Більшість країн ЄС чекають на рекомендації ОЕСР у напрямку цифрового оподаткування, - професор Г. Маісто

Про сучасний стан впровадження в країнах ЄС плану BEPS, проблемні аспекти оподаткування цифрової економіки у світі, Європейські директиви, що запроваджують однакові підходи до оподаткування, особливості італійського податкового законодавства, - у ексклюзивному інтервю TaxLink розповів Guglielmo Maisto, професор, партнер ЮФ Maisto e Associati, президент IFA Італія, член Опікунської ради Міжнародного бюро фіскальної документації (IBFD) в Амстердамі, член Ради Американської торгової палати в Італії.

Пане професоре, наразі Організація економічного співробітництва та розвитку опрацьовує новий підхід до оподаткування електронної економіки у всьому світі. Розкажіть про роботу у цьому напрямку?

Сьогодні в Європейському Союзі ведуться неабиякі дебати щодо заходів, які мають бути здійснені у цьому напрямку. Країни очікують, що ОЕСР сформулює свої рекомендації, визначить свою позицію. Утім, деякі країни ЄС вже прийняли рішення рухатися вперед у цьому напрямку, проте, я думаю, що це не дуже вдалий крок. Єврокомісія рекомендувала сформувати спеціальну робочу групу, яка була ухвалена радою міністрів ЄС.

Група була створена для визначення характеристик цифрових податків, тому, що цей податок є непрямим, але за своєю сутністю він має характеристики податку на прибуток. Якщо так, то тоді застосування такого податку буде неможливо через податкові угоди. Це те, що призвело до дискусії та не дало можливості рухатися уперед у цій сфері. Дуже багато європейських країн чекають саме на рекомендації ОЕСР у цьому напрямку.

Які тенденції спостерігаються у впровадженні в країнах ЄС плану BEPS?

Європейська комісія приймає директиви для запобігання ухиленню від податків. Головна їх мета – ліквідувати можливості та лазівки для агресивних методів податкової оптимізації. Якщо ми проаналізуємо кроки BEPS, у ЄС тут також є додаткові питання, тому, що частково впровадження BEPS було також включено і в Європейські директиви, які вже впроваджуються фактично у всіх державах-учасницях. Це дозволяє запроваджувати однакові підходи до оподаткування, як описано у кроках BEPS.

Якщо ми подивимося у Положення про багатосторонню Конвенцію MLI, там є ст. 6, в якій йдеться про мінімальні стандарти, які необхідно запровадити усім країнам і немає можливості уникнути запровадження цих мінімальних стандартів, як написано у преамбулі до Конвенції. Але, що тут є навіть найважливішим, - це ті проблеми, з якими зіткнуться країни-учасниці. Статтею 7 цього багатостороннього інструменту вводиться Правило основної цілі (англ. – Principal Purpose Test), за яким пільги, передбачені Угодами про уникнення подвійного оподаткування, не будуть застосовуватись, якщо отримання таких пільг є основною метою використання Конвенції та діяльності компанії.

Це все те, про що йдеться у Конвенції MLI, але в той самий час це дозволить ЄС запровадити одну із Директив про уникнення подвійного оподаткування. Ці Директиви тепер зможуть запровадити загальне правило для уникнення таких договорів. Це буде застосовуватися до усіх договорів. Крім того, Рада Європи запровадила загальне правило до запобігання зловживань, що буде застосовуватися до усіх європейських директив у сфері податку на прибуток. Загальне правило вимагатиме його впровадження усіма країнами-учасницями.

Для чого, в першу чергу, потрібне таке впровадження?

По-перше, мова йде про захист прав платників податків. Я наведу приклад: у багатьох державах-учасницях ЄС застосування внутрішніх правил протидії зловживанню передбачає широкі правила, яких дотримуються податкові органи. Є певні процедурні вимоги, які необхідно дотримуватися аби забезпечити права платників при застосуванні принципів запобігання зловживанням. Наприклад, мати право відповідати на певні питання. Тільки після такої взаємодії між платником податків і податковим органом, податковий орган може, власне, розпочати якісь заходи.

Коли держави-учасниці мають застосовувати, або впроваджувати мінімальні стандарти Конвенції MLI, тоді постає питання: це правило включає в себе у багатосторонньому інструменті такий самий захист, який надається платникам податків у тому випадку, коли застосовується внутрішнє національне законодавство у цій сфері? Якщо ні, то тоді порушується правило стосовно рівності. Отже, у такому випадку платник податків втрачає свої права. Саме тому нам потрібно запроваджувати загальні правила протидії зловживанням, які містяться у європейській Директиві про протидію униканню сплаті податків.

У Європейському Союзі ми вже будемо працювати над адаптацією міжнародних правил. Наприклад, Конвенції MLI до національного законодавства. Тут питання, пов’язані із запровадженням європейських правил нових Директив, які також дозволяють почати запроваджувати і кроки BEPS.

MLI Конвенція містить як імперативні, так і факультативні положення. Імперативні норми є обов’язковими для застосування країнами-підписантами, факультативні – норми, які можна не впроваджувати. На які з факультативних норм Ви б радили звернути найбільшу увагу?  

Особливо характерною є норма, пов’язана із арбітражем. Як відомо, багатосторонні інструменти мають деякі положення, які є обов’язковими (зокрема, правило про уникнення зловживань), але є також положення, які можна не впроваджувати. Усі країни, які підписали цей багатосторонній інструмент, можуть прийняти рішення не застосовувати певні положення, або секції Конвенції MLI. Секція 6 Конвенції MLI  про арбітраж не може бути ратифікована в Україні, тому що вона протирічить Конституції вашої країни. Але деякі країни-учасниці прийняли рішення, що вони будуть продовжувати застосовувати 6-й розділ Конвенції щодо арбітражу. Я можу навести кілька статистичних даних: 18 країн-учасниць дійшли висновку, що вони не будуть застосовувати правила щодо арбітражу, а 12 країн – вирішили застосовувати арбітраж. Наприклад, Польща, Данія, Болгарія, Чехія, Литва, Естонія, - застосували лише національну політику у цій сфері. У свою чергу інші країни-учасниці дійшли висновку, що вони не будуть застосовувати багатосторонні інструменти, у випадку, коли в Європейській Директиві є подібні інструменти. Ці правила, які містяться в Конвенції MLI в частині арбітражу, демонструють, що ЄС має дуже багато регулювань, зокрема, стосовно арбітражу. Ті країни ЄС, які вирішили застосовувати 6-й розділ, тепер мають зобов’язання застосовувати механізм вирішення суперечок згідно з Директивою. Тобто, це значить, що у нас є європейська система арбітражу, яка вступить в силу у червні 2019 року та охоплюватиме абсолютно всі суперечки, які з’являються між країнами-учасницями ЄС.

Я вважаю, що це значний рух уперед, який був зроблений ЄС, з огляду на BEPS, зокрема, коли йдеться про арбітраж. Щоправда, це не є дуже успішним у рамках MLI, тому що не багато країн вирішили застосовувати цей механізм.

Які застереження мають ці країни щодо застосування арбітражу?

Наприклад, було прийнято рішення не застосовувати MLI у ситуаціях подвійної резиденції. Інші країни дійшли висновку не застосовувати арбітраж до ситуацій, які вимагають застосування національних правил про боротьбу з уникненням від сплати податків. Але, поряд з цим, є країни які підтримують арбітраж та вирішили застосовувати ці правила. Але, вони хочуть приймати такі рішення по кожному конкретному випадку, незалежно від того, чи ці конкретні чинники потребують арбітражу. Тому, країни можуть покладатися на свій власний розсуд, чи використовувати їм арбітраж, чи ні.

Поговорімо про систему оподаткування в Італії. На скільки відомо, Ваша країна належить до держав з досить високим рівнем податків. Податки в Італії становлять систему, яку можна розділити на кілька груп: державні (або національні) та місцеві (обласні та муніципальні) податки. Чи могли б ви розповісти про них більш детально?

Насправді не існує конкретної диференціації між державними та місцевими податками. Останні відрізняються лише тим, що дохід з цих податків йде регіонам. Державні правила оподаткування є основним принципом для обох груп.

На якому рівні у вашій країні знаходиться електронне адміністрування податків?

Ми вважаємо досить прогресивними технічні системи, які дозволяють взаємодіяти з податковою адміністрацією та з агентством податкових надходжень. Я б назвав це комп’ютеризацією. Електронне адміністрування податків має багато переваг, однією з яких є подача електронних декларацій.

Чи могли б Ви розповісти докладніше про гербові марки, які до цього часу існують в Італії?

Гербова марка це досить застарілий спосіб оплати податків, який використовується у кількох випадках. Наприклад, коли документи з такою маркою подаються для сплати податку на прибуток за мінімальною ставкою. Також ми маємо реєстраційний податок, який поширюється, наприклад, на транспортну галузь, а також застосовується до будь-яких юридичних документів платників податків, що сплачують певний відсоток податку.

В Італії гербові марки (marche da bollo) використовуються, починаючи з 1863 року.

З червня 2005 року до традиційних гербових марок були додані марки, що випускаються в електронному вигляді Податковою інспекцією та роздруковані на місці в точках перепродажу.

Для деяких документів допущена заміна гербових марок печатками, які підтверджують оплату готівкою суми державного збору.

Яка в Італії відповідальність за ухилення від сплати податків?

В Італії за ухилення від сплати податків передбачається неабияка відповідальність. В разі неподання декларації на суму 30 тисяч євро, адміністративне стягнення буде досить значним і може варіюватись від 1.2% до 1.4%.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments

Останні новини:

Надання послуг за ЦПД – чи підлягає поверненню допомога по безробіттю?

18 Березня 2019

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором cума грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями?

18 Березня 2019

Дохід юрособи - платника ЄП 3-ї групи при здійсненні операцій з експорту товарів, - ДФС інформує

18 Березня 2019

Доходи від надання майна в лізинг, оренду: відображаємо в декларації про майновий стан і доходи

18 Березня 2019

Відповідальність за несплату податкового зобов’язання підприємцем на загальній системі оподаткування, - ДФС інформує

18 Березня 2019

Змінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару

18 Березня 2019

Дитина відвідує гуртки: чи є право на податкову знижку?

18 Березня 2019

Національний банк зберіг облікову ставку незмінною на рівні 18% річних

18 Березня 2019