"Для ДФС вкрай важливо отримати з міжнародної практики дієві інструменти з протидії ухиленню від оподаткування та виведенню прибутків за кордон", - Л. Демченко

З якими уcпіхами та поразками закінчує рік столичне управління ДФС, на скільки поповнилася казна, завдяки сплаті податків киянами, скільки недобросовісних підприємств "зривають" перевірки та, що чекає на таких махінаторів, - у ексклюзивному інтерв'ю TaxLink розповіла начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко.

Пані Людмило, ми зараз стоїмо на порозі кардинальних змін в податковій сфері, що можете розповісти про реорганізацію столичних органів ДФС?

Так, зміни відбуваються масштабні.

Хочу сказати, що Головне управління ДФС у м. Києві за останні три роки постійно рухається шляхом перетворень – ініціює, випробовує на собі та впроваджує нові підходи до роботи.

Початок реорганізації був покладений ще наприкінці 2015 року, коли в столиці було створено Офіс аудиту - єдиний централізований аудиторський центр, який об’єднав підрозділи, що займались проведенням податкових перевірок і вся контрольно-перевірочна робота перейшла до ГУ ДФС Києва. Також, згодом, у відповідності до положень ст.19-3 Податкового кодексу України було реформовано підрозділи податків і зборів з юридичних осіб, фізичних осіб, контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів та погашення податкового боргу.

Наразі, на виконання вимог Постанови КМ України від 23.03.2018 № 296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби", у столичному управлінні фіскальної служби завершується реорганізація направлена на посилення якісного надання сервісних послуг бізнесу та громадянам. Державні податкові інспекції у районах ГУ ДФС у м. Києві втратили статус окремих юридичних осіб та стали структурними підрозділами Головного управління.

Оскільки місто Київ – єдина територіальна громада, столичному управлінню ДФС це вдалось зробити досить швидко. Ми доклали всіх зусиль, щоб платники не відчули жодних незручностей, пов’язаних з нашими внутрішніми змінами.

Зараз ГУ ДФС Києва виступає базою для впровадження цілої низки інших інноваційних процесів, направлених на реформування фіскальної служби. Так, сьогодні ми є базою для проведення аналізу окремих робочих процесів Державної фіскальної служби України за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках проекту «Належне управління у сфері державних фінансів».

Ще деякі новації от-от мають увійти в активну стадію запровадження, такі як «Дуальна освіта» та  «Розширення кола платників податків» тощо.

Яка головна ідея об’єднання ДФС у м. Києві в єдину юридичну особу?

Завдяки процесу приєднання районних ДПІ до Головного управління ДФС у м. Києві створено єдиний центр прийняття управлінських рішень і контролю. У свою чергу на рівні районів столиці діють так звані фронт-офіси, які виконують тільки сервісну функцію.

Але ми розуміли, що лише структурних перетворень було недостатньо, необхідна була зміна підходів до взаємодії з платниками.

Тому для працівників сервісних центрів ДФС Києва були проведені навчання, тренінги, заходи, на які  були залучені кращі фахівці аби вони поділились досвідом у налагодженні надання якісних сервісних послуг. Й це вже дало результати – ми отримали схвальні відгуки киян. Надалі це критерій оцінки нашої роботи у цьому напрямі.

Але ж основним на сьогодні об'єктивним критерієм оцінки ефективності роботи фіскальної служби є забезпечення надходжень до бюджету. Яких показників досягнуто ГУ ДФС у м. Київ?

У порівняні з попереднім роком забезпечено збільшення надходжень до бюджету на 36 відсотків.

Столичними платниками податків за 10 місяців 2018 року до бюджетів усіх рівнів було сплачено 69 мільярдів 343 мільйони гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року додатково надійшло 18 мільярдів 389 мільйонів гривень податків, зборів та платежів.

У розрізі рівнів бюджетів - до державного бюджету у січні-жовтні поточного року перераховано 49 мільярдів 309 мільйонів гривень, що на 41% або на 14,4 мільярди гривень перевищує минулорічний показник. Бюджет Києва впродовж зазначеного періоду поповнився на 20 мільярдів гривень, що на 25% більше відповідного періоду минулого року. Столична казна додатково збільшилась на 4 мільярди гривень.

Які податки складають левову частку цих надходжень?

У державному бюджеті найбільшу частку впевнено тримає податок на додану вартість – 47 %, або 23,2 мільярда гривень, відразу за ним податок на доходи фізичних осіб – 31 %, або 15,5 мільярдів гривень. Також, в трійці лідерів – податок на прибуток – 15%, або 7,7 мільярдів гривень.   

В структурі бюджету Києва половину всіх податків займає податок на доходи фізичних осіб – 50%, або 10 мільярдів гривень, на другому місці єдиний податок 22%, або 4,5 мільярдів гривень, 16% складає земельний податок, або 3,2 мільярди гривень.

Скільки із цих грошей платники Києва сплачують у добровільному порядку?

Рівень добровільної сплати податків і зборів у столиці досить високий і складає 98%. Лише 2% надходжень досягнуто за рахунок погашення податкового боргу та сплати податкових зобов’язань за результатами контрольно-перевірочних заходів.

Продовжуючи тему податкових надходжень, чи багато грошей надходить в результаті такої кампанії як Декларування доходів громадян?

Так. Кампанія декларування доходів громадян, отриманих впродовж минулого року демонструє свою ефективність та дієвість. Щорічно 1 серпня – кінцевого терміну сплати за зобов’язаннями, визначеними у поданих деклараціях, фіскальні підрозділи підсумовують надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору і щороку ми бачимо тенденцію до зростання цих показників.

У 2016 році, у результаті декларування, платниками податків було перераховано до бюджету 635 мільйонів гривень, у 2017 році – 702 мільйони гривень, а, в результаті проведеної цьогорічної кампанії, – понад 1 мільярд гривень ПДФО. Також їх доповнили показники сплати військового збору: 2016 рік – 63 мільйони гривень, 2017 – 72 мільйони гривень та 112 мільйонів гривень відповідно.

Відповідно до останніх змін до Податкового кодексу України, українці мають право включити до податкової знижки кошти, сплачені на користь вітчизняних закладів освіти. Розкажіть, що саме там змінилось?

Так, починаючи з 2018 року можливості для платників податків у отриманні податкової знижки було значено розширено. До Податкового кодексу України внесли ряд змін, відповідно до яких платники матимуть більше можливостей на податкову знижку, а саме: за сплачені освітні послуги, що надаються закладами дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи відповідних закладів визначено спеціальними законами.

Раніше таке право мали лише платники, які сплачували за навчання у вітчизняних закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Крім того, наразі платники податків мають право скористатись податковою знижкою за фактично понесені витрати за навчання у звітному році незалежно від того, за який період навчання здійснено такі витрати. Наприклад, якщо таку оплату здійснено у 2017 році одразу за весь навчальний рік, тобто за 1 семестр 2017 року та 2 семестр 2018 року.

Скільки коштів повернуто платникам, які у минулому році скористались у місті Києві правом на податкову знижку?

На сьогодні таким платникам повернуто з бюджету близько 22 мільйонів гривень. Нагадаю, що для отримання податкової знижки за підсумками 2017 року громадяни можуть до кінця поточного року подати зазначену декларацію.

Чи стали відчутними для бюджету податки на нерухомість і транспортний?

По при певну складність в адмініструванні, вони є досить відчутними саме для місцевих бюджетів. Так, щодо податку на нерухомість, то станом на початок осені у Києві відповідно до інформаційних джерел, якими користується столичне управління ДФС при нарахуванні цього податку, зареєстровано понад 32 тисячі фізичних осіб, які володіють близько 50 тис об’єктів нерухомості.

У 2018 році по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, було сформовано 50 тисяч податкових повідомлень-рішень на загальну суму 134 млн. грн. На сьогодні лише 56 млн. грн. надійшли до бюджетів за місцем розташування цих об’єктів.

Що стосується транспортного податку (нагадаю, що це ті фізичні особи, автомобілі яких оподатковуються сумою в 25 тисяч гривень), то станом на 01.10.2018р. у Києві таких фізосіб зареєстровано 1725 і вони володіють 1829 об’єктами оподаткування. За минулий рік фіскальною службою столиці було сформовано 1993 податкових повідомлень-рішень на загальну суму в понад 43 мільйони гривень. У 2018 році ГУ ДФС у м. Києві було сформовано 1829 ППР на суму понад 36 мільйонів гривень. На сьогодні до бюджету громадянами сплачено понад 38 мільйонів гривень транспортного податку.

Наскільки взагалі свідомо люди сплачують ці майнові податки?

Відверто скажу у цьому питанні є проблема. За нашими статистичними даними у платників податків міста Києва, тобто у киян, збільшується заборгованість зі сплати вищезазначених податків. Майже 20 мільйонів гривень за нерухомість, 70,5 мільйонів гривень транспортного податку та майже 95 мільйонів гривень земельного податку на сьогодні завинили державі фізичні особи, які перебувають на обліку у фіскальному відомстві столиці. Ще рік тому суми заборгованостей зі сплати податкових зобов’язань були дещо менші. Недоплаченого за нерухомість значилось 5,7 мільйонів гривень, плати за землю – 91 мільйон гривень. Виключенням став транспортний податок заборгованість по якому була трішки більшою – 72,4 мільйони гривень.

Проблема полягає ось в чому: значна частина громадян навіть не здогадується, що має податковий борг і сума заборгованості з кожним днем зростає завдяки таким поняттям з Податкового кодексу, як штрафна санкція та пеня.

Чому так стається?

В переважній більшості випадків, такі неприємності трапляються через невідповідність даним про місцезнаходження платників з інформацією, що міститься в базах ДФС. Якщо, наприклад, людина змінила місце свого проживання і не повідомила ДФС, то всі листи про необхідність сплати податків будуть повертатись до податкової і, податкові зобов’язання будуть переходити у категорію заборгованостей.

Як повідомити фіскальну службу про те, що людина змінила прізвище чи місце проживання?

Якщо коротко, то необхідно звернутись до центру обслуговування платників та подати уточнену інформацією за формою 5-ДР.

Справа в тому, що згідно з нормами Податкового кодексу, платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви. Внесення змін здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР

А як можна впевнитись, чи є у людини заборгованість зі сплати податків?

Достатньо безкоштовно отримати в Центрах обслуговування платників ключ цифрового підпису та скористатись Електронним кабінетом платника на сайті фіскальної служби.

Сьогодні у загальнодоступній частині Електронного кабінету платники мають доступ в режимі он-лайн до великого об’єму інформації з реєстрів ДФС. Програма налагоджена належним чином, збоїв не трапляється? Як часто і наскільки активно платники користуються цими сервісами? З якими проблемами звертаються до відомства з цього приводу?

Відразу зазначу, що функціонування Електронного кабінету адмініструється та контролюється виключно Державною фіскальною службою України, а її територіальні органи, так само як і платники податків, є користувачами цих послуг.

Щодо технічної складової функціонування кабінету, то дійсно є певні питання до роботи системи в період пікових навантажень. Бувають збої та інші негаразди, це в першу чергу пов’язано із застарілим сервером та іншим обладнанням. Але над цим питанням ДФС активно працюють. Оголошені тендери на купівлю нової матеріально технічної бази. Думаю, це питання часу.

А от щодо інформаційної складової, то вона вже на сьогодні досить непогано представлена. Значний спектр зручних послуг для платників вже доступний у відкритій та закритій частинах кабінету і вони зарекомендували себе дуже не погано. Інше питання – чи є куди розвивати ці сервіси? Звісно! Проводиться значна робота по вдосконаленню наявного функціоналу та розробці нових сервісів.

Наскільки нам відомо, нещодавно Уряд давав доручення перевірити забудовників на наявність неоформлених працівників. Чи проводились такі перевірки?

На сьогодні у місті Києві досить гостро стоїть питання захисту інтересів найманих працівників. Дійсно, Уряд України розпорядженням № 649-р від 5 вересня 2018 року надав доручення центральним органам виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування провести комплекс заходів спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості та доходів населення. Для реалізації зазначеного було залучено зокрема Державну службу з питань праці, Державну фіскальну службу, Пенсійний фонд України та Національну поліцію.

В рамках вищезгаданого доручення фахівцями столичного управління фіскальної служби розпочато активну роз’яснювальну роботу.

Як приклад, зазначу, що на початку жовтня представниками ДФС Києва спільно з управлінням Держпраці у Київській області було проведено зустріч з керівниками підприємств галузі будівництва, на якій головною темою дискусії й стало питання офіційного найму.

Поряд з цим, нами ініційовано щонайменше 15 перевірок суб’єктів господарювання різних сфер діяльності, у тому числі й забудовників, щоб перевірити наскільки вони дотримуються податкового законодавства в частині оплати праці.  На сьогодні, спільно з Державною службою з питань праці, проводиться активна фаза перевірок діяльності підприємств де є значні ризики щодо неоформлення трудових відносин у формат офіційних. За цим напрямом роботи у Києві вже виявлені щонайменше 9 неоформлених працівників та знайдені значні порушення зі сплати підприємцями податкових платежів до бюджету. Проте, про результати говорити ще зарано, адже процес оформлення позапланових перевірок поки ще не завершився й перевірки тривають.

Що загрожує підприємцям за наявності фактів неоформлення найманих працівників?

Що стосується відповідальності для роботодавців то вона передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України та контролюється Державною службою з питань праці.

Зокрема:

– 30 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, це 111690 гривень (у 2018 році розмір мінімальної зарплати 3723 гривень) за такі порушення, як: фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

– 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, це 37230 гривень за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

– 3 мінімальні заробітні плати, – це 11169 гривень за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам.

– 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, це 37230 гривень – за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу" а також "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".    

Розкажіть про системність перевірок представників бізнесу. Відомо, що план-графік перевірок оприлюднено на сайті ДФС на рік вперед. Зрозуміло, що зроблено це, аби прибрати фактор стресу, дискомфорту та надати можливість підприємству підготуватися до перевірки та навести лад з документами. Як часто зустрічаються недобросовісні підприємства, які «зривають» перевірки: у екстреному порядку переводять свою діяльність в інші регіони, «гублять» документи перед перевірками і вимагають певних строків для їх відновлення, просто не надають документи з різних причин тощо? Як боретеся з такими юрособами? Чим закінчуються для підприємств такі трюки?

На жаль, такі випадки є. У цьому році перед плановою перевіркою в екстреному порядку перевели свою діяльність в інші регіони щонайменше 26 підприємств, знаходяться в розшуку 95 підприємств, перед перевіркою втратили свої документи і звернулися до податкових органів за наданням терміну на їх відновлення 5 підприємств, а у 39 суб'єктів господарської діяльності виїмку документів провели різні правоохоронні органи. Звісно, ці юридичні особи залишаються в полі нашої пильної уваги до повного завершення контрольно-перевірочних заходів. Доводиться підключати своїх колег з інших регіонів, податкову міліцію, інші правоохоронні органи і навіть суди. Ми не можемо допустити несправедливість, коли законослухняні платники проходять перевірки, а той, хто не шанує закон - може їх уникнути.

Розкажіть, як відбувається відбір підприємств для проведення перевірок?

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (пункт 77.2 статті 77 Податкового кодексу України).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Від величини ризику залежить періодичність планового контролю: що меншими будуть ризики платників, то рідшими будуть візити податківців.

Завдяки використанню ризикоорієнтованої системи до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються винятково ті платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» зі змінами та доповненнями. Цим Порядком визначено критерії ризиків від провадження діяльності платників податків, які поділено за ступенями значущості (високий, середній, незначний). Тому суб’єкти господарювання мають змогу самостійно оцінювати ризиковість власної діяльності та ймовірність потрапляння до об’єктів планового податкового контролю.

Більшість ризиків визначається автоматизованою ризикоорієнтованою системою на підставі даних податкової та фінансової звітності платників податків, а також даних щодо ЗЕД. Також до ризику належить інформація правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції та інша інформація про діяльність платників податків. При цьому один суб’єкт господарювання може одночасно мати ризики різних ступенів.

Використання зазначених критеріїв дає змогу задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування, а також сприяє зменшенню кількості суб’єктів господарювання, що перевіряються.

Система ризиків неодноразово вдосконалювалася з метою підвищення точності відбору до контролю найбільш ризикових суб’єктів господарювання.

Такий «ризикоорієнтований» відбір спрямований на зниження податкового тиску на суб'єктів господарювання, які здійснюють прозорий облік своєї господарської діяльності, не застосовують схем мінімізації податкових зобов'язань.

Які на сьогодні питання діяльності ДФС в максимальному пріоритеті для податківців Києва? Чого чекати платникам?

Якщо не узагальнювати, то цих питань дуже багато. І їх всіх доводиться майже щоденно контролювати. Це і питання повноти податкових надходжень, і питання сервісів для платників, зменшення заборгованості зі сплати податків і багато-багато інших…

Проте, ми все більше спрямовуємо наш погляд у майбутнє і намагаємось зрозуміти, а куди ж ми (я маю на увазі податкова разом з платниками) рухаємось? Які аспекти оподаткування потребують максимальної уваги та концентрації спільних зусиль?

Так, свого часу, виникла ідея в проведенні на рівні міста Києва потужного податкового форуму, де ми б могли провести таку дискусію і віднайти рішення до ключових проблем та сприяти зростанню податковій культурі. За сприяння Київради та Київської міської державної адміністрації така можливість у нас з’явилась і, 20 листопада 2018 року у столиці відбудеться Київський податковий форум. В рамках заходу ми плануємо провести дві паралельні панельні дискусії та поспілкуватись про формування податкової культури, реформування та сервіси столичної ДФС, хто, коли, як і за що повинен сплачувати податки, спробуємо зробити більш зрозумілою тему трансфертного ціноутворення.

До речі, щодо останнього, то фіскальна служба очікує на прийняття змін до Податкового кодексу з метою імплементації плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутків з під-оподаткування, що передбачає проект BEPS. Для ДФС, яка сьогодні знаходиться на шляху реформування та запровадження європейських стандартів адміністрування податків, вкрай важливо отримати з міжнародної практики дієві інструменти з протидії ухиленню від оподаткування та виведенню прибутків за кордон. Завдяки встановленню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі, зростатимуть умови ведення бізнесу в Україні.

Тому, маю сподівання, що Київський податковий форум допоможе віднайти діалог між бізнесом і владою, дасть можливість обміну думками та поглядами, буде вкрай корисним та плідним.

Реєстрація поки ще є відкритою, тому запрошую долучитись всіх охочих.  

 

 

    

 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments