Ліцензійна та рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України

Напрацювання з впровадження 4G на території України розпочались з підписання Президентом України Указу № 445/2015, яким визначається, що впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого покоління має бути здійснено у 2017 році.

Проте Генеральний директор Українського державного центру радіочастот Володимир Корсун зазначає, що для впровадження 4G необхідно реформувати порядок використання смуг радіочастот, що наразі зайняті іншими користувачами. Цей процес є досить складним і обтяжливим, оскільки власники ліцензій на користування РЧР та дозволів на експлуатацію РЕЗ та ВП (даними документами встановлюється діапазон смуг радіочастот та загальна ширина смуг радіочастот, що використовується користувачами-власниками дозвільних документів) неохоче ставляться до змін використовуваних смуг радіочастот.

Протягом серпня 2016 року у Верховній Раді були зареєстровані численні законопроекти щодо скасування рентної плати за користування РЧР та впровадження ліцензійної плати, порядок та розміри якої встановлюватимуться Кабінетом Міністрів за пропозиціями НКРЗІ. Серед таких є зареєстровані 30 серпня 2016 року у Верховній Раді два законопроекти, якими пропонується внести зміни до порядку користування радіочастотним ресурсом України:

  1. проект Закону про радіочастотний ресурс України № 5051;
  2. проект Закону про внесення змін до ПК України (щодо функціонування радіочастотного ресурсу) №5052.

Цими законопроектами, крім виключення податку та введення ліцензійної плати, пропонується скасувати необхідність отримання висновку щодо електромагнітної сумісності, дозвіл на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення та дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. Планується також ввести іншу дозвільну документацію для користувачів РЧР України. А це, в свою чергу, дозволить вирішити питання перерозподілу РЧР України для цілей впровадження 4G.

       Крім іншого, даними законопроектами пропонується:

  1. деталізувати місце постачання електронних комунікаційних послуг для цілей ПДВ шляхом включення пункту “д” до статті 186.3 ПК України;
  2. долучити до переліку операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, операції з надання послуг з проведення моніторингу у смугах радіочастот загального користування, що здійснюється на безпосереднє замовлення НКРЗІ;
  3. збільшити розмір штрафів за вчинення адміністративних правопорушень у сфері користування радіочастотним ресурсом України;
  4. покласти на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України додаткові обов’язки із забезпечення відповідності технічних регламентів, систем стандартизації, оцінок відповідності та метрології вимогам Європейського Союзу.

Наслідки впровадження таких змін:

  1. встановлення ліцензійної плати, контроль за справлянням якої покладається на НКРЗІ, невиправдано збільшить повноваження даного органу;
  2. у разі порушення користувачем порядку справляння ліцензійної плати, до останнього зможуть бути застосовані лише заходи адміністративної відповідальності;
  3. розмір ліцензійної плати не буде залежати від зміни рівня споживчих цін, що визначається Кабінетом Міністрів України щороку (наразі ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом напряму залежать від рівня споживчих цін, а тому підлягають перегляду Верховною Радою відповідно до внесеного Кабінетом Міністрів законопроекту);
  4. встановлюються спеціальні правила постачання електронних комунікаційних послуг для цілей ПДВ.

У разі прийняття даного законопроекту цільове направлення коштів, отриманих від користування радіочастотним ресурсом України, не зміниться, оскільки ліцензійна плата у повному обсязі буде зараховуватись у склад доходів Державного бюджету України відповідно до пункту 25 частини 1 статті 29 БК України. Питання виникають саме з приводу розміру та порядку сплати ліцензійної плати.

Крім того, у пояснювальній записці до проекту № 5051 зазначено, що проектом визначена процедура встановлення на законодавчому рівні вимоги ліцензування смуг радіочастот для впровадження мереж рухомого (мобільного) зв’язку на умовах аукціону з попередньою кваліфікацією учасників. Проте реального відображення таких змін у текстах проектів немає. Така ж ситуація стосується й тверджень про впровадження Автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром.

Нагадуємо, що схожа концепція викладена у законопроектах № 5019, № 5020, № 5021 (див. новину «Пропозиції щодо скасування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом»).

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments