"Якщо виникають такі дискусії щодо виконання Мінстандарту Плану дій BEPS, то можна уявити, який спротив буде чинитися навколо обміну інформацією", - О. Макеєва.

31 Січня 2018 (0) #Олена Макеєва #MLI #BEPS
Аа Аа

24 січня на офіційній церемонії у Парижі до Багатосторонньої конвенції щодо імплементації заходів, пов’язаних із податковими угодами, для запобігання BEPS (далі – MLI) приєдналися Барбадос, Кот-Д’Івуар, Ямайка, Малайзія, Панама та Туніс. Серед підписантів України не було. Чому Україна зволікає та, що чекає на нашу державу, у разі невиконання так званого Мінімального стандарту Плану дій BEPS до кінця цього року, у ексклюзивному інтервю TaxLink розповіла радник міністра фінансів, засновник аудиторської компанії "Аксьонова та партнери" Олена Макеєва.

Пані Олено, чому так сталося, що України не виявилося у списку підписантів Багатостороннього інструменту MLI?

Так просто сказати – не підписали Багатосторонній інструмент (MLI), - насправді це розпач та сум. Ми були дуже близько та в останній момент наче оступилися, не встигли вскочити у вагон, потяг поїхав без нас.

Мало хто знає, що кількість людей, залучених у підготовку цієї угоди, можна порахувати лише на одній руці. Для нас це майже рік роботи над розробкою самої угоди, погодженням всередині країни (ще та бюрократична машина) та із країнами – партнерами та ОЕСР. І це такий розпач  - викластися на всі 100% та не побачити результат.  

Напевно, Міністр фінансів України не приїхав 24 січня до Парижу з двох причин: по-перше, не отримав повноваження на підписання цієї угоди та по-друге, мав зустрічі у Давосі. 

Треба сказати, що ми обговорювали можливість підписання MLI дистанційно, із Давосу, розуміючи щільний графік зустрічей Міністра в цей день. І така опція існує і сьогодні, MLI  можна підписати будь-коли, з будь-якої точки світу та поза офіційною церемонією. Давайте будемо оптимістами.

Згідно з дорожньою картою реалізації Плану дій BEPS, опублікованою Міністерством Фінансів України, підписання MLI у Парижі було заплановано ще на 07 червня 2017 року.  Чому Україна не поспішає з приєднанням до багатостороннього інструменту?

Ми не ставили собі за мету підписати MLI в червні 2017, в Дорожній карті наведена загальна процедура, адже саме влітку вперше 72 країни взяли участь в офіційній церемонії. Якщо відверто, то підписання угоди в січні 2018 в Парижі - також амбітна мета, адже ми серйозно обмежені в трудових ресурсах. 

На жаль, не всі в Міністерстві фінансів розуміють важливість та необхідність заходів, пов’язаних із виконанням вимог щодо BEPS та обміну інформацією. А тому кількість людей, залучених в ці процеси, обмежена скромним відділом. Сумно, але в України завжди бракує коштів на участь у робочих групах, на розширення штату, тому там про нас майже нічого не знають. Бракує і спеціалістів, які можуть брати участь у фахових дискусіях англійською мовою. 

Разом з цим, на сьогодні MLI повністю готовий до підписання та від нас чекають цього наші партнери.

Чим загрожує Україні таке зволікання?

Ми маємо виконати так званий Мінімальний стандарт Плану дій BEPS до кінця цього року, це вимога не лише до України, а для всіх, хто долучився до боротьби проти розмивання податкової бази та виведення прибутків за кордон. 

Мінімальний стандарт включає 4 обов’язкові кроки, два з яких стосуються виключно перегляду існуючих міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. Простими словами – можна по черзі переглядати угоду за угодою, а можна переглянути одразу всі угоди шляхом підписання багатосторонньої угоди – MLI, яка підлягає ратифікації. Очевидно, що перегляд понад 70 існуючих угод, стороною яких є Україна, розтягнеться на роки. 

Саме про це сказав Генеральний секретар ОЕСР Анхель Гурріа: "Багатосторонній інструмент врятує країни від численних двосторонніх переговорів та повторних переговорів для втілення змін податкових угод у проекті BEPS..." 

Як відомо, виконання Мінімального стандарту Плану дій BEPS є одним із трьох визначених критеріїв Євросоюзу, за якими країни включалися до списку офшорних країн. А тому, недотримання вимог – це ризик потрапити в список офшорних країн Євросоюзу.

Україна приєдналася до Плану дій BEPS з 1 січня 2017 року та взяла на себе зобов’язання імплементувати мінімальний пакет Плану дій BEPS. Що він включає?

Загалом План дій BEPS включає 15 кроків або заходів, як їх ще називаються. Лише чотири із них входять до так званого Мінімального стандарту, які є обов’язковими до імплементації.

- Захід 5 “Підвищення ефективності протидії шкідливим податковим практикам з урахуванням принципу прозорості та сутності”;
- Захід 6 “Запобігання наданню пільг, передбачених угодами про уникнення подвійного оподаткування, за невідповідних обставин”;
- Захід 13 “Документація з трансфертного ціноутворення та звітність в розрізі країн”;
- Захід 14 “Підвищення ефективності механізмів урегулювання спорів”.

Стосовно п’ятого заходу слід зазначити, що податкове законодавство України будо ретельно проаналізовано у 2017 році зовнішніми експертами ОЕСР на предмет наявності потенційно шкідливих податкових режимів. По результатах такої перевірки був зроблений висновок про відсутність таких режимів в Україні. В разі, якщо б такі режими все ж таки були виявлені, Україна мала би взяти на себе зобов’язання їх позбутися. 

Захід 13 передбачає внесення змін до Податкового кодексу України в частині документації для цілей трансфертного ціноутворення. Від певних великих компаній із центральним офісом в Україні вимагатиметься додаткова документація – Country-by-Country report, що по суті є звітом про роботу групи компаній в різних країнах. І ця вимога стосуватиметься не більше 100 компаній в Україні, тому про посилення тиску на бізнес говорити не варто. 

Відповідно, заходи 6 та 14 стосуються необхідності внесення змін в існуючі угоди про уникнення подвійного оподаткування, в Україні їх понад 70. Захід 6 стосується запровадження певного механізму, коли країна не дозволятиме користуватися пониженими ставками податків на пасивні доходи нерезидентів в разі, якщо буде доведено, но користування пільгою планується за невідповідних обставин. А захід 14 – покращення існуючої процедури врегулювання спорів. 

Наприкінці 2018 року OECD опублікує список країн, які не виконали мінімальний стандарт Плану дій BEPS. Що чекає на такі країни?

Потрапити до такого списку – це дуже поганий показник для будь-якої країни. По-перше, це означатиме, що країна не має на меті протистояти розмиванню податкової бази та виведенню прибутків за кордон. По-друге, країна не виконала взяті на себе зобов’язання з імплементації Мінімального стандарту Плану дій BEPS. По-третє, недотримання вимог BEPS, як одного із критерії формування Євросоюзом офшорного списку, може стати наслідком включення країни до такого списку.

Які критерії аналізуються при формуванні списку Радою ЄС ?

Критеріїв всього три та вони дуже чіткі:

1. Податкова прозорість. Юрисдикції повинні прийняти рішення і розпочати законодавчий процес ефективної імплементації автоматичного обміну інформацією відповідно до стандарту звітності CRS. Окрім того, такі юрисдикції повинні в значній мірі відповідати критеріям та рейтингу Глобального форуму щодо автоматичного обміну інформацією.
2. Здійснення заходів стосовно BEPS, а саме: приєднання до Асоціації BEPS та виконання Мінімального стандарту плану дій BEPS.
3. Справедливе оподаткування. Тобто не повинно бути ніяких привілейованих (пільгових) податкових режимів, а також сприяння з боку держави офшорним структурам.

Чесно кажучи, якщо в нас виникають такі тривалі дискусії навколо того, чи треба виконувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS, то я можу собі уявити, який спротив буде чинитися навколо обміну інформацією.

Чи має Україна час аби уникнути такого розвитку подій?

Час, звичайно, є, але його зовсім обмаль. В четвертому кварталі 2018 року Україна пройде другий раунд перевірки стосовно дотримання стандартів з обміну інформацією. Відповідно, країні буде присвоєний рейтинг Глобального форуму. Та саме до кінця 2018 року треба виконати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS. Очевидно, що восени наш парламент навряд чи буде дієздатним напередодні виборів. А тому залишається весна та палке літо відпусток. Не можна все залишати на останній день.

Ще одним важливим кроком у реалізації Україною плану BEPS є запровадження міжнародного обміну податковою інформацією. Згідно з Дорожньою картою запровадження стандарту CRS, Україна планує почати обмін вже в 2020 році. На Вашу думку, чи дотримає Україна хоча б строки приєднання до міжнародного обміну інформацією?

Україна поки що не давала жодних зобов’язань, коли розпочнеться автоматичний обмін інформацією. Так, цілком оптимістично, що це може бути 2020 рік, якщо відповідне законодавство буде введено в дію з 1 січня 2019 року. Виходить, що якщо це законодавство не розробити та не прийняти у 2018, то розраховувати на 2020 рік теж не варто. 

Хочеться бути оптимістом, але щось мені підказує, що і до автоматичного обміну ми, як країна, долучимося останніми в світі. Правда, на той час вже і офшорів не буде.

Як Ви ставитеся до введення в Україні ПнВК? В контексті MLI, що можете сказати з цього приводу?

Як людина, яка свого часу була відповідальна за доходи бюджету, та як сертифікований аудитор я не можу підтримати ідею, яка призведе до державних втрат бюджету. За відсутності зрозумілих та прозорих компенсаторів вводити ПнВК – це самогубство. Отже, мусимо серйозно скорочувати державні витрати та піднімати непрямі податки (ПДВ, акцизи), - це ціна іграшки під назвою “ПнВК”.

Стосовно міжнародних аспектів. По-перше, новий режим податку на прибуток знову буде підлягати перевірці з боку FHTP . В разі, якщо такий режим буде визнаний шкідливим, країна буде зобов’язана його прибрати або переглянути. По-друге, існуючий законопроект щодо введення ПнВК конфліктує з міжнародним законодавством, а саме, з двосторонніми угодами про уникнення подвійного оподаткування, які мають силу вищу за Податковий кодекс України. 

До речі, на останній зустрічі Асоціації BEPS в Парижі обговорювалася реформа США саме в контексті застосування міжнародних угод в майбутньому. Можу собі уявити реакцію міжнародної спільноти, коли їм скажуть, що угоди недійсні. Не заздрю тим людям, які будуть червоніти перед іноземними партнерами, шукаючі виправдання. 

Звертаю увагу, що це моя особиста думка та вона може відрізнятися від думки Міністерства фінансів України. 

Розмову вела Тетяна ПАШКОВСЬКА,

журналіст TaxLink.

Попередня стаття Наступна стаття