Чи працюють у відносинах з податковим органом превентивні способи захисту прав?

На це питання відповів Верховний Суд (далі – ВС). Позови до суду по оскарженню дій та рішень контролюючого органу є досить звичайним явищем. А от позов, в якому платник податків просить суд зобов’язати податковий орган вчинити певні дії, є досить небуденним.

У справі № 804/13013/14, постанову у якій ВС виніс 17 липня 2019 року, платник податків (комунальне підприємство) звернулось до суду з позовом в якому просило зобов`язати податкову інспекцію утриматися від вчинення дій щодо стягнення в судовому порядку суми податкового боргу, оскільки несвоєчасна реалізація урядом схеми взаєморозрахунків призвела до несвоєчасного надходження коштів на його рахунок для погашення заборгованості перед податковим органом.

Суд першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволені позиву. Тоді підприємство не погодившись з попередніми рішеннями подало касаційну скаргу, але й тут рішення було невтішним для платника.

ВС заперечив право платника податку на звернення до суду з превентивною вимогою до контролюючого органу утриматися від стягнення податкового боргу.

Так, ВС вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту (на його думку) порушених прав, оскільки правомірність дій контролюючого органу щодо стягнення з комунального підприємства сум податкового боргу підлягає дослідженню під час розгляду справи за позовом контролюючого органу про стягнення з комунального підприємства відповідних сум податкового боргу.

ВС підкреслив, що у даному випадку позивач звертається до суду за захистом від можливих майбутніх порушень відповідачем його прав та інтересів, що суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання певних обставин.

 

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments