Чи впливає амортизація МНМА на податок на прибуток?

01 Червня 2016
Аа Аа

Держава фіскальна служба України у листі від 06.05.2016 р. № 10168/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила питання податкового обліку амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА).

Податківці нагадали, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений у бухгалтерському обліку, скоригований на різниці, передбачений Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № № 2755 – VI (далі – ПК України).

Зокрема, фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшують на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 ПК України (підпункти 138.1, 138.2 статті 138 ПК України).

На думку податківців, на відміну від податкового обліку при визначенні об’єкта основних засобів П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 (далі – П(С)БО 7), не застосовує вартісний критерій, а передбачає групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та  право підприємств самостійно встановити вартісний критерій предметів, що входять до складу МНМА.

З урахуванням пункту 27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % його вартості, а решта 50 % – у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або в першому місяці використання об’єкта 100 % його вартості.

На відміну від бухгалтерського обліку, у податковому до МНМА відносять активи вартістю не більше 6000 грн та строком корисного використання не більше одного року (до 01.09.2015 р. – 2500 грн) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Виходячи з викладеного вище контролери дійшли висновку: оскільки МНМА не належать до основних засобів, то різниці, передбачені статтею 138 ПК України, за такими активами у платника не виникають.

Вважаємо, він є певною мірою контроверсійним, і ось чому.

По-перше, у своїй консультації контролери фактично виходили лише із визначення основних засобів із підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

По-друге, у ПК України конкретно не визначено, що таке МНМА. І це означає, що на підставі підпункту 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 ПК України дану категорію належить використовувати у встановленому стандартами бухобліку значенні.

По-третє, ПК України не передбачає для МНМА такий критерій як строк «корисного використання не більше одного року». А у визначенні об’єктів основних засобів із підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України таким чином лише встановлено їх вартісну межу (6000 грн, до 01.09.2015 р. – 2500 грн).

Разом з тим, у підпункті 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 для МНМА передбачено окрему групу 11. Тому цілком логічно зарахувати їх до основних засобів, а не запасів (саме вони, як правило, призначені для використання протягом року або одного операційного циклу).

Четверте, зазвичай до групи МНМА входять різноманітні об’єкти, зокрема, меблі, телефони, комп’ютерна техніка, обладнання тощо. І їх використовують повноцінно як і такі самі основні засоби інших груп. Така їх специфічна група формується лише за вартісною ознакою.

Як бачимо, існує достатньо підстав вважати МНМА повноцінними об’єктами амортизації, на суму якої слід коригувати фінансовий результат до оподаткування за правилами статті 138 ПК України. Тим більше, що для розрахунку амортизації зазначеною статтею не заборонено застосовувати такі методи амортизації як «50 % х 50 %» або «100 %».

Таким чином, платники податку на прибуток вправі вирішити: коригувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суми амортизації МНМА чи ні? Аргументи «за» та «проти» викладені вище.

Єдине застереження: якщо вам ближча думка податківців, то застосовуйте її при складанні декларації з податку на прибуток лише попередньо отримавши індивідуальну податкову консультацію з даного питання. Оскільки, відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, і лише такий платник не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до наданої йому податкової консультації у письмовій або електронній формі (пункт 53.1 статті 53 ПК України).

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments