Адміністрування податків в проекті Мінфіну: електронний кабінет та нові строки

11 Серпня 2016
Аа Аа

 

Нещодавно був опублікований законопроект Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Крім новацій, які стосуються окремих податків, цьогоріч оновлення може торкнутися і розділів, що присвячені загальним положенням та адмініструванню податків. Розглянемо запропоновані нововведення.

1. Структура та повноваження державних органів, які діють в сфері податкових правовідносин

Законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України» у разі його прийняття суттєво змінить обсяг функцій та повноважень основних державних органів у сфері оподаткування – Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Державної фіскальної служби (далі – ДФС України), при чому зміна ця явно на користь Мінфіну.

Так, нова стаття 19визначає функції Міністерства фінансів України. До компетенції саме цього органу будуть відноситись:

  • здійснення загального керівництва контролюючими органами;

  • затвердження інструкцій, форм декларацій, розрахунків, прийняття інших підзаконних нормативно-правових актів, що їх раніше видавав фіскальний орган;

  • узагальнення практики застосування законодавства з питань оподаткування;

  • видання податкових консультацій у письмовій, електронній формах та узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу;

  • забезпечення та керівництво підрозділами Фінансової поліції (так тепер планується назвати податкову міліцію)

  • тощо.

ДФС структурно не зміниться – законопроект передбачає збереження існуючої триланкової системи «державні податкові інспекції – ГУ ДФС в областях та м. Києві – центральний апарат ДФС». Водночас функції у цих ланок будуть різні. Так, у пояснювальній записці до законопроекту вказується, що «перевірочна робота на обласному рівні, районні податкові інспекції виконують виключно сервісні функції».

Про це говорить і стаття 20 законопроекту: «Контролюючі органи, крім державних податкових інспекцій, що здійснюють виключно функції сервісного обслуговування платників податків, мають право...». Таким чином, статтею 20 пропонується визначити права винятково центрального апарату ДФС та головних управлінь на рівні області.

2. Електронний кабінет

Ініціатори законопроекту пропонують закріпити на рівні Податкового кодексу нову (хоча в тестовому режимі кабінет вже працює певний час) форму взаємодії платників податку та контролюючого органу — сервіс електронного кабінету платника податків. Електронний кабінет — онлайн-сервіс, котрий дозволить платнику швидко та просто виконувати свої обов'язки щодо обрахування, декларування та сплати податків та зборів, отримувати необхідну інформацію та документи від контролюючого органу.

Які ж можливості пропонує електронний кабінет для платника? Ось лише найцікавіші, з нашої точки зору:

  • перегляд інформації, яка стосується платника податків та використовується контролюючими органами у зв'язку з обліком та адмініструванням податків, зокрема дані особових карток, СЕА ПДВ, СЕАРП;

  • формування та подання звітності;

  • реєстрація податкових та акцизних накладних в ЄРПН та ЄРАН;

  • інформування платників податків щодо призначення, ходу та результатів його перевірок;

  • забезпечення можливості адміністративного оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, в тому числі ППР;

  • взяття на облік, внесення змін до облікових даних, перехід на спеціальні режими оподаткування.

Стати користувачем електронного кабінету платник зможе, пройшовши процедуру електронної ідентифікації за допомогою електронного підпису.

Крім того, законопроектом детально описаний алгоритм дій платника податків у разі виникнення помилок у роботі електронного кабінету.

З роботою електронного кабінету пов'язані і зміни в положення Кодексу, які стосуються листування з платником податків. Передбачається, що платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті, листування контролюючих органів здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі, при цьому направляються документи і в електронний кабінет, і на електронну адресу платника.

3. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань

У підпункті 43.7 законопроекту передбачено право платника на пеню у разі, якщо йому невчасно повернули помилково або надміру сплачені кошти. Суми таких коштів вважаються заборгованістю бюджету, і на таку заборгованість нараховуватиметься пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У діючій редакції ПК України такий механізм передбачений лише стосовно сум податку на додану вартість, які не відшкодовані платникам протягом визначеного ПК України строку.

4. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності

Проектом пропонується встановити строк – не менш як 2555 днів – для зберігання документів, пов'язаних з контрольованими операціями.

5. Податкові консультації

Законопроект визначає, що консультації у письмовій або електронній формі будуть надаватись Міністерством фінансів України. Усні ж консультації залишаться за Державною фіскальної службою.

6. Податкове повідомлення-рішення

Законопроектом передбачено новий реквізит податкового повідомлення-рішення - попередження про необхідність складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної або про необхідність виправлення помилок, допущених при зазначенні реквізитів податкової накладної.

7. Облік платників податків

Інформація, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз Міністерства фінансів України.

8. Запити

В проекті скорочено строк надання відповіді на запит про надання інформації та її документальне підтвердження до 15 робочих днів (зараз – місяць) з моменту отримання такого запиту.

Проте у разі проведення зустрічної звірки, відповідь на запит платник має надати протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

9. Зустрічні звірки

В проекті надано нове визначення зустрічної звірки, відповідно зустрічною звіркою вважається співставлення даних, отриманих від суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою отримання податкової інформації.

Під час проведення зустрічної звірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність звірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Повторне здійснення зустрічних звірок контролюючими органами з одного й того самого питання заборонено.

10. Перевірки

Камеральні перевірки

Додано, що предметом камеральної перевірки може бути також своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Проектом визначено строки, протягом яких може бути проведена камеральна перевірка, така перевірка може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Документальні планові перевірки

Мінфін пропонує, що план-графік перевірок оприлюднюється на офіційному сайті Державної фіскальної служби.

Документальні позапланові перевірки

Пропонується внести зміни до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, збільшивши строк для надання відповіді на запит про надання інформації та її документальне підтвердження з 10 днів робочих днів з моменту отримання запиту до 15.

Уточнено підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав зазначених у цьому ж підпункті приймається:

- у разі розгляду заперечення до акта перевірки – контролюючим органом, який призначив перевірку;

- під час проведення процедури адміністративного оскарження – контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.

Також може бути виключений чинний абзац 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України, який передбачає, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Фактичні перевірки

Конкретизовано підпункт 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 ПК України: фактична перевірка може проводитися у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань: непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) тощо.

Фактична перевірка з цієї підстави може бути проведена одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок

Законопроектом пропонується, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, складається у двох примірниках, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб розписатися в такому акті, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається інший акт, який засвідчує факт відмови в отриманні акту та/або наданні письмових пояснень до нього.

Крім того, платник податку може самостійно скласти акт, який засвідчує факт відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у випадку, якщо посадові особи такого органу самі не склали такий акт або не надали його платнику податків, з обов'язком протягом 1 робочого дня надіслати примірник такого акту контролюючому органу, який призначив проведення перевірки.

Оформлення результатів перевірок

Пропонується збільшити строк розгляду заперечень, поданих на акт перевірки, з 5 робочих днів, що настають за днем отримання таких заперечень, до 7.

11. Податковий борг та його погашення

Законопроектом передбачається, що не можуть бути джерелами сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу суми помилково/надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Також пропонується надати контролюючому органу можливості погашення податкового боргу платника шляхом стягненням коштів у вигляді готівки та/або з рахунків без попереднього звернення до суду. Водночас це буде можливо у випадках, коли податковий борг виник в результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником Міністерства фінансів.

12. Строки давності

!!! Потенційні нововведення передбачають, що строки давності – 1095 днів (а щодо проведення перевірки контрольованої операції – 2555 днів) – будуть поширювати свою дію і на право контролюючого органу проводити перевірки.

13. Податкові правопорушення та відповідальність

Цікаві зміни очікують на поняття податкового правопорушення – на рівні закону пропонується закріпити суб'єктивну сторону складу податкового правопорушення, включивши до визначення ознаку «винність».

Дещо інакше сформульовано диспозицію податкового правопорушення, передбаченого пунктом 1201.1 ПК України – окрім того, що на рівні цієї норми передбачена вина платника податку, варто звернути увагу на виключення з тексту положення про накладні, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість. Якщо даний законопроект буде прийнято, відповідальність буде наставати незалежно від того, надаються такі накладні покупцям чи ні.

Санкцію пункту 1201.1. ПК України пропонується дещо деталізувати:

  • за порушення терміну реєстрації від 61 до 179 календарних днів законопроектом встановлюється штраф у розмірі 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування;

  • за порушення терміну реєстрації від 180 до 365 календарних днів – 50 відсотків від зазначеної суми.

Якщо ж з вини платника накладна чи розрахунок відсутні в ЄРПН більше, ніж 365 календарних днів з дати їх складання, це тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від вказаної суми податку на додану вартість.

14. Пеня

Зміни можуть торкнутись і особливостей нарахування пені. Так, пункт «б» підпункту 129.1.1 пропонується доповнити положенням про те, що у випадках нарахування суми грошового зобов'язання податковою та несплати такого узгодженого грошового зобов'язання, пеня нараховується в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження. Зараз же пеня за період адміністративного й судового оскарження нараховується у день настання строку погашення зобов'язання, нарахованого податковою чи самим платником в разі виявлення його заниження.

Також законопроектом пропонується змінити принцип вибору облікової ставки Національного банку України: буде застосовуватись ставка, що діє за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Попередня стаття Наступна стаття
comments powered by HyperComments