ДФС продовжує дивувати країну своїми апетитами і некомпетентністю, - О. Кірш

Про складність та незрозумілість нових критеріїв блокування накладних, відверте свавілля податківців, підтасовування фактів Офісом великих платників податків, у ексклюзивному інтерв’ю TaxLink розповів народний депутат України, голова підкомітету з питань удосконалення ПКУ в частині загального податкового адміністрування, податкового боргу і спеціальних податкових режимів (Комітет ВР з питань податкової та митної політики), Олександр Кірш.

Олександре Вікторовичу, минулого тижня, згідно з урядовою постановою, було відновлено блокування податкових накладних. Що можете сказати про нові відсікаючі критерії та про роботу СМКОР в цілому?

Хоча Верховна Рада забороняла блокування податкових накладних, у законопроекті було сказано, що відновити їх зможе тільки ВР. Але на шляху від ВР до публікування документу у «Голосі України», текст законопроекту змінився, і опублікованим виявився варіант, де відновити блокування накладних може Кабінет міністрів України. Як це відбулося, ніхто не знає, адже депутати голосували за те, що відновити ПН може лише Верховна Рада. В Кабміні доручили це Мінфіну, який намагався робити різні проекти і нічого, окрім плутанини у нього не виходило. У кінцевому результаті це передоручили податковій. Податкова зробила це із запізненням, тобто, після того, як відповідна Постанова Кабміну вступила в силу. До того ж, «критерії» вийшли дуже складні та не зрозумілі.

Так, серед факторів ризику неочікувано виявився ріст обсягу виробництва. Тобто, виходить, якщо підприємство зростаюче, то це є дивним для податкової. Серед ризикових є нові підприємства, які працюють менше кварталу. Таким чином, будуть «рубати» нові підприємства. Щодо податкового навантаження: якщо підприємство завдяки експорту має податкове навантаження законно менше, ніж, інші, оскільки сплачує ПДВ за нульовою ставкою, — знову ж таки це потрапляє в критерії ризику. Якщо бухгалтер колись працював на підприємстві, яке збанкрутувало, то на ньому стоїть «чорна мітка», і будь-яке підприємство, куди знову потрапляє цей бухгалтер, автоматично стає ризиковим. Таким чином, до зони ризику потрапляє і зріст обсягів виробництва, і сам факт експорту, і те, що підприємство нове, і бухгалтер, котрий раніше працював на збитковому підприємстві.

Зате пом’якшуючим фактором, котрий називається позитивною історією, є масштаб підприємства. Там дуже багато факторів є показниками масштабу підприємства. Якщо підприємство надто велике, або навпаки, мікроскопічне, то це вважається позитивною податковою історією, хоча, при чому тут податкова історія, якщо мова йде про масштаби підприємства?

Крім того, серед ризиків є таке формулювання, що ризиковим є підприємство, щодо якого інформація про ризики в наявності у податкових органів. Ризик визначається через ризик, що абсолютно неприпустимо в документах такого рівня. І хоча податкова стверджує, що тепер під ризик потрапить менше підприємств, незрозуміло, як застосовувати критерії. Вони дуже розпливчаті, туманно розписані. Якщо раніше так зване електронне адміністрування полягало в тому, що зупиняти податкову накладну можна тільки електронним шляхом, а в розблокувати вручну, то наразі і те й інше робиться в ручному режимі. Тобто, корупція, як і раніше, залишається. Просто вона переїхала з Києва на місця, назад. Оскільки, коли корупція була лише в Києві, то податкова на місцях не мала можливості вирішувати питання. А тепер різноманітні комісії будуть не лише у Києві, а й на місцях. Якщо хтось захоче обійти блокування, то йому треба стати або крупним, або мікроскопічним. Тобто, або об’єднавшись, або роздробившись, або об’єднавшись із роздрібним підприємством. У такому випадку у нього буде 50% або більше від реалізації припадати на роздрібного споживача і він буде звільнений від ознак ризиковості. Або ж перейти на єдиний податок, тому що у них оподаткування більше, ніж у звичайних підприємств. Якщо захоче — він обійде, але у звичному режимі буде дуже складно.

У результаті блокування накладних бізнес втратив багато грошей, ресурсів, клієнтів… Хто має нести за це відповідальність?

Для цього навіть не треба буде приймати нові закони. Наразі законодавство вже вимагає від контролюючих органів та посадових осіб компенсацію збитків не лише прямих, а й опосередкованих. Я в очікуванні позивного процесу. Нехай лише хтось звернеться до суду про відшкодування не лише прямих збитків, а й опосередкованих. Діюче законодавство вже дозволяє це зробити. Я б дуже підтримував у цьому випадку позивача, щоб іншим не кортіло.

Як Ви можете прокоментувати законопроект про Національне бюро фінансової безпеки, поданий до ВР головою парламентського комітету з податкової політики Ніною Южаніною?

В документі закладені неймовірні повноваження як для Бюро, так і для його керівника, тому дуже важливо, як за ним будуть слідкувати, аби його влада не була безмежною. Звісно, такий орган потрібен, аналог податкової міліції має бути. міліція діє наразі незаконно, її через банальну описку фактично зараз заборонили. Але цей орган не може мати неконтрольовані повноваження і не може виходити за рамки конституційності, і тут дуже важливо, яким чином ВР буде слідкувати за дотриманням порядку в цьому органі. Це має бути прописано більш детально, щоб із цієї структури не вийшов новий орган, який буде ще гіршим за податкову міліцію. Тут дуже обережно необхідно підійти до прописання самого тексту, до того, хто саме буде що визначати, як буде затверджуватися кандидатура керівника і самих членів і яким чином їх можна звільнювати, чи притягати до відповідальності у випадку незаконних дій. Наразі усього цього немає.

Як би Ви оцінили роботу ДФС в цілому?

Немає ДФС в цілому. При Мирославові Продані вона перетворилася на якусь банду, що шкодить економіці України, як, власне, і Мінфін, під керівництвом Олександра Данилюка. Зв’язка Продан-Данилюк може виявитися смертельною для економіки України. Це вже видно хоча б по критеріям ризиковості, які вони розробили: ростуть темпи — це ризики; нові підприємства — це ризики. Здається, що шкода від Данилюка значно вище, аніж вимагає від нього МВФ. Може, хтось йому ще доплачує за додаткову шкоду Україні. Крім того, там працюють непрофесіонали.

Звідки такий висновок?

В Україні немає узагальнюючих податкових роз’яснень. Мінфін довгий час вимагав для себе можливість надавати роз’яснення. Витребував, а нових роз’яснень немає. Там елементарно немає спеціалістів-фахівців, які можуть їх надавати. Податкова має право й надає індивідуальні консультації, але дійсні вони тільки для тих, хто їх отримує. А от узагальнюючі консультації податківці не мають права надавати, хоча надавали б із задоволенням. У свою чергу Мінфін має таке право, але не надає. У результаті — платники податків просто не знають, як застосовувати діюче законодавство. А те, що публікує ЗІР та консультує гаряча лінія — вони ж за свої слова не відповідають. Вони можуть замінити свої неграмотні консультації на протилежні. Це призводить, наприклад, до того, що в одній із консультацій було сказано, що підприємства по передоплаті не мають право на податковий кредит. Тобто податковий кредит за першою подією — відміняється. У той час, як збільшення ПДВ по першій події зберігається. Це неймовірне свавілля податкових органів, котрі, з поєднанням блокування податкових накладних, фактично перетворюють ПДВ в обкладення не доданої вартості, а всього обороту на поставки 20 %. Це смертельно для підприємства. Ще кілька місяців царювання в економіці України банди Продана-Данилюка — і вона цього не витримає.

В одному зі своїх блогів Ви писали, що Офіс великих платників податків зайнявся відвертим підтасовуванням фактів. Розкажіть про цю справу?

ДФС продовжує дивувати країну своїми апетитами і некомпетентністю: Офіс великих платників податків зайнявся відвертим підтасовуванням фактів, яке більше схоже на гру в наперстки.

Революція в обліку податку на прибуток, який Верховна Рада запустила в 2015 році, полягала в тому, що бізнесу дали свободу, а саме — можливість визначати податок на прибуток за простими і зрозумілими правилами бухобліку.

Але, як не прикро, зараз фіскали своїми діями цілеспрямовано знищують цю ініціативу, побачивши в можливостях бухобліку свободу лише для себе.

Так, при перевірці одного з підприємств, Офіс великих платників дійшов висновку, що послуги, які підприємство купило для виконання експортного контракту (про це прямо вказано як в експортному контракті, так і в актах на приймання послуг), воно насправді — продало. Так вони посилаються на бухоблік!

Підприємству у зв’язку з цим:

усю вартість таких послуг включили в доходи і врахували в об’єкті податку на прибуток (причому донарахування виявилося приблизно якраз на рівні наявної переплати по цьому податку, включаючи так звану добровільну!);

на вартість таких послуг донарахували ПДВ;

оскільки підприємство не отримало від нерезидента оплату (відчуваєте наростаючий градус абсурду?), нарахували ЗЕД-пеню.

Що це за підприємство?

Під таку дику роздачу ДФС потрапило ПАТ «Крюковський вагонобудівний завод». Це наскрізь «біле» підприємство, яке має стратегічне значення для усієї Полтавської області, — причому завдяки не лише сплаті податків, але і працевлаштуванню населення області. Цей завод, який добре відомий на зовнішніх ринках, один з небагатьох, хто експортує не ресурси, а готовий продукт. Нарешті, це підприємство, чия фінансова звітність складена за міжнародними стандартами і підтверджена не ким-небудь, а знаменитими E&Y і ВDO!

Але у результаті податківці, які не розбираються не те, що в міжнародних, але навіть у національних стандартах бухобліку, втручаються у фінансову звітність цього підприємства і, засліплені жадністю, завдають йому збитку, який навіть не здатні оцінити. Таким чином, свободу для бізнесу, яку Верховна Рада запустила в 2015 році, фіскали вже до 2017–2018 рр. перетворили на свободу для себе — тлумачити і перекручувати фінансову звітність компаній згідно зі своїм розумінням.

Як Ви бачите вирішення цієї проблеми?

Необхідно якнайскоріше скасувати податок на прибуток, оскільки податківці можуть перетворити його на щось подібне до ПДВ за руйнівною силою. Він руйнує зайнятість — основу економіки і, зокрема, платоспроможності попиту, не кажучи вже про соціальну складову. Чим його замінювати — питання окреме, але з такими «податковими звичками» його перетворюють на бомбу проти підприємств. Це не турбота про бюджет з боку ДФС. Це — злочинний непрофесіоналізм.

Сьогодні президент заявив, що на переговорах з МВФ Україна обґрунтує необхідність введення податку на виведений капітал. Ваша позиція з цього приводу?

В принципі, це нормально, але цей податок потрібно було вводити неочікувано і різко, як Павлов вводив обмін сторублевих купюр. У суботу сказав, що цього не буде, а в неділю — почався обмін. Коли ж усім все завідомо відомо, то усі хто хотів вивести капітал,— виведуть його раніше. Вони зуміють переструктурувати свої активи й зроблять це раніше. Тому реальна користь від нього наступить значно пізніше. Стратегічно вона буде, оскільки не зможуть все наперед вивести зарання, але наразі країна недоотримає податок на прибуток, який за цим же проектом скасовують. А компенсація через податок на виведений капітал буде через багато років. Тому на деякий час бюджет «просяде». Хто від цього виграє? Одна десята відсотку підприємств, котрі сплачують 90% від усього податку на прибуток на всю країну. Це близько 1 тис підприємств. Вони дійсно виграють, бо саме на них приходиться близько 90% усього податку на прибуток. Інші теж щось виграють, але значно менше — у них суми податку на прибуток значно менше. Так чи інакше, бюджет просідає, а компенсація буде дуже не скоро. Тому це дуже ризиковано для влади, яка цей податок вводитиме. Мінус буде одразу, а плюс, який його компенсує, буде вже за іншого уряду та президента. Тому стратегічно проект, можливо, й правильний, але тактично дуже ризикований. Дивно, що його подає провладна партія. Думаю, не варто заганяти державу у куток, як вже було, коли суттєво була знижена ставка на прибуток. Звісно, тоді бюджет було загнано у куток, а коли податкову заганяють у куток, то вона починає викручувати не тільки руки, а й усе, що може. Так і зараз, якщо держава залишиться без податку на прибуток, який запланований у всіх бюджетах, а компенсація податку на виведений капітал почнеться дуже не скоро.

Що необхідно зробити на законодавчому рівні, щоб бізнесу в Україні працювалося легше?

Необхідно змінювати інвестиційний клімат. Для цього необхідно дуже суттєво змінювати податкове законодавство. Відповідний законопроект у цьому напрямку було підготовлено групою Южаніної, але його «зарубали». До речі — особисто віце-президент США. Усі фракції підписувалися під цим законопроектом, але у своєму недовгому виступі у парламенті віце-президент США абсолютно безпідставно розкритикував цей законопроект. Не маючи реальної можливості йти в противагу такій країні, як США (від якої залежить в тому числі й оборонна допомога України), українська влада вимушена було захоронити цей законопроект. Але зараз, коли змінилася влада в США, може, є сенс повернутися до того податкового кодексу, який підписаний 150 депутатів усіх фракцій під керівництвом Южаніної. Дуже на це сподіваюся, оскільки без зміни інвестиційного клімату до нас гроші не прийдуть. Потрібно змінювати податкове законодавство на більш гуманне. Потрібно не боятися надавати пільги інвестиціям. Це не втрати. Коли будуть пільги — будуть і самі інвестиції.

Розмову вела Тетяна ПАШКОВСЬКА,

журналіст TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття