Арешт ПДВ-рахунків: чесна гра, наїзд на бізнес чи правове невігластво?

03 Липня 2018 (0) #ПДВ #рахунки #арешт
Аа Аа

Починаючи з листопада 2017 р. національні суди (зокрема Печерський районний суд м. Києва, Приморський районний суд м. Одеса, Ковпаківський районний суд м. Суми, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області, Рівненський районний суд Рівненської області та ін.) постановляють ухвали в рамках досудових розслідувань кримінальних проваджень за статтями 205-1 та 212 КК України, якими накладають арешти на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) підприємств, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам таких підприємств використовувати або будь-яким чином відчужувати вказане майно.

Проаналізувавши ухвали, які містяться в Єдиному реєстрі судових рішень, юристи доходять висновку, що арешт лімітів ПДВ здійснюється або з метою збереження речових доказів, або з метою забезпечення цивільного позову.

На думку експертів, такі заходи забезпечення кримінального провадження прямо суперечать чинному законодавству, оскільки відповідно до статті 170 КПК України арешт накладається на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з частиною третьою статті 170 КПК арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК. Відповідно до статті 98 КПК речовими доказами є саме матеріальні об’єкти.

Таким чином, арешт накладається виключно на майно (матеріальні об’єкти) у передбачених випадках.

Сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном підприємства. Ліміт ПДВ не може бути доказом, відповідно до статті 98 його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження та спрямувати на погашення цивільного позову.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 200-1.1 ПКУ передбачено: «Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік ПДВ в розрізі платників податку». Тобто система електронного адміністрування ПДВ – це база даних ДФС, яка аналізує та проводить автоматичний облік ПДВ по кожному підприємству. Показники (суми ліміту ПДВ) є за своєю суттю обліком господарських операцій платника ПДВ в електронній системі, що здійснюється відповідно до вимог ПКУ. Ліміт не є грошовими коштами або електронними грошима. Відповідно до ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Отже, підприємство не має права власності на ліміт ПДВ, оскільки за своєю суттю ліміт – це показник здійснення господарської операції та не є грошовими коштами або електронними грішми.

Згідно з пунктом 4 Порядку електронного адміністрування ПДВ постанови КМУ від 16.10.2014 № 569: «Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування. Після винесення такої ухвали слідчим суддею компаніям блокують реєстрацію податкових накладних, фактично зупиняючи господарську діяльність.

Невірно розуміють правову природу ліміту?

Якщо законодавство чітко регулює ці питання, що ж тоді являє собою ця нова «фішка» з арештами: черговий наїзд на бізнес, нерозуміння слідчими суддями суті електронних рахунків в СЕА ПДВ чи просто правове невігластво?

Так, за словами експерта TaxLink Мирослави Нечай, аналіз нещодавніх судових рішень стосовно накладення арешту на реєстраційний ліміт у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА) в порядку статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) свідчить лише про те, що прокурори та судді, невірно розуміючи правову природу такого ліміту, очевидно, ототожнюють його з коштами, які знаходяться на електронному рахунку в СЕА.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Зі свого боку згідно з частиною десятою статті 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

«Наступний аналіз резонансних рішень, про які говорилося вище (зокрема ухвала Печерського районного суду міста Києва від 04.06.2018 у справі № 57/25942/18-к, ухвала Апеляційного суду Сумської області від 11.05.2018 у справі № 592/1678/18), свідчить про те, що арешт на реєстраційний ліміт був накладений у зв’язку з визнанням такої суми речовими доказами. Тобто такий ліміт повинен був би відповідати вимогам статті 98 КПК України, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, узагальнюючи, речовими доказами, на який слідчий суддя міг би накласти арешт в порядку статті 170 КПК України, можуть бути предмети матеріального світу, гроші або інші речі.

Водночас якщо про кошти, зараховані на електронний рахунок в СЕА, ще можна говорити як про майно платника ПДВ, але з обмеженою сферою використання (для збільшення реєстраційного ліміту та перерахування ПДВ до бюджету), то реєстраційний ліміт – це лише певне віртуальне значення, яке обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, та на яке платник має право реєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування.

Таким чином, реєстраційний ліміт не відповідає поняттю майна, а накладення на нього арешту, з одного боку, є протиправним, а з іншого – не зовсім зрозуміло, яким чином таке рішення може виконуватися, оскільки значення реєстраційного ліміту не є сталим і обчислюється системою автоматично у випадку зміни будь-якого показника вищезазначеної формули. Наприклад, при реєстрації або отриманні податкової накладної, заявленні бюджетного відшкодування, декларуванні податкових зобов’язань з ПДВ на суму більшу ніж за зареєстрованими податковими накладними тощо», - аргументує свою позицію юрист.

Прямий тиск на бізнес?

За словами Тетяни Лисовець, старшого партнера адвокатської компанії «Соколовський і партнери», арешт ПДВ рахунків – нагальна проблема для українських підприємців. Через нього діяльність підприємства повністю зупиняється. Крім того, підприємці можуть стикнутися з раптовим арештом ПДВ рахунків. «Зазначені дії є прямим тиском на бізнес в Україні, оскільки блокування лімітів ПДВ призводить до повного зупинення діяльності підприємств, а отже, ставить під загрозу взагалі існування підприємницької діяльності», - заявила експерт.

На думку пані Лисовець, враховуючи, що такі випадки вже стали систематичними, питання є досить резонансним та потребує спільного обговорення зі слідчими суддями, прокурорами, представниками ДФС, слідчими, представниками громадськості, адвокатами.

При цьому юрист наводить практику слідчих суддів щодо розгляду клопотань сторони обвинувачення про накладення арешту на «ліміти ПДВ». «Судова практика йде таким чином, що у більшості випадків слідчі судді  задовольняють такі клопотання. Не враховуючи як мінімум того, що ПДВ рахунки мають свою особливу природу. Такі дії призводять до повної зупинки діяльності компаній. Вони не можуть зареєструвати податкові накладні для своїх контрагентів, при цьому не маючи відношення до кримінальних проваджень, за якими судом виносяться ухвали. Саме тому однією з головних актуальних тем є обговорення шляхів та інструментів подолання незаконного застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на «ліміт ПДВ», - зазначає вона.

За словами пані Лисовець, сьогодні стоїть гостра необхідність вироблення механізму методологічної допомоги суддям для подолання цього правового нігілізму, а саме потребу подання спільного звернення юридичної спільноти та Громадської ради при ГУ ДФС України до Верховного Суду з пропозицією винести на розгляд Науково-консультативної ради питання про можливість скасування накладення арешту ПДВ рахунків.

Клопотання на грунтується за законі!

Керуючий партнер АК «Соколовський і партнери» Владислав Соколовський також обурений поширенням практики подання до суду слідчими податкової міліції клопотань про арешт ПДВ рахунків. "Обґрунтування — сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки. Слідчі судді у більшості випадків задовольняють такі клопотання. Не враховуючи, як мінімум, що ПДВ рахунки мають свою особливу природу, відмінну, наприклад, від грошей на рахунках у банках. Цей об'єкт не є майном в розумінні частини десятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, має нематеріальне вираження і на нього не може бути накладений арешт. Такі дії призводять до повної зупинки діяльності компаній. Вони не можуть зареєструвати податкові накладні для своїх контрагентів, при цьому не маючи відношення до кримінальних проваджень, за якими судом виносяться ухвали", - акцентує він.

Пан Соколовський каже, що й є позитивні судові рішення у цьому напрямку та, як приклад, наводить рішення Шевченківського районного суду м. Києва, де слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на суми ліміту (клопотання не ґрунтується на законі) та відмовив у задоволенні клопотання старшого слідчого про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках у кримінальному провадженні.

Адвокат юридичної компанії "Мистецтво права" Ганна Зайцева також наголошує, що ця проблема є хворобливою для усіх суб'єктів господарювання. "Суть проблеми полягає в тому, що арешт накладається не на грошові кошти, які належать суб'єктам господарювання, а безпосередньо на електронні показники податкового кредиту. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено таке поняття, як "ліміт ПДВ". Тобто це так званий реєстраційний ліміт, який обмежує суму, на яку суб'єкт господарювання може зареєструвати податкову накладну. На відміну від грошових коштів, які перераховуються з поточного рахунку платника податків на електронний рахунок, ліміт реєстрації – безпосередньо електронний показник, який розраховується на основі відповідної ПДВ-формули. При цьому усі показники – виключно електронні. Зміна величини цих показників жодним чином не впливає на активи або пасиви підприємства", - зазначає вона і додає, що електронний показник не є матеріальним об'єктом згідно зі статтею 98 КПК України.

"У результаті арешт накладається безпосередньо на електронні показники, а не на грошові кошти, які належать суб'єктові господарювання. Накладаючи такий арешт, відбувається повне, безпідставне блокування господарської діяльності підприємства", - підкреслила адвокат.

При цьому вона додає, що пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування ПДВ" передбачена пряма норма, якою заборонено накладення арешту на електронні рахунки платників податків, відкритих у державному казначействі. Водночас накладення арешту значно ускладнює діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки після накладення такого арешту суб'єкт господарювання втрачає будь-яку можливість надалі реєструвати податкові накладні і отримувати наданий йому чинним законодавством податковий кредит.

Який же вихід?

Зі свого боку адвокат, керуючий партнер Femida Legal Association, Надія Вороницька-Гайдак впевнена, що в цілому арешт рахунків, у тому числі і те, що стосується ПДВ, це, ймовірно, одна з найбільших проблем сучасного бізнесу. За її словами, залишається відкритим питання стосовно відшкодування збитків компаніям, пов'язаних з арештом ПДВ рахунків. "Наполягаю на тому, що в цьому випадку відбувається тиск на бізнес", - підтримує колег юрист.

За словами адвоката юридичної компанії "Мистецтво права" Валерія Кушніра, на сьогодні спостерігається тенденція «терору» підприємств з боку обвинувачення шляхом блокування сум ПДВ на електронних рахунках, не передбачених нормами КПК України. "Сторона звинувачення вважає, що завдяки таким заходам можливо досягти цілей кримінального провадження. Проте вона не враховує того, що подібні заходи тягнуть за собою досить тяжкі наслідки для підприємництва: недоотримання вигоди, санкції з боку контрагентів і, безумовно, руйнування самої підприємницької діяльності. Такі заходи забезпечення кримінального провадження повинні нами, як юридичним співтовариством, руйнуватися. Повинна складатися безпосередньо позитивна практика розгляду такого роду питань", - зазначив адвокат та додав, що невдовзі будуть направлені відповідні листи-повідомлення в Раду суддів, Верховний Суд України, Раду бізнес-омбудсмена, ДФС стосовно необхідності консолідації навколо цього питання з метою його врегулювання.

Попередня стаття Наступна стаття

Останні новини:

Чи можливе використання ділових очікувань для прогнозування економічної активності в Україні, – дослідження НБУ

18 Липня 2018

Показник ΣОвердрафт в СЕА ПДВ: який порядок розрахунку?

18 Липня 2018

Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень, - ДФС інформує

18 Липня 2018

ДФС та Нацполіція проведуть експеримент щодо протидії ухиленню від сплати митних платежів

18 Липня 2018

Змінено порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ

18 Липня 2018

Фізособа отримала дохід не від податкового агента: коли необхідно сплатити військовий збір з такого доходу?

18 Липня 2018

У зв’язку з реорганізацією, ДПІ у районах ГУ ДФС у м. Києві втрачають статус окремих юридичних осіб

18 Липня 2018

Порядок припинення дії договору про визнання електронних документів за ініціативи підписувача, - ДФС інформує

18 Липня 2018