Коли ліцензія на зберігання пального не отримується, - ДПС інформує

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 05.02.2020 № 476/6/99-00-17-02-03-06/ІПК надала роз’яснення щодо того, чи потрібно суб’єкту господарювання, який надає в оренду іншому підприємству місце для зберігання на пального, отримувати ліцензію на таке зберігання.

Так, контролюючим органом було зазначено, що зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (стаття 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон)). При цьому згідно зі статтею 15 Закону зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право зберігання пального. Водночас стаття 15 Закону встановлює виключний перелік винятків, коли зазначена ліцензія на місця зберігання пального не отримується, а саме:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

4) у місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

На підставі зазначеного вище ДПС України дійшла висновку, що якщо суб’єкт господарювання не підпадає під зазначені вище винятки, то для здійснення діяльності зі зберігання пального (власного або третіх осіб) такий платник на кожне місце зберігання повинен отримати відповідну ліцензію.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments