ДФС нагадала про деякі особливості подання звітності та сплати податків ВПП

14 Грудня 2018
Аа Аа

Державна фіскальна служба в своєму листі від 14.03.2016 р. № 5330/10/28-10-06-11 надала роз’яснення щодо деяких питань обліку великих платників податків (за основним та неосновним місцем обліку) та сплати ними податку на доходи фізичних осіб, щодо яких ВПП виступає податковим агентом.

Підставою для зміни місця обліку (зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому) є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків (Розділ Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588).

Обов’язок стати на облік за неосновним місцем обліку виникає у разі, якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці. Зокрема, у випадку створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню (пункт 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (надалі –ПК України).

Пунктом 10.22 Порядку №1588 передбачено особливості обліку саме великих платників податків. Зокрема, після включення до Реєстру великих платників податків, ВПП зобов’язані до 15 листопада поточного року подати до контролюючого органу за новим місцем обліку заяву про взяття на облік з початку календарного року, на який сформовано Реєстр. Якщо заяву не було подано, рішення про зміну місця обліку приймає Центральний контролюючий орган.

Окрім того, процедура зміни місця обліку великого платника податків не проводиться, якщо при зміні місцезнаходження не змінилась адміністративно-територіальна одиниця, що обслуговується контролюючим органом, на обліку в якому знаходиться цей платник, а також якщо платник податків не виявив бажання змінити контролюючий орган, де він перебуває на обліку.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 статті 64 ПК України ПДФО перераховується юридичною особою, що є податковим агентом, до бюджету за своїм місцезнаходженням, тобто до місцевого бюджету.

Також, Державна фіскальна служба в своєму листі від 24.02.2016 р. N 4062/10/28-10-06-11 надала роз’яснення великим платникам податків щодо сплати деяких податків, згадавши такі особливості:

- згідно статтею 113 ПК України суми штрафних санкцій зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори;

- інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, територіальні органи ДФС доводять до платників шляхом її розміщення на дошці оголошень, установленій на доступному для огляду місці (біля входу до приміщення органу ДФС), на офіційному веб-порталі ДФС;

- подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та його сплата здійснюється за новим місцем обліку з дати переходу до нового місця обліку;

- податок на доходи фізичних осіб перераховується юридичною особою до бюджету за своїм місцезнаходженням, тобто до місцевого бюджету;

- військовий збір платник податків перераховує до бюджету за своїм місцезнаходженням (юридичні особи) або місцем реєстрації (фізичні особи);

- для перевірки рахунків, на які повинно бути сплачено певний вид екологічного податку відповідно до статті 250ПК України, Державна фіскальна служба радить звертатись на офіційний веб-портал ДФС України або до ДПІ по місцю сплати податків.

Насамкінець, ДФС нагадує про обов’язок щоквартального декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, а також наводить порядок такого декларування відповідно до спільного листа Національного банку України та Державної податкової адміністрації України від 17 квітня 2003 року № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316, звертаючи увагу, що декларацію подають лише ті суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України. Хоча варто зазначити, що спочатку декларуванню підлягала також і відсутність таких валютних цінностей у суб’єктів підприємницької діяльності.

 


 
Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments