Директива Ради 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість
Редакції документа

Директива Ради 2006/112/ЄС
про спільну систему податку на додану вартість

28 листопада 2006 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства (994_017), та зокрема його Статтю 93,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги Висновок Європейського Парламенту,

Беручи до уваги Висновок Європейського економічно-соціального Комітету,

Оскільки:

(1) Директива Ради 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 року про гармонізацію законодавства Держав-членів про податки з обороту - Спільна система податку на додану вартість: єдина база оподаткування(1) кілька разів зазнавала суттєвих доповнень. Через внесення нових поправок до вищезгаданої Директиви її бажано викласти в новій редакції з міркувань ясності та раціоналізації.

----------------

(1) OB L 145, 13.6.1977, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2006/98/ЄС (OB L 221, від 12.8.2006 року, С. 9).

(2) Викладений у новій редакції текст має містити всі ті положення Директиви Ради 67/227/ЄЕС (994_201) від 11 квітня 1967 року про гармонізацію законодавства Держав-членів про податки з обороту(2), котрі досі зберігають чинність. Отже, зазначена Директива вважається такою, що втратила чинність.

---------------

(2) OB 71, 14.4.1967, С. 1301) Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 69/463/ЄЕС (994_512) (OB L 320, від 20.12.1969 року, С. 34).

(3) Для забезпечення ясного та зрозумілого викладення положень у відповідності з принципом кращого регулювання доцільно переглянути структуру й формулювання Директиви, хоча це, в принципі, не призведе до суттєвих змін у наявному законодавстві. Невелика кількість змістовних поправок, водночас, є необхідною з огляду на викладення в новій редакції, й тому вони все одно підлягають внесенню. При внесенні подібних поправок у складі положень щодо перенесення в законодавство й набрання чинності подається вичерпний перелік таких поправок.

(4) Досягнення мети утворення внутрішнього ринку передбачає застосування в Державах-членах такого законодавства щодо податків з обороту, що не викривлює умов конкуренції й не заважає вільному рухові товарів і послуг. З огляду на це необхідно досягти такої гармонізації законодавства про податки з обороту шляхом впровадження системи податку на додану вартість (ПДВ), що усуне, наскільки це є можливим, фактори, котрі можуть призвести до викривлення умов конкуренції чи то на національному рівні, чи то на рівні Співтовариства.

(5) Система ПДВ забезпечує підвищену простоту та нейтральність тоді, коли податок стягується в якнайзагальніший спосіб, і застосовується до всіх етапів виробництва та збуту, а також поставки послуг. Отже, впровадження спільної системи, що також стосуватиметься роздрібної торгівлі, є в інтересах внутрішнього ринку та Держав-членів.

(6) Заходи мають здійснюватися поетапно, оскільки гармонізація податків з обороту призводить у Державах-членах до змін у структурі оподаткування й суттєвих наслідків у бюджетній, економічній та соціальній царині.

(7) Спільна система ПДВ має, навіть якщо ставки та звільнення не будуть повністю гармонізовані, забезпечити нейтральність по відношенню до конкуренції в тому сенсі, що на території кожної Держави-члена на подібні товари й послуги покладається однаковий податковий тягар незалежно від довжини ланцюжка виробництва та збуту.

(8) Згідно з Рішенням Ради 2000/597/ЄС, Євратом від 29 вересня 2000 року про систему власних ресурсів Європейських Співтовариств(3), бюджет Європейських Співтовариств має фінансуватися, без обмеження інших доходів, повністю за рахунок власних ресурсів Співтовариств. До цих ресурсів мають належати й ті, що формуються за рахунок ПДВ й надходять шляхом застосування єдиної ставки податку до баз оподаткування, визначених у єдиний спосіб та згідно з правилами Співтовариства.

---------------

(3) OB L 253, від 7.10.2000, С. 42.

(9) Життєво важливо передбачити перехідний період для забезпечення можливості поступової адаптації національного законодавства у відповідних сферах.

(10) Протягом зазначеного перехідного періоду операції в межах Співтовариства, що проводяться платниками податку, які не є звільненими платниками податку, оподатковуються в Державі-члені призначення за ставками й на умовах, установлених зазначеною Державою-членом.

(11) Крім того, доцільно, щоб, упродовж такого перехідного періоду, операції з придбання в межах Співтовариства на певну суму, які здійснюються звільненими від оподаткування особами або юридичними особами, що не є платниками податку, певні операції дистанційного продажу в межах Співтовариства та поставка нових транспортних засобів фізичним особам чи звільненим від оподаткування особам, або особам, що не є платниками податку, також оподатковувалися в Державі-члені призначення за ставками й на умовах, установлених такою Державою-членом, у тій мірі, в якій такі операції, за відсутності спеціальних положень, можуть призвести до суттєвого викривлення конкуренції між Державами-членами.

(12) З міркувань свого географічного, економічного та соціального становища певні території підлягають виключенню з обсягу застосування цієї Директиви.

(13) Для посилення недискримінаційної природи податку термін "платник податку" визначається в такий спосіб, щоб Держави-члени могли використовувати його до осіб, котрі час від часу проводять певні операції.

(14) Термін "операція, що підлягає оподаткуванню" може призводити до труднощів, зокрема, в тому, що стосується операцій, котрі вважаються такими, що підлягають оподаткуванню. Отже, ці поняття мають бути роз'яснені.

(15) Маючи на меті заохочення торгівлі в межах Співтовариства роботами на рухомому матеріальному майні, доцільно впровадити податкові положення, які стосуються таких операцій, якщо вони виконуються для замовника, ідентифікованого в цілях ПДВ в іншій Державі-члені, ніж та, в якій операція виконується фізично.

(16) Транспортна операція в межах території Держави-члена вважається транспортуванням товарів у межах Співтовариства, якщо вона безпосередньо пов'язана з транспортною операцією, яка здійснюється між Державами-членами, для того, щоб спростити не лише принципи й положення щодо оподаткування подібних внутрішніх транспортних послуг, але й правила, які стосуються допоміжних послуг і послуг посередників, котрі беруть участь у постачанні різноманітних послуг.

(17) Визначення місця, в якому здійснюються операції, що підлягають оподаткуванню, може призвести до суперечок про юрисдикцію між Державами-членами, зокрема, з приводу поставки товарів для монтажу чи поставки послуг. Хоча місцем, у якому здійснюється поставка послуг, у принципі має вважатися місце здійснення постачальником підприємницької діяльності, воно має бути визначене як таке, що знаходиться в Державі-члені замовника, зокрема, у випадку операцій із поставки певних послуг між платниками податку, якщо вартість послуг включається до ціни товарів.

(18) Необхідно роз'яснити визначення місця оподаткування певних операцій, що проводяться на борту кораблів, повітряних суден або потягів під час перевезення пасажирів у межах Співтовариства.

(19) Електроенергія та газ у цілях ПДВ вважаються товарами. При цьому, водночас, особливо важко визначити місце поставки. У цілях уникнення подвійного оподаткування чи неоподаткування, й формування справжнього внутрішнього ринку, вільного від бар'єрів, пов'язаних із режимом ПДВ, місцем поставки газу через газорозподільну систему або поставки електроенергії до досягнення цими товарами останнього етапу споживання вважається, таким чином, місце реєстрації замовника як суб'єкта підприємницької діяльності. Поставка електроенергії та газу на останньому етапі, тобто від торгівців та збутових підприємств кінцевому споживачеві, оподатковується за місцем фактичного використання та споживання товарів замовником.

(20) У випадку надання в оренду рухомого матеріального майна, застосування загального правила, за яким поставка послуг оподатковується в тій Державі-члені, в якій постачальник здійснює підприємницьку діяльність, може призвести до суттєвого викривлення конкуренції, якщо орендодавець і орендар зареєстровані в різних Державах-членах, а ставки оподаткування в цих Державах відрізняються одна від одної. Отже, необхідно визначити, що місцем поставки послуги є місце реєстрації замовника як суб'єкта підприємницької діяльності чи фіксоване місце здійснення підприємницької діяльності, для якого здійснюється поставка послуг, або, за їхньої відсутності, місце постійного або звичайного проживання.

(21) Водночас, у разі надання в оренду транспортних засобів, є доцільним, з міркувань контролю, суворо дотримуватися загального правила, а отже вважати місцем поставки місце реєстрації замовника як суб'єкта підприємницької діяльності.

(22) Усі телекомунікаційні послуги, що споживаються в межах Співтовариства, підлягають оподаткуванню для запобігання викривленню конкуренції в зазначеній царині. З цією метою телекомунікаційні послуги, що постачаються платникам податку, зареєстрованим у Співтоваристві, чи замовникам, зареєстрованим у третіх країнах, мають, у принципі, оподатковуватися за місцем реєстрації споживача зазначених послуг. Для забезпечення однакового оподаткування телекомунікаційних послуг, що постачаються платниками податку, зареєстрованими на третіх територіях чи у третіх країнах, особам, що не є платниками податку, зареєстрованим у Співтоваристві, та фактично використовуються й споживаються у Співтоваристві, Держави-члени мають, водночас, встановити, що місце поставки знаходиться в межах Співтовариства.

(23) Зокрема, для запобігання викривленню конкуренції, послуги радіомовлення та телевізійного мовлення, й послуги, що постачаються в електронній формі, з третіх територій або третіх країн особам, зареєстрованим у Співтоваристві, або з території Співтовариства замовникам, розташованим на третіх територіях або в третіх країнах, мають оподатковуватися за місцем реєстрації замовника.

(24) Поняття "факту виникнення податкового зобов'язання" та "податкового зобов'язання з ПДВ" мають бути гармонізовані, якщо впровадження спільної системи ПДВ та внесення будь-яких подальших поправок до неї мають одночасно набирати чинності в усіх Державах-членах.

(25) База оподаткування має бути гармонізована так, щоб застосування ПДВ до операцій, що підлягають оподаткуванню, призводило до порівнюваних результатів у всіх Державах-членах.

(26) У цілях запобігання втраті податкових надходжень через використання пов'язаних осіб для отримання податкових пільг, Держави-члени повинні мати можливість, за конкретних обмежених обставин, здійснювати втручання в тому, що стосується визначення бази оподаткування поставки товарів або послуг, і придбання товарів у межах Співтовариства.

(27) У цілях боротьби з ухиленням від оподаткування та уникненням оподаткування Держави-члени повинні мати можливість включати до бази оподаткування операції з обробки інвестиційного золота, наданого замовником, вартість такого інвестиційного золота, якщо в силу такої обробки золото втрачає свій статус інвестиційного золота. У разі вжиття таких заходів Державам-членам надається певна свобода дій.

(28) У цілях уникнення викривлень, скасування фінансового контролю на кордонах передбачає не лише єдину базу оподаткування, але й достатнє узгодження між Державами-членами числа ставок та рівнів ставок.

(29) Стандартна ставка ПДВ, що є чинною в різних Державах-членах, у поєднанні з механізмом перехідної системи забезпечує належне функціонування зазначеної системи. Для запобігання виникненню структурної неврівноваженості у Співтоваристві та викривленню конкуренції в деяких царинах діяльності внаслідок застосування Державами-членами різних стандартних ставок ПДВ, встановлюється мінімальна стандартна ставка в розмірі 15% з можливістю перегляду.

(30) Для збереження нейтральності ПДВ ставки, встановлені Державами-членами, мають забезпечити можливість, як правило, віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, справленого на попередньому етапі.

(31) Протягом перехідного періоду мають бути можливими певні відступи в тому, що стосується числа й рівня ставок.

(32) Для забезпечення кращого розуміння впливу зниження ставок. Комісії слід підготувати звіт про оцінку впливу зниження ставок на послуги, що постачаються на місцевому ринку, зокрема, з точки зору утворення робочих місць, економічного зростання, й належного функціонування внутрішнього ринку.

(33) Для розв'язання проблеми безробіття ті Держави-члени, що бажають це зробити, повинні мати змогу проводити експерименти з застосування та впливу зниження ставки ПДВ, яка застосовується до трудомістких послуг, на утворення робочих місць. Також імовірно, що таке зниження зменшить стимули для відповідних суб'єктів підприємницької діяльності розпочинати роботу або залишатися на чорному ринку.

(34) Водночас, подібне зниження ставки ПДВ може поставити під загрозу безперебійну роботу внутрішнього ринку та податкову нейтральність. Отже, необхідно передбачити положення щодо впровадження порядку надання дозволів на фіксований термін, що є достатньо тривалим, для забезпечення можливості оцінки впливу зменшення ставок, які застосовуються до послуг, які постачаються на місцевому ринку. Для забезпечення можливості перевірки й обмеження такого заходу, його обсяг має бути детально визначений.

(35) Спільний перелік звільнень має бути складений для того, щоб забезпечити збирання власних ресурсів Співтовариств у єдиному порядку в усіх Державах-членах.

(36) На користь як осіб, що мають сплачувати ПДВ, так і компетентних адміністративних органів, методи застосування ПДВ до певних поставок та придбання підакцизної продукції в межах Співтовариства повинні бути узгоджені з порядками й зобов'язаннями, які стосуються обов'язку декларувати продукцію в разі її поставки в іншу Державу-члена й встановлені Директивою Ради 92/12/ЄЕС (994_361) від 25 лютого 1992 про загальні заходи щодо підакцизних продуктів та про зберігання, перевезення та моніторинг таких продуктів(4).

---------------

(4) OB L 76, від 23.3.1992, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2004/106/ЄС (OB L 359, 4.12.2004 року, С. 30).

(37) Поставка газу за допомогою газорозподільних систем, а також електроенергії оподатковуються за місцем замовника. Отже, для уникнення подвійного оподаткування імпорт таких продуктів звільняється від ПДВ.

(38) У тому, що стосується операцій, що підлягають оподаткуванню, на внутрішньому ринку, які пов'язані з торгівлею товарами в межах Співтовариства, котра здійснюється протягом перехідного періоду платниками податку, не зареєстрованими на території Держави-члена, в котрій відбувається придбання товарів у межах Співтовариства, включаючи ланцюжкові операції, необхідно передбачити заходи зі спрощення, які забезпечують застосування однакового режиму в усіх Державах-членах. З цією метою положення щодо системи оподаткування та осіб, зобов'язаних сплачувати ПДВ, нарахований у зв'язку з такими операціями, підлягають гармонізації. Водночас, в принципі слід вилучити з-під дії таких заходів товари, призначені для поставки на роздрібному етапі.

(39) Правила, що регулюють віднесення на зменшення податкового зобов'язання, підлягають гармонізації тією мірою, якою вони впливають на суми, що фактично стягуються. Частка, що підлягає віднесенню на зменшення податкового зобов'язання, має розраховуватися в подібний спосіб у всіх Державах-членах.

(40) Схеми, що передбачають коригування сум, що відносяться на зменшення податкового зобов'язання, для засобів виробництва протягом строку служби активу, з урахуванням його фактичного використання, мають також застосовуватися до певних послуг, що мають характер засобів виробництва.

(41) Доцільно визначати осіб, що відповідають за сплату ПДВ, зокрема, у випадку послуг, що постачаються особою, не зареєстрованою в тій Державі-члени, в якій ПДВ підлягає сплаті.

(42) Держави-члени повинні мати змогу, в конкретно визначених випадках, визначити отримувача товарів або послуг, що постачаються, як особу, що відповідає за сплату ПДВ. Це має допомогти Державам-членам у спрощенні правил та протидії уникненню оподаткування й ухиленню від оподаткування у визначених галузях та за операціями певних типів.

(43) Держави-члени повинні мати повну свободу у визначенні особи, що відповідає за сплату ПДВ на імпорт.

(44) Держави-члени повинні мати змогу встановлювати, що інша сторона, ніж особа, яка відповідає за сплату ПДВ, несе солідарну та окрему відповідальність за його сплату.

(45) Обов'язки платників податку мають бути максимально гармонізовані для забезпечення вжиття необхідних захисних заходів для стягнення ПДВ в однаковий спосіб у всіх Державах-членах.

(46) Використання електронних рахунків має дозволяти податковим органам здійснювати свою діяльність із моніторингу. У зв'язку з цим доцільно, аби забезпечити належне функціонування внутрішнього ринку, скласти гармонізований на рівні Співтовариства перелік обов'язкових реквізитів рахунків, і визначити низку спільних заходів, які регулюють використання електронних рахунків та електронне зберігання рахунків, а також самофактурування й аутсорсинг діяльності з виставлення рахунків.

(47) Відповідно до встановлених ними умов Держави-члени мають дозволяти подання певних відомостей та декларацій електронними засобами, й можуть вимагати використання електронних засобів.

(48) Необхідне прагнення до зменшення адміністративних і статистичних формальностей, які мають виконуватися суб'єктами підприємницької діяльності, а зокрема малими й середніми підприємствами, мають узгоджуватися з впровадженням ефективних контрольних заходів та необхідністю забезпечення якості статистичних інструментів Співтовариства як з економічних, так і з податкових міркувань.

(49) Держави-члени повинні мати змогу й надалі застосовувати встановлені ними спеціальні схеми для малих підприємств відповідно до спільних положень і з метою більшої гармонізації.

(50) Держави-члени можуть вільно застосовувати спеціальну схему, котра передбачає фіксовані ставки знижки з вхідного ПДВ фермерів, не охоплених звичайною схемою. Мають бути встановлені основні принципи такої спеціальної схеми й має бути запроваджений спільний метод для розрахунку вартості, доданої такими фермерами, в цілях збирання власних ресурсів.

(51) Доцільно впровадити на рівні Співтовариства систему оподаткування вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, маючи на меті запобігання подвійному оподаткуванню та викривленню конкуренції між платниками податку.

(52) Застосування звичайних правил ПДВ до золота значно перешкоджає його використанню в цілях здійснення фінансових інвестицій, а отже й виправдовує застосування спеціальної схеми оподаткування, що має на меті також зміцнення міжнародної конкурентоспроможності ринку золота Співтовариства.

(53) Поставка золота в інвестиційних цілях є внутрішньо подібною до інших фінансових інвестицій, що звільнені від ПДВ. Отже, звільнення видається найбільш доцільним режимом оподаткування поставок інвестиційного золота.

(54) Визначення інвестиційного золота має охоплювати золоті монети, чия вартість віддзеркалює, головним чином, ціну золота, яке вони містять. Для забезпечення прозорості та юридичної визначеності щороку має складатися перелік монет, до яких застосовується схема для інвестиційного золота, щоб забезпечити впевненість операторів, які торгують такими монетами. Такий перелік не повинен перешкоджати звільненню від оподаткування монет, що не включені до переліку, але відповідають критеріям, викладеним у цій Директиві.

(55) Для запобігання ухиленню від оподаткування з одночасним полегшенням фінансового тягаря для поставок золота зі ступенем чистоти, вищим від певного рівня, є цілком виправданим надання Державам-членам дозволу на визначення замовника як особи, що відповідає за сплату ПДВ.

(56) Для забезпечення дотримання фіскальних вимог операторами, які надають послуги, що постачаються в електронній формі, котрі ані зареєстровані в цілях ПДВ, ані повинні бути ідентифіковані в цілях ПДВ у Співтоваристві, має бути встановлена спеціальна схема. За цією схемою має бути передбачена можливість надання будь-якому операторові, що постачає такі послуги в електронній формі особам, що не є платниками податку, у межах Співтовариства, якщо він не ідентифікований у цілях ПДВ в межах Співтовариства в інший спосіб, можливості отримання ідентифікації в одній Державі-члені.

(57) Положення щодо радіомовлення та телевізійного мовлення, й певних послуг, що постачаються в електронній формі, бажано впровадити лише на тимчасових засадах та незабаром переглянути їх у світлі накопиченого досвіду.

(58) Необхідно забезпечувати однакове застосування положень цієї Директиви, для його має бути утворений консультативний комітет з податку на додану вартість, щоб уможливити тісну співпрацю між Державами-членами та Комісією.

(59) Держави-члени повинні мати змогу, за певних обмежень та з урахуванням певних умов, впроваджувати чи надалі застосовувати спеціальні заходи, що відхиляються від цієї Директиви, щоб спростити справляння податку або запобігти певним формам ухилення від оподаткування чи уникнення оподаткування.

(60) Для того, щоб Держава-член, яка подала запит на таке відхилення, не мала сумнівів з приводу того, яких заходів Комісія планує вжити у відповідь, мають бути встановлені строки, протягом яких Комісія має подати Раді або пропозицію щодо надання відповідного дозволу, або повідомлення з викладенням своїх заперечень.

(61) Необхідно забезпечити однакове застосування системи ПДВ. Заходи із впровадження є достатніми для досягнення цієї мети.

(62) Зазначені заходи мають, зокрема, розв'язати проблему подвійного оподаткування транскордонних операцій, що може виникнути внаслідок розбіжностей між Державами-членами у впровадженні правил, які регулюють місце виконання операцій, що підлягають оподаткуванню.

(63) Хоча обсяг заходів із впровадження буде обмеженим, ці заходи можуть справити вплив на бюджет, який може виявитися суттєвим для однієї чи кількох Держав-членів. Відповідно, Рада обгрунтовано залишає за собою право на реалізацію впроваджувальних повноважень.

(64) З огляду на їхній обмежений обсяг заходи із впровадження мають бути ухвалені Радою шляхом одностайного схвалення пропозиції, поданої Комісією.

(65) Оскільки, з цих причин, цілі цієї Директиви не можуть бути в достатній мірі досягнуті Державами-членами, а отже вони можуть бути краще досягнуті на рівні Співтовариства, то Співтовариство може запроваджувати заходи згідно з принципом субсидіарності, викладеним у Статті 5 Договору (994_017). Згідно з принципом пропорційності, викладеним у зазначеній Статті, ця Директива не виходить за межі того, що є необхідним для досягнення зазначених цілей.

(66) Обов'язок перенесення цієї Директиви в національне законодавство має бути обмежений тими положеннями, котрі впроваджують значні зміни в порівнянні з попередніми Директивами. Обов'язок перенесення в національне законодавство положень, що залишаються незмінними, виникає за попередніми Директивами.

(67) Ця Директива не впливає на обов'язки Держав-членів у тому, що стосується строків впровадження в національне законодавство Директив за переліком, поданим у Частині B Додатку IX,

close icon
Структура документа
Директива Ради 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість
Розділ I. Предмет та сфера дії

Стаття 1

Стаття 2

Стаття 3

Стаття 4

Розділ II. Територіальний вимір

Стаття 5

Стаття 6

Стаття 7

Стаття 8

Розділ III. Платники податку

Стаття 9

Стаття 10

Стаття 11

Стаття 12

Стаття 13

Розділ IV. Операції, що підлягають оподаткуванню
Глава 1. Поставка товарів

Стаття 14

Стаття 15

Стаття 16

Стаття 17

Стаття 18

Стаття 19

Глава 2. Придбання товарів у межах Співтовариства

Стаття 20

Стаття 21

Стаття 22

Стаття 23

Глава 3. Поставка послуг

Стаття 24

Стаття 25

Стаття 26

Стаття 27

Стаття 28

Стаття 29

Глава 4. Імпорт товарів

Стаття 30

Розділ V. Місце операцій, що підлягають оподаткуванню
Глава 1. Місце поставки товарів
Секція 1. Поставка товарів без перевезення

Стаття 31

Секція 2. Поставка товарів із перевезенням

Стаття 32

Стаття 33

Стаття 34

Стаття 35

Стаття 36

Секція 3. Поставка товарів на борт суден, літальних апаратів або потягів

Стаття 37

Секція 4. Поставка товарів через системи розподілу

Стаття 38

Стаття 39

Глава 2. Місце придбання товарів у межах Співтовариства

Стаття 40

Стаття 41

Стаття 42

Глава 3. Місце поставки послуг
Секція 1. Загальне правило

Стаття 43

Секція 2. Конкретні положення
Підсекція 1. Поставка послуг посередниками

Стаття 44

Підсекція 2. Поставка послуг, пов'язаних із нерухомим майном

Стаття 45

Підсекція 3. Поставка перевезень

Стаття 46

Стаття 47

Стаття 48

Стаття 49

Стаття 50

Стаття 51

Підсекція 4. Поставка культурних та подібних послуг, допоміжних транспортних послуг або послуг, пов'язаних із рухомим матеріальним майном

Стаття 52

Стаття 53

Стаття 54

Стаття 55

Підсекція 5. Поставка різних послуг

Стаття 56

Стаття 57

Підсекція 6. Критерій фактичного користування та володіння

Стаття 58

Стаття 59

Глава 4. Місце імпорту товарів

Стаття 60

Стаття 61

Розділ VI. Факт виникнення податкового зобов'язання та виникнення податкового зобов'язання з пдв
Глава 1. Загальні положення

Стаття 62

Глава 2. Поставка товарів або послуг

Стаття 63

Стаття 64

Стаття 65

Стаття 66

Стаття 67

Глава 3. Придбання товарів у межах Співтовариства

Стаття 68

Стаття 69

Глава 4. Імпорт товарів

Стаття 70

Стаття 71

Розділ VII. База оподаткування
Глава 1. Загальні положення

Стаття 72

Глава 2. Поставка товарів або послуг

Стаття 73

Стаття 74

Стаття 75

Стаття 76

Стаття 77

Стаття 78

Стаття 79

Стаття 80

Стаття 81

Стаття 82

Глава 3. Придбання товарів у межах Співтовариства

Стаття 83

Стаття 84

Глава 4. Імпорт товарів

Стаття 85

Стаття 86

Стаття 87

Стаття 88

Стаття 89

Глава 5. Різні положення

Стаття 90

Стаття 91

Стаття 92

Розділ VIII. Ставки
Глава 1. Застосування ставок

Стаття 93

Стаття 94

Стаття 95

Глава 2. Структура та рівень ставок
Секція 1. Стандартна ставка

Стаття 96

Стаття 97

Секція 2. Знижені ставки

Стаття 98

Стаття 99

Стаття 100

Стаття 101

Секція 3. Конкретні положення

Стаття 102

Стаття 103

Стаття 104

Стаття 105

Глава 3. Тимчасові положення для окремих трудомістких послуг

Стаття 106

Стаття 107

Стаття 108

Глава 4. Спеціальні положення, що застосовуються до ухвалення остаточних заходів

Стаття 109

Стаття 110

Стаття 111

Стаття 112

Стаття 113

Стаття 114

Стаття 115

Стаття 116

Стаття 117

Стаття 118

Стаття 119

Стаття 120

Стаття 121

Стаття 122

Глава 5. Тимчасові положення

Стаття 123

Стаття 124

Стаття 125

Стаття 126

Стаття 127

Стаття 128

Стаття 129

Стаття 130

Розділ IX. Звільнення від оподаткування
Глава 1. Загальні положення

Стаття 131

Глава 2. Звільнення від оподаткування певних видів діяльності в суспільних інтересах

Стаття 132

Стаття 133

Стаття 134

Глава 3. Звільнення інших видів діяльності від оподаткування

Стаття 135

Стаття 136

Стаття 137

Глава 4. Звільнення операцій у межах Співтовариства від оподаткування
Секція 1. Звільнення від оподаткування, пов'язані з поставками товарів

Стаття 138

Стаття 139

Секція 2. Звільнення від оподаткування при придбанні товарів у межах Співтовариства

Стаття 140

Стаття 141

Секція 3. Звільнення від оподаткування для певних транспортних послуг

Стаття 142

Глава 5. Звільнення від оподаткування під час імпорту

Стаття 143

Стаття 144

Стаття 145

Глава 6. Звільнення від оподаткування під час експорту

Стаття 146

Стаття 147

Глава 7. Звільнення від оподаткування, що стосуються міжнародних перевезень

Стаття 148

Стаття 149

Стаття 150

Глава 8. Звільнення від оподаткування певних операцій, що вважаються експортними

Стаття 151

Стаття 152

Глава 9. Звільнення від оподаткування для поставки послуг посередниками

Стаття 153

Глава 10. Звільнення від оподаткування операцій, пов'язаних із міжнародною торгівлею
Секція 1. Митні склади, склади, що не є митними складами, та подібні заклади

Стаття 154

Стаття 155

Стаття 156

Стаття 157

Стаття 158

Стаття 159

Стаття 160

Стаття 161

Стаття 162

Стаття 163

Секція 2. Операції, звільнені від оподаткування з метою експорту та в рамках торгівлі між Державами-членами

Стаття 164

Стаття 165

Секція 3. Норми, спільні для Секцій 1 і 2

Стаття 166

Розділ X. Віднесення на зменшення податкового зобов'язання
Глава 1. Походження та обсяг права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Стаття 167

Стаття 168

Стаття 169

Стаття 170

Стаття 171

Стаття 172

Глава 2. Пропорційне віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Стаття 173

Стаття 174

Стаття 175

Глава 3. Обмеження права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Стаття 176

Стаття 177

Глава 4. Правила, що регулюють використання права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання

Стаття 178

Стаття 179

Стаття 180

Стаття 181

Стаття 182

Стаття 183

Глава 5. Коригування сум, віднесених на зменшення податкового зобов'язання

Стаття 184

Стаття 185

Стаття 186

Стаття 187

Стаття 188

Стаття 189

Стаття 190

Стаття 191

Стаття 192

Розділ XI. Обов'язки платників податку та певних осіб, що не є платниками податку
Глава 1. Обов'язок платити
Секція 1. Особи, відповідальні за сплату ПДВ податковим органам

Стаття 193

Стаття 194

Стаття 195

Стаття 196

Стаття 197

Стаття 198

Стаття 199

Стаття 200

Стаття 201

Стаття 202

Стаття 203

Стаття 204

Стаття 205

Секція 2. Порядок сплати

Стаття 206

Стаття 207

Стаття 208

Стаття 209

Стаття 210

Стаття 211

Стаття 212

Глава 2. Ідентифікація

Стаття 213

Стаття 214

Стаття 215

Стаття 216

Глава 3. Виставлення рахунків
Секція 1. Визначення

Стаття 217

Секція 2. Поняття рахунку

Стаття 218

Стаття 219

Секція 3. Виставлення рахунків

Стаття 220

Стаття 221

Стаття 222

Стаття 223

Стаття 224

Стаття 225

Секція 4. Зміст рахунків

Стаття 226

Стаття 227

Стаття 228

Стаття 229

Стаття 230

Стаття 231

Секція 5. Відправлення рахунків електронними засобами

Стаття 232

Стаття 233

Стаття 234

Стаття 235

Стаття 236

Стаття 237

Секція 6. Заходи зі спрощення

Стаття 238

Стаття 239

Стаття 240

Глава 4. Облік
Секція 1. Визначення

Стаття 241

Секція 2. Загальні обов'язки

Стаття 242

Стаття 243

Секція 3. Конкретні обов'язки зі зберігання всіх рахунків

Стаття 244

Стаття 245

Стаття 246

Стаття 247

Стаття 248

Секція 4. Право доступу до рахунків, що зберігаються електронними засобами в іншій Державі-члені

Стаття 249

Глава 5. Декларації

Стаття 250

Стаття 251

Стаття 252

Стаття 253

Стаття 254

Стаття 255

Стаття 256

Стаття 257

Стаття 258

Стаття 259

Стаття 260

Стаття 261

Глава 6. Зведені звіти

Стаття 262

Стаття 263

Стаття 264

Стаття 265

Стаття 266

Стаття 267

Стаття 268

Стаття 269

Стаття 270

Стаття 271

Глава 7. Різні положення

Стаття 272

Стаття 273

Глава 8. Обов'язки, пов'язані з певними імпортними та експортними операціями
Секція 1. Імпорт

Стаття 274

Стаття 275

Стаття 276

Стаття 277

Секція 2. Експорт

Стаття 278

Стаття 279

Стаття 280

Розділ XII. Спеціальні схеми
Глава 1. Спеціальна схема для малих підприємств
Секція 1. Спрощені процедури нарахування та справляння

Стаття 281

Секція 2. Звільнення від оподаткування або диференційовані пільги

Стаття 282

Стаття 283

Стаття 284

Стаття 285

Стаття 286

Стаття 287

Стаття 288

Стаття 289

Стаття 290

Стаття 291

Стаття 292

Секція 3. Звітність та контроль

Стаття 293

Стаття 294

Глава 2. Спільна схему з фіксованою ставкою для фермерів

Стаття 295

Стаття 296

Стаття 297

Стаття 298

Стаття 299

Стаття 300

Стаття 301

Стаття 302

Стаття 303

Стаття 304

Стаття 305

Глава 3. Спеціальна схема для турагентів

Стаття 306

Стаття 307

Стаття 308

Стаття 309

Стаття 310

Глава 4. Спеціальні положення для вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату
Секція 1. Визначення

Стаття 311

Секція 2. Спеціальні положення для платників податку-перепродавців
Підсекція 1. Маржинальна схема

Стаття 312

Стаття 313

Стаття 314

Стаття 315

Стаття 316

Стаття 317

Стаття 318

Стаття 319

Стаття 320

Стаття 321

Стаття 322

Стаття 323

Стаття 324

Стаття 325

Підсекція 2. Перехідні положення для вживаних транспортних засобів

Стаття 326

Стаття 327

Стаття 328

Стаття 329

Стаття 330

Стаття 331

Стаття 332

Секція 3. Спеціальні положення для продажу з публічних торгів

Стаття 333

Стаття 334

Стаття 335

Стаття 336

Стаття 337

Стаття 338

Стаття 339

Стаття 340

Стаття 341

Секція 4. Заходи щодо запобігання викривленню конкуренції та ухиленню від оподаткування

Стаття 342

Стаття 343

Глава 5. Спеціальна схема для інвестиційного золота
Секція 1. Загальні положення

Стаття 344

Стаття 345

Секція 2. Звільнення від ПДВ

Стаття 346

Стаття 347

Секція 3. Можливість оподаткування

Стаття 348

Стаття 349

Стаття 350

Стаття 351

Секція 4. Операції на регульованому ринку золотих зливків

Стаття 352

Стаття 353

Секція 5. Особливі права та обов'язки торгівців інвестиційним золотом

Стаття 354

Стаття 355

Стаття 356

Глава 6. Спеціальна схема для платників податку, що не мають постійного місця здійснення підприємницької діяльності, що постачають послуги в електронній формі особам, що не є платниками податку
Секція 1. Загальні положення

Стаття 357

Стаття 358

Секція 2. Спеціальна схема для послуг, що постачаються в електронній формі

Стаття 359

Стаття 360

Стаття 361

Стаття 362

Стаття 363

Стаття 364

Стаття 365

Стаття 366

Стаття 367

Стаття 368

Стаття 369

Розділ XIII. Відступи
Глава 1. Відступи, що застосовуються до ухвалення остаточних заходів
Секція 1. Відступи для Держав, що були членами Співтовариства станом на 1 січня 1978 року

Стаття 370

Стаття 371

Стаття 372

Стаття 373

Стаття 374

Секція 2. Відступи для Держав, що вступили до Співтовариства після 1 січня 1978 року

Стаття 375

Стаття 376

Стаття 377

Стаття 378

Стаття 379

Стаття 380

Стаття 381

Стаття 382

Стаття 383

Стаття 384

Стаття 385

Стаття 386

Стаття 387

Стаття 388

Стаття 389

Стаття 390

Секція 3. Норми, спільні для Секцій 1 і 2

Стаття 391

Стаття 392

Стаття 393

Глава 2. Відступи, що підлягають затвердженню
Секція 1. Заходи зі спрощення та заходи з запобігання ухиленню від оподаткування й уникненню оподаткування

Стаття 394

Стаття 395

Секція 2. Міжнародні угоди

Стаття 396

Розділ XIV. Різне
Глава 1. Впроваджувальні заходи

Стаття 397

Глава 2. Комітет з ПДВ

Стаття 398

Глава 3. Курси конвертації

Стаття 399

Стаття 400

Глава 4. Інші податки, збори та обов'язкові платежі

Стаття 401

Розділ XV. Прикінцеві положення
Глава 1. Перехідні положення щодо оподаткування торгівлі між Державами-членами

Стаття 402

Стаття 403

Стаття 404

Глава 2. Перехідні заходи, чинні в контексті вступу в Європейський Союз

Стаття 405

Стаття 406

Стаття 407

Стаття 408

Стаття 409

Стаття 410

Глава 3. Перенесення в законодавство та набрання чинності

Стаття 411

Стаття 412

Стаття 413

Стаття 414

Додатки

Додаток I. Перелік видів діяльності, зазначених у третьому пункті Статті 13(1)

Додаток II. Індикативний перелік послуг, що постачаються електронними засобами, які зазначено в пункті (k) Статті 56(1)

Додаток III. Перелік поставок товарів і послуг, до яких можуть застосовуватися знижені ставки, передбачені Статтею 98

Додаток IV. Перелік видів діяльності, зазначених у Статті 106

Додаток V. Категорії товарів, що підпадають під режими складу, що не є режимами митного складу, передбачені Статтею 160(2)

Додаток VI. Перелік поставок товарів і послуг, передбачений підпунктом (d) Статті 199(1)

Додаток VII. Перелік видів діяльності зі сільськогосподарського виробництва, передбачений підпунктом (4) Статті 295(1)

Додаток VIII. Індикативний перелік сільськогосподарських послуг, передбачений підпунктом (5) Статті 295(1)

Додаток IX. Витвори мистецтва, предмети колекціонування та антикваріату, про які йдеться в підпунктах (2), (3) та (4) Статті 311(1)

Додаток X. Перелік операцій, до яких застосовуються відступи, передбачені Статтями 370 та 371, і Статтями 375-390

Додаток XI

Додаток XII. Кореляційна таблиця