Комітет ВР попросить обґрунтувати показники в критеріях блокування ПН

На днях ДФС вже вдруге опублікувала для обговорення проект критеріїв ризику для блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Проаналізувавши проект, голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна висловила свої зауваження до документа.

«Редакція документа (критерії – ред.) суттєво відрізняється від попередньої, але є більш складною для аналізу платником випадків, за яких саме умов його податкову накладну може бути заблоковано», - пише Н. Южаніна.

У першу чергу відзначається, що проект містить низку ознак-винятків, наявність яких свідчить про те, що та чи інша податкова накладна не підлягає моніторингу. До перших двох ознак, зазначає депутат, немає запитань:

1) податкова накладна, що подається на реєстрацію в Реєстрі, реєструється на покупця – особу не зареєстровану платником податку;

2) обсяг постачання, зазначений в податкових накладних, зареєстрованих у поточному місяці, становить менше 500 тис. грн (у попередній редакції обсяг ПДВ менше 50 тис. грн) та керівник - посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду менше ніж у чотирьох платників податків.

«Щодо інших ознак, то вони нівелюють суть ризиковості податкових накладних та є математично складними для обчислення», - говорить Н. Южаніна.

Так, пропонується не вважати об’єктом контролю податкові накладні, якщо загальна сума сплачених у 2016 році на позабюджетні рахунки до фондів соціального та пенсійного страхування сум ЄСВ та до зведеного бюджету податків і зборів платником, яким подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, становить більше 5 млн грн (використовується з 01.07.2017 по 01.01.2018). Цей критерій аналогічний тому, що був у попередній редакції, зазначає депутат. «Якби бралися до уваги тільки так звані зарплатні податки (ПДФО та ЄСВ), то критерій цілком прийнятний. Але формулювання «та до зведеного бюджету податків і зборів» фактично грає на користь «скрутчикам», на загальні обсяги сплати податків якими гріх жалітися, бо вони сплачують ПДВ до бюджету при імпорті товарів (які в подальшому «скручуються») у значних обсягах», - стверджує Н. Южаніна.

Звертає увагу депутат і на інші винятки, що передбачають таке:

- обчислювати відношення суми податків та ЄСВ, сплачених платником та його відокремленими підрозділами, до загальної суми постачання товарів/послуг на митній території України за останні 12 місяців, зазначеної в податкових накладних.

Формула, передбачена проектом для такого обчислення, в результаті виводить на наднизьке податкове навантаження на реальний сектор економіки — більше ніж 0,05 %. Сума ж однієї податкової накладної має співвідноситися із найбільшою сумою ПДВ в податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН за останні 12 місяців, помноженою на 1,3;

- не моніторити податкові накладні, якщо ДФС прийнято рішення щодо врахування інформації за формою згідно з Додатком 1 до критеріїв.

«Постає відразу кілька логічних запитань: а якщо рішення не прийнято, податкова накладна підлягатиме моніторингу? Рішення повинно прийматися по кожній податковій накладній, яка реєструється в ЄРПН? За якою формою і процедурою має прийматися таке рішення?» - запитує голова податкового Комітету ВР.

До критеріїв ризику, за якими податкові накладні підлягатимуть моніторингу, належать:

1) у 1,5 або більше разів перевищення обсягу постачання товару в одній ПН залишку обсягу постачання такого товару, зазначеного у податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 , та обсягу придбання відповідного товару, зазначеного в отриманих податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017  в Реєстрі; сума ПДВ в податкових накладних з придбання товарів з кодами згідно з УКТЗЕД є більшою за 50 % загальної суми податку, зазначеної у податкових накладних з придбання товарів таким платником податку і зареєстрованих з 01.01.2017 його контрагентами.

«Звідки взявся показник 1,5 рази, здогадатися складно, оскільки для розуміння того, чи є операція реальною чи просто ганяються гроші, достатнє перевищення обсягів постачання товару і на 20 %», - зауважує Н. Южаніна.

Разом з тим вона зазначає: якщо в попередній версії проекту пропонувалося керуватися окремою таблицею потенційно замінних / підмінних товарів (код УКТЗЕД) під час господарських операцій, то тепер перелік кодів УКТЗЕД затверджується ДФС за погодженням з Мінфіном. «При цьому слід зауважити, що не завжди «скрутки» можуть бути наслідками махінацій з ПДВ. Від такого ризику можуть постраждати, зокрема, і підприємства будівельної галузі, і, наприклад, сільгосптоваровиробники, які придбавають дизельне паливо, а реалізують зернові культури. Також  потрібно, зрештою, визначитися: буде платник податків сам нести відповідальність за свої дії чи страждатиме через імовірні махінації своїх  контрагентів», - коментує нардеп;

2) відсутність дозвільних документів, які засвідчують право суб’єкта господарювання на провадження певного виду діяльності (дозвільні документи, ліцензії).

У попередній редакції проекту, звертає увагу нардеп, містився ширший перелік подібних ризиків, зокрема наявність у контролюючих органів інформації про виготовлення електронних цифрових підписів посадових осіб платника з порушенням законодавства; судимість посадової особи платника за скоєння злочину, передбаченого статтею 205 або 209 Кримінального кодексу України;

3) відношення суми ПДВ, вказаної у розрахунках коригування, з урахуванням розрахунку коригування для покупців, які не є платниками податку, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, до суми податку, сплаченої до зведеного бюджету у місяці, за який подано такі розрахунки коригування, яке є більшим за 0,2.

«Бажання розробників проекту – зменшити суми податкового кредиту — як для фіскалів є природним, а от цифра не є підтвердженою жодними розрахунками», - зазначила Н. Южаніна. Вона також уточнила, що депутати в комітеті будуть просити Мінфін і ДФС обґрунтувати показники в усіх перелічених вище критеріях.

 

Докладніше з положеннями проекту критеріїв ризику блокування ПН можна ознайомитись за посиланням.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Чи може уповноважений представник юрособи отримати за довіреністю кваліфіковані сертифікати відкритих ключів?

14 Червня 2019

Оподаткування ПДФО та військовим збором суми моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду

14 Червня 2019

Куди необхідно звертатись фізособі – власнику декількох об’єктів нерухомості, розміщених у різних пунктах, для проведення звірки?

14 Червня 2019

Для відмови від спрощеної системи платникам ЄП 1-3-ї груп необхідно подати заяву до контролюючого органу

14 Червня 2019

Визнання госпоперацій с/г товаровиробника – платника ЄП 4-ї групи контрольованими, - ДФС інформує

14 Червня 2019

Як зареєструвати неприбуткову організацію чи установу?

14 Червня 2019

Які документи необхідно подати для внесення відмітки про чергову сплату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном?

14 Червня 2019

Вимога про сплату боргу платнику єдиного внеску: у які терміни приймається?

14 Червня 2019