Данило Гетманцев: "Ми не маємо права здійснювати податкову дискримінацію офшорних компаній"

12 Травня 2016
Аа Аа

Наприкінці квітня доктор юридичних наук, експерт з питань податкової політики Данило Гетманцев виступив на парламентському телеканалі Рада у програмі «Позиція» щодо питання деофшоризації.

  • Офшори, оптимізація податків або ухилення від сплати податків. Це добре чи погано?

Звичайно, що ухилення від сплати податків шляхом використання офшорних юрисдикцій або низькоподаткових юрисдикцій – це погано. Одним з проявів такого ухилення від оподаткування є оптимізація оподаткування, яка використовується в світі досить давно. Сам механізм офшорних юрисдикцій (зон) не є українським винаходом, це винахід західної цивілізації, а саме Америки. Сам термін «офшор» – «поза берегом» – з'явився на початку ХХ ст. в Америці і був успішно реалізований в багатьох юрисдикціях з використанням європейського, американського капіталу, який масово використовував його для ухилення, оптимізації оподаткування.

  • Що потрібно зробити державі, щоб ухилення від сплати податків не відбувалося?

Ухилення від оподаткування завжди так чи інакше супроводжувало оподаткування. В Україні сьогодні це скоріш філософське питання. Чи має право платник податків ухилятися від оподаткування в межах, які не порушують законодавство? Якщо ми говоримо про офшорні юрисдикції, то всі дії платника податків, спрямовані на ухилення від оподаткування, є законними. Тобто, вони всі повною мірою відбуваються в межах правил гри, які диктує платнику податків законодавець. Єдина проблема полягає в тому, що всі ці дії спрямовані не на досягнення якогось економічного результату, а на зменшення податкового тягаря.

Яким чином платник податків своїми діями викривляє економічну форму угоди/операції для досягнення єдиної мети? Ухиленням від оподаткування. Наприклад, для того, щоб не платити податки в Україні, реєструється декілька компаній в світі, де нульове або невисоке оподаткування і, розподіляючи діяльність між цими компаніями шляхом укладення між ними договорів, акумулюється прибуток не в Україні або у Франції, де висока ставка податку на прибуток, а в тій зоні, де компанія від податку на прибуток взагалі звільняється. Таким чином, легально отримується податкова преференція, яку не повинні були отримати, якби форма угоди відповідала її змісту.

  • То, по суті, компанія це робить легально?

У цьому і суть. Податкові органи і держава підходять з точки зору того, що податкові преференції можуть бути обґрунтованими і необґрунтованими. Якщо угода або операція, її форма, відповідає економічній суті, то будь-яка преференція платнику податків обґрунтована. Якщо ж він спеціально конструює певні схеми або укладає якісь угоди для того, щоб ухилитися від оподаткування, отримати якийсь результат, то податкова має право здійснити так звану податкову перекваліфікацію. Тобто, донарахувати той податок, який платник податків повинен був заплатити.

"Робота, пов'язана з протидією ухилення від оподаткування, має будуватися не на боротьбі з офшорами, з офшорними компаніями, а на тих принципах, які в світі вже існують, – на нормах, які спрямовані на протидію здійснення таких операцій по оптимізації в будь-яких юрисдикціях"

  • В Україні ці питання контролюються державою?

У нас досить давно існують норми податкового права, спрямовані на протидію ухилення від оподаткування, а також відповідна судова практика, у тому числі і з офшорними юрисдикціями. Існує чорний список офшорних зон. Єдине, що варто відзначити в зв'язку з цим, це те, що робота, пов'язана з протидією ухилення від оподаткування, має будуватися не на боротьбі з офшорами, з офшорними компаніями, а на тих принципах, які в світі вже існують, – на нормах, які спрямовані на протидію здійснення таких операцій по оптимізації в будь-яких юрисдикціях. Адже, не обов'язково я можу отримати необґрунтовану податкову преференцію, якщо працюю з компанією з острова Кюрасао або Белізу, або БВО (Британські Віргінські острови). Цілком можливо, особливості оподаткування існують у Франції, де роялті або платіж за користування правами інтелектуальної власності звільняється від оподаткування. Таким чином, використовуючи цю преференцію, переправляють гроші з України до Франції і отримують там необґрунтовану податкову преференцію.

Законодавство розвинених країн зараз зав’язане на боротьбі саме з цими операціями, а не на боротьбі з самою компанією з офшорної юрисдикції.

  • Тобто вони були і залишаться?

Ми насправді не маємо права з ними боротися, адже це суперечить основному принципу оподаткування – рівності оподаткування. Якщо офшорна компанія не ухиляється від оподаткування, то нехай працює. Ми не маємо права здійснювати податкову дискримінацію таких компаній. Але, в той же час, протидіяти агресивному податковому плануванню, як це називається в зарубіжних країнах, ми просто зобов'язані. Зараз організація економічного співробітництва та розвитку розробила правила BEPS – план заходів, спрямованих на протидію розмивання капіталу і перекладу прибутку в низькоподаткові юрисдикції з метою ухилення від оподаткування. Ці правила зараз впроваджуються в законодавство європейських країн, які роблять тільки перші кроки в цьому напрямку. Наприклад, вже прийняті подібні закони в Голландії і Великобританії, і всі європейські країни також працюють над їх розробкою.

  • Ще один пункт – це автоматичний обмін податковою інформацією. Україна має долучитися до цього процесу.

Це дуже важливо – автоматичний обмін інформацією та аналіз цієї інформації. До того ж не тільки обмін інформацією між державами, а і можливість вимагати цю інформацію у платників податків у вигляді різних звітів. Це перший та основний крок у протидії ухиленню від оподаткування саме таким способом. Це один з ключових моментів у цьому русі.

  • Які ключові моменти мають бути напрацьовані у відповідному законодавстві робочою групою, яку очолила Ніна Южаніна? Які, на Вашу думку, мають прозвучати головні меседжі, що повинні бути прописані у цьому законодавчому полі?

Насправді, ми не повинні винаходити велосипед.

"Ми повинні скористатися закордонним досвідом, взяти положення модельної конвенції, існуючі рекомендації, і просто посадити їх в наш ґрунт"

  • Тобто ми маємо повністю скористатися зарубіжним досвідом?

Так, ми повинні скористатися закордонним досвідом, взяти положення модельної конвенції, яка розроблена у зв'язку з цим, взяти вже існуючі рекомендації, і просто посадити їх в наш ґрунт. Таким чином, ця робота повинна здійснюватись без будь-яких експериментів, без яскравих, в цілому не обґрунтованих і не прорахованих пропозицій.

"Законопроект Тимошенко по боротьбі з офшорними зонами – це пародія на законопроект"

  • Що саме Ви маєте на увазі?

Ми з Вами спостерігали рух податкової реформи в кінці минулого року. Для нашої податкової системи пропонувались такі екзотичні форми податку на прибуток, які абсолютно не обґрунтовані і не протестовані в світі. Скажімо так, різні інші моменти, які потребують додаткового обґрунтування. Наприклад, законопроект Тимошенко по боротьбі з офшорними зонами – це пародія на законопроект. Тобто, ми говоримо про боротьбу з офшорами, з офшорними компаніями, а не з діями. Фактично у законопроекті говориться, що відповідальність за подібне порушення несуть офшорні компанії незалежно від того, порушували вони законодавство чи ні.

"За останні роки в податковій політиці української держави вкрай багато піару"

  • Ми говорили, що не маємо права боротися сьогодні з офшорами.

Пропонується просто дискримінувати ці компанії, що є абсолютно необґрунтованим з точки зору податкової та законодавчої техніки. Законопроект вимагає дуже серйозного доопрацювання, в першу чергу, з боку юристів. Крім того, сам законопроект містить норми, які дають нашій сильній в плані повноважень фіскальній службі збільшити тиск на бізнес навіть в тих випадках, коли діяльність підприємців прямо не пов'язана з ухиленням від оподаткування саме таким способом. Декілька термінів в документі взяті з модельної конвенції, при цьому абсолютно неадаптованих до нашого законодавства. Документ, м'яко кажучи, сирий. Тому, хотілося б уникнути подібних піар-ходів в сфері оподаткування.

Взагалі, за останні роки в податковій політиці української держави вкрай багато піару. Якщо, в принципі, у нас справді існує податкова політика і цілеспрямоване розуміння щодо напрямку в цьому русі. У грудні ми всією країною займалися податковою реформою, а на початку січня про податкову реформу всі забули, ніби її і не було. А вже потім пролунав скандал з панамськими офшорами і ми всі почали займатися деофшоризацією. До того ж це стало модним трендом, тому що цим питанням зайнявся Президент, депутати, Уряд. Цього не повинно бути в податках. Робота має бути налагоджена системно та планово. Оподаткування – це не та сфера, де можна створити собі політичний імідж, тут швидше можна отримати мінуси для свого рейтингу.

"Роботу необхідно було б посилити імплементацією норм або плану BEPS в українське законодавство"

  • Нове податкове поле, новий Податковий кодекс і боротьба з офшорами мають готуватися комплексно?

Без сумніву. Більше того, ця робота вже розпочалась і продовжується. Адже робота з інститутом трансфертного ціноутворення велась (стаття 39 Податкового Кодексу України) і розпочалась ще при Януковичі. Ця стаття знаходиться в постійному доопрацюванні, вдосконалюється і доводиться до певного логічного змісту, як і повинна вестись. Звичайно, цю роботу необхідно було б посилити імплементацією норм або плану BEPS в українське законодавство. Робити це все шматками, епізодично – неправильно і шкодить справі в цілому.

  • Загалом, ми говоримо про певні заходи, які Україна має зробити на шляху деофшоризації. Одна і з них – перегляд двосторонніх угод України щодо уникнення подвійного оподаткування.

Це один з пунктів плану BEPS. Це стосується не тільки України. В світі на сьогоднішній день більше 3 тис. угод про уникнення подвійного оподаткування. Насправді, договори та угоди створювалися в різний час, і в 80-х, і в 70-х роках. До речі, укладення таких договорів припало і на 80-90-ті роки, коли держава ще сприймала проблему агресивного податкового планування, як проблему, в принципі. Тоді ці угоди були спрямовані скоріше на надання преференцій при двосторонніх операціях між країнами за певними видами цих операцій.

  • Скільки таких угод укладено між Україною та іншими країнами?

Близько 50 угод. Необхідно розглядати кожен договір окремо, дивитися, які норми вказані в цих договорах і допрацьовувати їх з точки зору тих вимог, які зараз існують. У чому проблема з такими договорами? Проблема в тому, що вони містять преференції, які при розумному агресивному податковому плануванні можна використовувати для ухилення від оподаткування.

Наприклад, використання термінів не в тому значенні, в якому вони використовуються в нашому законодавстві, дозволяє один і той самий договір тлумачити, виходячи з законодавства різних країн, по-різному і отримувати преференцію за цим договором як в Україні, так і в іншій країні. Це проблема не подвійного оподаткування. Тобто, коли операція звільняється від податків і в одній країні, і в іншій. Ця проблема абсолютно не пов'язана з офшорами, ця проблема пов'язана саме з тими юрисдикціями, які не є низькоподатковими, але питання юридичної казуїстики дозволяє тлумачити операцію таким чином, щоб отримати пільгу і там, і там. Це проблема представництв або дочірніх підприємств, коли в одній країні дочірня компанія за певними операціями звільняється від оподаткування або представництва, а в іншій країні «мама» звільняється від оподаткування, і таким чином ні в тій країні, ні в іншій не сплачується податок.

Якщо правильно володіти нормами двосторонньої угоди, то в більшості випадків це можна використовувати в цілях платника податків.

  • Загалом питання деофшоризації активізувалось після офшорного скандалу. В світі також постійно боряться з офшорами? Чи є якась ефективна модель деофшоризації?

План BEPS – перелік з 15 конкретних пунктів, які спрямовані на побудову якісного законодавства з протидії ухиленню від оподаткування з використанням міжнародного елемента.

Зараз вони існують на рівні модельної конвенції, на рівні міжнародних актів, навіть тих, які не мають обов'язкової сили та імплементуються в національні законодавства європейських країн. Цей етап з 2016 року по 2017 рік – той час, коли ці норми будуть прийматися.

Для тих юридичних осіб, які раніше здійснювали податкове планування з використанням різних юридичних осіб в різних країнах, прийде час змін. Їм необхідно буде щось змінювати для того, щоб зберегти ці преференції або просто платити податки.

  • Україна не відстає у цьому процесі?

Україна просто не бере в ньому участі. Цей процес йде сам по собі і він не вийшов ще на той рівень, щоб ми могли сказати, що відстаємо. Але сам факт, що ми не беремо в ньому активної участі, говорить про те, що ми відстаємо. Україна повинна напрацьовувати податкове законодавство.

Прийнятий Указ Президента, хоча він трохи дивний. Дивно само по собі те, що Президент дає доручення Парламенту. Це суперечить принципу розподілу влади. Але нехай вже так. Як написано в Указі, до 10 червня будуть розроблені певні норми, які стануть значним кроком вперед на цьому шляху.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Закон №466: будівлі промисловості, що не використовуються у госпдіяльності, оподатковуються податком на нерухоме майно

28 Жовтня 2020

Отримання ліцензії на право зберігання пального та відповідальність за її відсутність, - ДПС інформує

28 Жовтня 2020

У дозволі відсутня інформація щодо ширини смуги радіочастот: як визначити ренту за користування ними?

28 Жовтня 2020

Чи може контролюючий орган відмовити у прийнятті податкової звітності?

28 Жовтня 2020

Вилучення готівки з каси підприємства без згоди керівника: юридичні нюанси

28 Жовтня 2020

З 1 січня 2021 року скоригований прибуток КІК буде вважатися об'єктом оподаткування для контролюючих осіб таких компаній

28 Жовтня 2020

З Фонду боротьби з COVID-19 уже витрачено понад половину коштів, - Мінфін

28 Жовтня 2020

Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску, - ДПС інформує

28 Жовтня 2020