Коли обов’язок реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН вважається виконаним?

Відповідно до пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України (далі – ПК України) підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Виходячи з цього, датою виконання обов’язку з реєстрації податкової накладної в ЄРПН є дата, яка зазначена у квитанції. Квитанція також надсилається в тому випадку, якщо обов’язок з реєстрації виконано неналежним чином.

Крім того, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що у разі, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така  податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Варто зазначити, що судами вже сформувалася певна практика з приводу згаданих положень Кодексу. Здебільшого суди займають сторону платників податків у випадках, коли фактична реєстрація накладних здійснюється не в день їх реєстрації в ЄРПН платником податків.

Підтвердженням цього є Постанова Верховного Суду (далі – ВС) від 19 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18.  Відповідно до фактичних обставин справи ТОВ направило податкові накладні для реєстрації в ЄРПН в останній день спливу граничного строку реєстрації, у проміжок часу, який входить до операційного дня, але ці накладні були зареєстровані в ЄРПН лише на наступний день, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. На підставі цього податковий орган направив податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, встановлених статтею 120-1 ПК України.

Суд першої інстанції задовільнив позов ТОВ та скасував податкове повідомлення-рішення. Суд апеляційної інстанції був більш винахідливим та скасував рішення суду першої інстанції, застосувавши наказ  Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Наказ № 557), яким встановлено проведення автоматизованої перевірки електронного документа, адресованого контролюючому органу, у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення; надіслання автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом першої квитанції, а в іншому випадку (у випадку надіслання другої квитанції відповідно до цього Порядку) – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Верховний Суд досить ретельно проаналізував доводи сторін та нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюється правове регулювання цих правовідносин.

 Перш за все ВС зазначив, що до цих правовідносин застосовуються строки операційного дня, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а саме з 8 до 20-ї години, оскільки такий акт є спеціальним, на відміну від застосованого апеляційним судом Наказу № 557. Незважаючи на те, що Постанова відсилає до норм Наказу № 557 і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення товариству квитанції,  висновок суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для притягнення товариства до відповідальності не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку № 1246.

Крім того, ВС зазначив: «У процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування ); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної  (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу».

Отже, якщо платник податків зареєстрував податкові накладні у строки, встановлені ПК України, то його обов’язок вважається належним чином виконаний. Надалі такий платник не несе відповідальність за діяльність контролюючого органу або програмного забезпечення.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments