Японія спростила процедуру реорганізації юридичних осіб за допомогою податкових пільг

Уряд Японії оголосив зміни, які дадуть можливість компаніям мати більше можливостей у сфері податкового структурування. Причиною цього є значне зменшення податкового навантаження на процедуру злиття компанії та полегшення процедури трьохсторонньої реорганізації.

Зміни щодо податку на злиття є особливо ефективними для японського законодавства у сфері ліцензування. Згідно із сьогоденними нормами податкового законодавства Японії деякі групи платників податків обирають податкові пільги задля збереження ліцензій та дозволів на ведення певної діяльності. Багато японських підприємств вже з нетерпінням очікують прийняття цих норм. Так, наприклад «Keidanren», що є успішною та одною із  найвпливовіших японських федерацій бізнесу, передбачає те, що положення законопроекту про реформу податково-бюджетної системи 2019 року будуть затверджені до кінця березня цього року.

«Існує велика ймовірність того, що ці зміни можуть бути використані у наших майбутніх планах щодо реорганізації», - заявив японський керівник податкового управління багатонаціональної компанії «Internatonal Tax Review». Вони також зазначають, що можливо ці зміни у законодавстві будуть застосовуватись із 1 квітня 2019 року більшісю компаній.

На сьогодні згідно з чинними нормами японського податкового законодавства компанії повинні сплачувати різницю між балансовою і ринковою вартістю активів, які придбала, а також стягувати з японських компаній корпоративний податок, ставка якого сягає 30,86 %.

Проте внесення змін у податкове законодавство надасть можливість японським компаніям економити. Ця економія «насправді залежить від самих компаній», - сказав голова податкової служби Японії. Це пов’язано і з високою ставкою податку на прибуток, і відсутністю в країні окремого податку на приріст капіталу з більш низькою ставкою.

Питання щодо ліцензування

Питання ліцензування є ключовим при обговоренні цієї теми.

Можна виокремити два типи злиття: (1) «підпорядковуюче злиття», яке є злиттям двох компаній, в якому цільова компанія стає дочірньою чи частиною дочірньої компанії материнської компанії, та (2) «статутне злиття», де поглинаюча компанія приймає на себе активи й зобов'язання дочірньої компанії, яка зі свого боку перестає існувати.

Під час реалізації процедури статутного злиття основною метою японських компаній все-таки є збереження ліцензії або дозволу. «У багатьох випадках, щоби дочірні компанії залишалися живими, ми проводимо підпорядковуюче злиття, а не статутне», - сказав голова податкової служби Японії.

«Особливо тут, у Японії, питання ліцензування (отримання ліцензій від місцевих органів влади) є дуже вигідним бізнесом», - додав голова податкової служби Японії. Надалі злиття вигідне, «якщо дочірня компанія, а не материнська компанія, володіє бізнес-ліцензією (такою як фінансова ліцензія або ліцензія на будівельну діяльність)», адже вона дозволяє материнській компанії зберегти таку ліцензію.

По суті під час підпорядковуючого злиття компанія повинна буде починати «з нуля» і пройти складний процес отримання нової ліцензії знову.

«Цей новий вид податкової пільги особливо був би корисним у випадках, коли підпорядковуюче злиття не можливо застосувати через те, що у материнської компанії є дозвіл на ведення певного виду діяльності, а при злитті такий дозвіл або така ліцензія будуть анульвані»,- запевнив Коіті Хатторі, керуючий партнер «Deolitte».

Щодо трьохстороннього злиття

Ще одним позитивним моментом цього законопроекту для японських бізнесменів є те, що тристоронні злиття стануть більш ефективними. Під час тристороннього злиття акціонери материнської компанії зможуть сплачувати готівкою або акціями.

На підтвердження цього судження голова податкової служби Японії зазначив: «Тепер ми можемо використовувати акції материнської компанії в цілях реорганізації. Крім того, з’явиться можливість проводити реорганізацію без грошових коштів».

Отже, щодо переваг реформи. Незважаючи на те, що зміни розробляються лише для підприємств-резидентів Японії, основною перевагою цієї норми є надання компаніям більше можливостей при реорганізації їхніх корпоративних структур без додаткового податку.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Надання послуг за ЦПД – чи підлягає поверненню допомога по безробіттю?

18 Березня 2019

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором cума грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями?

18 Березня 2019

Дохід юрособи - платника ЄП 3-ї групи при здійсненні операцій з експорту товарів, - ДФС інформує

18 Березня 2019

Доходи від надання майна в лізинг, оренду: відображаємо в декларації про майновий стан і доходи

18 Березня 2019

Відповідальність за несплату податкового зобов’язання підприємцем на загальній системі оподаткування, - ДФС інформує

18 Березня 2019

Змінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару

18 Березня 2019

Дитина відвідує гуртки: чи є право на податкову знижку?

18 Березня 2019

Національний банк зберіг облікову ставку незмінною на рівні 18% річних

18 Березня 2019