First Tax Digital Forum: виклики та можливості оподаткування цифрової економіки

У столиці пройшов First Tax Digital Forum, організований International Fiscal Association Ukraine, Палатою податкових консультантів, Legal High School, НААУ, Асоціацією податкових радників за підтримки Arzinger, Asters, American Chamber of Commerce in Ukraine, European Business Association, IT Ukraine Association, Taxlink.

Основною темою форуму був розвиток цифрової економіки та питання її міжнародного оподаткування. Загалом форум об’єднав представників органів влади, ІТ та телекомунікаційних компаній, професійних експертів і податкових радників. Зокрема, доповідачами заходу виступили іноземні експерти з Австрії, Польщі та Кіпру, відомі фахівці IT галузі та адвокати.

Серед іншого, експерти обговорили заходи BEPS та впровадження їх у світі; виклики цифрової економіки для податкових органів і платника податків; ПДВ і податок на репатріацію на он-лайн сервіси; проблеми оподаткування хмарних технологій; ліцензії кінцевого користувача і постачання програмного забезпечення; проблеми оподаткування IT сфери.

Експерти кажуть, що український законодавець не встигає за швидким розвитком ІТ-сфери у державі, а через відсутність ефективних механізмів оподаткування цифрового підприємництва державний бюджет недотримує значні суми. ІТ-компанії пропонують своїм працівникам оформлювати ФЛП, аби мінімізувати витрати на сплату податків, а великі Інтернет-платформи взагалі не приймають участі у наповненні державної казни.

Так, за словами президента IFA Ukraine Наталі Блажівської, у цьому році Організація економічного співробітництва та розвитку надала проміжний аналіз правових аспектів, пов’язаних з діджиталізацією економіки у світі. «Діджиталізація вже знаходить своє відображення у судовій практиці. Зокрема, практика Європейського суду з прав людини не обмежується статтею 1 Першого протоколу до Конвенції у традиційних податкових спорах. Сьогодні ці спори розглядаються крізь призму статті 8 Конвенції», - зазначила вона.

Підтримав колегу і секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв, який підкреслив, що сьогодні громадянське суспільство вже не може уявити себе без цифрових послуг. «Вже створені інститути електронної демократії та електронної боротьби з корупцією, а наступного року може запрацювати система електронного судочинства», - наголосив він.

Президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев каже, що від оподаткування електронної комерції буде залежати майбутнє економіки України. За словами експерта, окремі положення законопроекту про імплементацію плану BEPS частково спрямовані на регулювання відносин у сфері електронної комерції.

«Цифрова економіка, крокуючи семимильними кроками по планеті, диктує нові правила бізнесу, надає нові можливості. Базові економічні процеси в цифровій економіці залишаються незмінними, проте значно збільшується її гнучкість (в т.ч. здатність до ухилення від оподаткування), рентабельність і здатність здійснення віддалених операцій, що само по собі не повинно надавати будь-яких податкових преференцій в порівнянні з традиційною економікою. Всупереч поширеному уявленню, цифрова економіка, яка виявилася поза сферою національного податкового поля, генерує досить великий обсяг доходів. До них відносяться доходи від реклами, продажу або передачі в оренду цифрового контенту, продажу послуг, передплати на сервіси, продажу ліцензій, призначених для користувача баз даних, програмного продукту, інформації та багато інших . Ці величезні доходи, які навіть складно підрахувати, не обкладаються податком, позбавляючи державу цілком справедливо очікуваних надходжень, одночасно породжуючи цілий ряд ще більш негативних наслідків», - констатував експерт.

У свою чергу заступник Голови НААУ Валентин Гвоздій закликав правників у рамках комітетів НААУ об'єднатися для розробки національного законодавства, яке б адаптувало міжнародні рекомендації плану BEPS. «Я бачу це нашим спільним завданням в покращенні ситуації в роботі цифрової економіки. Таку діяльність НААУ планує проводити спільно з фахівцями International Fiscal Association Ukraine», - сказав Валентин Гвоздій.

За словами заступника міністра фінансів Сергія Варланова, основна проблема, що стоїть на заваді ефективного оподаткування цифрової економіки, полягає у неможливості описати природу ІТ мовою права та мовою фінансів. «Класичні податкові рішення для цієї сфери не підходять. Аби створити модель оподаткування, яка не заважатиме розвитку галузі і водночас стане потужним джерелом наповнення бюджету посадовці готові консультуватись із бізнесом, юристами та провідними закордонними експертами», - зазначив він.

Рафаель Петруччі, директор Центру трансфертного ціноутворення в Інституті австрійського і міжнародного податкового права Віденського університету економіки і бізнесу, впевнений, що не слід створювати податкові пільги для цифрового бізнесу лише «тільки з тієї причини, що він цифровий». «Якщо ми не оціфруем свій бізнес, ми не виживемо. І це дуже великий виклик і для України. Але разом з викликами з'являються і можливості», - зазначив іноземний гість та, при цьому, ознайомив учасників з аспектами співвідношення оподаткування та цифрової економіки в контексті ТЦО.

 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments