченого ПДВ, оскільки суми податку від доданої вартості гарантуються грошовими коштами.

Завдяки дієвим заходам, ГУ ДФС у м. Києві руйнує схеми ухилення від оподаткування та упереджує їх виникнення і як наслідок, відбувається зменшення фіктивного податкового кредиту на 48 %.

Зазначене безпосередньо вплинуло на надходження.

Лише за попередні 4 місяці поточного року до бюджету надійшло 5,4 млрд грн ПДВ, що на 6 % більше відповідного періоду минулого року (5,1 млрд грн). А це плюс 300 млн грн до державної скарбниці.

Система електронного адміністрування акцизного податку. Які перші кроки?

Як я вже зазначила, цього року відбулись революційні зміни в адмініструванні акцизного податку, а саме: з 1 березня 2016 року запроваджена Система електронного адміністрування для акцизного податку (СЕА РП) та єдиний реєстр акцизних накладних (ЄРАН) (внесено зміни до ПК України Законом України від 24.12.2015 № 909-VІІI).

Серед новацій – введення акцизної накладної як обов'язкового електронного документа, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку та запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального, де будуть обраховуватись обсяги пального за кожним кодом товарної підкатегорії УКТЗЕД.

У зв'язку з цим, створено електронний сервіс, який на сьогодні функціонує в автоматичному режимі на рівні ДФС України в повному обсязі.

В результаті роботи даної системи та вжитих контрольно-перевірочних заходів ГУ ДФС у м. Києві упереджено легалізацію ПММ на 78,1 млн літрів.

Статистика по м. Києву:

  • в системі зареєстровано 799 суб'єктів господарювання;
  • подано актів інвентаризації в загальній кількості 320 СГД, якими заявлено залишки ПММ на 168,1 млн літрів.

 

“Один із інноваційних проектів ДФС у м. Києві – новий алгоритм взаємодії з платниками – Додаткова угода до Договору про визнання електронних документів”

 

Керівництво держави взяло курс на створення ДФС «з людським обличчям». Акценти на сервісну функцію служби. Що зроблено в цьому напрямку в Києві?

Так, владно-репресивний орган старого зразка дійсно перетворюється на справжню сервісну службу європейського рівня. Віднедавна столичним органом ДФС справді було змінено вектор розвитку відомства і пріоритетним напрямком його роботи стало створення умов для спрощення взаємовідносин з платниками та налагодження сприятливого бізнес-клімату в столиці. Ми активно працюємо над покращенням якості наданих послуг та намагаємося усіляко, в межах закону, йти назустріч нашим платникам і доводимо, що готові до відкритого діалогу.

Зокрема, столичним відомством ДФС активно використовуються нові шляхи комунікацій з платниками: сеанси зв’язку «Skype – години», під час яких можна поставити питання безпосередньо мені, та активна сторінка у соціальній мережі Facebook, де можна ознайомитися з подіями, що відбуваються у відомстві.

Запроваджено два новітні інноваційні проекти, які вже дають перші позитивні результати: «Офіс аудиту» і новий алгоритм взаємодії з платниками – Додаткова угода до Договору про визнання електронних документів.

Затверджений «Офіс аудиту» ми вже переводимо з пілотного проекту в структуру ДФС Києва. Ми бачимо позитивні результати. До мене приходять платники і розповідають про дуже якісний підхід аудиторів. Тому що аудитор – це працівник податкової служби, який повинен відповідати цілому ряду критеріїв. Зокрема, він має бути освіченим, інтелігентним, має керуватися законодавчими актами, а не своєю власною думкою. Аудитор повинен мати дуже багато показників, адже перше враження про податкову залежить від аудитора, від інспектора.

З появою «Офісу аудиту» зменшилась кількість запитів до платників податків і, відповідно, кількість скарг теж зменшилась. Раніше платник приходив до податкової зі скаргами на те, що тримав близько 30 запитів. Відтепер є один підрозділ, який чітко контролює всю ситуацію і дає запит тільки в тому випадку, якщо раніше його не було.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було розроблено новий алгоритм взаємодії з платниками та напрацьовано документ, яким покликано удосконалити, зокрема, процедуру вирішення спірних питань – Додаткова угода до Договору про визнання електронних документів. Основною метою розробки цього новітнього підходу у частині електронного документообігу податкових документів є сприяння детінізації роботи підприємств, забезпечення рівних умов для бізнесу та упередження і виявлення несанкціонованого використання електронного ключа третіми особами.

Розкажіть про специфіку розірвання договорів про електронну звітність. Яка статистика в Києві?

Основною метою розробки новітнього підходу до роботи з платниками податків в частині електронного документообігу податкових документів є сприяння детінізації роботи підприємств, забезпечення рівних умов для бізнесу та упередження і виявлення несанкціонованого використання електронного ключа третіми особами.

Відтепер, у разі виявлення ризикових ситуацій та виникнення спірних питань, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді та за умови повного дотримання і збереження прав громадян, контролюючий орган має право повідомити платника податків про тимчасове зупинення дії Договору про визнання електронних документів.

У свою чергу платник, що отримав таке повідомлення, протягом 5 робочих днів має право з’явитись до контролюючого органу та надати відповідні пояснення і документи на підтвердження автентичності податкових документів в електронному вигляді.

У випадку, якщо сторони договору не дійшли консенсусу та не врегулювали спірні питання, контролюючий орган приймає рішення про тимчасове зупинення дії Договору.

Якщо платник податків не погоджується з прийнятим рішенням про тимчасове зупинення дії Договору, він має право оскаржити його не тільки у судовому порядку, як зараз передбачено Наказом 233, а й у порядку досудового врегулювання спорів.

Головним управлінням ДФС Києва систематично проводиться моніторингова та інформаційно-аналітична робота, під час якої фахівці відомства працюють над виявленням ризикових ситуацій у роботі підприємств та діагностикою їх недоліків.

На сьогодні у м. Києві перебуває на обліку майже 67 тис. платників ПДВ. За результатами аналізу квітня, до поля зору фахівців столичного фіскального відомства потрапило 267 підприємств з ознаками ризикових операцій з ПДВ, тобто 0,4 % від всіх платників ПДВ, і лише 2 з них підтвердили відповідність відомостей, зазначених у податкових накладних.

Тож можна сказати, що новий алгоритм додаткової угоди є дієвим інструментом у боротьбі з тіньовою економікою та його запровадження має сприяти покращенню бізнес-клімату столиці.

З якими проблемами на сьогодні стикається податкове відомство у Києві? Які у Вас пріоритетні задачі та плани?

Коли ми брали наших аудиторів на роботу, вони проходили психологічні тести, для проведення яких були запрошені психологи з кафедри психології університету Шевченка. Психологи були вражені, якими вразливими службовцями є наші інспектори. На тестах аудитори відповідали на питання стосовно рівня заробітної плати. Звичайно, що ми можемо на сьогоднішній день нашим аудиторам запропонувати? Чим ми можемо їх залучити? Зарплата у нас трохи більше, ніж в районних ДПІ в місті. Тому ми пропонуємо їм всілякі курси і тренінги. Відгукнулась громадськість, аудиторські компанії, які безкоштовно проводять навчальні програми і тренінги. Аудиторська палата дуже відповідально поставилась до цього питання.

 

“Наша ідея полягає в тому, щоб підвищити професійний рівень інспектора. Щоб «інспектор» звучало гордо, і щоб люди з такою посадою пишалися, що вони працюють у цій службі”

 

Я разом з заступником нещодавно їздила в Ірпінь до наших випускників. І ми пропонували їм приходити до нас на роботу, тому що, в основному, це нам необхідні люди, які є професіоналами. А для того, щоб стати професіоналом, треба тривалий час для набування досвіду. Потрібно розбиратися у всіх тонкощах податкового законодавства. Я вважаю, що в податковій повинні працювати саме професіонали, а особливо це стосується аудиторів.

У нас зараз проходить реформа аудиторів, інспекторів. Наша ідея полягає в тому, щоб підвищити професійний рівень інспектора. Щоб «інспектор» звучало гордо, і щоб люди з такою посадою пишалися, що вони працюють в цій службі.

 

“Чому хтось має всю свою господарську діяльність націлювати на те, щоб сплачувати податки, виплачувати зарплати і працювати на процвітання нашої держави, а хтось має таким чином мінімізувати податки і недоплачувати кошти до бюджету?”

 

Що стосується неплатників, то у нас щодо них колосальна проблема. По місту Києву в середньому зафіксовано близько 350 суб'єктів (перевертнів). Максимальна кількість таких суб'єктів доходила до 400. З 67 тис. це не такий великий відсоток, але в той же час, мінімізація податкових зобов'язань по таких платникам по місту Києву складала 367 млн грн, 400 млн грн, 500 млн грн. Найбільша цифра – 550 млн грн. Тому при нашому плані у 1,45 млрд грн. – це суттєва цифра. 400 млн грн. збирається з тих платників, які мінімізують податки. Я вважаю, що наше завдання повинно полягати у виявленні та знищенні таких схем по мінімізації. Ми повинні боротися з цим і показувати, яким чином ми це робимо.

На сьогоднішній день ми впроваджуємо новий алгоритм відпрацювання таких суб'єктів. Це рання діагностика. Як це працює? Як тільки підприємство зареєструвало податкову накладну, ми в дуже оперативному і швидкому порядку дивимось, що у нас на вході, причому кілька періодів, що у нас на виході. Потім, після виявлення суб'єкта, доводимо підприємство в районне ДПІ і говоримо про те, що в даному випадку ми за новим алгоритмом відправляємо такому платнику повідомлення, що йому необхідно прийти до податкової інспекції і надати відповідні документи. У цьому місяці з моменту введення алгоритму у нас всього лише 267 суб'єктів і ми їм вже вислали повідомлення на електронну пошту з проханням прийти до податкової інспекції на робочу групу.

Але, як правило, такі суб’єкти не ті, хто приходить і надає відповідні документи, тому що їх задача зовсім інша. За статистикою із цих 267 суб’єктів по декларації за квітень до нас в податкові інспекції звернулось лише 8 суб’єктів. На сьогоднішній день у нас масово пішла перереєстрація таких суб’єктів. Ці підприємства ліквідуються без самої процедури ліквідації. І тому, я вважаю, що ця ситуація, а саме боротьба з тіньовими схемами, і ця боротьба формування сумнівного податкового кредиту на сьогодні є пріоритетною для податківців, тому що за рахунок цього недоплачуються податки в бюджет. І чому хтось має платити 100 % правильно і всю свою господарську діяльність націлювати на те, щоб сплачувати податки, виплачувати зарплати і працювати на процвітання нашої держави, а хтось має таким чином мінімізувати податки і недоплачувати податки до бюджету?

Тому сьогодні ми працюємо за відповідним алгоритмом і ми бачимо результат. Ми розраховуємо на те, що потрібен час. Час для того, щоб підвищився рівень культури, і для того, щоб дійсно змінилося ставлення до ревізорів.

Яка статистика податкових перевірок у м. Києві?

Із впровадженням пілотного проекту «Офіс аудиту» в ГУ ДФС у м. Києві функції з проведення податкових перевірок повністю перейшли до підрозділу «Офіс аудиту». Щодо статистики податкових перевірок, то підрозділами аудиту за 4 місяці 2016 року проведено 1331 перевірку, за 2015 рік – 1587 перевірок. Кількість планових перевірок залишилася майже незмінною та склала 220, а от позапланових – зменшилася на 1003 перевірки та склала 694, фактичних перевірок – збільшилася на 310 та склала 417.

За результатами проведених перевірок, суб’єктам господарювання донараховано податкових зобов’язань на суму 1 млрд 482,5 млн грн, у тому числі 758,8 млн грн по планових перевірках; 700 млн грн – позапланових та 23,8 млн грн по здійсненим фактичним перевіркам.

Узгодженими є 1 млрд 288 млн грн (або 86,9 %) від донарахованих сум, що на 486,8 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року (801,4 млн грн). Рівень узгодження збільшився на 52 пункти до аналогічного періоду минулого року (34,9 %) (по Україні рівень узгодження – 21,1 %).

Майже 56 % донарахованих по Україні сум донараховані у м. Києві (1288,2 млн грн від донарахувань по Україні – 2306,4 млн грн). При тенденції до зменшення кількості перевірок, до бюджету надійшло 279,6 млн грн, що на 118,1 млн грн менше, порівняно з відповідним періодом минулого року (397,7 млн грн).

За результатами 4 місяців 2016 року, рівень стягнення донарахованих сум становить 21,7 відсотки, що на 27,9 пункти менше, ніж за аналогічний період минулого року (49,6 %), при цьому питома вага надходжень по м. Києву становить третину або 34 % (279,6 млн грн) надходжень по Україні (820,7 млн грн).

Слід зазначити, що з урахуванням змін до організації та проведення перевірки, які відбулися в аудиті, перевіряючі більш детально та виважено ставляться до збору доказової бази і оформлення матеріалів перевірки, та не здійснюють донарахування, які в майбутньому легко скасовуються в ході апеляційного або судового оскарження.

Протягом січня–квітня 2016 року донараховано на:

  • 1 планову перевірку – 2,6 млн. грн. (по Україні 0,9 млн грн),
  • 1 позапланову перевірку – 1,4 млн. грн. (по Україні 0,3 млн грн).

Сплачено на:

  • 1 планову перевірку – 0,8 млн грн (по Україні 0,3 млн грн),
  • 1 позапланову перевірку – 0,3 млн грн (по Україні 0,1 млн грн).

Що б ви хотіли впровадити в ДФС Києва і чого, навпаки, хотілося б позбутися?

По-перше, я б дуже хотіла, щоб ті новації, які ми сьогодні застосовуємо вже були включені в нашу структуру. Щоб вони були не пілотними і щоб ми працювали в режимі.

По-друге, я хочу, щоб в найкоротші терміни були переглянуті функції наших співробітників, тому що є ряд таких питань, де ми бачимо, що люди з ранку до вечора зайняті, а результат не тішить нас. Тому що, коли ми відпрацьовуємо той ризиковий сумнівний кредит, там значну кількість аудиторів задіяно в цьому процесі, ми нараховуємо відповідні суми, потім іде судове апеляційне оскарження. До речі, в м. Києві доволі гарний показник виграшних справ у суді. По статистиці – це 40 % від всіх справ, які є. Але, на жаль, сплата йде максимум 5 %.

Також я б хотіла, щоб в найближчий час було врегульовано питання щодо ліквідації суб’єктів, адже на сьогодні це доволі велика проблема.

Хотілось би гідних заробітних плат для податківців.

Основним пріоритетом залишається автоматизація всіх процесів. За цим наше майбутнє. Потрібно змінити старі підходи до перевірок. Наприклад, сьогодні розглядається питання стосовно ризиків. Ми повинні брати краще від досвіду інших країн.

Хотілося б змінити свідомість наших платників, адже свідомість платника і свідомість податківця – це два невід’ємних явища.

Ми говоримо всім: приходьте до податкової інспекції, надавайте ці документи, аби ми не витрачали свій час і не складали ці повідомлення-рішення, тому що це той процес, який відволікає від роботи і нашого податківця, і фізичну особу.

Я вважаю, що ми разом із законодавцями, громадськістю, ЗМІ маємо приділити колосальну увагу цій роз’яснювальній роботі – пояснити нашим людям, що наша свідомість має йти в ногу з часом, що в нашій державі всі громадяни мають бути свідомими і мають чесно сплачувати податки.

 

Журналіст TaxLink

Олена ЧОРНОГОР

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments