Дмитро Боярчук: «Варто прив’язуватись до вартості майна, а не до його розміру»

31 Травня 2016
Аа Аа

Місцевий податок на нерухомість, застосований в країнах ЄС, був введений в Україні наприкінці 2014 року (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 7-8, № 9, ст.55), а плановим роком, за задумом законодавців, мав стати 2015 рік. Однак, в силу порушення законодавцями принципу стабільності податкового законодавства та специфіки застосування норм рішень місцевих рад щодо встановлення місцевих податків та зборів, діяти він повинен лише з 2016 року.

У цьому році Уряд підвищив ставку податку на майно (до 3 % розміру мінімальної заробітної плати за м кв.). Крім цього, планується збільшити доходи від податку на нерухомість до 860 млн грн за рахунок перегляду пільг для фізичних осіб. Від сплати податку звільняється житлова нерухомість залежно від її типу: квартири площею до 60 кв. м, будинки площею до 120 кв. м, а у випадку перебування у власності платника різних типів нерухомості – житлова площа до 180 кв. м.

В минулому році до місцевих бюджетів від сплати податку на нерухомість потрапило 745,7 млн ​​грн, з яких 0,6 % – доходи місцевих бюджетів (0,04 % ВВП). Для порівняння, в інших країнах податок на нерухомість в середньому становить 1 % ВВП і близько 10 % доходів зведеного бюджету.

1/4 податку було зібрано в столиці, і ще половину в областях, доходи від яких склали близько 200 млн грн з частою податку на нерухомість у 1,2 – 1,9 %. 93 % оплатили юридичні особи (ставка 2 %). Загалом фізичні особи в Україні сплатили 50,5 млн грн податку на нерухомість.

Податок на майно є прямим податком, оскільки юридичний та фактичний обов’язок зі сплати податку лежить безпосередньо на володільці землі, без юридичної можливості перекласти тягар зі сплати на інших осіб. Таким чином і механізм відповідальності за невиконання податкового обов’язку щодо платника також має суто індивідуальний характер.

«Податок на нерухомість дуже перспективний і правильний. Людям з радянським минулим він кардинально не подобається, але він робить одну дуже правильну річ – дуже доступно доносить посил, що власність зобов'язує», – зазначив Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна».

Податок на майно встановлює прямий зв’язок між власністю та відповідальністю за цю власність. Справа в тому, що майно не тільки приносить задоволення своєму власнику, але тягне за собою цілу низку зовнішніх ефектів для оточуючих.

«Такі екстерналії можуть проявлятись в будь-якому вигляді і, як правило, особливо не хвилюють власників майна, хоча приносять проблеми оточуючим. Наприклад, у випадку з магазином, це покупці, які використовують громадську інфраструктуру, щоб відвідувати цей магазин. Це сміття, яке завжди супроводжує функціонування магазинів. У випадку з житловим будинком це потреба в додаткових дитсадках, школах, зелених зонах.  Звісно, якщо одна людина в околиці купує квартиру на 150 кв. м, а інша – 50 кв. м, то є підстави вважати, що перша особа має більше спроможності утримувати інфраструктуру і саме тому вона має платити більший податок, ніж мешканець 50 кв. м», – повідомив для TaxLink Дмитро Боярчук.

Експерт зазначив, що наступним моментом є стимул ефективно використовувати це майно.

«Без податку на майно ніхто особливо не турбується про те, що великі площі житла чи будинку не по кишені. Але коли з’являється податок на майно, то це стимулює до ефективного використання майна. Якщо людина не в стані утримувати квартиру/будинок, то вона шукає шляхи отримати дохід від цього активу. Здавати в оренду чи продати. Що саме по собі активізує економічну діяльність», – сказав директор «CASE Україна» і додав: «Місцеві органи самі встановлюють розмір податку. Хоча, згоден, що варто прив’язуватись до вартості майна, а не до його розміру.  Так буде більш точно».

Нагадаємо, народний депутат Андрій Журжій в інтерв’ю TaxLink висловлювався з приводу податку на майно в Україні, а саме про те, що на сьогодні майно громадян оподаткується виходячи з площі приміщень, а не від їх вартості, зазначивши, що більш справедливою системою буде оподаткування приміщень залежно від вартості.

«В минулому році йшла дискусія про те, що ми маємо в кінцевому варіанті прийти до сплати податку на майно не від квадратного метру, а від його оцінки. Наприклад, ми можемо бути в приміщенні нової суперфешенебельної київської будівлі, навпроти якої буде стояти стара халупа, але вони будуть сплачувати однаковий податок, що є несправедливою системою. Отже, ми маємо платити все таки від вартості. Проблема є в тому, що на сьогодні ми не знаємо, як перейти на метод сплати від оцінки, тому що у нас немає дієвих механізмів. Також ми маємо певні проблеми на ринку оціночної діяльності, де можливі певні зловживання», – повідомляв Андрій Журжій.

За матеріалами delo.ua.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments