Карантин як форс-мажор. Що з договірними зобов’язаннями та податками?

I. Обставини непереборної сили (форс-мажору) у договірних зобов’язаннях

1. Нормативно-правове обґрунтування 

З 12 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 р. введено карантин на загальнонаціональному рівні.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3.1 «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3) (далі – Регламент), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Визначення «форс-мажору» міститься також у Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів: сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем, а також що від неї нерозумно було б очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору, уникнення чи подолання цієї перешкоди або її наслідків.

Згадуваним вище Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 16.03.2020 (Закон № 530) внесено зміни і  до ч. 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Згідно вказаних змін карантин відноситься до форс-мажорних обставин.

Отже, можливість засвідчення форс-мажору у зв’язку з введенням карантину існує. Водночас, в кожному конкретному випадку необхідно довести, що дана обставина призвела до унеможливлення виконання конкретних зобов’язань, на які посилається сторона, що порушує умови договору перед іншою стороною. Для визнання обставини непереборною силою та такою, що призводить до унеможливлення виконання зобов’язань, потрібні наявність відповідних передумов.

Так, обов’язковими умовами звільнення від виконання зобов’язань з підстав форс-мажору є:

по-перше - обставини, які склалися, повинні бути поза контролем сторони зобов’язання;

по-друге, сторона не мала можливості передбачити виникнення таких обставин під час укладення договору.

Так, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У ст. 218 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV йдеться про те, що суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Втім потрібно враховувати, що в обох зазначених нормах передбачено, що НЕ вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

У зв’язку з цим, Торгово-промислова палата України (далі –ТПП України) рекомендує суб’єктам господарювання, які не можуть виконувати свої зобов’язання у зв’язку з форс-мажорними обставинами, в тому числі карантину, до моменту звернення до ТПП України або регіональної ТПП, в першу чергу оформлювати документальне призупинення своєї діяльності у відповідній сфері (наказ, розпорядження та ін.) та письмово повідомляти (сповіщати) іншу сторону перед якою не виконується зобов’язання.

Тобто, якщо у договірної сторони виникла ситуація, що підпадає під поняття «форс-мажор», є можливість звернутися до ТПП України із заявою (зразок заяви міститься у ст. 6.3 Регламенту) по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. 

Засвідчення факту форс-мажорних обставин є підтвердженням неможливості виконання зобов'язання у визначений договором термін (обов’язковою умовою засвідчення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

ТПП України також звертає увагу, що з метою спрощення процедури подачі встановленої заяви з мінімальним пакетом документів (копія договору, копія наказу(розпорядження) та повідомлення (сповіщення іншої сторони) суб’єкти господарювання мають можливість здійснювати відправлення в електронному варіанті на офіційні електронні адреси відповідних ТПП.

Водночас, учасникам правовідносин не слід забувати про можливість врегулювання відношень з контрагентами і без звернення до ТТП, а шляхом досягнення певних домовленостей, зокрема про перенесення строків виконання зобов’язань/ звільнення від відповідальності за порушення строків тощо. Відповідні домовленості сторін мають бути оформлені доповненнями до договору або додатковими угодами. Саме на такий спосіб вирішення проблем звертає увагу і  ТПП України.

В  цьому контексті не зайвим буде звернути увагу на розділ договору «форс-мажор» (який є у переважній більшості договорів). Саме в ньому буде визначено той порядок дій при форс-мажорних обставинах, про який домовились його сторони (як то: чи звільняються сторони від відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якої умови договору, якщо це стало наслідком непереборної сили, можливість перенесення строків тощо). Якщо ж  такий розділ  в договорі або відсутній, або передбачає інші умови, ніж необхідні стороні, для якої виконання зобов’язань стало неможливим,  то сторони завжди можуть домовитись про інші умови (якщо звичайно на це є згода кожної з них).

Якщо ж не вдається врегулювати питання з контрагентом та виникає необхідність підтвердження факту існування форс-мажорних обставин слід звернутися до ТПП України (або у регіональні ТПП) із заявою для отримання відповідного сертифікату, саме це буде підставою для звільнення від виконання зобов’язань або від відповідальності за їх невиконання.

2. Висновок

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання будь-якої форми власності не в змозі виконати зобов’язання за договором, що сталось внаслідок, зокрема, карантину, потрібно діяти наступним чином:

1) або

- повідомляємо договірну сторону щодо неможливості виконання зобов’язання;

- укладаємо відповідні доповнення до договору про перенесення строків зобов’язань, в такому випадку необхідність засвідчення форс-мажорних обставин та отримання відповідного сертифікату не виникає. Однак це не буде підставою для звільнення від виконання зобов’язань, а лише дає можливість перенесення строків.

2) або

- повідомляємо договірну сторону щодо неможливості виконання зобов’язання;

- подаємо заяву до ТПП України (регіональну ТПП) за процедурою, передбаченою у Регламенті (стаття 6), та отримуємо сертифікат про форс-мажорні обставини, що є підставою для звільнення від виконання зобов’язань на термін карантину (або ж отримуємо відмову у засвідчення форс-мажору якщо відсутній причинно-наслідковий зв'язок між обставинами форс-мажору).

 

II. Огляд законопроектів щодо підтримки платників податків у період карантину

Вслід за світовою тенденцією надання пільг та відстрочення сплати податкових платежів та внесків через поширення епідемії коронавірусу, Верховна Рада України також прийняла кілька законів, нижче огляд двох з них.

18 березня 2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» (Закон № 533), яким передбачено наступне.

  1. Щодо застосування санкцій

З моменту набрання чинності вказаним законом за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не будуть застосовуватися. Втім, є виключення. Дане положення не поширюється на наступні порушення:

-  порушення вимог договору довгострокового страхування життя чи договорів страхування недержавного пенсійного забезпечення;

- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах;

- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Протягом зазначеного періоду (тобто з 01.03. по 31.05.2020) платникам не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, за всі інші порушення, крім вищенаведених, штрафні санкції не застосовуються (за умови, що вчинені вони були в період з 01.03. по 31.05.2020).

 

Водночас, норми не містять положень щодо звільнення від обов’язку нарахування та сплати податків/подачі звітів або перенесення строків їх сплати/звітування (крім декларації про майновий стан і доходи та сплати ПДФО за такою декларацією).

  1. Щодо перевірок

Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Мораторій не розповсюджується на документальні позапланові перевірки, що стосуються сум бюджетного відшкодування з ПДВ.

Планові документальні перевірки, які відповідно до плану-графіку мали розпочатися у зазначений вище період та на день набрання чинності цього Закону не були розпочаті, включаються до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС України до 30 березня 2020 року.

Розпочаті, але не завершені до 18 березня 2020 року документальні та фактичні перевірки тимчасово зупиняються до 31 травня 2020 року.

На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України (1095 днів).

Встановлено також мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18  березня  по 18 травня 2020 року. 

  1. Щодо декларування доходів громадян

Термін подання річної декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік продовжено  до 1 липня 2020 року (крім випадків передбачених розділом IV цього Кодексу, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку мається на увазі, зокрема, у випадку застосування права  на податкову знижку).

Відповідно перенесено і строки сплати податкового зобов’язання, зазначеного в поданій річній декларації про майновий стан і доходи. Так, у 2020 році такий податок необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року.

  1. Щодо податку на нерухоме майно

За період з 01.03.2020 по 30.04.2020 об’єкти нежитлової нерухомості не вважатимуться об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У зв’язку з цим платники  податку – юридичні особи, які подали податкову декларацію з податку на нерухоме майно мають право подати уточнюючу податкову декларацію та перерахувати суми податку, враховуючи вказані зміни (тобто фактично зменшити суму податку у перерахунку за рік).

Фізичним особам – платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки перерахунок має здійснити контролюючий орган.

Крім того, за період з 01.03.2020 по 30.04.2020 не нараховується та не сплачується плата за землю.

Ті платники – юридичні  особи, які подали податкову декларацію мають право подати уточнюючу податкову декларацію та перерахувати суми податку, враховуючи вказані зміни (тобто фактично зменшити суму податку у перерахунку за рік).

Фізичним особам – платникам плати за землю перерахунок здійснюють контролюючі органи.

Окрім змін до Податкового кодексу України, Законом № 533 вносяться зміни до інших законів, таких як:

  1. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

Так, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від сплати ЄСВ за себе такі платники податків:

- усі ФОПи,;

- особи, які займаються незалежною професійною діяльністю;

- та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, за бажанням вказані особи можуть сплатити ЄСВ за вказані періоди та відобразити це у звітності.

Всі інші платники не звільняються від обов’язку по нарахуванню та сплаті ЄСВ.

Крім того, тимчасово штрафні санкції не застосовуються за  несвоєчасну, неповну сплату внеску та несвоєчасне подання звітності у період з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року.

При цьому, такі порушення не будуть враховуватись при визначенні факту повторності їх вчинення протягом звітного року.

Також протягом  періодів  з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Платникам податків слід враховувати, що не скасовується відповідальність за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (п.3 ч.11 ст. 25 Закону про ЄСВ) (за неї передбачений штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску).

  1. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»;

Відтерміновано обов’язкове введення РРО на 3 місяці для всіх «спрощенців», тобто  датою початку застосування РРО для всіх суб’єктів господарювання в тому числі спрощенцями (крім 1 групи платників  єдиного податку), тепер буде не 1 січня 2021 року, а 1 квітня 2021 року.

Відповідно, усі строки обов’язкового застосування РРО для різних категорій суб’єктів господарювання змістилися на 3 місяці.

Так, до 1 січня 2021 (а не до 01 жовтня 2020) року без застосування РРО можуть здійснювати діяльність платники єдиного податку другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Звертаємо увагу, що згідно описаних змін до числа видів діяльності, які можуть здійснюватися без застосування РРО тепер відноситься надання платних  послуг у сфері охорони здоров’я.

Крім того, ті категорії суб’єктів, які мали почати застосування РРО з 01.10.2020р. зобов’язані здійснити це з 01.01.2021.

Змінився і порядок набрання чинності законом про детінізацію. Так, вказаний закон набуде чинності з 01.08.2020 р., а окремі норми - з 01.01.2021 р.

  1. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

Відповідні зміни щодо строків застосування РРО відображені і в змінах що внесені, Законом 3220.

  1. У Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
  2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»;
  3. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
  4. Закон України «Про споживче кредитування»;
  5. Закон України «Про Національний банк України»

Цей Закон набрав чинності 18.03.2020 р.

Також звертаємо увагу на те, що 18.03.2020 Президентом України підписано також і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 16.03.2020 (Закон № 530).

Цим Законом, зокрема, передбачено тимчасове звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів щодо запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Також, зазначені вище товари звільняються від сплати ввізного мита. Крім того, плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом щодо цих товарів не справляється.

 

За розгорнутою консультацією звертайтеся до експертів TaxLink. Будемо раді допомогти у розв’язання Ваших проблем.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Платникам ПДВ: подання таблиці даних до факту зупинення реєстрації податкової накладної

21 Вересня 2020

Програмування кодів УКТ ЗЕД при продажу алкогольних коктейлів, - ДПС інформує

21 Вересня 2020

ДПС вживає заходи для мінімізації зупинок реєстрації податкових накладних представників реального бізнесу

21 Вересня 2020

Порядок дій платників у разі зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН: алгоритм від податкової

21 Вересня 2020

ФОП продає товари в магазині, що розташований на території ринку: чи є підстави бути «спрощенцем» 1-ї групи?

21 Вересня 2020

Великий бізнес вкотре підтвердив ефективність започаткованої в Офісі моделі індивідуального супроводження платників

18 Вересня 2020

Данило Гетманцев розкритикував представлений проект бюджету на 2021 рік

18 Вересня 2020

Кабмін пропонує збільшити ряд податків в Україні, - законопроект

16 Вересня 2020