Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів

Проект 10.11.2015

Проект вноситься народними депутатами

Журжієм А.В.

Южаніною Н.П.

Продан О.П.

Ляшком О.В.

Остріковою Т.Г.

Кобцевим М.В.

Порошенком О.П.

Євлаховим А.С.

Герегою О.В.

Козаком Т.Р.

Лавриком М.І.

Святашем Д.В.

Галасюком В.В.

Костенком П.П.

Кіршом О.В.

Маркевичем Я.В.

Горватом Р.І.

Курячим М.П.

Сидорчуком В.В.

Ничипоренком В.М.

Іщенком В.О.

Заставним Р.Й.

Вознюком Ю.В.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 - 17, ст. 112) такі зміни:

1. Пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктом 14.1.1441 такого змісту:

"14.1.1441 письмовий документ - документ, створений на папері та/або в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис", складання та/або подання та/або надіслання якого передбачається цим Кодексом, нормативно-правовими актами, прийнятими у зв’язку із цим Кодексом, та/або пов'язане із реалізацією прав та обов’язків платника податків та/або контролюючих органів згідно із положеннями цього Кодексу, у тому числі, але не виключно: податкова звітність, податкова накладна, заява, скарга, звернення, заперечення, запит, реєстри, розрахунки та інші документи платника податків, а також податкове повідомлення-рішення, податкова вимога; рішення контролюючого органу: про опис майна у податкову заставу, про адміністративний арешт майна, про призначення проведення та оформлення результатів перевірок, про хід та результати розгляду заяв, скарг, звернень, заперечень та запитів; повідомлення, витяги та/або виписки з баз даних контролюючих органів щодо платника податків".

2. В абзаці другому підпункту 39.5.5.4 підпункту 39.5.5 пункту 39.5 статті 39 слова "в електронній формі засобами електронного зв'язку або рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому чи його уповноваженому представнику під розписку" замінити словами та цифрами "у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу".

3. У статті 42:

у пункті 42.2 слова "вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові" замінити словами "вручення, особисто вручені платнику податків (його представникові) або надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті";

в абзаці першому пункту 42.4 слова "може здійснюватися" замінити словом "здійснюється".

4. Абзац другий пункту 44.7 статті 44 викласти в такій редакції:

"Протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності".

5. У статті 56:

абзац четвертий пункту 56.18 викласти в такій редакції:

"При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, за умови що позов направлено до суду протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або днем закінчення процедури адміністративного оскарження";

пункти 56.19 та 56.22 виключити.

6. В абзаці четвертому підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 слово "обставин" замінити словом "підстав";

7. У пункті 78.1 статті 78:

слово "обставин" замінити словом "підстав";

підпункт 78.1.18 виключити.

8. У статті 79:

у першому реченні пункту 79.1 слово "обставин" замінити словом "підстав";

в абзаці першому пункту 79.2 слова "надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку" замінити словами та цифрами "вручення платнику податків чи його представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу".

9. У статті 80:

у пункті 80.2:

слово "обставин" замінити словом "підстав";

у підпункті 80.2.6 слова "з питань, визначених у пункті 75.1.3" замінити словами "з таких питань: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); виявлення спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі";

пункт 80.3 викласти в такій редакції;

"80.3. Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у підпункті 80.2.6 пункту 80.2 цієї статті, може бути проведена для контролю щодо припинення порушень законодавства з питань, визначених у вказаному підпункті, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки".

10. У статті 81:

в абзаці п'ятому пункту 81.1 слова "пунктом, є підставою" замінити на слова "пунктом, відсутність законних підстав для здійснення перевірки, є підставою";

пункт 81.2 викласти в такій редакції:

"81.2. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки уповноваженими особами контролюючого органу за місцем фактичного провадження платником податків діяльності (розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника), вказаному у направленні на перевірку, невідкладно складається у двох примірниках акт, який засвідчує факт відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акту.

У разі якщо уповноважені особи контролюючого органу відповідно до вимог цього пункту не склали акт за місцем фактичного провадження платником податків діяльності або не надали його платнику податків (уповноваженій особі платника податків), то акт, який засвідчує факт відмови у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, мають право скласти посадові (службові) особи платника податків (його представники або особи, які фактично проводять розрахункові операції)".

11. У статті 82:

в абзаці першому пункту 82.2 слово "обставин" замінити словом "підстав";"

в абзацах першому та другому пункту 82.4 слова "рекомендованим листом з повідомленням про вручення" замінити словами та цифрами "у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу".

12. У статті 86:

в абзаці другому пункту 86.4:

перше речення викласти в такій редакції:

"Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки протягом трьох робочих днів після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу";

у другому та третьому реченні слово "законних" виключити;

у пункті 86.7:

в абзаці першому:

перше речення викласти а такій редакції:

"У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки)";

у другому реченні слово "п'яти" замінити на слово "семи";

в абзаці другому:

у першому реченні слова "перевірки, контролюючий" замінити словами "перевірки, зазначивши про це в запереченні, контролюючий";

у другому реченні слово "два" замінити на слово "чотири";

доповнити третім реченням такого змісту:

"Повідомлення повинно бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу";

у пункті 86.8 слова "наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку" замінити словами "наявності додаткових документів, поданих в порядку пункту 44.7 статті 44 цього Кодексу, та/або заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, приймається з урахуванням додаткових документів та/або висновку";

доповнити пунктом 86.13 такого змісту:

"86.13. Контролюючому органу забороняється направляти (доводити до відома у будь-якій іншій формі) матеріали перевірки платника податків до органів досудового розслідування, прокуратури до моменту закінчення строку сплати узгодженого грошового зобов’язання, який визначений пунктом 57.3 статті 57 цього Кодексу".

13. В абзаці третьому пункту 89.5 статті 89 слова "з повідомленням про вручення" замінити словами та цифрами "у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу".

14. У підпункті 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 слово "скасування" замінити словами "визнання протиправним та/або скасування".

ІІ. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) частину четверту статті 35 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56) викласти в такій редакції:

"Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи (за виключенням випадків, встановлених в абзаці другому цієї частини), щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Не є обов’язковим для господарського суду вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205, 212, 2121, 358, 366 Кримінального кодексу України, якщо в угоді про визнання винуватості зазначаються (описуються) діяння, які засуджений вчинив під час виконання покладених на нього функцій службової особи чи учасника (засновника) суб’єкта господарювання, чи описуються діяння, вчинені фізичною особою – підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність";

2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131):

частину другу статті 49 викласти в такій редакції:

"2. Перебіг давності зупиняється:

1) якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років;

2) на період оскарження в адміністративному або судовому порядку зобов’язань зі сплати податків, зборів (обов'язковий платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

у статті 212:

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо відповідні податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня) сплачені в повному обсязі будь-якою особою протягом 10 календарних днів з моменту вручення особі, яка вчинила діяння, передбачені цією статтею, повідомлення про підозру або копії обвинувального акту (у разі якщо між моментом вручення повідомлення про підозру та наданням обвинувального акту пройшло менше 10 календарних днів) відповідно до статті 293 Кримінального процесуального кодексу України";

абзац дев'ятий викласти в такій редакції:

"Примітки.

1. Під фактичним ненадходженням до бюджетів чи державних цільових фондів коштів розуміється несплата узгоджених грошових зобов’язань у встановлені законом строки.

2. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в дві тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в чотири тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в шість тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

у статті 2121:

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та шкода, завдана фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня) сплачені в повному обсязі будь-якою особою протягом 10 календарних днів з моменту вручення особі, яка вчинила діяння, передбачені цією статтею, повідомлення про підозру або копії обвинувального акту (у разі якщо між моментом вручення повідомлення про підозру та наданням обвинувального акту пройшло менше 10 календарних днів) відповідно до статті 293 Кримінального процесуального кодексу України";

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"Примітки.

1. Під фактичним ненадходженням до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів розуміється несплата узгоджених зобов’язань у встановлені законом строки.

2. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в дві тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в чотири тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в шість тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

3) частину четверту статті 61 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст.492) викласти в такій редакції:

"4. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду (за виключенням випадків, встановлених в абзаці другому цієї частини), з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Не є обов’язковим для суду вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205, 212, 2121, 358, 366 Кримінального кодексу України, якщо в угоді про визнання винуватості зазначаються (описуються) діяння, які засуджений вчинив під час виконання покладених на нього функцій службової особи чи учасника (засновника) суб’єкта господарювання, чи описуються діяння, вчинені фізичною особою –підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність";

4) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст.446):

частину четверту статті 72 викласти в такій редакції:

"4. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду (за виключенням випадків, встановлених в абзаці другому цієї частини), лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою;

Не є обов’язковим для адміністративного суду вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205, 212, 2121, 358, 366 Кримінального кодексу України, якщо в угоді про визнання винуватості зазначаються (описуються) діяння, які засуджений вчинив під час виконання покладених на нього функцій службової особи чи учасника (засновника) суб’єкта господарювання, чи описуються діяння, вчинені фізичною особою-підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність";

пункт 1 частини другої статті 162 викласти в такій редакції:

"1) визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, про скасування або визнання нечинним рішень чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення";

5) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):

частину четверту статті 40 викласти в такій редакції:

"4. Слідчий зобов’язаний:

1) виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність;

2) після початку досудового розслідування щодо діянь, кваліфікованих за статтею 212 чи 2121 Кримінального кодексу України, перевірити чи грошове зобов’язання (недоїмка) визначене податковим повідомленням-рішенням (вимогою) контролюючого органу:

а) є неузгодженим;

б) визнане протиправним та/або скасоване;

в) сплачене у повному обсязі будь-якою особою протягом строку, встановленого пунктом 57.3 статті 57 Податкового Кодексу України (частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

У випадку встановлення однієї з обставин, передбачених цим пунктом, кримінальне провадження повинно бути закрито протягом п'яти робочих днів з моменту, як стало відомо про таку обставину";

у частині другій статті 110 після слів "Судове рішення" доповнити словами "слідчого судді, суду";

у статті 175:

у назві після слів "про арешт" доповнити словами "або скасування арешту";

у частині першій після слів "про арешт" доповнити словами "або скасування арешту";

у статті 284:

частину першу доповнити пунктом 10 такого змісту:

"10) встановлена наявність однієї з обставин, вказаних в пункті 2 частини четвертої статті 40 цього Кодексу";

частину другу доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) якщо встановлена наявність однієї з обставин, вказаних в пункті 2 частини четвертої статті 40 цього Кодексу";

в абзаці другому частини четвертої цифри та слова "9 частини" замінити цифрами та словами "9, 10 частини";

в абзаці другому частини сьомої цифри та слова "9 частини" замінити цифрами та словами "9, 10 частини", а цифри та слова "3 частини" цифрами та словами "3, 4 частини";

пункт 1 частини першої статті 303 викласти в такій редакції:

"1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, не закритті кримінального провадження відповідно до пункту 10 частини першої статті 284 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, особою (її представником, службовою особою юридичної особи, яка зобов'язана сплачувати податки та збори чи її захисником), щодо якої контролюючим органом визначене грошове зобов’язання (недоїмка), у зв’язку з яким було розпочате кримінальне провадження чи проводиться досудове розслідування стосовно діянь, кваліфікованих за статтею 212 чи 2121 Кримінального кодексу України";

статтю 347 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Після оголошення викладу обвинувального акту та цивільного позову (у разі наявності) обвинувачений (підсудний) і захисник мають право надати усні та письмові пояснення в порядку статті 20 цього Кодексу";

у частині першій статті 380 після слів "судового рішення" доповнити словами "або особи, прав, свобод чи інтересів якої воно стосується";

"1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження, чи органу виконання або особи, прав, свобод чи інтересів якої стосується судове рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст";

частину четверту статті 394 доповнити пунктом 3 такого змісту:

"3) іншою особою, права, свободи чи інтереси якої порушує зміст угоди, виключно з підстав невиконання судом вимог, встановлених пунктом 3 частини сьомої статті 474 цього Кодексу";

перше речення частини шостої статті 396 викласти в такій редакції:

"До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження, цивільним позивачам, цивільним відповідачам та їх представникам, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, особі, стосовно якої розглядається питання про видачу до іноземної держави (екстрадицію), заявнику";

у частині першій статті 399 слова "скарги і встановлюється" замінити словами "скарги, спосіб їх усунення і встановлюється";

частину третю статті 424 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) іншою особою, права, свободи чи інтереси якої порушує зміст угоди, виключно з підстав невиконання судом вимог, встановлених пунктом 3 частини сьомої статті 474 цього Кодексу";

частину першу статті 425 доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом";

у статті 427:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Якщо особа бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"5. До касаційної скарги додаються:

1) копії скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження, цивільним позивачам, цивільним відповідачам та їх представникам, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, особі, стосовно якої розглядається питання про видачу до іноземної держави (екстрадицію), заявнику. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою;

2) копії судових рішень, які оскаржуються";

частину шосту виключити;

в абзаці першому частини першої статті 429 слова "скарги і встановлюється" замінити словами "скарги, спосіб їх усунення і встановлюється";

у другому реченні частини другої статті 450 слова "заяви та строк" замінити словами "заяви, спосіб їх усунення та строк";

у частині сьомій статті 474:

у пункті 1 слова "умови угоди суперечать" замінити словами "зміст угоди суперечить";

у пункті 2 слова "умови угоди не відповідають" замінити словами "зміст угоди не відповідає";

у пункті 3 слова "умови угоди порушують" замінити словами "зміст угоди порушує";

розділ ХІ Перехідні положення доповнити пунктами 27 та 28 такого змісту:

"27. Слідчий або прокурор, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, щодо діянь, кваліфікованих за статтями 212 чи 212 1 Кримінального кодексу України, зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів" перевірити наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 40 цього Кодексу. Встановивши, що хоча б одна із зазначених обставин наявна, уповноважена особа зобов’язана протягом п'яти робочих днів з моменту, як стало відомо про наявність такої обставини, закрити кримінальне провадження відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 цього Кодексу.

28. Вимоги пункту 10 частини першої, пункту 4 частини другої, частини сьомої статті 284 цього Кодексу стосовно закриття кримінального провадження, якщо встановлена наявність однієї з обставин, вказаних в пункті 2 частини четвертої статті 40 цього Кодексу, не поширюються на кримінальні провадження, які до дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах та питань адміністрування податків і зборів" надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності".

3. Кабінету Міністрів України впродовж трьох місяців з дня набрання чинності цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України В.Б. Гройсман

comments powered by HyperComments
close icon
Замовити персональну презентацію