Чи можливо стягнути збитки з контрагента за відсутність реєстрації ПН? - позиція ВС

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - КГС/ВС) ухвалив цікаве рішення у справі № 918/216/17, котре стосується можливості відшкодування збитків за договором у разі, коли виконавець не здійснив реєстрацію податкових накладних і таким чином позбавив замовника можливості отримати податковий кредит.

Так, у цій справі між суб“єктами господарювання було укладено договір про захоронення побутових відходів, Замовник послуг повністю оплатив надані послуги, однак виконавець податкові накладні на підставі актів наданих послуг у встановлені законом строки не зареєстрував. Після направлення претензії, яка залишилась без відповіді, замовник послуг звернувся до господарського суду. Позов мотивований тим, що внаслідок відсутності вчинення виконавцем дій з реєстрації податкових накладних замовнику нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди через неотримання податкового кредиту на зазначену суму. У задоволенні позову судами першої та апеляційної інстанції було відмовлено, оскільки позивач не надав суду доказів використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, а відтак не довів наявність причинного зв'язку між неотриманою ним сумою податкового кредиту та діями відповідача. Замовник послуг звернувся з касаційною скаргою.

Колегія Касаційного господарського суду погодилась з висновками судів першої та апеляційної інстанції. Відправною точкою мотивації КГС/ВС стала юридична конструкція цивільного правопорушення — така міра цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, може застососуватись тільки тоді, коли наявні все елементи цивільного правопорушення:

  • протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
  • наявність збитків;
  • причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб);
  • вина боржника.

Замовник послуг взагалі не довів факт наявності збитків та причинний зв`язок між їх понесенням та порушення з боку виконавця.

Крім того, судом було зроблено кілька висновків про юридичну природу відшкодування ПДВ та порушення виконавцем обов“язку зареєструвати накладну в ЄРПН. Так, Верховний Суд погодився з твердження судів попередніх інстанцій про те, що

«відшкодування податку на додану вартість здійснюється державою в податкових правовідносинах між позивачем та державою, а об`єкт дослідження зводиться до з`ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит. Тобто об`єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.

Судом також було відхилено доводи скаржника про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки

«обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов'язок відповідача надати замовнику податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські».

Верховний Суд акцентував увагу на тому, що порушення виконавцем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів (відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України).

А оскільки замовником не надано доказів щодо використання ним всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, судом касаційної інстанції було зроблено висновок про відсутність причинного зв'язку між неотриманою замовником сумою податкового кредиту та діями виконавця.

Нагадаємо, що це не перший раз, коли господарські суди у своїх рішеннях торкаються питання реєстрації податкових накладних. Наприкінці 2017 року Вищий господарський суд висловив свою позицію щодо можливості закріплення в договорах штрафів за відсутність реєстрації накладних. Детальніше — читайте за посиланням.

 

 

Попередня стаття Наступна стаття