Комітет ВР погодив законопроекти про пільгові умови оподаткування ПДВ, ПДФО та мита

21 Квітня 2016
Аа Аа

Як повідомлялося нами раніше, 20 квітня 2016 року відбулось засідання Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (далі – Комітет), яке неочікувано викликало великий інтерес журналістів, а також голови і представників фракції «Батьківщина». Такий ажіотаж, очевидно, був викликаний пропозицією гостей обговорити нещодавно подані до Верховної Ради України (далі – ВРУ) законопроекти № 4380[1] та № 4381[2] щодо містичного в нашому правовому полі явища, про яке всі говорять, але ніхто не бачить – «деофшоризацію».

Оскільки така пропозиція не зовсім узгоджувалася з вимогами Закону України «Про регламент Верховної Ради України», то розгляд зазначених законопроектів був перенесений на 25 квітня (положення проектів № 4380 та № 4381  будуть додатково проаналізовані нашими експертами та запропоновані Вам для ознайомлення).

Після цього представники зазначеної вище фракції разом із журналістами видалились із зали, і даремно, оскільки розпочалась найцікавіша частина засідання – обговорення проектів Законів, винесених до порядку денного.

Всі розглянуті Комітетом законопроекти були рекомендовані до включення до порядку денного пленарного засідання ВРУ, крім проектів Законів № 2575[3] та № 1063-1[4].

Натомість до трьох із рекомендованих Комітетом законопроектів було внесено відповідні поправки. Саме на цих поправках ми б хотіли детальніше зупинитися.

Законопроект № 2554-а[5] та Законопроект № 2555-а[6]

Вищезазначеними проектами пропонується встановити пільгові умови оподаткування для ініціаторів, керуючих компаній та учасників індустріальних парків. Зокрема, такі платники, за пропозицією авторів, мали б звільнятися від сплати вхідного ПДВ та мита при ввезенні обладнання для використання його в діяльності індустріальних парків.

Проте, Комітетом були запропоновані наступні поправки:

1) операції з ввезення на митну територію України вищезазначеного обладнання не будуть повністю звільнятися від ПДВ та митних платежів. Сплату ПДВ та мита, натомість, пропонується розстрочити на 5 років. Разом з тим, механізм такої розстрочки народними депутатами поки ще не розроблений.

2) було запропоновано збільшити мінімальний поріг кількості працівників (з п’ятнадцяти до тридцяти), найману працю яких має використовувати підприємство для того, щоб вважатися учасником індустріального парку.

Законопроект 0940[7]

Цим законопроектам, зокрема, пропонується розширити коло членів сім’ї спадкодавця, дохід яких, отриманий в результаті прийняття спадщини, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за нульовою ставкою. Для чого передбачається, що  нульова ставка застосовується не лише для членів сім’ї першого ступеня споріднення,  а також і для членів сім’ї другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід як з боку матері, так і з боку батька, онуки спадкодавця).

Проте на засіданні члени Комітету вирішили внести до основного тексту законопроекту свої правки, а саме: запропонували оподатковувати спадщину, отриману нерезидентом-спадкоємцем І та ІІ ступеня споріднення, за ставкою 5 %.

Мотивація таких змін, на нашу думку, є дещо необґрунтованою. Зокрема, було зазначено, що загальна ставка для нерезидентів є дискримінаційною, оскільки дохід від спадщини нерезидентів, нібито, додатково обкладається податком. На нашу думку, таке твердження не зовсім відповідає дійсності та теорії податкового права.

Насправді, відбувається наступне: всі доходи, отримані на території України підлягають оподаткуванню. Держава з певних причин може надати платнику податку пільгу у вигляді пониженої ставки податку. Наприклад, держава надає пільгу своїм резидентам, які успадковують майно в своїх родичів-резидентів І-го і ІІ-го ступеня споріднення.

Це означає, що нерезиденти сплачують податок не в силу того, що їх додатково ним обкладають, а через те, що держава надає пільгу в оподаткуванні ПДФО лише своїм резидентам. Такий підхід є певною мірою виправданим через те, що держава, в тому чи іншому вигляді, отримує свій дохід/вигоду від наданої платнику пільги (наприклад, у  вигляді непрямих податків), оскільки резиденти в будь-якому випадку, проживаючи та ведучи свою діяльність на території України, теоретично використовують кошти з отриманої пільги (несплаченого податку) на території нашої держави.

За запропонованими змінами, Україна, фактично, необґрунтовано надаватиме пільги нерезидентам, що не тільки не відповідає світовій практиці, але й призведе до втрат бюджету.

Крім того, за пунктом 174.6 статті 174 ПК України, кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Таким чином, вносячи відповідні зміни до податкового Закону без змін до пункту 174.6 статті 174 ПК України, за пільговою ставкою оподатковуватимуть також і подарунки нерезидентів, що надаватиме значене поле для маневрів любителям «мінімізувати» податки.

Також хочемо звернути Вашу увагу, що на засіданні Комітету було повідомлено про плани стосовно розробки пілотного проекту Закону щодо унеможливлення розірвання органами ДФС України договорів про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Зокрема, членами Комітету обговорилася можливість запровадити наступні зміни:

1) створити в ДФС України аналітичний відділ, який займатиметься перевіркою документації платників на предмет «скрутки» з ПДВ;

2) при підозрі здійснення платником безтоварних операцій – органи ДФС України повинні будуть звернутися до платника з проханням підтвердити протягом 5-ти днів автентичність товару;

3) якщо цього не буде зроблено, договір не розриватиметься, а припинятиме свою дію на строк, поки автентичність товару не буде підтверджена;

4) такий договір буде визнаватись господарським.

На нашу думку, ця пропозиція може бути цікавою для платників податків, на предмет звернення до суду про відшкодування шкоди за незаконне розірвання або припинення договору податковими органами. Крім того, на відміну від адміністративного права, у господарському є таке поняття як «зловживання правом». Це означає, якщо органи ДФС України будуть зловживати своїм правом щодо вимоги підтвердити платником товарність здійснених ним операцій, то їх, теоретично, можна буде притягти до цивільної відповідальності.

5) такий пілотний проект пропонується експериментально ввести спочатку в Києві, а у випадку його ефективності і в інших містах України.

 


[1] Проект Закону «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії»

[2] Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії»

[3] Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо мінімального розміру орендної плати)»

[4] Проект Закону «Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарських угідь»

[5] Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки»

[6] Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки»

[7] Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)»

 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments