Андрій Журжій про пенсійну реформу, фінансову поліцію та боротьбу з порушниками у погонах

04 Квітня 2016
Аа Аа

–  Якими були Ваші особисті законодавчі ініціативи, що вплинули на долю податкового законодавства, за яким ми зараз живемо?

Однією з перших ключових ініціатив я можу назвати зниження навантаження на фонд заробітної плати, адже ще в 2013 році нам вдалося провести законопроект стосовно застосування так званого понижуючого коефіцієнту 0,4 при збільшенні заробітної плати, що дозволило значно знизити навантаження на заробітну плату. На жаль, з часом з’явились проблеми на технічному рівні, які були неузгоджені, у разі чого встановлювались обмеження використання. Окремим законопроектом № 1863 «Про внесення змін до розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)» вдалося змінити і уточнити критерії, внаслідок чого законопроект дозволив застосовувати понижуючий коефіцієнт. Ми рахували, якщо протягом року близько 10 тис. суб’єктів господарювання застосовували понижуючий коефіцієнт, додатково до державного бюджету надійшло близько 2 млрд грн доходів. Головним досягненням є те, що велика кількість суб’єктів господарювання змогла легалізуватись. Фактично, понижуючий коефіцієнт став першоосновою для того, щоб вже в цьому році за нашою ініціативою він став 0,6 для всіх, без жодних обмежень. І ця норма була впроваджена.

Ми не зупинились на досягнутому і вже іншою ініціативою, над якою ми працювали, було введення єдиної ставки ЄСВ – 22 %, що дозволило значно зменшити навантаження певним суб’єктам господарювання, легалізуватись, дати змогу вийти із тіні. Якщо я не помиляюся, раніше було 72 ставки, чи навіть 78 ставок ЄСВ. В середньому навантаження складало близько 37 %.

Також були певні ініціативи, направлені на зменшення тиску на бізнес, втілені у законопроекті № 2004 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зменшення податкового тиску на платників податків)». Проект Закону передбачав, що податкова має у будь-якому випадку, незалежно від того, проводиться перевірка в рамках кримінальної справи чи не в рамках кримінальної справи, видавати податкове повідомлення-рішення. Тому що до цього, якщо перевірка проводилась поза межами кримінальної справи, то податкове повідомлення-рішення не видавалося, відповідно, платник не мав змоги нічого оскаржувати, тому що сам акт податкової перевірки не оскаржувався і, відповідно, це спричиняло дуже багато складнощів.

Наприкінці 2014 року були прийняті певні зміни до Податкового кодексу, але в частині трансфертного ціноутворення. Ми тоді спромоглись виключити з контрольованих операцій ті операції, які здійснюються на внутрішньому ринку, тобто між суб’єктами, що діють на території України. В принципі, щоб ці вимоги застосовувались так, як це є в більшості країн, у світовій практиці, виключно за операціями з нерезидентами, тобто контролювалися операції, які йдуть поза межі України, а не всередині.

– Ви співавтор Закону № 3810 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість». Комітет з питань податкової та митної політики прийняв рішення про прийняття за основу цього законопроекту. Які Ви можете підкреслити важливі зміни, які відбудуться після прийняття Закону?

Наприкінці минулого року були затверджені норми, які передбачали, з одного боку, більш прозоре адміністрування і відшкодування податку на додану вартість, але з іншого боку, на жаль, залишення двох реєстрів.

В даному випадку цей законопроект передбачає один єдиний прозорий реєстр з якого не буде жодних виключень, отже, всі суб’єкти будуть отримувати відшкодування в порядку черговості. Цей законопроект є надважливим, тому що будь-який міжнародний інвестор або будь-який бізнес, який орієнтований на зовнішні ринки, розглядає питання відшкодування в пріоритеті. Також законопроект направлений на корупційну складову при відшкодуванні податку на додану вартість, адже передбачає прозоре відшкодовування для всіх. Наскільки я пам’ятаю, цей законопроект передбачає, що податковий кредит фактично не може бути знятий, тобто платник податку не може бути позбавлений податкового кредиту, може бути позбавлений тільки за однієї обставини – коли неправильно був зазначений код платника податку. У всіх інших ситуаціях, коли податківці приходять з приводу неправильно вказаної назви чи неправильно зазначеної адреси, або за іншої підстави, щоб зняти податковий кредит, то, фактично, цього не можна буде зробити. Таким чином, ми захищаємо платників податків через діючу систему електронного адміністрування податку на додану вартість, відповідно, всі податкові зобов’язання забезпечені грошима, а отже, знімати податковий кредит немає жодних підстав.

Нами зареєстрована дуже важлива законодавча ініціатива – законопроект № 3448  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів». Цим законопроектом ми хочемо підняти питання порушення кримінальних справ за статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків), і чітко визначити, що є фактичним ненадходженням коштів до державного бюджету. А під фактичним ненадходженням вбачається саме несплата узгодженого податкового зобов’язання у встановлений законом термін. Відповідно, податківці втратять можливість порушувати кримінальну справу за актами перевірки і чинити тиск на бізнес до моменту узгодження податкового зобов’язання. Тобто, поки в суді їх оскаржують, немає узгодженості зобов’язання, не може бути порушено кримінальну справу. Якщо воно узгоджено, програно в суді, або суб’єкт погоджується і оплачує, то знову ж таки, ухилення жодним чином тут бути не може, тому що суб’єкт [прим. ред..: на підставі рішення суду] сплатив всі зобов’язання, які в нього виникли у зв’язку з таким донарахуванням, тобто всі штрафи і пені. У разі несплати може виникнути кримінальне переслідування, якщо є підстави порушувати кримінальну справу за умисним діянням, то може бути порушена і кримінальна справа.

Підставою для цього законопроекту, у більшій мірі, став аналіз статистичної інформації про діяльність податкової міліції за останні 2 роки, який чітко показав, що 85 % справ за 212 статтею, які розслідуються підрозділами Державної фіскальної служби, просто закриваються за відсутністю складу злочину. Одиниці справ передаються до суду, тобто близько 70 справ у минулому році було передано до суду з обвинувальним висновком, а судом винесено лише 52 вироки з усього масиву, тобто суд розглянув у першій інстанції (70 %), а це майже 400 справ за рік за статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від оподаткування), а 65 % суд просто закрив, когось виправдавши, когось звільнивши від відповідальності. 52 особи отримали реальний вирок. При тому, близько 70 % – за частиною першою, тобто вони, фактично сплатили штраф у розмірі 10 тис. грн. – 300 тис. грн. Тобто 5,5 тис. податківців працюють, а врешті-решт ми маємо притягнення до відповідальності обмеженого кола осіб за незначні злочини. Саме тому цей закон дуже важливий.

22 березня нами була зібрана робоча група в комітеті з представниками як податкової, так і судової гілки влади та бізнесу, планувалось, що 30 березня цей законопроект розгляне комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики та буде рекомендувати його до розгляду в першому читанні у стінах Верховної Ради.

– Які Ваші думки та плани з приводу поліпшення податкової системи в Україні?

Я неодноразово заявляв у минулому році про те, що ми маємо зосереджуватись на адмініструванні податків, а також, в першу чергу, на реформі фіскальної служби. Скажімо так, намагатись проводити податкову реформу без реформування фіскальної служби – це стовідсоткове фіаско. Якщо ми не змінимо систему і неефективні підходи, а також, на жаль, працівників фіскальної служби, то будь-які найкращі закони, які будуть написані депутатами, будуть викривлятись.

На наш погляд, потрібно зосередитись на кардинальних скороченнях чисельності ДФС на рівні 80 – 90 %, в наслідок чого будуть набрані нові люди та забезпечена гідна оплата праці. Також ми маємо зосередитись на електронних сервісах, і, нарешті, відмовитися від непотрібних функцій. Наприклад, якщо ми подивимось на функції місцевих державних податкових інспекцій, то вони видають людям довідки, реєструють касові апарати, видають ліцензії, а ці всі речі повинні бути у вигляді електронних сервісів. Для цього не потрібно мати колосальний штат на місцях. Ми пропонуємо так само відмовитись від місцевих податкових інспекцій і залишити виключно обласні головні управління для обслуговування платників податків. Їх має бути близько 26.

Ми намагаємось працювати над тим, щоб вся звітність подавалась в електронному вигляді. Коли ми говоримо про допомогу, якої потребує платник, чи йому потрібна буде консультація, то він повинен мати змогу зателефонувати на єдиний номер у call-center або приїхати до головного управління. Якщо ми говоримо про сервісну функцію, то ми вважаємо, що її виконає бізнес, тобто, якщо у платника податків виникне потреба в консультаціях, то той же звільнений податківець у невеликому місті, де була припинена діяльність місцевої податкової, може стати приватним підприємцем і просто надавати послуги з консультування бізнесу, якщо ця послуга є затребуваною. Досвід прибалтійських країн показує, що вони йшли саме цим шляхом.

Окрім того, що стосується законопроекту № 3448 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів», ми маємо скорочувати тиск з боку податкової міліції. Так само ми маємо скорочувати контрольно-перевірочні заходи, адже, якщо ми подивимось на статистику 2015 року, то було проведено близько 20 тис. перевірок суб’єктів господарювання, а в бюджет донараховано і отримано близько 2,4 млрд грн. З одного боку, це велика сума, а з іншого – не береться до уваги те, що були задіяні колосальні ресурси і, умовно кажучи, такий самий ефект можна було б отримати в значно простіший спосіб, просто побудувавши якісну систему аналізу ризиків. Наприклад, поліпшення адміністрування на 1 – 2 % по податку на додану вартість вам дасть ті самі надходження, що і 20 тис. перевірок.

Отже, ми маємо зосередитись на реформі фіскальної служби, на електронних сервісах, на створенні якісного кабінету платника податків, для того, щоб платник міг спокійно скачати програмний продукт, ідентифікуватись, подати звітність, і бачити, які він має зобов’язання перед державою.

Наприклад, коли я був у Литві, то спілкувався з місцевою податковою. На прикладі Литви можна показати ефективне функціонування їхнього електронного сервісу для платників податків. Програма має назву «e. VMI» (Valstybinė mokesčių inspekcija) – Литовська Державна податкова інспекція. Її можна завантажити безкоштовно через Google Play Маркет, потім ідентифікуватись і користуватись зручними послугами. Зокрема, можна зателефонувати, отримати консультацію, зайти в свій кабінет і побачити, які ваші зобов’язання перед державою. Також податкова готує попередню декларацію (декларування фізичних осіб). Якщо у вас є доходи, які там не відображені, ви маєте їх просто відобразити, а все інше держава вже зробила за вас, тобто вона робить сервіс.

Ми маємо зосередитись саме на цьому сервісі для того, щоб податкова дійсно стала помічником для бізнесу, а не ворогом, щоб вона не здійснювала тиск. Я можу сказати, що в Литві кількість перевірок значно менша, хоча кількість суб’єктів господарювання є досить значною, загалом, за рік у них було 800 перевірок, коли у нас – 20 тис.

Тобто, спрацює система ризиків, виходять точково значимі питання, відповідно, мають зовсім іншу якість.

– Які електронні сервіси ще слід впровадити в систему адміністрування податків, щоб зробити її простішою і прозорішою? Як потрібно доопрацювати електронний кабінет платника податків і якими функціями він повинен володіти?

Для платника податків електронний кабінет має бути зручним і зрозумілим. За допомогою сервісу платник повинен мати змогу повністю взаємодіяти з фіскальним органом. Фактично, ми говоримо про те, що всі сервіси мають бути електронними. Завдяки електронному кабінету платника податків стане електронною отримана ліцензія, реєстрація касового апарату, а також програма має формувати звітність, робити попередні декларації, з тієї інформації, яка є наявною. Ми маємо максимально полегшувати роботу платнику податків

Щоб подолати корупцію, ми маємо в усіх напрямах прибрати фізичний контакт з працівниками податкової, а для цього у нас мають бути прибрані зайві функції, ми маємо просто відмовитись від тих функцій, які заохочують корупцію, а також максимально спростити, щоб платник податків міг зайти та побачити, що робить йому держава, і що він винен державі. Він повинен мати змогу отримати довідку про відсутність податкового боргу в електронному вигляді. Просто всі процедури мають бути заведені на кабінет платника податків. Будь-який зв'язок з фіскальною службою має встановлюватись через електронний кабінет платника податків.

– Нещодавно під Верховною Радою відбувся мітинг сільгосптоваровиробників, внаслідок чого більшість членів Комітету з питань податкової та митної політики запропонували рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект № 3851-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, у тому числі сільгосптоваровиробників». Як Ви вважаєте, чи була виконана місія мітингувальників? Яка, на Вашу думку, подальша доля законопроекту та її втілення в життя аграріїв?

Я вважаю, що цей законопроект і подальше голосування за нього в першому читанні було початком діалогу з аграріями. Звичайно, є проблема і її потрібно вирішувати. Я вважаю, що цей законопроект, в тому вигляді, в якому він є зараз, має дуже мало шансів бути прийнятим. Він має бути серйозно доопрацьований.

Законопроект частково дублює № 3810 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість». Основним завданням проекту Закону № 3851-1 є повернення спецрежиму по ПДВ, але одночасно з тим залишення відшкодування ПДВ по зерновій групі. Тому, якщо вже говорити про відновлення спецрежиму по ПДВ, то треба тоді і прибирати відшкодування ПДВ по зерновій групі, на що так само більшість аграріїв не погоджуються, це був певний баланс. Мова йшла про те, що ми прибираємо спецрежим, але даємо відшкодування, тим самим бізнес отримує більше ліквідності, ціна продукції стане дорожчою, і той самий фермер, який її вирощує, має в кінцевому випадку просто отримати більше коштів за свою продукцію. Ринок мав би врегулювати це в ціні. Також не можна забувати, що ця проблема є надто складною, ми маємо вирішувати питання якнайшвидше і підтримати аграріїв.

Є ще питання співпраці з Міжнародним Валютним Фондом, який на сьогодні є основним кредитором України, і ми не можемо від цього відмовлятись.

Також є проблема стосовно зловживання системою аграріїв з «псевдо-гілками» (прим. ред.: маються на увазі суб’єкти господарювання, які купують у аграріїв продукцію за завищеною ціною і тим самим формують собі значний обсяг податкового кредиту), які займаються створенням фіктивного ПДВ. За наявною системою деякі суб’єкти мають право акумулювати кошти на спеціальних рахунках, внаслідок чого використовують ці кошти для своїх потреб. Це, зокрема, аграрії. За рахунок того, що аграрії не перераховують кошти (суми ПДВ) до бюджету, то вони можуть штучно підвищувати ціну на свою продукцію, тим самим давати змогу своїм контрагентам сформувати великий податковий кредит, що негативно впливає на дотримання балансу між платниками, тому важливо знайти цей баланс.

Ще раз скажу, що цей законопроект – це початок великої дискусії, і далі нам треба буде всім знайти спільну точку дотику не тільки для того, щоб беззаперечно підтримати аграріїв, але і зберегти інтереси держави.

– Охарактеризуйте Вашу позицію з приводу ситуації, в якій опинилися аграрії? Чи потрібно щось змінювати країні, щоб поліпшити умови для розвитку аграрного сектору?

На мій погляд, тут можна говорити не тільки про аграрний сектор, а і про будь-який сектор, у тому числі і аграрний. В цілому, ми маємо поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

 Повернемось до всього того, що було сказано в частині реформування фіскальної служби. Для того, щоб дійсно платники податків мали сервіс, а також, щоб інвестори були впевнені, що податкова – їхній помічник, і в них не буде жодних проблем з податковою міліцією чи будь-якою іншою фіскальною службою, ми маємо зменшувати навантаження на фонд заробітної плати, щоб ми могли бути конкурентоспроможними у цьому середовищі.

Ми маємо забезпечити автоматичне відшкодування ПДВ. Якщо ми говоримо про аграріїв, то в першу чергу, на сьогодні, це експортно орієнтована галузь. Якщо ми хочемо, щоб аграрії були конкурентоспроможними на зовнішніх ринках, ми маємо їм відшкодовувати ПДВ.

Ці всі питання в комплексі мають бути вирішені для того, щоб аграрії могли працювати. Отже, є два ключових напрямки задля поліпшення умов для розвитку аграрного сектору. По-перше, підтримка аграрного сектору з фінансового боку або через податкові стимули, чи через прямі дотації, а по-друге, вирішити питання відшкодування ПДВ.

– Фінансова поліція – нова реформа, про яку всі говорять. Чи правда вона зможе бути ефективнішою за податкову міліцію, зможе перемогти економічні злочини і зарекомендувати себе як чесний правоохоронний орган? Які, на Ваш погляд, підстави для цього? Чи буде це дійсно реформа, чи це просте перейменування податкової міліції?

Стосовно перейменування, то ми точно проти зміни назви. В минулому році Кабінет Міністрів намагався створити службу фінансових розслідувань, в якій передбачалося просто змінити назву, тобто полковник податкової міліції мав просто стати полковником служби фінансових розслідувань. Тому в комітеті виникла ідея розробити окремий законопроект, за основу якого ми взяли Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України». З одного боку, Законом було передбачено скорочення майже вдвічі чисельності працівників податкової міліції. Щодо фінансових розслідувань, якщо там зазначалось 5,5 тис. людей, то наш законопроект передбачав не більше 3 тис. людей. Взагалі, ми дійшли висновку, що вистачило б і 1,5 – 2 тис. співробітників. З іншого боку, у фінансовій поліції на 70 % мають працювати нові люди. Ми передбачаємо, що колишні працівники податкової міліції, колишні працівники економічних підрозділів інших служб можуть складати тільки 25  – 30 % нової служби, а всі інші – відібрані за конкурсом нові люди. Плюс, є певні обмеження діяльності. Якщо ми порівняємо цю діяльність з тією, яка пропонується сьогодні, то нова буде все таки більш аналітичною, там не буде силових підрозділів, отже, це буде аналітична робота аналітиків і детективів.

– Нещодавно Міністр соціальної політики Павло Розенко заявив про те, що зниження ставки ЄСВ не дало відчутного ефекту виходу бізнесу з тіні. У зв'язку з цим ставку треба буде підвищувати знову, щоб покрити дірку в бюджеті Пенсійного Фонду. На своїй сторінці у Facebook Ви досить різко коментуєте таку ідею, вказуючи, що з позиції міністра це непрофесійно. Чи змінились Ваші погляди з того часу? Може зниження ставки ЄСВ вже дає якісь «плоди детінізації»? Чи маєте Ви якісь статистичні дані стосовно цього питання?

Хочу зазначити, що Міністр соціальної політики Павло Розенко мав би після цієї заяви зробити собі харакірі, тому що це дійсно непрофесійно. Коли ми приймали рішення щодо зниження навантаження на заробітну плату, і вели дискусію весь минулий рік, то міжнародні організації та Міністерство фінансів визнали, що в державі надвелике навантаження на фонд заробітної плати. Кожен чиновник, або майбутній чиновник, депутат, розповідає про те, що він прийде та буде створювати робочі місця, але всі соромляться визнати, що найбільше держава оподатковує саме робочі місця. Не додану вартість, не прибуток, а робочі місця звичайних людей, які ще не встигли виробити продукцію і її реалізувати, а вже мають навантаження у 60 % на фонд заробітної плати. Це всі визнали, і Міністерство, коли йому пропонувалось, погоджувалось на зниження ставки. При цьому в Міністерстві говорили, що вони не очікують та не враховують ефект детінізації. Адже ми пропонували значно глибше знизити податок і принципово йшли на ці кроки , розуміючи, що отримуємо додаткові надходження за іншими статтями. На сьогодні ми спостерігаємо значне зростання ПДВ, в першу чергу, за рахунок системи електронного адміністрування. Коли ми вели дискусію, то ми припускали, що посилюючи адміністрування ПДВ, ми навпаки відпускаємо, знижуємо навантаження на заробітну плату. Тобто бізнес, який працює в тіні, мав змогу перейти в легальний сектор. Маючи втрати у Пенсійному фонді, ми дійсно маємо більші доходи до загального фонду державного бюджету. Цифри, озвучені паном міністром у 150 млрд. гривень дефіциту Пенсійного фонду, за рахунок цього кроку є маніпуляцією, тому що пенсійний фонд у 2015 році, здається, мав дефіцит 80 млрд гривень, отже, він його і так мав, без жодного зниження. Реальна цифра дефіциту від зниження ЄСВ, додатково, близько 40 – 50 млрд. гривень, які стовідсотково будуть покриті зростанням надходжень по ПДВ до загального фонду державного бюджету, а вже далі з бюджету буде профінансовано пенсійний фонд, і немає значення, в якій частині ви фінансуєте пенсійний фонд – на 30 % чи на 70 %, ви все одно його фінансуєте. Скажемо так, солідарна система пенсійного страхування, на жаль, на сьогодні не працює. Здається, у 2014 році доходи пенсійного фонду на 2/3 складались з доходів державного бюджету, так чи інакше, тобто близько 80 млрд гривень була дотація, і, додатково, 50 млрд гривень – це був ЄСВ від бюджетної сфери. Тобто, з одного боку – це ЄСВ, але з іншого боку – це кошти бюджету. Так чи інакше, 130 млрд гривень з державного бюджету поклали до пенсійного фонду, у той чи інший спосіб. У цьому випадку, якщо ми говоримо про детінізацію, то не можна чекати на неї за два місяці.

Тотальною проблемою на сьогодні є відносини держави і бізнесу. Це є недовіра бізнесу до тих дій, які здійснює держава.

Ведучи дискусію перед новим роком з Прем’єр-міністром та з Наталією Яресько, ми говорили про те, що вони мають щотижня виходити в ефір і говорити: «Ми знизили», «Ми не будемо нічого переглядати». Маю зазначити, що Прем’єр-міністр вже неодноразово робив таку заяву, а також, що держава робить крок назустріч бізнесу.

Чому раптом міністр Розенко через два місяці вирішив зробити таку заяву, мені відверто незрозуміло. Жодних настроїв на сьогодні в парламенті стосовно перегляду ставки ЄСВ немає і бути не може. Все тому, що ми розуміли на який крок ми йдемо, розуміли, що нам треба зробити цей крок першими. Мало того, ми усвідомлювали, що нам потрібно знижувати і надалі ставку ЄСВ, а в майбутньому я планую спільно з колегами взагалі ліквідувати ЄСВ. Для підтвердження цього рішення в нас є відповідний законопроект № 3113 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення брутизації та зменшення навантаження на фонд оплати праці» зареєстрований у Верховній Раді.

Ми маємо на перехідний період просто встановити дещо підвищену ставку податку на доходи фізичних осіб для заробітної плати і наповнювати той же Пенсійний фонд за рахунок ПДФО. Є частина, яка йде до місцевих бюджетів, ми її не чіпаємо, а є частина, яка йде до державного бюджету, вона може з державного бюджету потрапляти у Пенсійний фонд, а може напряму відразу перераховуватись до Пенсійного фонду. Ми можемо передбачити ПДФО в частині, яка йде до державного бюджету, що це є доходи Пенсійного фонду. Необхідно просто ліквідувати ЄСВ, тому що у нас немає системи пенсійного страхування. Нам потрібно терміново запускати пенсійну накопичувальну систему для того, щоб кожен громадянин міг накопичувати персональні кошти. Таким чином, людина  буде знати, що це саме його кошти та його ресурси, і матиме змогу оплатити за ці кошти лікування, перше житло, залишити у спадок ці кошти. Люди будуть відкладати собі кошти на майбутнє у державному фонді, тобто, у пенсійному накопичувальному фонді, яким буде керувати держава, а в подальшому ці кошти можна буде переводити у приватні фонди, але це має бути персональне накопичення.

На жаль, на сьогодні, коли людина знає, що вона не буде отримувати від держави пенсію, не впевнена значною мірою, що держава забезпечить гідну старість у формі тієї пенсії, на яку вона заслуговує, або буде отримувати мінімальну пенсію, то вона не зацікавлена і у відрахуваннях зі своєї заробітної плати до державного бюджету, тому що хвилюється про майбутнє, а також замислюється над перспективою. Більшість наших громадян просто не розраховують на державу, тому ми маємо просто відмовитись від цієї застарілої книжкової моделі та запускати накопичувальну систему страхування. Беззаперечно, потрібно буде забезпечити мінімальний рівень виплат солідарної системи. Ці кошти можуть бути профінансовані за рахунок ПДФО або за рахунок будь-яких інших статей державного бюджету.

– На своїй сторінці у Facebook Ви говорите, що боретесь з порушниками закону, представниками податкової та інших державних органів. Якою філософією Ви керуєтеся? Виходить, що один в полі все-таки воїн?

Ситуації бувають різні, зазвичай органи реагують на правопорушення, а буває, що і не реагують. Наші чиновники, в більшості своїй, бояться публічності, бояться, що дії, які вони здійснюють, стануть відомі громаді, бояться, що понесуть відповідальність, у той чи інший спосіб, за ці дії. Відповідно, моє завдання в цьому випадку – не боятись вступати за сумлінних платників, за сумлінних громадян, та піднімати ті проблеми, які існують за рахунок тих заходів, які є у народних депутатів (запити і звернення). В принципі, вже є деякі успішні здобутки. Нам вдавалось допомогти громадянам в тих чи інших питань, які до нашої допомоги протягом багатьох років не могли бути вирішені.

Наприклад, арештували автомобіль, поставили його на штрафмайданчик, а потім без дозволу власника передали його іншій особі. Ми зіткнулися з проблемою, коли в цій ситуації власник не міг забрати свій автомобіль. Були певні процедури, рішення судів, за якими людина не могла забрати автомобіль протягом двох років. Коли ми втрутились, то домоглися порушення кримінальної справи, і вже потім людина нарешті змогла забрати автомобіль. З цього приводу навіть знімали сюжет на телебаченні. Внаслідок успіху даної справи до нас почали звертатись й інші громадяни, які потрапили в таку неприємну ситуацію. Потім нам стало відомо, що у Києво-Святошинському районному відділі міліції є близько п’яти ідентичних ситуацій. Тобто це, фактично, був системний бізнес міліціонерів.

Зараз ми зіткнулися зі ще однією ситуацією, на яку ми просто «РЕАГУЄМО», маємо порушену кримінальну справу поліцією. Ситуація така, коли з квартири виселили неповнолітніх дітей колектори. Мало того, що вони неповнолітні, так ще і одна з дітей – інвалід.

Також займаємось питаннями платників податків, зокрема проблемами, які вони мають, по відношенню як до підрозділів податкової міліції, так і по відшкодуванню ПДВ. У нас є ряд експортерів з іноземним капіталом, які виробляють продукцію з доданою вартістю, що для них є надважливим. Наприклад, одна з компаній експортує 98 % в Європу і  не відшкодовує ПДВ. Ми робили низку звернень, питання піднімали на всіх рівнях, тому що це робочі місця, це валюта, і, якщо ми хочемо мати стабільний курс, ми маємо всіляко підтримувати наших експортерів. В принципі, нам вдалось звернути увагу керівництва фіскальної служби на цю проблему. У ДФС України дійсно підтвердили, що у них немає жодних застережень до цієї компанії, тим самим вони почали надавати відшкодування.

Багато прикладів маємо по податковій міліції, коли податкове повідомлення-рішення оскаржене або втратило силу, податкова міліція не закриває кримінальну справу і продовжує домагатися певних поступок від бізнесу. Таких прикладів можна приводити безліч, але я думаю, що все ж таки кожен має виконувати свою роботу і я можу впевнено сказати, що один у полі все таки воїн.

З приводу податкового боргу «Укранфти». Ми неодноразово зверталися до працівників податкової служби і особисто до пана Білана стосовно порушення кримінальної справи, на що нам відповідали, що не дивлячись на те, що в нас на всіх державних рівнях було визнано, що «Укрнафта» має борг у 10 млрд, податкова не вбачає складу злочину. Тільки після того, як ми звернулись до суду з моєю колегою Вікторією Войціцькою, слідчі порушили кримінальну справу. Зараз ведеться розслідування, яке, на наш погляд, певною мірою затягується, при цьому є неефективним, але ми працюємо у тому напрямку, щоб стимулювати в той чи інший спосіб органи слідства здійснювати свою роботу.

– Яка ваша позиція стосовно того, що на сьогодні майно оподаткується виходячи з площі приміщень, а не від їх вартості? Чи слід Україні в майбутньому відійти від такої системи і обкладати приміщення згідно з їх вартістю?

В минулому році йшла дискусія про те, що ми маємо в кінцевому варіанті прийти до сплати податку на майно не від квадратного метру, а від його оцінки. Наприклад, ми можемо бути в приміщенні нової суперфешенебельної київської будівлі, навпроти якої буде стояти стара халупа, але вони будуть сплачувати однаковий податок, що є несправедливою системою.

Отже, ми маємо платити все таки від вартості. Проблема є в тому, що на сьогодні ми не знаємо, як перейти на метод сплати від оцінки, тому що у нас немає дієвих механізмів. Також ми маємо певні проблеми на ринку оціночної діяльності, де можливі певні зловживання.

– В рамках податкової реформи Міністерством фінансів були анонсовані норми, які передбачають введення процедури «альтернативного оскарження податкових повідомлень-рішень» у податкове законодавство. Як Ви ставитесь до такої тенденції? Чи може існувати своєрідна «медіація» в рамках податкових правовідносин? Чи є необхідність в ній? Які способи її впровадження?

Я боюся, на даному етапі вона може виявитися малоефективною, хоча, я вважаю, що це перспективний напрямок, і ми можемо розглядати запровадження такої «медіації» після реформи фіскальної служби. В цілому, коли нам вдасться змінити фіскальну службу, і пробачте мені, набрати нових людей, коли на базі нового, професійного досвіду будуть побудовані принципово нові функції, то в такому випадку, можливо ми могли б пропонувати запровадження певної «медіації».

На сьогоднішньому ж етапі, коли ми маємо тотально корумповану Державну фіскальну службу, це не принесе жодних додаткових успіхів. Безліч проблем, які існують зараз, можна вирішити просто за рахунок певної волі і змін, для чого необхідно впроваджувати додаткові інструменти. Наприклад, у нас є ініціатива – зробити для початку публічним адміністративне оскарження в рамках фіскальної служби для того, зробити його прозорим.

Без додаткових дієвих кроків, навіть ті механізми, які є на сьогоднішній день – не працюють.

– Став чинним компромісний Закон про електронне декларування доходів чиновників. Відтепер для України відкритий шлях до отримання безвізового режиму з ЄС. Чи потребує цей Закон доопрацювання та коригування?

Фактично, це є максимальний компроміс, який був можливий. На мою думку, Закон є досить якісним, він дасть змогу аналізувати, а також зробить чиновників більш прозорими. Напевно, багато хто з депутатів хотів би, щоб цього Закону не було. Зараз важливо просто імплементувати цей законопроект, щоб не було жодних ухилянь, та, щоб відповідні органи могли змогу провести системний аналіз декларацій чиновників. Якщо ми говоримо про боротьбу з корупцією, то цей Закон є досить дієвим у цьому плані. Зі свого боку ми зараз вивчаємо декларації та готуємось їх подавати.

– Міністерство фінансів визнало, що діючі два реєстри по відшкодуванню ПДВ є обтяжливими для бізнесу і готове підтримати пропозиції про створення єдиного публічного хронологічного реєстру. Ваші думки з приводу цих зрушень?

Маємо визнати, що Міністерство фінансів ще перед новим роком було згодне запровадити один реєстр, але, на жаль, це не вдалося втілити в життя через наполягання певних депутатів та окремих депутатських груп, без яких було б неможливо проголосувати за зміни до Податкового Кодексу. В лютому, на одному з офіційних заходів, я ставив Міністру фінансів питання щодо запровадження одного реєстру, відповіддю на це було те, що Міністерство фінансів в цілому підтримує це рішення. Отже, зараз важливо, щоб цей законопроект пройшов перше читання та був розглянутий в комітеті. Жодних проблем з Міністерством фінансів не було, перешкоди були зі сторони Державної фіскальної служби.

– Яка Ваша позиція та позиція комітету щодо реформування спрощеної системи оподаткування? Чи підтримуєте Ви позицію Мінфіну щодо заборони перебування юридичних осіб на спрощеній системі?

Досвід останнього року показує, що будь-які спроби внести зміни в спрощену систему оподаткування нічого, крім додаткових політичних дивідендів по окремим депутатам чи фракціям, не дає. Тому я б не чіпав зараз спрощену систему оподаткування і зосередився на сервісі та роботі фіскальної служби – на адмініструванні.

Існують певні перепони, які штовхають людей працювати на спрощеній системі оподаткування, зокрема питання ставки та безлічі інших речей, у тому числі великого тіньового ринку. Ми маємо усвідомлювати, якщо буде прибрана спрощена система оподаткування, люди просто підуть у тіньовий сектор і держава нічого не отримає. Держава має реорганізувати свої служби, змінити підходи, скоротити розмір тіньового ринку, а потім вже говорити про гармонізацію правил гри на ринку таким чином, щоб всі були в рівних умовах, безумовно, залишивши певні спрощені режими для найменших підприємців, які виключно заробляють.

Що стосується юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування, то особисто моя точка зору полягає у відмові від спрощеної системи для юридичних осіб. В більшості своїй цим користується сфера послуг за певних умов, яка використовує законодавчу можливість не реєструватись платником ПДВ при досягненні обороту в 1 млн грн (для спрощенців ця планка зростає до 5 млн грн у разі включення ПДВ до складу єдиного податку). За загальними правилами ми маємо це підняти для всіх. Це запровадження так званого податку на прибуток і заміна його податком на виведений капітал.

Отже, потрібно змінити правила гри таким чином, щоб податок на прибуток не сплачувався при виплаті дивідендів, що дозволило б залишити прибуток, який є в бізнесі. Податок, який би сплачувався бізнесом для його розвитку в сьогоднішніх економічних умовах, дозволив би системно підтримати український бізнес і в подальшому знизити навантаження на фонд заробітної плати.

З приводу ПДВ, якщо ми піднімаємо планку і запроваджуємо податок на виведений капітал, то ці правила будуть рівнозначними, або навіть кращими за ті правила, що є на спрощеній системі у юридичних осіб, тому що там вони сплачують 5 % з обороту, а тут вони не будуть сплачувати нічого з обороту і ПДВ до 5 млн грн не буде. Все одно вони і в одному, і в іншому випадку повинні будуть сплачувати податок на заробітну плату своїх працівників.

– І, наостанок, розкажіть, про Ваші професійні плани на майбутнє? Які зміни в країні чекають на нас завдяки Андрію Журжію?

Я ще на самому початку своєї діяльності поставив перед собою певні пріоритети, зокрема зниження навантаження на фонд заробітної плати і скасування ЄСВ, а також ліквідацію податкової міліції і створення фінансової поліції, яка буде працювати за зовсім іншим правилами, яку бізнес не буде відчувати. Якщо фінансова поліція кимось зацікавиться, то це має бути щось таке, що просто неможливо приховати, на що неможливо буде не реагувати. Це будуть поодинокі випадки, дійсно якісні справи в кількості 10 – 20 на рік, а не тисячі і не десятки тисяч справ, як це є сьогодні. Це будуть справи, які будуть у всіх на слуху. Фактично, я ставлю перед собою два пріоритети: по-перше, зменшення навантаження на заробітну плату і, по-друге, ліквідація податкової міліції.

 

ЧОРНОГОР Олена
Журналіст TaxLink

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments