IX Податковий форум: практика Верховного Суду з питань трансфертного ціноутворення

03 Листопада 2020
Аа Аа

Суддя судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська взяла участь у IX Податковому форумі, який відбувся в онлайн-форматі.

Наталія Блажівська розповіла про рішення Верховного Суду з питань трансфертного ціноутворення і презентувала у своїй доповіді висновки з них.

Висвітлюючи питання щодо методів встановлення відповідності в умовах контрольованих операцій, зокрема методу порівняння неконтрольованої ціни, доповідачка звернула увагу на постанову Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 818/1786/17.

Вона також проаналізувала постанову Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 817/1737/17, яка стосувалася методу чистого прибутку.

Крім того, Наталія Блажівська ознайомила учасників форуму з актуальною судовою практикою Верховного Суду щодо застосування підпункту 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України. Зокрема, розповіла про постанову Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 825/1830/17. За обставинами цієї справи, за деклараціями контрагента позивача його прибуток звільнений від оподаткування, а тому контролюючий орган вважав, що відповідно до приписів підпункту 6 підпункту 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України позивач повинен був збільшити фінансовий результат податкових (звітних) на суму витрат з нарахування роялті на користь цього контрагента.

Суддя зазначила, що у ході розгляду справи суди встановили, що контрагент позивача є платником податку на прибуток на загальних підставах, встановлених ПК України, і не належить до юридичних осіб, які звільнені від оподаткування податком на прибуток або сплачують його за меншою ставкою, ніж базова, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача обов’язку збільшувати фінансовий результат податкового періоду.

Доповідачка звернула увагу і на постанову Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 820/821/17, за обставинами якої позивач є учасником неконтрольованої операції, яка проводилася з нарахування роялті нерезиденту, що зареєстрований у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, та на якого згідно з підпунктом 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України покладається обов’язок підтверджувати суму витрат відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України.

Наталія Блажівська також ознайомила з правовими позиціями Верховного Суду щодо постійних представництв, зокрема тими, що сформульовані в постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 2а-16434/12/2670, від 16 березня 2020 року у справі № 826/7675/18.

Проаналізована судова практика, зазначила суддя, свідчить про те, що важливе значення має дуже детальна підготовка доказової бази.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments