Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

0 / 0

КОНВЕНЦІЯ
про захист прав людини і основоположних свобод

{Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97}

(Зі змінами та доповненнями, внесеними
Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року,
Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року)

Дата підписання: 04.11.1950

Дата ратифікації Україною: 17.07.1997

Дата набрання чинності для України: 11.09.1997

Офіційний переклад

Уряди держав – членів Ради Європи, які підписали цю Конвенцію,

беручи до уваги Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року,

беручи до уваги те, що ця Декларація має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання і додержання проголошених у ній прав,

беручи до уваги те, що метою Ради Європи є досягнення тіснішого єднання між її членами і що одним із засобів досягнення цієї мети є забезпечення і розвиток прав людини та основоположних свобод,

знову підтверджуючи свою глибоку віру в ті основоположні свободи, які становлять підвалини справедливості та миру в усьому світі і які найкращим чином забезпечуються, з одного боку, завдяки дієвій політичній демократії, а з іншого боку, завдяки спільному розумінню і додержанню прав людини, від яких вони залежать,

сповнені рішучості, як уряди європейських держав, що є однодумцями і мають спільну спадщину політичних традицій, ідеалів, свободи і верховенства права, зробити перші кроки для забезпечення колективного гарантування певних прав, проголошених у Загальній декларації, домовилися про таке:

Стаття 1
Зобов'язання поважати права людини

Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Структура документа

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Розділ I Права і свободи

Стаття 2 Право на життя

Стаття 3 Заборона катування

Стаття 4 Заборона рабства і примусової праці

Стаття 5 Право на свободу та особисту недоторканність

Стаття 6 Право на справедливий суд

Стаття 7 Ніякого покарання без закону

Стаття 8 Право на повагу до приватного і сімейного життя

Стаття 9 Свобода думки, совісті і релігії

Стаття 10 Свобода вираження поглядів

Стаття 11 Свобода зібрань та об'єднання

Стаття 12 Право на шлюб

Стаття 13 Право на ефективний засіб юридичного захисту

Стаття 14 Заборона дискримінації

Стаття 15 Відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації

Стаття 16 Обмеження політичної діяльності іноземців

Стаття 17 Заборона зловживання правами

Стаття 18 Межі застосування обмежень прав

Розділ II Європейський суд з прав людини

Стаття 19 Створення Суду

Стаття 20 Кількість суддів

Стаття 21 Посадові критерії

Стаття 22 Вибори суддів

Стаття 23 Строк повноважень і звільнення з посади

Стаття 24 Канцелярія і доповідачі

Стаття 25 Пленарні засідання Суду

Стаття 26 Одноособовий склад Суду, комітети, палати та Велика палата

Стаття 27 Компетенція суддів, які засідають одноособово

Стаття 28 Компетенція комітетів

Стаття 29 Рішення палат щодо прийнятності та суті заяв

Стаття 30 Відмова від розгляду справи на користь Великої палати

Стаття 31 Повноваження Великої палати

Стаття 32 Юрисдикція Суду

Стаття 33 Міждержавні справи

Стаття 34 Індивідуальні заяви

Стаття 35 Умови прийнятності

Стаття 36 Участь третьої сторони

Стаття 37 Вилучення заяв з реєстру справ

Стаття 38 Розгляд справи

Стаття 39 Досягнення дружнього врегулювання

Стаття 40 Слухання у відкритому засіданні та доступ до документів

Стаття 41 Справедлива сатисфакція

Стаття 42 Рішення палат

Стаття 43 Передання справи на розгляд Великої палати

Стаття 44 Остаточні рішення у справі

Стаття 45 Умотивованість рішень у справі та ухвал

Стаття 46 Обов'язкова сила рішень та їх виконання

Стаття 47 Консультативні висновки

Стаття 48 Консультативна компетенція Суду

Стаття 49 Умотивованість консультативних висновків

Стаття 50 Витрати на забезпечення діяльності Суду

Стаття 51 Привілеї та імунітети суддів

Розділ III Інші положення

Стаття 52 Запити Генерального секретаря

Стаття 53 Гарантія визнаних прав людини

Стаття 54 Повноваження Комітету Міністрів

Стаття 55 Відмова від інших засобів урегулювання спорів

Стаття 56 Територіальне застосування

Стаття 57 Застереження

Стаття 58 Денонсація

Стаття 59 Підписання і ратифікація