Головний «кошторис» країни зведено: чого очікувати українцям від бюджету - 2019?

18 Вересня 2018 (0) #Бюджет #кошторис
Аа Аа

Прем’єр міністр Володимир Гройсман подав до Верховної Ради проект Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Внести документ на ознайомлення вдалося раніше, аніж зазвичай завдяки приїзду місії МВФ, під вимоги якого основний «кошторис» країни, власне, й зводився. Представники Фонду за необхідності зможуть «підкоригувати» проект бюджету до належного рівня, адже це одна з умов отримання нашою країною чергового кредитного траншу.

Серед іншого, документом пропонується зменшення дефіциту Держбюджету з 2,4% до 2,2% ВВП (відповідно до зобов'язань перед МВФ); забезпечення виплат за державним боргом; пріоритетне фінансування оборонного комплексу - на нього, як і в цьому році, піде 5% ВВП. Що ж отримають українці в реальності – розбирався TaxLink.

Як йдеться у пояснювальній записці до документу, в цілому, у 2018 році триває тенденція економічного зростання. Так, за попередніми даними Держстату, в I кварталі 2018 року зростання реального ВВП становило 3,1 %, у ІІ кварталі, за оперативною оцінкою Держстату, – 3,6 %.

У 2018 році збереглося позитивне сальдо прямих іноземних інвестицій. За даними Нацбанку України, чистий притік прямих іноземних інвестицій за січень-липень 2018 року становив 1,3 млрд. дол. США.

За даними НБУ, протягом поточного року обмінний курс гривні до долара США залишався відносно стабільним з сезонними коливаннями – 26,8 гривень за долар США у середньому за січень-серпень 2018 року, у серпні 2018 року середній за місяць офіційний курс гривні склав 27,5 гривень за долар США.

В 2018 році тривало відновлення банківського сектору, при чому найбільші темпи зростання зафіксовано за залишками на депозитних та кредитних рахунках фізичних осіб.

Інтегральна відсоткова ставка за залученими банками депозитами у липні 2018 року становила 10,7%, збільшившись з початку року на 2,4 відсоткового пункту.

Так, дохідна частина проекту бюджету на 2019 рік розроблена з урахуванням чинних норм податкового та бюджетного законодавства, з наступними особливостями:

  • податок на доходи фізичних осіб: зарахування податку від доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв) податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
  • рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводнів: зниження ставок рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату з 45% до 29% (до 5000 м глибини залягання покладів) та з 21% до 14% (понад 5000 м глибини залягання покладів);

Також було враховано:

  • індексацію ставок, визначених у абсолютних значеннях по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів, використання води, надр непов’язаних з видобутком, користування радіочастотним ресурсом, а також по екологічному та акцизному податках, додаткові надходження у обсязі 6,9 млрд. грн., в тому числі державний бюджет 6,6 млрд. гривень;
  • зарахування починаючи з 1 січня 2019 року 5 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин.

Крім цього, передбачено спрямування окремих доходів (75% надходжень акцизного податку з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та транспортні засоби, 100% надходжень від плати за проїзд автомобільними дорогами) до спеціального фонду державного бюджету на розвиток дорожнього господарства у обсязі 50,4 млрд. гривень.

Також враховано зарахування частини (13,44%) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до бюджетів місцевого самоврядування у обсязі 7,4 млрд. гривень.

А з доходами що?

Прогноз доходів зведеного бюджету на 2019 рік визначений з урахуванням поточного виконання бюджету, змін до податкового та бюджетного законодавства, і становить 1 292,7 млрд. грн. Прогнозна сума доходів загального фонду зведеного бюджету на 2019 рік становить 1 175,0 млрд. гривень.

Прогнозні показники доходів зведеного бюджету на 2019 рік, порівняно із затвердженими показниками 2018 року, збільшуються на 130,5 млрд. грн. або на 11,2 відсотка, у тому числі по загальному фонду на 110,3 млрд. грн., або на 10,4 відсотків, та по спеціальному фонду на 20,2 млрд. грн., або на 20,7 відсотка.

ПДФО

Прогноз надходжень податку та збору на доходи фізичних осіб на 2019 рік, розрахований із урахуванням прогнозного обсягу фонду оплати праці, рівня середньої заробітної плати, а також бази оподаткування з інших доходів та ставок оподаткування доходів фізичних осіб, становить 267 442,7 млн. грн., у тому числі:

  • до місцевих бюджетів – 161 287,4 млн. грн.,
  • до державного бюджету – 106 155,3 млн. грн.

Основні чинники, які вплинуть на надходження податку та збору на доходи фізичних осіб:

  •  застосування єдиної ставки (18%) оподаткування доходів фізичних осіб (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою 5%; доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються за ставкою 9%);
  • підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму;
  • зниження податкового навантаження на громадян, за рахунок надання податкової соціальної пільги на рівні 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб для будь-якого платника податку за умови, що дохід не перевищує 1,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначено у сумі 2,1 млрд. гривень;

При прогнозуванні податку на доходи фізичних осіб враховано:

  • справляння військового збору;
  • звільнення від оподаткування військовим збором доходів, у вигляді грошового забезпечення працівників та військовослужбовців, на яких розповсюджується норма положень Закону № 548-VIII та Закону №2463- VIII.

Податок на прибуток підприємств

Прогнозна сума податку на прибуток підприємств до зведеного бюджету на 2019 рік становить 102 300,0 млн. грн., з них 92 600,0 млн. грн. – до загального фонду державного бюджету, 9 700,0 млн. грн. – до загального фонду місцевих бюджетів.

При прогнозуванні надходжень податку на прибуток на 2019 рік враховано:

  • термін подання податкової звітності та сплата податку на прибуток підприємств за підсумками кварталу;
  • позитивна динаміка декларування та сплати податку на прибуток у 2018 році;
  • збільшення прибутку прибуткових підприємств.

Рентна плата

Прогнозна сума надходжень рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів до державного бюджету в 2019 році становить 48 630,9 млн. грн., в тому числі:

  • рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 435,6 млн. грн.;
  • рентна плата за спеціальне використання води – 1 101,2 млн. грн.;
  • рентна плата за користування надрами – 42 836,7 млн. грн.;
  • рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України –2 809,8 млн. грн.;
  • рентна плата за транспортування – 1 447,5 млн. гривень.

Прогнозна сума надходжень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 2019 рік до державного бюджету становить
435,6 млн. гривень.

Розрахунок здійснено з урахуванням динаміки надходжень за попередні роки, надходжень поточного року, прогнозного індексу цін виробників промислової продукції, тенденції платного відпуску деревини.

Прогнозна сума надходжень  рентної плати за спеціальне використання води на 2019 рік до державного бюджету становить 1 101,2 млн. гривень.

Прогнозна сума надходжень до державного бюджету рентної плати за користування надрами, а саме видобування корисних копалин загальнодержавного значення на 2019 рік становить 42 836,7 млн. гривень.

При цьому з 1 січня 2019 року 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів) зараховуватиметься до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин.

Акцизний податок

Прогнозний показник надходжень акцизного податку до державного бюджету на 2019 рік визначено у сумі 133 679,5 млн. грн. виходячи з прогнозних обсягів виробництва, експорту та імпорту підакцизних товарів з врахуванням змін законодавства.

У розрахунку прогнозних надходжень акцизного податку враховано
6,1 млрд. грн. додаткових надходжень за рахунок підвищення ставок,  визначених в абсолютних значеннях, шляхом їх індексації, що передбачено пунктом 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Прогнозний показник надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів до державного бюджету у 2019 році визначений на основі прогнозних обсягів виробництва та реалізації підакцизних товарів на 2019 рік та з врахуванням змін законодавства щодо підвищення ставок і становить 89 416,9 млн. гривень. 

ПДВ

Прогнозна сума надходжень податку на додану вартість до державного бюджету на 2019 рік становить 434 000,0 млн. грн., з них:

  • 94 600,0 млн. грн. – ПДВ  з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування;
  • 339 400,0 млн. грн. – ПДВ з ввезених на територію України товарів.

Розрахунок податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 2019 рік враховує кореляційну залежність показників кінцевих споживчих витрат та надходжень податку, вплив динаміки роздрібного товарообороту підприємств, обсягу реалізації послуг населенню, валового нагромадження основного капіталу, змін кон’юнктури валової доданої вартості за видами економічної діяльності та динаміку експорту товарів і становить
94 600,0 млн. гривень.

Розрахунок прогнозу надходжень податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на 2019 рік здійснено на основі обсягу зовнішньоекономічних операцій, динаміки імпорту товарів з урахуванням зміни обсягів пільг, позитивної динаміки у визначенні реальної митної вартості.

Прогнозна сума надходжень податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на 2019 рік до зведеного бюджету становить
339 400,0 млн. гривень.

Що з боргом?

Фінансування загального фонду державного бюджету у 2019 році планується за рахунок державних внутрішніх та зовнішніх запозичень.

Обсяг державних запозичень на 2019 рік прогнозується у сумі 324 764,3 млн. грн., що на 109 802,9 млн. грн. більше плану на 2018 рік, в тому числі: зовнішні – 122 745,0 млн. грн., або на 31 542,0 млн. грн. більше плану на 2018 рік, внутрішні – 202 019,3 млн. грн., або на 78 260,9 млн. грн. більше плану на 2018 рік. Таким чином, зовнішні запозичення у 2019 році складуть 37,8 відсотка від загального обсягу надходжень, а внутрішні – 62,2 відсотка.

Середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів складає близько 15,7 відсотків річних, для зовнішніх боргових інструментів - близько 9 відсотків річних. Разом з цим, умови державних запозичень можуть змінюватися, залежно від впливу зовнішніх політичних, економічних та військових чинників.

Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2019 рік прогнозується у розмірі 272 247,1 млн. грн., що на 96 521,6 млн. грн. більше, ніж у 2018 році, в тому числі: погашення зовнішнього державного боргу – 121 767,0 млн. грн., або на 60 065,7 млн. грн. більше плану на 2018 рік, погашення внутрішнього державного боргу – 150 480,1 млн. грн., або на 36 455,9 тис. грн. більше плану на 2018 рік.

Загальні виплати за державним боргом, що мають бути здійснені у 2019 році за рахунок коштів державного бюджету, оцінюються на рівні 417 452,4 млн. грн., з яких 57,3% або 239 245,4 млн. грн. – виплати за внутрішнім боргом та 42,7 відсотка або 178 207,0 млн. грн. складають виплати за зовнішнім боргом.

Згідно із розрахунками загальний обсяг державного боргу, обрахований у національній валюті, складе 2 060 101,4 млн. грн. та становитиме 52,2 % від ВВП. Гарантований державою борг, обрахований у національній валюті, складе 388 630,0 млн. гривень. Державний та гарантований державою борг становитиме  62 відсотка від ВВП.

Враховуючи структуру державних запозичень у 2018 році та прогнозних запозичень у 2019 році на кінець 2019 року частка внутрішнього боргу становитиме 38,8 відсотка від обсягу державного боргу, а частка зовнішнього боргу 61,2 %.

Розміри прожиткового мінімуму у 2019 році у порівнянні з 2018 роком зростуть на  9,4% (грудень до грудня попереднього року).

У проекті установлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року – 1 853 гривні, з 1 липня – 1 936 гривень, з 1 грудня – 2 027 гривень.

To be, or not to be: that is the question...

За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, у проекті Держбюджету на наступний рік Кабмін заклав зростання ВВП на рівні 3% при 7,4 % інфляції. «Інакше кажучи, доходи українців будуть більшими, а ціни - більш стабільними. На безпеку та оборону держави передбачається виділити 209,5 млрд грн. Пріоритетом також залишається ремонт доріг - на Дорожній фонд передбачається до 56 млрд грн. На розвиток агропромислового комплексу планується виділити 6,9 млрд грн. На підтримку регіональних проектів у бюджет закладається 41, 4 млрд грн. На освіту уряд заклав 242 млрд грн, на систему охорони здоров'я - 92,3 млрд грн. Згідно з проектом мінімальна зарплата має зрости до 4170 грн з 1 січня 2019 року. Ми проект направляємо та будемо взаємодіяти із парламентом для того, щоб бюджет був прийнятий", - сказав прем'єр-міністр.

Схвалює в цілому законопроект і нардеп Оксана Продан. «Те що заклали менше дефіцит бюджету - хотілося б, щоб змогли виконати, тому що закладені в цьому році цифри не виконуються. Хоча час ще буде, я сподіваюся. Те що заклали ненабагато вище курс долара - теж добре. В принципі проект бюджету за основними параметрами - він гарний. Важливим є те, як ми його будемо виконувати, як ми будемо повертати закладене на 19-й рік, а в 19-му році нам треба буде повернути понад 13-ти мільярдів доларів», - каже пані Продан.

У свою чергу Тетяна Острікова, член комітету податкової та митної політики Верховної Ради України оцінює документ менш оптимістично. «Попередній аналіз: бюджети силовиків (МВС, ГПУ, СБУ) сильно виросли, а бюджет армії виріс менше, ніж бюджет силовиків; субсидії порізали при ймовірному збільшенні ціни на газ; субвенції місцевих бюджетів урізають; обслуговування державного боргу виросло.

А в презентації, яка була попередньо опублікована, все було дуже радісно та оптимістично. За логікою у цій презентації мало було зібране усе найкраще, що є у проекті бюджету, мало бути зібране те, чим Уряд пишається.

Тим цікавіше дивитися на цифри. Наприклад планові показники росту реального ВВП: 2018 – 3,0%, 2019 – 3,0%. Багато це чи мало? Мало. Тому що світове ВВП у 2018 зросте на 3,9%, і у 2019 – на 3,9%. Країни, що розвиваються, до яких належить і Україна, у 2018 в середньому зростуть на 4,9%, у 2019 – на 5,1%. Україна не просто відстала від решти світу, кожен день цього уряду збільшує відставання, і це продовжиться і наступного року, якщо нічого не зміниться. Те, що наша економіка не падає для нашого уряду вже є досягненням, проте в світі працює інше правило, яке колись сформулював Льюіс Керол у «Алісі в країні див»: «Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше!». Ви спитаєте коли ми наздоженемо Польщу? Відповідь – з цим урядом ніколи, тому що ВВП Польщі у цьому році виросте на 4,1%.

Інший показник – планова інфляція. По-перше, контроль інфляції є функцією Національного банку, який є повністю незалежний від уряду. По-друге, звичайно дуже цікаво чути про плани, а саме – 2018 рік 9,9%, 2019 рік – 7,4, але по факту маємо інфляцію за січень-серпень 2018 року на рівні 11,7%, сподіваємося, що у другій половині року ситуація кардинально поліпшиться і Україна вийде на 9,9% по року. Ну і по-третє, середня інфляція в країнах, що розвиваються у 2018 році – 4,6%.

Також в презентації бракує декількох слайдів. Наприклад слайду про впровадження ПнВК, слайду про приватизацію держпідприємств, слайду про планові доходи бюджету від спецконфіскації активів попередньої влади, які були привласнені незаконним шляхом, слайду про приголомшливі результати боротьби із контрабандою на митніці, і як результат стрімкий ріст митних платежів у бюджет», - справедливо відмічає нардеп.

Олег Ляшко, член Комітету податкової та митної полатики вважає,  що бюджет на 2019 рік – це бюджет бідності, а не розвитку. «У той час, як у Польщі мінімальну зарплату підвищують до 520 євро, український уряд закладає до бюджету-2019 мінімалку у 120 євро - фактично як у цьому році. Невже вони сподіваються зупинити трудову міграцію і подолати бідність такими мізерними зарплатами? Як взагалі можна прожити на такі гроші, коли ціни на газ, продукти, ліки і проїзд ростуть із космічною швидкістю? Ми вимагаємо від влади радикального підвищення зарплат, що також дасть можливість перерахувати і підвищити пенсії.

Зростання ВВП у бюджет закладено на рівні 3%. Цього абсолютно недостатньо для економічного розвитку країни і подолання бідності. Влада розказує про інвестиційний бум, але відкриття меблевого магазину у Голосіївському районі – це не «бум». Для зростання ВВП в першу чергу потрібно знизити облікову ставку НБУ і дати бізнесу дешеві кредити. Влада повинна нарешті зняти рожеві окуляри і визнати, що без зміни економічної політики розвиток неможливий», - підкреслює нардеп.

А от суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Олександра Жуковська нарікає, що проект бюджету зовсім не враховує навантаження суддів у співвідношенні з оплатою праці.

«Натрапила на проект держбюджету на 2019 рік і оніміла. Нардепи планують зупинити підвищення зарплат суддям і знову зробити вигляд, що прожитковий мінімум в Україні не змінюється. Проект держбюджету на 2019 рік: зупинити на 2019 рік дію: підпункту 3 пункту 24 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 595; 2017 р., № 2, ст. 25) щодо підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів;

п.10 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів: установити, що у 2019 році під час визначення посадових окладів та заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів застосовується прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року.

Це ж був «здобуток реформи». Нормальні зарплати. Щоб для незалежності вистачало. І що? Пашіть як воли з надлюдським навантаженням, проходьте круги «очищення», «кваліфоцінювання», «оптимізації», а зарплату ми вам не дамо. А «міжнародні партнери» знають про це? Ну ті, яким рапортували про успішну судову реформу? А журналістам розкажуть, що новини про зарплати в суді після оцінювання по 100-300 тисяч - це таки обман?

Такі як я «неоцінені судді» ще й не отримували «пряник реформи» у виді нової зарплати. Але частина корпуса вже пройшла оцінювання і треба платити. То тихенько законом про бюджет все планують зупинити.

Але ж матеріальна винагорода судді - це частина гарантії незалежності. Будь-які зміни в профільний суддівський закон можна вносити лише змінами в нього ж. Але такі гарантії не для українських суддів. Наші гарантії лишаються на папері. А що - люди задоволені будуть, що суддів зайвий раз «прищемлять», народним обранцям голоси на виборах підуть... Чи може Україні дійсно не потрібні незалежні суди? Врешті решт, кожен народ має саме ту владу, яку заслуговує», - обурюється суддя.

При цьому президент України Петро Порошенко схвалить проект держбюджету на наступний рік, лише якщо в ньому буде передбачено ряд умов та програм. Про це розповіла представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

«Президент наполягає на тому, що не підпише бюджет на 2019 рік, якщо в ньому не будуть вказані основні позиції - підвищення рівня забезпечення українського солдата не менше ніж на 30%, підвищення мінімальної заробітної плати до розміру 4200 грн, збереження дорожнього фонду, соціальних програм , які були передбачені в попередньому році», - резюмувала пані Луценко.

 

Попередня стаття Наступна стаття