Блокування податкових накладних: "схеми" та "скрутки" й надалі в тренді

Аа Аа

Рік тому законодавець вирішив побороти «схемників-конвертаторів», які торгують фіктивним податковим кредитом з ПДВ і переводять безготівкові кошти в готівку, та «скрутників», що продають імпортний товар за готівку без оформлення операцій, а потім оформляють документи на фіктивний продаж товару та податкового кредиту тим, кому потрібно ухилитися від сплати ПДВ. Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797- VIII було запроваджено механізм зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щоправда, з попереднім відпрацюванням такої системи у період з 01 квітня до 01 липня 2017 у тестовому режимі без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Основна мета запровадження такої системи – захистити податковий кредит сумлінних платників і покласти край ері актів податкових перевірок про нікчемність правочинів через начебто фіктивного контрагента в ланцюгу постачання.

Тримісячний тестовий режим роботи системи був покликаний виявити помилки, перевірити, чи правильно визначені критерії ризику, якими прогалинами користуються "схемники" та "скрутники", які ресурси потрібні податковій для якісного розгляду документів платників.

Утім наказ Мінфіну про затвердження критеріїв ризику податкових накладних від 13 червня набув чинності 20 червня 2017 року – за 10 днів до початку повноцінного запуску системи. Таким чином, під час тестового режиму критеріїв ризику не було, реєстрація податкових накладних не зупинялася.

«У липні система стартувала в повному обсязі: з хаосом після червневої кібератаки вірусу Petya та відповідними штрафними санкціями, почавши "бити", у тому числі, сумлінних підприємців: виробників, аграріїв, будівельників, перевізників — малий та середній бізнес.

Ми отримали кілька днів тестового режиму замість відведених трьох місяців. У тисяч підприємств, які купують сировину з одним кодом УКТЗЕД, а продають готову продукцію з іншим кодом, заблокована торгівля. При цьому жоден посадовець не відповів за зрив тестового режиму, неякісну та запізнілу розробку критеріїв ризику, невчасне ухвалення підзаконного акта.

Якби тестовий режим діяв протягом трьох місяців, у виконавчої влади був би час зрозуміти, що система недосконала і б'є по сумлінних платниках, які з середини липня намагаються подати в ДФС через ненадійний канал кабінету платника технологічні картки та документи, що підтверджують законність їх операцій», - каже член Комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова.

При цьому вона додає, що функціонування системи зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН протягом перших чотирьох місяців виявило низку проблем та недоліків, про що свідчить велика кількість звернень та скарг платників податків, які надходять на адресу Комітету.

Через проблеми з блокуванням багато компаній, користуючись умовами договорів, стали застосовувати штрафні санкції до контрагентів, затримувати оплати, розривати договори або взагалі шукати інших постачальників. Зупинка податкових накладних підприємства реального сектору автоматично призводить до блокування ресурсів такого підприємства, скарг з боку його покупців, необхідності подавати в ДФС гори паперів, повідомлень і скарг.

«Щоб господарська операція вважалася законною, необхідно їй реально відбуватися і бути пов'язаною з рухом капіталу, товарів, послуг і робіт. Якщо ж такого руху з погляду податкового органу, не сталося, то така операція вважається фіскалами безтоварною, а витрати і податковий кредит – безпідставними. Зловживання у сфері ПДВ призводили (і призводять!) до вимивання величезних коштів у вигляді бюджетного відшкодування фірмам-«фіктивникам». Для боротьби з фіктивним ПДВ вводилися свого часу різні заходи. Суть же нинішньої системи полягає у виявленні «підозрілих» податкових накладних, блокуванні реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі і неможливості врахувати такий ПДВ покупцем як податковий кредит. При цьому зобов'язання продавця зі сплати ПДВ залишаються в силі. Розробником критеріїв «підозрілості» був Мінфін, він і повинен був закласти програмну основу автоматичного відділення «хороших від поганих». Проте розроблені критерії виявилися настільки неточними, що призвели до масового автоматичного блокування податкових накладних підприємств малого і середнього бізнесу. У результаті ПДВ платили двічі – і «заблокований» продавець, і покупець, що не отримав законний податковий кредит», – нарікає координатор проекту «Бізнес Help!» Оксана Згурьєва.

Чорний ринок і далі працює?

За словами Голови Комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, Україні необхідне автоматизоване блокування накладних за заданими критеріями, але ця система показала цілу низку недоліків.

«По-перше, "схемники" значно гнучкіші за контрольні органи і швидко знаходять способи обходу побудованих критеріїв відбору ризикових накладних. Критерії автоматичного блокування загальнодоступні, тому все, що треба зробити "схемнику", — вивчити їх і впевнитися, що його накладні під них не потраплять. По-друге, весь час з моменту впровадження блокування реєстрації податкових накладних система працює хаотично та незлагоджено. Різні підрозділи контрольних органів по-різному тлумачать порядок проведення тих чи інших процедур. Результатом такої неузгодженості стало позбавлення тисяч платників податків можливості довести легітимність поданих ними на реєстрацію податкових накладних та розблокувати податковий кредит своїм контрагентам. Кожен випадок блокування системою податкової накладної супроводжується необхідністю подавати до контрольних органів великий обсяг документів, приймання та обробка яких податковими органами також чітко не відпрацьовані. Найсильніше це блокування б'є по середньому бізнесу. Затримки з реєстрацією податкових накладних суттєво підривають фінансове становище підприємств та репутацію перед контрагентами. Багатьом підприємствам середнього бізнесу загрожує закриття. ДФС дає максимум п'ять днів на розгляд звернень для ручного скасування неправильно заблокованих податкових накладних, але податкова цього терміну, на жаль, не дотримується», - підкреслює вона.

Аналізуючи питання боротьби зі "схемниками",  Тетяна Острікова додає, що махінації з ПДВ не припинилися. «Цей чорний ринок і далі працює, можливо, в менших розмірах. Раніше він вимірювався мільярдами, а зараз податківці неофіційно кажуть, що мова йде про сотні мільйонів гривень. Підприємці, які економічно не витягують сплату повного податкового навантаження, на правах анонімності стверджують, що вартість злочинних послуг з продажу фіктивного ПДВ та розготівкування сягає 13 %. Це все одно вигідніше, ніж сплатити ПДВ та інші податки. При цьому ще й відсутні «гарантії» для «клієнтів-вигодонабувачів». Якщо цього «не бачить» позбавлена законних повноважень податкова міліція, то приходять інші правоохоронці: економічні підрозділи СБУ та поліції, яким це тільки на руку. Крім того, з'ясувалося, що «схемники» з 1 січня і до введення системи встигли підготуватися. Через рішення "справедливих" судів вони сформували собі "обсяг поставки", і тепер їхні податкові накладні формально не підпадають під критерії ризику, визначені наказом Мінфіну, тому їх реєстрація не зупиняється», - нарікає депутат.

Сам на сам з проблемами…

За словами експертів, загалом, платники податків скаржаться:

- що у квитанціях, які отримують платники у разі зупинення реєстрації їх податкової накладної в ЄРПН у порушення вимог Податкового кодексу України, не вказується, який саме спрацював критерій ризиків для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, та які документи необхідно надати до Комісії ДФС України для розблокування реєстрації;

- на зволікання у розгляді документів, що надаються платниками податків на Комісію ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, або про відмову в такій реєстрації та на непрозорість роботи такої Комісії;

- на неспроможність контролюючих органів в установлені законом строки розглядати скарги платників на рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- на недосконалість Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- на неврахування інформації щодо видів економічної діяльності і кодів товарів та послуг, яка подається платниками до контролюючого органу;

- на випадки подвійного депонування коштів на рахунках у Системі електронного адміністрування ПДВ у разі реєстрації податкової накладної після блокування.

Зважаючи на вищевикладене, 15 вересня 2017 року у ВР був зареєстрований проект Закону № 7115 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних». Документ пропонує повернутися до тестового режиму зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН – до прийняття законопроекту, який має усунути існуючі недоліки.

Серед іншого, законопроект передбачає, що ДФС на ухвалення рішення про блокування або внесення податкової накладної до класу "ризикованих" відведено лише вісім робочих годин.

Блокування може здійснювати лише начальник обласного управління ДФС під свою особисту відповідальність, що настає у разі скасування такого його рішення у судовому або адміністративному порядку.

Лише стосовно накладних, віднесених автоматичною системою до категорії ризикових, не діє правило безумовності податкового кредиту, але лише доти, доки за чітко визначеною процедурою не будуть зняті ознаки такої ризиковості. Після цього податковий кредит, підтверджений такою накладною, теж стає безспірним і не підлягає перевірці.

TaxLink вказує на недоліки

У цьому контексті варто відмітити, що експертне середовище активно сприяло Комітету у питанні розробки цього законопроекту. Так, компанія «TaxLink», яка є першою інтерактивною платформою, що містить унікальну базу аналітичних матеріалів з питань податкового законодавства та надає можливість платникам податків отримувати фахові консультації з питань оподаткування, зверталася до Комітету з відповідними пропозиціями. Щойно законопроект був зареєстрований, документ було розміщено на платформі «TaxLink» з пропозицією до користувачів залишити свої коментарі. На підставі зауважень та пропозицій, отриманих TaxLink від платників податків, було визначено певні недоліки законопроекту.

Зокрема, щодо прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування було зазначене таке.

Пунктом 57-1.5 законопроекту передбачається, що керівник ДФС України (або за відсутності керівника його заступник) або керівник контролюючого органу (крім державних податкових інспекцій) (або за відсутності керівника його заступник) на підставі результатів моніторингу податкових накладних не пізніше 8 робочих годин від часу, зафіксованого у першій квитанції, передачі податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації у ЄРПН може прийняти окреме рішення про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання вищезазначеного повідомлення платник ПДВ подає письмові пояснення та копії необхідних документів до відповідного контролюючого органу, керівник якого зупинив реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, за результатами розгляду яких цим же керівником протягом п'яти робочих днів приймається рішення про скасування або залишення без змін попередньо прийнятого ним рішення.

Очевидно, що вищезазначене положення містить низку суттєвих недоліків:

по-перше, не передбачено, на яких підставах керівник відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки формулювання «на підставі результатів моніторингу» є нечітким та незрозумілим;

по-друге, у цьому випадку фактично здійснюється дублювання повноважень посадових осіб контролюючих органів, оскільки відповідне рішення може прийняти як керівник ДФС України, так і керівник головного управління ДФС України в областях та місті Києві;

по-третє, посадова особа, яка прийняла рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, самостійно розглядає питання про скасування свого попереднього рішення;

по-четверте, не передбачено будь-яких наслідків у разі несвоєчасного прийняття відповідного рішення керівником контролюючого органу.

На думку експертів TaxLink, усі зазначені вище недоліки у своїй сукупності несуть у собі корупційні ризики та дозволять керівникам контролюючих органів протиправно зловживати своїми повноваженням для чинення тиску на певну групу платників податків.

Пунктом 57-1.5 законопроекту також передбачається, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування може бути оскаржено в адміністративному порядку або судовому порядку. У разі якщо за результатами оскарження в адміністративному або судовому порядку рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування буде скасовано, посадова особа, яка прийняла таке рішення, персонально несе відповідальність згідно із законом.

Разом з тим ні чинним законодавством, ні законопроектом не передбачено відповідальності за прийняття керівником рішення про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Таким чином, незважаючи на нібито прогресивний характер запропонованої норми, вона є виключно декларативною.

Крім того, зауваження експертів TaxLink стосувалися також відсутності перехідного періоду для застосування процедури, передбаченої законопроектом.

Зазначеним законопроектом пропонується докорінно змінити чинну  на сьогодні систему зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Водночас Законопроектом не передбачається будь-якого перехідного періоду для застосування нового порядку зупинення податкових накладних/розрахунків коригування. Відтак нова система, відсутність системних помилок у роботі якої не буде перевірена у тестовому (перехідному) режимі, може призвести до блокування реєстрації тих документів, які були складені за реальними операціями. Тобто наявна станом на сьогодні ситуація із зупиненням реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не зміниться, а лише фактично перенесеться з рівня ДФС України, яка зараз приймає рішення про відновлення реєстрації таких документів, на регіональний рівень.

А ми – проти!

13 листопада Кабінет Міністрів України надав негативний висновок щодо законопроекту про модифікацію системи зупинки реєстрації податкових накладних.

Як відмічають у відомстві, законопроект передбачає внесення змін до Податкового кодексу України та продовження тестового режиму системи зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, у висновку зазначено, “що головною метою запровадження системи зупинення реєстрації податкових накладних є ліквідація можливості використання недобросовісними платниками податку на додану вартість (ПДВ) схем ухилення від оподаткування». Тому скасування роботи системи призведе до зловживань та формування фіктивного ПДВ.

Наразі головним критерієм, відповідно до якого відбувається призупинення податкових накладних у Реєстрі, є перевірка на наявність ознак ризиків штучного зменшення податкових зобов’язань. Наразі призупиняється лише 0,3 % поданих податкових накладних. Також Мінфін та ДФС постійно моніторять критерії та оперативно доопрацьовують їх, якщо виникає така необхідність.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України також надало низку зауважень до законопроекту Комітету у своєму висновку від 02 жовтня 2017 року.

Стурбованість стосовно можливості ухвалення цього законопроекту та його негативних наслідків для добросовісних платників податків висловили бізнес-асоціації: Американська торгівельна палата, Європейська бізнес-асоціація, Українська зернова асоціація, Коаліція за детінізацію, Спілка українських підприємців. Також свої застереження щодо ухвалення документа висловив Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Раніше Мінфін вже наголошував на ризиках, які несе законопроект Комітету з податкової політики щодо внесення змін в роботу системи моніторингу ризиків з ПДВ:

по-перше, створюється паралельний механізм, який має великі корупційні ризики, коли регіональна податкова “за власним бажанням” може зупинити податкову накладну. Голови регіональних податкових, незважаючи на критерії ризику, матимуть право зупиняти податкові накладні. Далі ці ж голови податкових будуть приймати рішення про відновлення реєстрації. Створюється механізм, який несе значні корупційні ризики;

по-друге, ті, хто зараз не підпадають під ризики, потенційно почнуть підпадати під критерії ризику. Затвердження критеріїв на рівні ДФС — це потенційний ризик для зловживань з критеріями і порушення принципів непоєднання функцій контролю та формування політики в одному органі, що створює конфлікт інтересів. Згідно з чинною процедурою перелік критеріїв погоджується з Державною регуляторної службою та Міністерством юстиції;

по-третє, чітко зрозуміло, що скасування автоматичної системи зупинення реєстрації податкових накладних з ознаками фіктивності призведе до прямих втрат бюджету. Скасування роботи системи також призведе до зменшення росту надходжень ПДВ до бюджету. Результат роботи системи – значне зростання нарахувань з ПДВ. Якщо роботу системи буде скасовано, конвертаційні центри знову почнуть працювати у значних масштабах, використовуючи схеми з фіктивним ПДВ;

по-четверте, повернення до ручного зупинення реєстрації податкових накладних — це зрив автоматичного відшкодування ПДВ. Наразі кожна накладна, що пройшла систему ризиків, гарантує реальність операції. У разі скасування роботи системи зупинення реєстрації накладних у середньостроковій перспективі відшкодування ПДВ в автоматичному режимі без додаткових перевірок стане неможливим. За таких умов буде повернута відповідальність за протиправні дії третіх осіб.

Щоправда, за кілька годин на сайті відомства вже з’явилася інформація про те, що Мінфін пропонує удосконалити форму рішень комісією ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних. Серед іншого, у повідомленні йшлося про те, що Мінфін проаналізував судові рішення за позовами платників податків стосовно оскарження рішень Комісії, та виявив що у більшості з них зазначалося, що у рішеннях комісії були відсутні чіткі причини відмови. Зокрема, не було вказано, які документи не подані, які документи складені з порушенням законодавства, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію або зупинення податкових накладних.

"Для більшої ефективності та прозорості взаємодії ДФС та платників податків Мінфін розробив проект наказу щодо удосконалення форми рішення комісії ДФС, передбачивши зазначення у ньому детальних висновків щодо результатів розгляду документів платника податків та причини відмови у їх прийнятті", - йдеться у тексті заяви.

На думку експертів міністерства, це підвищить якість прийнятих рішень: тобто платник отримуватиме вмотивовані висновки у разі відмови реєстрації податкових накладних.

У свою чергу експерт TaxLink Мирослава Нечай, проаналізувавши запропонований документ, каже, що нова редакція форми рішення Комісії все ж не досконала. «Зміни, запропоновані Мінфіном, пов'язані з невідповідністю рішень комісії ознакам індивідуального адміністративного акта, про що неодноразово зазначалося судами. У нову редакцію додані колонки, в яких комісія ДФС має зазначити, які документи їй не були подані (яких їй на вистачало) для прийняття позитивного рішення, а також які документи були складені з порушенням законодавства, що безумовно дещо покращить якість таких рішень. Водночас ними не передбачається поле для пояснень ДФС, чому, наприклад, певні документи були подані з порушенням законодавства», - резюмує експерт.

Податкові з нецензурною лексикою?

15 листопада у Комітеті з питань податкової та митної політики відбулися слухання на тему «Про роботу Уряду щодо забезпечення ефективного функціонування системи протидії формуванню "схемного" податкового кредиту з податку на додану вартість». Серед іншого, Голова Комітету Ніна Южаніна, зазначила, що Комітет разом з Урядом працював над тим, як убезпечити платників податків від такої масової зупинки.

«Ми справді шукали механізми, які можна було викласти в критеріях, які запобігали б масовому блокуванню. Адже мета запровадження цього механізму була пов’язана виключно з тим, щоб «скрутки» та інші маніпулювання податковим кредитом, незважаючи на систему електронного адміністрування ПДВ, продовжували існувати в системі і набули масового характеру. Тобто весь фіктивний ПДВ сконцентрувався саме в «скрутках» і, для того щоб побороти їх, ми шукали дієвий засіб, який був би виписаний безпосередньо в законі, а не у вигляді експериментів чи якихось механізмів, щоб після застосування такого непопулярного засобу, як блокування податкових накладних, все ж таки дійти до мети – податковий кредит, який пройшов успішно реєстрацію, є безапеляційним. Головна мета – побороти «скрутки» і безапеляційність податкового кредиту, який проходить систему реєстрації. Тому цілі і завдання, які ставили перед собою, ми намагалися досягти через всю ту систему виписаних підзаконних актів, якими займалося Міністерство фінансів і які безпосередньо в роботі має застосовувати Державна фіскальна служба», – зазначила голова Комітету.

У свою чергу Міністр фінансів Олександр Данилюк погоджується з тим, що проблема існує і її треба вирішувати, але водночас закликає не підтримувати законопроект № 7115 як такий, що несе великий корупційний ризик і ризики втрат бюджету. Натомість він запропонував оперативно розглянути законопроект «Про внесення зміни до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 7240 і підтримати його в парламенті. А наступного тижня провести засідання робочої групи при Мінфіні та на професійному рівні з представниками бізнесу, у яких зараз є труднощі, проговорити пропозиції щодо змін критеріїв і підходів до блокування, уточнити вимоги до форми рішень комісій ДПС щодо результатів розглядів наданих підтвердних документів, щоб унеможливити розмиті та незрозумілі формулювання причин відмови з боку ДПС в реєстрації податкових накладних.

Як уточнила директор Департаменту обслуговування платників ДФС Наталія Калєніченко, за період дії системи блокування в ЄРПН зареєстровано понад 90 млн податкових накладних, з яких більшість пройшла перший відсікаючий домоніторинговий бар’єр, у тому числі за ознакою сплати податків і зборів у 2016 р. в розмірі понад 5 млн грн. Водночас із 500 тис. податкових накладних, які потрапили під моніторинг, було заблоковано 200 тис.

Згідно зі статистикою Головного управління ДФС у м. Києві СМКОР із загальної кількості платників, податкові накладні яких заблоковано, 36 % — реальний сектор економіки. При цьому обсяги зареєстрованого схемного податкового кредиту сягнули 2 млрд грн. «Упродовж тривалого часу ділки через недосконалість системи взагалі втратили будь-яку совість та реєстрували податкові накладні навіть з нецензурною лексикою і т. п., а проблема зі зміною критеріїв так і не вирішувалась, — зауважила начальник ГУ ДФС у м. Києві Людмила Демченко. — У той же час відбувається блокування податкових накладних по підприємствах реального сектору економіки, переважно малий та середній бізнес». На сьогодні більше ніж 900 платників (навіть з інших регіонів України) звернулись до ДФС у місті Києві з проблемними питаннями, організовано роз'яснювальну роботу, але на регіональному рівні відсутній алгоритм як реєстрації податкових накладних реального бізнесу, так і відпрацювання схемного податкового кредиту, адже система працює автоматично.

Представник Громадської ради при Комітеті Ольга Богданова зауважила, що ДФС і Мінфін роблять акцент на збільшенні надходжень до бюджету після запровадження СМКОР, але ці додаткові надходження було сформовано за рахунок того, що у малого й середнього бізнесу фактично безвідсотково «позичили» гроші. «На період, поки триває розгляд документів комісією, розблокування тощо, ПДВ до бюджету сплачується двічі, двічі вказується в деклараціях. Ми бачимо збільшення надходження ПДВ на 2,5 млрд грн, але разом з тим — скорочення приросту бюджетного відшкодування податку — з 153,55 % до 111 % за жовтень. Додатковим джерелом надходження ПДВ стало скасування спецрежиму для аграріїв та інші фактори, але аж ніяк не СМКОР», — наголосила Ольга Богданова.

Система працює всліпу!

Проаналізувавши роботу автоматичної системи, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз зробила такий висновок: «По одному й тому ж платнику комісією приймаються як позитивні, так і негативні рішення, тобто немає єдиного об’єктивного підходу до розгляду документів платників. Система працює всліпу. Вона абсолютно не бачить, де – скрутчики, а де – представники реального бізнесу. Якщо на сьогодні залишається не розблокованими 5,4 млрд грн – то це не ваші 0,3 %, це досить багато».

Голова Громадської ради при Державній фіскальній службі України Дмитро Олексієнко повідомив, що перед введенням в дію критеріїв було проведено спільне засідання громадських рад при ДФС та Мінфіні, на якому прийнято протокольне рішення щодо рекомендацій продовження тестового режиму блокування податкових накладних до 01 січня 2018 р., тому що тестового режиму на момент прийняття критеріїв фактично не було. «Але тестовий режим був запроваджений. Схемщики зараз почуваються комфортніше, ніж будь-коли. Вони в законі і мають право на 100-відсотковий податковий кредит, — констатував Дмитро Олексієнко і додав: У вересні ми прийняли протокольне рішення щодо підтримки законопроекту № 7115 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних», аби припинити існування системи оподаткування, яка є несправедливою».

Як розвиватиметься ситуація надалі, якщо платники податків підуть вирішувати відносини із ДФС через заблоковані податкові накладні в судах, спрогнозував радник голови Вищого адміністративного суду України Антон Поляничко. «Якщо з 200 тис. заблокованих податкових накладних хоча б 50 тис. потрапить до суду, то розгляд справ розтягнеться на роки, а тим більше враховуючи, що новий орган, який формує судову практику – Верховний Суд – тільки сформовано. У квитанціях про блокування податкової накладної немає жодної мотивації, хоча закон вимагає цього. Фактично можна стверджувати, що всі податкові накладні, в реєстрації яких було відмовлено, з формальних підстав підлягають реєстрації. Суди прийматимуть рішення про те, що фіскальна служба не дотрималася закону. До чого це може призвести? З’явиться новий вид товару — підтверджений судом схемний податковий кредит, тому що об’єктивно і комісія ДФС, і суди позбавлені можливості встановити обставини, пов’язані з тим, чи дійсно цей податковий кредит є схемним. Вони розглядають лише документи, надані платником. Тому можна прогнозувати, що судам доведеться займати формальну позицію і задовольняти більшість скарг платників», — окреслив перспективи Антон Поляничко.

А в результаті?

 «Про що ми домовилися? По-перше, про забезпечення комісією ДФС повторного розгляду документів для розблокування податкових накладних, поданих платниками в липні — серпні 2017 р. та подальшу реєстрацію таких накладних.

По-друге, вивчити, наскільки ефективно спрацюють нові критерії оцінки ступеня ризиків, які Міністерство фінансів оприлюднило ще 23.10.2017  та які, за словами профільного міністра, наразі «заюстовано» як наказ і готуються до розміщення на сайті міністерства.

По-третє, об’єднати зусилля з Міністерством фінансів, Державною фіскальною службою та представниками бізнесу з тим, щоб протягом наступних двох тижнів, які не є пленарними, знайти спосіб реалізувати деякі норми законопроекту № 7115 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних» до його розгляду в сесійній залі», - резюмувала результати засідання Ніна Южаніна.

Сподіваємося, гравцям ринку вдасться вийти із патової ситуації і зробити все для того, щоб автоматична система зупинення податкових накладних працювала коректно, не призводячи ні до втрат державного бюджету, ні до вилучення операційних грошей з бізнесу.

Тетяна ПАШКОВСЬКА,

журналіст TaxLink

 

Попередня стаття Наступна стаття