Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

Проект закону 30.08.2019

ПРОЕКТ

вноситься народним депутатом України

Гетманцевим Д.О.

ЗАКОН УКРАЇНИ

про внесення змін до Податкового  кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних
та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:

1. У статті 1:

1) абзац перший пункту 1.1 після слів “адміністрування податків” доповнити словами “та зборів”;

2) у пункті 1.3 слова “Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"” замінити словами “Кодексом України з процедур банкрутства” та доповнити словами “застосування та стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»”.

2. У статті 12:

1) у пункті 12.3:

абзац перший доповнити словами “до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів”;

підпункт 12.3.3 викласти у такій редакції:

“Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків чи зборів.

У разі якщо на наступний бюджетний період передбачається продовжити застосування ставок місцевих податків чи зборів, які були встановлені та діяли у попередньому бюджетному періоді, орган місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків і зборів, оприлюднює таку інформацію у порядку Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та інформує про це контролюючий орган, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

про суми списаного податкового боргу; розстрочені і відстрочені суми податкового боргу і грошових зобов'язань платників податків; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання - щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

Орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель”;

у першому реченні підпункту 12.3.4 цифри “15” замінити цифрами “25”;

пункт 12.3.5 викласти у такій редакції:

“12.3.5. У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків чи зборів сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків і зборів.”;

2) у підпункті 12.4.3 пункту 12.4 слова “до початку наступного бюджетного періоду” виключити;

3) у пункті 12.5:

абзац перший після слів “місцевих податків та зборів” доповнити словами “а також податкових пільг з їх сплати, або про внесення змін до таких рішень”;

у другому реченні абзацу другого слова “та зборів” замінити словами “та/або зборів, або про внесення змін до таких рішень”;

3. У пункті 14.1 статті 14:

1) у підпункті 14.1.24 після слів “покладено на контролюючі органи” додати слова “крім митних платежів”, цифру “1” замінити цифрами “1,5”, а слова та цифри “у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро” виключити;

2) у підпункті 14.1.39:

після слів “податкове зобов’язання” додати слова “та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи”;

доповнити після слів “зовнішньоекономічної діяльності” словами “та пеня”;

3) підпункт 14.1.49 доповнити абзацами третім – шостим такого змісту:

“суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь пов’язаної особи – нерезидента або нерезидента, зазначеного в підпунктах «в» або «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), що придбаваються у пов’язаної особи – нерезидента, або нерезидента, зазначеного в підпунктах «в» або «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються пов’язаній особі-нерезиденту або нерезиденту, зазначеному в підпунктах «в» або «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 підпункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, якщо операція призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи;”;

4) у підпункті 14.1.54:

пункт “а” після слів “резидентами України” доповнити словами “або постійними представництвами нерезидентів в Україні”;

доповнити підпунктами "з" та "и" такого змісту:

“з) доходів від відчуження прав на видобуток  та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутків від відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам:

у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, корпоративних прав, часток іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, корпоративних прав в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, корпоративних прав в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу тощо”;

5) доповнити підпунктами 14.1.941, 14.1.1031 та 14.1.1133 такого змісту:

“14.1.941. котирувальні ціни для цілей статті 39 Кодексу - ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів, які включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення, де такі індекси використовуються в якості орієнтиру (еталону) непов’язаними особами для визначення цін у операціях між ними. Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу”;

“14.1.1031. материнська компанія міжнародної групи компаній для цілей статті 39 цього Кодексу – юридична особа, яка входить до складу міжнародної групи компаній та одночасно відповідає таким вимогам:

безпосередньо чи опосередковано володіє корпоративними правами інших компаній (або фактично контролює такі компанії) у складі міжнародної  групи та частка такого володіння є достатньою для включення фінансової звітності інших компаній у складі міжнародної групи до консолідованої фінансової звітності такої юридичної особи;

фінансова звітність такої юридичної особи не підлягає включенню до консолідованої звітності жодної іншої юридичної особи у складі міжнародної групи згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності”;

“14.1.1133. міжнародна група компаній для цілей статті 39 цього Кодексу – дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних країн та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином,  що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої звітності, або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо акції (корпоративні права) однієї з таких юридичних осіб перебували б в обігу на фондовій біржі;”

6) підпункт 14.1.150 викласти у такій редакції:

“14.1.150. первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничого підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, грохочення, сушку, класифікацію (сортування із застосуванням будь-яких фізико-хімічних методів (зокрема, але не виключно, гравітаційних, флотаційних, магнітних, електричних, спеціальних, комбінованих тощо), що включені до комплексу технологічних операцій, затвердженого державною експертизою у складі кондицій на мінеральну сировину ділянки надр), брикетування, агломерацію та/або огрудкування, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм)”;

7) у підпункті 14.1.159:

абзац перший після слів “фізичні особи” доповнити словами “та/або утворення без статусу юридичної особи”;

у підпункті “а”:

в абзаці другому цифри “20” замінити цифрами “25”, а також після слів “більше відсотків” доповнити словами та знаками “(крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації)”;

в абзаці третьому цифри “20” замінити на цифри “25”;

перше речення абзацу одинадцятого викласти у такій редакції:

“сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, кредиторської заборгованості від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, кредиторської заборгованості від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 разу (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів).”;

в абзаці другому у підпункті “б” цифри “20” замінити на цифри “25”;

у підпункті “в”:

в абзаці п’ятому цифри “20” замінити на цифри “25”;

абзац шостий викласти у такій редакції:

“безпосередньо та/або опосередковано належать такій фізичній особі в юридичній особі через володіння корпоративними правами”;

абзац сьомий доповнити словами “(без врахування осіб, пов'язаних із такою фізичною особою через пряме та/або опосередковане володіння корпоративними правами)”;

в абзаці восьмому слова “цього підпункту” замінити словами “підпункту 14.1.159 цього пункту”;

після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

“У разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов'язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) та така пов’язана  особа  будь-якого з учасників такого договору.”;

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий – п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами десятим – шістнадцятим;

абзац шістнадцятий після слів “може довести” доповнити словами “пов’язаність осіб”;

8) у пункті 14.1.193 другий та третій абзац замінити новими абзацами такого змісту:

“З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов'язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей,  перевищує 183 дні;

б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні, у будь-якому дванадцятимісячному періоді;

в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти), у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь переважно одного нерезидента та/або пов’язаних із ним осіб – нерезидентів;

г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

Для цілей застосування підпунктів «а» та «б» цього підпункту, при розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, до повних послідовних або непослідовних календарних місяців тривалості проекту (або пов'язаних між собою проектів), виконання робіт або надання послуг нерезидентом в Україні, додаються:

тривалість діяльності нерезидента в Україні, що здійснюється протягом кількох послідовних, або непослідовних періодів, які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів, та

тривалість діяльності пов’язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов’язана з діяльністю нерезидента, що визначена у підпунктах «а» та «б» цього підпункту, та здійснюється протягом кількох послідовних, або непослідовних періодів, які дорівнюють повному календарному місяцю, або які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів.

Для цілей застосування підпунктів «в» та «г» цього підпункту про наявність в особи фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента діяльність, яка має ознаки постійного представництва, може, зокрема, але не виключно, свідчити:

надання нерезидентом обов'язкових до виконання вказівок (у тому числі засобами електронного зв’язку або шляхом передачі електронних носіїв) та їх виконання особою;

наявність у особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентом та/або з третіми особами, з якими нерезидент вже уклав або в подальшому буде укладати договори чи інші правочини;

реалізацію особою права володіння або розпорядження запасами (товарами) чи іншими активами нерезидента в Україні або їх значною часткою на підставі відповідних вказівок нерезидента;

наявність у особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного за рахунок нерезидента або яке належить нерезиденту чи третім особам та підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента, або для інших цілей, визначених нерезидентом.

Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника – резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах. Якщо посередник-резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб-нерезидентів, які є його пов’язаними особами, такий посередник не може вважатись таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності  стосовно будь-якої із пов’язаних осіб-нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи - нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов’язаними особами.

Постійним представництвом не є:

а) використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезиденту;

б) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;

в) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;

г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;

ґ) направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

д) утримання постійного місця діяльності з іншою метою;

Утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, зазначених у підпунктах «a» – «д» цього  підпункту, за умови, що такі види діяльності (їх комбінація) мають підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не є постійним представництвом.

Постійне представництво нерезидента визнається в Україні також у разі, якщо діяльність в Україні здійснюють декілька нерезидентів - пов’язаних осіб, якщо така діяльність у сукупності виходить за межі діяльності підготовчого або допоміжного характеру для такої групи нерезидентів – пов’язаних осіб. У такому випадку постійне представництво визнається для кожного такого нерезидента – пов’язаної особи. Даний абзац застосовується лише у випадку, коли діяльність таких нерезидентів-пов’язаних осіб в Україні становить у сукупності взаємодоповнюючі функції тісно пов’язаного бізнес-процесу.”;

9) підпункт 14.1.156 доповнити словами “та/або сума коштів, що була сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання,  встановленим цим Кодексом”;

10) доповнити підпунктом 14.1.1561 такого змісту:

“14.1.1561. податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді,  та/або сума коштів, що була сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання,  встановленим цим Кодексом;”;

11) підпункт 14.1.162 викласти у такій редакції:

“14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована у інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;”;

12) підпункт 14.1.179 виключити;

13) у підпункті 14.1.216 слова “центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у нафтогазовому комплексі,” виключити;

14) підпункт 14.1.231 доповнити абзацами другим – п’ятим такого змісту:

“Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

головною ціллю або однією із головних цілей  операції, та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.”;

15) у підпункті 14.1.234 слова та цифри “для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу” виключити;

16) доповнити підпунктом 14.1.2541 такого змісту:

“14.1.2541. уповноважений учасник для цілей статті 39 цього Кодексу – юридична особа у складі міжнародної групи компаній, уповноважена материнською компанією на підготовку та подання звіту у розрізі країн щодо такої міжнародної групи компаній до податкового органу держави, у якій зареєстрована така юридична особа або в якій її діяльність призводить до утворення постійного представництва;”;

17) у підпункті 14.1.265 слова “платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких” замінити словами “суб’єктів, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого”;

18) у підпункті 14.1.266:

слова “банківський рахунок (у касу) платника податку” замінити словами “рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків”;

слова “банківського рахунку (видачі з каси) платника податку” замінити словами “рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків”;

19) абзац перший підпункту 14.1.268 після слів “для цілей” доповнити словами та цифрами “статті 392 розділу І та”.

4. Пункт 16.1 статті 16 доповнити підпунктом 16.1.15 такого змісту:

“16.1.15. забезпечувати надання посадовими (службовими) особами та/або працівниками платника податку пояснень контролюючим органам  з питань, що стосуються предмету перевірки, та їх документального підтвердження;”.

5. У пункті 17.1 статті 17:

1) у підпункті 17.1.6:

після слів “та надавати” додати слова “за власною ініціативою”;

2) підпункт 17.1.7 після слів “у тому числі” доповнити словами “надану йому письмову”;

3) у підпункті 17.1.11 слова “збитків (шкоди), заподіяних” замінити словами “шкоди, заподіяної”;

4) підпункт 17.1.15 після слів “методологом електронного кабінету” доповнити словами “або згідно повідомлення на офіційному веб-порталі центрального органу, що реалізує податкову політику”;

5) доповнити підпунктом 17.1.16 такого змісту:

“17.1.16. надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом”;

6. У пункті 191.1 статті 191:

1) підпункт 191.1.7 після слів “облік платників податків” доповнити словами “платників єдиного внеску”;

2) у підпункті 191.1.8 слова “суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,” виключити;

3) підпункт 191.1.12 виключити;

4) у підпункті 191.1.29 слова “і митної” виключити;

5) у підпункті 191.1.32 слова “і митній” виключити;

6) у підпунктах 191.1.36 та 191.1.44 слова “і митну” виключити;

7) у підпункті 191.1.40 слова “та митну” виключити;

8) підпункт 191.1.48 викласти у такій редакції:

“191.1.48. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність”;

9) доповнити новими підпунктами такого змісту:

“191.1.49. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків;

191.1.50. складають звітність щодо стану розрахунків платників із бюджетом та сплати єдиного внеску, а також інших показників роботи за напрямами діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

191.1.51. інформують органи державної влади про стан розрахунків платників податків з бюджетами та сплати єдиного внеску;

191.1.52. інформують органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

191.1.53. надають Апеляційній раді при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на її запит, всі документи та інформацію необхідні для розгляду скарги платника податків;

191.1.54. здійснюють інші функції, визначені законом.”

7. У статті 192:

1) з назви статті слова “та митної” виключити;

2) у пункті 192.1:

слова “та митної” виключити;

у підпункті 192.1.3 слова “Податковим та Митним кодексами України” замінити словами “цим Кодексом”;

підпункт 192.1.6 викласти у такій редакції:

“192.1.6. здійснює процедури взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування;”;

доповнити новим підпунктом 192.1.7 такого змісту:

“192.1.7. виконує інші функції, передбачені законом.”.

8. У статті 20:

1) пункт 20.1 доповнити підпунктом 20.1.11 такого змісту:

“20.1.11. аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;”;

2) у підпункті 20.1.23 пункту 20.1 слова “Державного реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та органам фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування” замінити словами “реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування;”;

3) доповнити підпунктом 20.1.341 пункту 20.1 такого змісту:

“20.1.341. звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;”;

4) підпункт 20.1.46 пункту 20.1 викласти у такій редакції:

“20.1.46. під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати пояснення від посадових (службових) осіб та/або працівників платника податку з питань, що стосуються предмету перевірки та їх документальне підтвердження;”;

5) пункт 20.1 доповнити новим підпунктом 20.1.47 такого змісту:

“20.1.47. здійснювати інші повноваження, передбачені законом.”.

6) підпункт 20.4 після другого абзацу доповнити новим абзацом такого змісту:

“Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу при прийнятті податкового повідомлення – рішення повинен врахувати надані платником податків письмові пояснення та/або документи.”.

У зв’язку з цим абзац третій пункту 20.4 вважати абзацом четвертим.

9. У статті 21:

1) у пункті 21.3 слова “посадової або службової особи” виключити;

2) пункт 21.4 виключити.

10. У пункті 30.8 статті 30 друге речення виключити.

11. В абзаці четвертому пункту 35.4 статті 35 слова “забезпечує формування державної податкової політики” замінити словами “реалізує державну податкову політику”.

12. У статті 39:

1) у підпункті 39.1.4 пункту 39.1 слова “методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті” замінити словами “методологією, визначеною цією статтею”;

2) у пункті 39.2:

у підпункті 39.2.1:

підпункт 39.2.1.1 доповнити пунктом «д» такого змісту:

“д) господарські операції платників єдиного податку четвертої групи з нерезидентами, зазначеними в підпунктах «а» - «г» цього підпункту.”;

підпункт 39.2.1.3 виключити;

підпункт 39.2.1.4 доповнити пунктом «е» такого змісту:

“е) операції, у результаті яких обсяг діяльності та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі), в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалась би без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.”;

доповнити підпунктом 39.2.1.10 такого змісту:

“39.2.1.10. Контролюючий орган під час визначення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків, який здійснює  контрольовані операції, має право здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.”;

у підпункті 39.2.2.5 підпункту 39.2.2:

абзац десятий виключити.

У зв’язку з цим абзац одинадцятий  вважати абзацом десятим;

доповнити абзацами одинадцятим - вісімнадцятим такого змісту:

“Аналіз ризиків, які беруть на себе сторони контрольованої операції під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операції з умовами неконтрольованих операцій, здійснюється з урахуванням таких критеріїв:

а) визначення та характеристика суттєвих економічних ризиків, які беруть на себе сторони операції на підставі укладених договорів;

б) чи сторона, яка бере ризик, здійснює контроль за створенням ризику та управлінням ним, а також має спроможність і повноваження робити це;

в) чи особа, яка бере ризик, має фінансову спроможність понести такий ризик та ресурси, необхідні для покриття такого ризику;

г) визначення фактичної поведінки сторін операції у зв'язку зі здійсненням контролю за суттєвими економічними ризиками, зокрема, визначення, яка сторона операції здійснює контроль або вживає заходів для мінімізації таких ризиків, яка сторона отримує негативні наслідки, викликані прийняттям таких ризиків, яка сторона має фінансову спроможність нести такі ризики;

ґ) визначення, з урахуванням попередніх критеріїв, чи відповідає фактична поведінка сторін операції умовам взяття ризиків, передбачених договорами, зокрема:

чи сторони операції виконують умови договорів;

чи сторона, яка бере ризик, здійснює контроль за ризиком і має фінансову спроможність понести такий ризик та/або можливості  й ресурси для покриття ризику”;

3) у пункті 39.3:

у підпункті 39.3.2:

в абзаці четвертому пункту 39.3.2.9 слова та цифри “більше 20 відсотків або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків” замінити словами та цифрами “у розмірі 25 і більше відсотків та/або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі у розмірі 25 і більше відсотків”;

доповнити підпунктом 39.3.2.10 такого змісту:

“39.3.2.10. Витрати, пов’язані з обслуговуванням материнської компанії міжнародної групи компаній, або витрати на користь (в інтересах) їх бенефіціарних власників не вважаються витратами, що здійснюються у внутрішньогрупових операціях, та відповідно не можуть розглядатись як такі для інших компаній - учасників міжнародної групи, якщо ці компанії компенсують відповідні витрати.

До витрат, пов’язаних з обслуговуванням материнської компанії міжнародної групи компаній, можуть бути віднесені, зокрема, але не виключно:

витрати на проведення зборів учасників та інших органів управління юридичної особи, на реєстрацію випуску та розміщення часток (акцій), на включення акцій юридичної особи до біржових реєстрів;

витрати, пов'язані з дотриманням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та аудиту (витрати, пов'язані з підготовкою консолідованої фінансової звітності, проведенням аудиту дочірніх компаній тощо);

витрати, пов'язані із залученням коштів для придбання частки участі у компанії, налагодженням звʼязків з інвесторами (комунікаційна стратегія акціонерів, фінансових аналітиків, фондів та інших зацікавлених осіб);

витрати, пов'язані з дотриманням законодавства;

супутні витрати, пов'язані із корпоративним управлінням”;

підпункт 39.3.3 доповнити підпунктами 39.3.3.4-39.3.3.8 такого змісту:

“39.3.3.4. Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтиру (еталону) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами із непов’язаними особами, та/або із котирувальними цінами.

У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.

Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року”;

“39.3.3.5. Платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про укладення відповідного договору (контракту) за формою та в порядку, передбаченому підпунктом 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 цього пункту.

Направлення платником такого повідомлення є підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту), зокрема, характеристик та ціни товарів, обсягу, умов постачання, оплати та відповідальності, здійснювалось сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.

Якщо інформація, зазначена у повідомленні, узгоджується із фактичною поведінкою сторін або з іншими фактами контрольованої операції, порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції”;

“39.3.3.6. Якщо платник податку не направить повідомлення відповідно до підпункту 39.3.3.5 підпункту 39.3.3 цього підпункту, або

інформація, зазначена в повідомленні, не відповідає договірним умовам, або

сторонами операції після направлення повідомлення будуть внесені зміни до умов договору (контракту) щодо характеристик, ціни, загальної вартості, кількості та обсягу товарів, умов постачання та оплати, відповідальності сторін, або

умови такого договору (контракту) не узгоджуються з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення,

контролюючий орган проводить порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності предмету контрольованої операції або дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом (коносамент або інший документ залежно від транспортного засобу) відповідно до умов та фактичних обставин здійснення такої контрольованої операції”;

“39.3.3.7. У разі якщо для порівняння ціни контрольованої операції з сировинними товарами використовувався діапазон котирувальних цін, зазначений у джерелі інформації, мінімальне та максимальне значення такого діапазону відповідає мінімальному та максимальному значенню діапазону цін для цілей підпункту 39.3.2.3 пункту 39.3 та підпункту 39.5.4 пункту 39.5 цієї статті.

У разі використання декількох діапазонів котирувальних цін проводиться розрахунок діапазону цін згідно з порядком, передбаченим в абзаці четвертому підпункту 39.3.2.3 підпункту 39.3.2. цього пункту”;

“39.3.3.8. У разі застосування платником податків для встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2 – 39.3.1.5 підпункту 39.3.1 цього пункту, платник податків у документації з трансфертного ціноутворення повинен

обґрунтувати неможливість застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни або те, що метод порівняльної неконтрольованої ціни не є найбільш доцільним щодо фактів та обставин здійснення контрольованої операції;

зазначити інформацію про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання таких товарів від виробника (постачальника) до першої непов'язаної особи або особи – нерезидента, який не відповідає критеріям, визначеним підпунктами «в» – «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 цієї статті. Інформація має містити дані про рівень показників рентабельності цих осіб, які є найбільш доцільними, виходячи із фактів та обставин їх діяльності у ланцюгу постачання.

У разі коли платник податків не надасть такої інформації, контролюючий орган має право самостійно визначити рівень ціни контрольованої операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», за методом порівняльної неконтрольованої ціни з урахуванням вимог підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 цього пункту.”

пункт 39.3 доповнити новим пунктом 39.3.10 такого змісту:

“39.3.10. Для контрольованих операцій, передбачених підпунктами «в» та «є» підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 цієї статті, у разі відсутності достовірної інформації про зіставні неконтрольовані операції, та, як наслідок, неможливості встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними у підпункті 39.3.1 цього пункту, визначення вартості нематеріальних активів або розміру відповідної компенсації може здійснюватися за методикою зіставної оцінки вартості, яка ґрунтується на розрахунку поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків.

Для визначення розміру вартості нематеріальних активів або розміру компенсації за передачу функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами, вигодами, ризиками та можливостями розраховується середнє арифметичне значення на основі поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків таких нематеріальних активів та/або розміру відповідної компенсації до початку придбання (продажу) таких нематеріальних активів або такої передачі та поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків після придбання (продажу) таких нематеріальних активів або такої передачі.

Розрахунок поточної вартості (дисконтованої вартості) майбутніх грошових потоків  здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності”;

4) у пункті 39.4:

підпункт 39.4.2 викласти у такій редакції:

“39.4.2. Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

39.4.2.1. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;

уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.

Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктами 120.4 і 120.6 статті 120 цього Кодексу.

Платник податків під час проведення документальних перевірок з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки"  не має права подавати звіт (уточнюючий звіт) про контрольовані операції за звітний період, який перевіряється.

Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

39.4.2.2. Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити, зокрема таку інформацію:

а) дані щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема, назву, державу (територію) резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні материнській компанії в державі (на території) її реєстрації, код (коди) материнської компанії як платника податків в державі (на території) її реєстрації;

б) дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (у разі наявності такої юридичної особи), зокрема її назву, державу (територію) податкового резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні уповноваженій особі в державі (на території) її реєстрації, код (коди) як платника податків в державі (на території) її реєстрації, або інформацію про те, що група не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній відповідно до законодавства інших країн;

в) дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а у разі, якщо така звітність не готується – дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;

г) інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, розрахованого згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія групи.

Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

у підпункті 39.4.6:

у пункті «а»:

після абзацу другого доповнити новий абзацем такого змісту:

“фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за  наявності)”.

У зв’язку з цим абзаци третій – п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим – шостим;

в абзацах четвертому та п’ятому цифри “20” замінити цифрами “25”;

у пункті «б» після слів “організаційну структуру” доповнити словом “такої”, а після слів “опис господарської діяльності” - словом “цієї”;

у пункті «д» слова “та копії відповідних договорів (контрактів)” замінити словами “із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції”;

пункт «е» доповнити абзацом другим такого змісту:

“Опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання;”;

 пункт «і» після слова “самостійне” доповнити словом “або”;

підпункт 39.4.6 доповнити пунктами "ї", "й" та "к" такого змісту:

“ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції,

копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз'яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);

к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалась контрольована операція”;

підпункт 39.4.7 викласти у редакції:

“39.4.7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файлу) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:

а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держав і територій, в яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;

б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:

опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;

опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п'яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об'єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5% виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);

перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;

стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;

інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;

в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:

опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;

перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння  та/або розпорядження);

перелік суттєвих договорів, пов'язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;

опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;

опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов'язаних з такою передачею;

г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:

загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;

зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, із інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників та/або місця знаходження органу їх управління,

загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;

ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;

д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз'яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов'язані з розподілом доходів між державами (територіями).”;

підпункт 39.4.8 викласти у такій редакції:

“39.4.8. Документація з трансфертного ціноутворення та глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) подаються платником податків державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі із дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги».

У разі подання разом з документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.

Засвідчення автентичності перекладу документації з трансфертного ціноутворення та глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) на державну мову не здійснюється.”;

пункт 39.4.9 викласти у такій редакції:

“39.4.9. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до підпунктів  39.4.6 - 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у разі встановлення однієї з таких обставин:

подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 пункту  39.4 цієї статті та/або не містить належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;

подана платником податків глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.7 пункту  39.4 цієї статті.

Зазначена додаткова інформація є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення та/або глобальної документації (майстер-файлу).”;

пункт 39.4 доповнити пунктами 39.4.10 – 39.4.15 такого змісту:

“39.4.10. Платник податків – резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених у цьому підпункті, зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі із дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги».

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із таких обставин:

платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;

материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;

відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії міжнародної групи компаній подання звіту від такої міжнародної групи компаній не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії міжнародної групи компаній або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному веб-порталі не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік.”;

“39.4.11. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній містить інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, зокрема, але не виключно:

а) назву держави (території), відповідно до законодавства якої учасник міжнародної групи компаній заснований, та держави (території), резидентом якої він є;

б) загальну суму доходів (виручки) за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн, у тому числі з розбивкою на суму доходів (виручки) відповідно до угод, укладених учасниками цієї міжнародної групи компаній і пов’язаними особами, та суму доходів (виручки) за угодами з непов’язаним особами;

в) суму прибутку (збитку) до оподаткування за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

г) суму сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) або його аналога у фінансовому році, за який складається звіт у розрізі країн;

ґ) суму нарахованого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку) або його аналога за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

д) розмір статутного капіталу (зареєстрованого статутного капіталу) на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

е) суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

є) чисельність працівників за фінансовий рік, за який складається звіт у розрізі країн;

ж) балансову вартість матеріальних активів на дату закінчення фінансового року, за який складається звіт у розрізі країн;

з) основні види діяльності, що здійснюються учасниками міжнародної групи компаній.

Форма звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній, що може не збігатися з календарним роком, та подається протягом дванадцяти місяців після закінчення такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній фінансовий рік – протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року).”;

“39.4.12. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній, поданий платником податків відповідно до підпункту 39.4.10 цього підпункту, є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією.”;

“39.4.13. Інформація звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, який отримано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, від платника податків відповідно до  підпункту 39.4.10 цього підпункту та/або в рамках  міжнародних угод щодо автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, використовується для цілей оцінки ризиків трансфертного ціноутворення під час проведення моніторингу контрольованих операцій та не може бути самостійною підставою для проведення коригування обсягу оподатковуваного прибутку платника податків.”;

“39.4.14. Інформація звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, отриманого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в рамках  міжнародних угод щодо автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією є інформацією з обмеженим доступом з урахуванням вимог статті 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.”;

“39.4.15. Для цілей підпунктів 39.4.7 та 39.4.10 цього підпункту розрахунок сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній здійснюється відповідно до офіційного курсу гривні щодо євро (середній за період) за календарний рік, що передує звітному року.”;

5) у пункті 39.5:

у підпункті 39.5.1:

у першому абзаці підпункту 39.5.1.1 слово “умов” виключити, а слова “отриманих, зокрема, на підставі запитів, надісланих відповідно до підпунктів 39.4.4, 39.4.8  пункту 39.4 цієї статті” замінити словами “глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) та звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній”;

у другому абзаці підпункту 39.5.1.1 після слів “документації з трансфертного ціноутворення” додати слова “та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу)”;

у підпункті 39.5.2:

пункт 39.5.2.1 викласти у редакції:

“39.5.2.1. Перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» може бути проведена контролюючим органом у разі:

надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 цієї статті;

неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;

подання платником податків заяви про намір провести пропорційне коригування.”;

абзац другий підпункту 39.5.2.3 виключити і замінити його новими абзацами такого змісту:

“У разі необхідності отримання під час проведення перевірки додаткових документів та/або інформації щодо:

здійснення фінансово-господарських операцій, пов’язаних із контрольованою операцією,

господарських операцій із непов’язаними особами, що можуть визнаватись зіставними з контрольованою операцією,

підтвердження або спростування інформації, наведеної платником у поданому звіті про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення, глобальній документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу),

даних, зазначених у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків,

інших документів та інформації, необхідних для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»,

зазначені документи та/або інформація надаються платником податків протягом 10 робочих днів з дати отримання запиту від посадових (службових) осіб контролюючого органу, які проводять перевірку.

Посадові (службові) особи контролюючого органу, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», мають право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи.

У випадку, якщо документи, належать до предмета перевірки, створювались платником податків в електронній формі, платник податків має право  надати копії таких документів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".”;

у підпункті 39.5.2.12 слова “методів (комбінації методів)” замінити словом “методології”;

абзац перший пункту «а» підпункту 39.5.2.13 викласти у такій редакції:

“а) надсилати запити про надання документів (інформації) щодо контрольованої операції іншим платникам податків відповідно до пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, які:

є сторонами контрольованої операції, що перевіряється, або

були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг, інших об'єктів цивільних прав), що є предметом  контрольованої операції, або

з урахуванням інформації, отриманої від платника податків та/або від інших суб’єктів інформаційних відносин, володіють інформацією, необхідною для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».”;

пункту «г» підпункту 39.5.2.13 викласти у такій редакції:

“г) відвідувати та проводити з дозволу платника податків огляд приміщень, об'єктів та споруд, де провадиться діяльність платника податків, пов'язана з проведенням контрольованої операції;”;

підпункт 39.5.2.13 доповнити пунктом «ґ» такого змісту:

“ґ) проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.”;

в абзаці першому підпункту 39.5.4.1 після слів “принципу "витягнутої руки"” додати слова “та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті)”;

у підпункті 39.5.5:

доповнити підпунктами 39.5.5.2 – 39.5.5.3 такого змісту:

“39.5.5.2. Право на звернення щодо проведення пропорційного коригування виникає у платника податків на підставі чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування після отримання від пов’язаної особи – сторони контрольованої операції, яка є резидентом держави, з якою укладено відповідний міжнародний договір, повідомлення про фактичне проведення цією особою коригування податкових зобов'язань, виходячи з умов, що відповідають принципу «витягнутої руки».

На підставі отриманого повідомлення платник податків має право звернутись до контролюючого органу із заявою про намір провести пропорційне коригування у звітному періоді або періодах,  протягом яких здійснювались такі контрольовані операції. До заяви додаються розрахунок суми пропорційного коригування для кожного звітного періоду, інші документи, які стали підставою для проведення коригування іншою стороною контрольованої операції та документація з трансфертного ціноутворення.

Контролюючий орган розглядає заяву платника податків протягом 30 робочих днів з дня її отримання та за результатами розгляду приймає одне з таких рішень:

надіслати повідомлення про можливість проведення пропорційного коригування;

повністю або частково відмовити у проведенні пропорційного коригування у разі необґрунтованості такого коригування або відсутності необхідних документів;

призначити перевірку з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» для вивчення підстав для проведення пропорційного коригування. Перевірка здійснюється у порядку, визначеному підпунктом 39.5.2 цієї статті. За результатами перевірки контролюючий орган приймає рішення про можливість проведення пропорційного коригування або повну чи часткову відмову у проведенні пропорційного коригування.”;

“39.5.5.3. У разі повної або часткової відмови контролюючим органом у проведенні пропорційного коригування платник податків має право звернутись до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження у порядку, передбаченому міжнародними договорами України про усунення подвійного оподаткування”;

підпункт 39.5.5.11 виключити;

13. Розділ І доповнити статтею 392 такого змісту:

Стаття 392. Контрольовані іноземні компанії

392.1. Визначення контрольованої іноземної компанії

392.1.1. Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Юридичною особою може визнаватись корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки, та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або власність. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації. 

У випадках, передбачених цією статтею до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватись іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, які регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи-нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.

392.1.2. З урахуванням положень цієї статті, контролюючою особою є:

фізична особа – резидент України, яка визнається кінцевим бенефіціарним власником (контролером) контрольованої іноземної компанії у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», або

юридична особа – резидент України, що є прямим обо опосередкованим власником (контролекром) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі 50 і більше відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 10 і більше відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб –резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України за умови, якщо остання визнається контролюючою особою згідно цього пункту та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

392.1.3. Під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права, що  надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення. 

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами «а» - «в» цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення такої частки.

392.1.4. Для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій - шляхом підсумовування часток в кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі коли особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі коли особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, або

якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

392.1.5. Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка у юридичній особі.

392.1.6. Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладання угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу. 

Фактичний контроль встановлюється на підставі хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладання правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи; 

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, за винятком випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів. У разі, якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

У разі нарахування грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та/або штрафних санкцій  на підставі визнання контролюючим органом фізичної особи такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, фізична особа має право оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обов’язок доведення, що фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою, покладається на контролюючий орган.

392.2. Оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії

392.2.1. Платником податку стосовно прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа.

Якщо одна фізична або юридична особа володіє часткою або контролює частку у розмірі двадцять п’ять і більше відсотків у контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними та/або юридичній особами, та при цьому жодна з осіб самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них двадцяти п’яти відсотків).

392.2.2. Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 цього Кодексу; або

за наслідками звітного податкового року збільшує фінансовий результат до оподаткування контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 140.4 статті 140 цього Кодексу.

392.3. Порядок обчислення скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в Україні.

392.3.1. Для цілей цієї статті скоригованим прибутком контрольованої іноземної компанії визнається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються контрольованою іноземною компанією, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

У випадку якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції фактичного місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії, не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

На вимогу контролюючого органу фінансова звітність контрольованої іноземної компанії повинна бути підтверджена письмовим звітом аудиторської компанії, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції,  та що не може містити негативний висновок або відмову від надання висновку.

Контролюючий орган має право вимагати надання письмового висновку аудиторської компанії, що підтверджує фінансову звітність контрольованої іноземної компанії, не раніше ніж через 12 місяців після завершення звітного періоду, стосовно якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії.

392.3.2. При розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії враховуються такі особливості:

392.3.2.1. фінансовий результат від операцій контрольованої іноземної компанії з цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативами, розраховується з урахуванням особливостей, передбачених цим підпунктом. 

Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат контрольованої іноземної компанії від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату. 

Якщо за результатами звітного періоду контрольованою іноземною компанією  отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду контрольованої іноземної компанії.

Під час обрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії не враховуються:

сума уцінки, врахована у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податкового (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до стандартів фінансової звітності, які застосовує контрольована іноземна компанія;

втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розраховані за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації;

сума від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображена у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до стандартів фінансової звітності, які застосовує контрольована іноземна компанія;

392.3.2.2. витрати контрольованої іноземної компанії від уцінки необоротних активів (основних фондів та нематеріальних активів) визнаються виключно в момент реалізації (відчуження) таких необоротних активів, або у разі проведення дооцінки таких необоротних активів в межах суми проведеної дооцінки;

392.3.2.3. витрати контрольованої іноземної компанії на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями враховуються у сумі, що не перевищує 30 відсотків суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань контрольованої іноземної компанії за даними фінансової звітності звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Під час обрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії не враховуються витрати на формування резервів за сумнівною заборгованістю, іншою дебіторською заборгованістю, а також доходи від розформування зазначених резервів.

Витрати на списання безнадійної заборгованості враховуються виключно у випадку, якщо така заборгованість відповідає ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

392.3.2.4. доходи і витрати контрольованої іноземної компанії за операціями із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, визначаються із дотриманням принципу «витягнутої руки».

У разі якщо доходи контрольованої іноземної компанії за такими операціями є нижчими рівня доходів, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу, доходи контрольованої іноземної компанії збільшуються на таку різницю. Якщо контрагентом контрольованої іноземної компанії при здійсненні зазначених операцій була інша контрольована іноземна компанія, така інша контрольована іноземна компанія має право на пропорційне коригування фінансового результату за такою операцією на таку різницю у сторону зменшення.

У разі якщо витрати контрольованої іноземної компанії за такими операціями є вищими рівня витрат, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії збільшується на таку різницю. Якщо контрагентом контрольованої іноземної компанії при здійсненні зазначених операцій була інша контрольована іноземна компанія, така інша контрольована іноземна компанія має право на пропорційне коригування фінансового результату за такою операцією на таку різницю у сторону зменшення.

Контролюючий орган може зобов’язати контролюючу особу надати документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, щодо операцій контрольованої іноземної компанії із будь-якою особою, зазначеною в цьому підпункті, у разі, якщо загальний обсяг операцій контрольованої іноземної компанії із такою особою перевищує 10 млн. гривень за календарний рік. Зазначена документація, разом із копіями первинних документів контрольованої іноземної компанії, має бути подана протягом 60 календарних днів з дня отримання такої вимоги. 

У разі якщо контролююча особа не подає документацію з трансфертного ціноутворення та/або копії первинних документів, контролюючий орган збільшує розмір прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування на 30% вартості доходів або витрат, щодо яких не було подано документацію з трансфертного ціноутворення та/або копії первинних документів.

У разі якщо контролюючий орган встановлює невідповідність поданої документації з трансфертного ціноутворення вимогам статті 39 цього Кодексу, контролюючий орган має право самостійно визначити розмір доходів та витрат контрольованої іноземної компанії за такими операціями відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу та відповідним чином збільшити розмір прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування. 

У звіті про контрольовані іноземні компанії відображається перелік операцій із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу. 

392.3.2.5. У разі якщо контрольована іноземна компанія володіє часткою в іншій іноземній юридичній особі, яка визнається контрольованою іноземною компанією для тієї самої фізичної особи – резидента, скоригований прибуток першої контрольованої іноземної компанії зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в іншій контрольованій іноземній компанії та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що виплачуються або підлягають виплаті на користь першої компанії від другої компанії, часткою у якій вона володіє.

Для цілей цієї статті термін «дивіденди» використовується у значенні, визначеному стандартами фінансової звітності, які застосовуються при складанні фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, прибуток якої підлягає зменшенню за правилами цього підпункту.

392.3.2.6. У разі якщо контрольована іноземна компанія прямо або опосередковано отримує дохід через постійне представництво на території України, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії підлягає коригуванню шляхом зменшення на суму прибутку, отриманого через таке постійне представництво.

392.3.2.7. У разі якщо контрольована іноземна компанія прямо або опосередковано володіє частками в юридичних особах, зареєстрованих в Україні, скоригований прибуток такої контрольованої іноземної компанії зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі в таких юридичних особах, зареєстрованих в Україні, та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що виплачуються або підлягають виплаті на користь контрольованої іноземної компанії від юридичної особи, зареєстрованої в Україні.

392.3.3. Скоригований прибуток кожної контрольованої іноземної компанії визначається окремо. У разі якщо скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших контрольованих іноземних компаній звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї ж контрольованої іноземної компанії у майбутніх звітних роках.

392.3.4. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний (податковий) період.

392.3.5. Контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної контрольованої іноземної компанії на підставі фінансової звітності контрольованої іноземної компанії із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 392.3.2 цього пункту, та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційно частці у цій контрольованій іноземній компанії, якою вона володіє.

392.3.6. У разі якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановлює, що контролююча особа розрахувала скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії із порушенням вимог цієї статті, контролюючий орган самостійно здійснює перерахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог цієї статті.

392.3.7. Положення підпункту 392.3.2 цього пункту не застосовуються у разі, якщо загальний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однією контролюючої особи із всіх джерел відповідно до даних фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду. У цьому разі скоригований прибуток кожної контрольованої іноземної компанії визначається у розмірі фінансового результату до оподаткування відповідно до річної фінансової звітності, без застосування особливостей, встановлених підпунктом 392.3.2 цього пункту.

392.4. Звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії 

392.4.1. Скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу (не збільшує фінансовий результат до оподаткуванн) контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та 

б) зазначена іноземна юрисдикція не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, та

в) виконується будь-яка з таких умов:

контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену у пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.

У випадку, якщо контрольована іноземна компанія отримує пасивні доходи в межах своєї основної господарської діяльності, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними.

Для цілей цієї статті доходи вважаються активними за умови, що вони не належать до пасивних доходів відповідно до цього Кодексу, а контрольована іноземна компанія:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи у операціях, які призводять до отримання відповідних активних доходів; 

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Для цілей цієї статті ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множенням на 100 відсотків. 

392.4.2. Незалежно від виконання умов, передбачених  підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 цієї статті,  скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу (не збільшує фінансовий результат до оподаткування)  контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

392.4.2.1. загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 1 мільйона євро на кінець звітного періоду;

392.4.2.2. контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії.

У разі, якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах. 

392.4.2.3. контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

392.4.3. У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований  прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень підпункту 392.3.2 цього Кодексу.

392.5. Складання та подання звіту про контрольовані іноземні компанії та повідомлень про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях

392.5.1. Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.

392.5.2. Контролюючі особи  зобов'язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно із поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані іноземні компанії відображаються:

відомості про кожну контрольовану іноземну компанію, 

розмір частки контролюючої особи, 

відомості про утворення без статусу юридичної особи, через які контролююча особа володіє часткою у кожній контрольованій іноземній компанії,

відомості про здійснення контролюючою особою фактичного контролю над юридичною особою станом на останній день звітного року. 

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.  Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи  або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

392.5.3. У звіті про контрольовані іноземні компанії зазначаються:

а) найменування контрольованої іноземної компанії, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (у випадку наявності), номери державної реєстрації;

б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в  контрольованій іноземній компанії;

в) структура володіння часткою в контрольованій іноземній компанії у разі опосередкованого володіння такою часткою; 

г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;

ґ) розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог цієї статті, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;

д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень цієї статті;

е) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;

є) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;

ж) перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;

и) інформацію про суму прибутку контрольованої іноземної компанії, отриманого від постійного представництва в Україні.

392.5.4. У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 392.5.3 цього пункту. 

Контролююча особа зобов'язана подати повний звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід (фінансовий результат до оподаткування) контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

392.5.5. Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган:

про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початку здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

про заснування, створення або набуття майнових прав на частку у активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;  

про кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 30 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Вимоги даного підпункту не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підпунктом 392.4.2.2 підпункту 392.4.2 пункту 392.4 цієї статті.

392.5.6. Форма звіту про контрольовані іноземні компанії, скорочена форма звіту про контрольовані іноземні компанії та порядки їх заповнення і подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

392.5.7. Контролююча особа зобов’язана забезпечити складання окремої фінансової звітності за міжнародними стандартами за партнерство, траст чи інше утворення без статусу юридичної особи, частка у якому їй належить, та розраховувати скоригований прибуток, що підлягає оподаткуванню за правилами, визначеними для контрольованих іноземних компаній щодо такого утворення, за винятком таких випадків:   

а) контролююча особа особисто набула майнові права на частку в активах, доходах чи прибутку трасту, фонду чи іншого утворення без статусу юридичної особи та відображає доходи, отримані через таке утворення, у власній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації з податку на прибуток підприємств); або

б) безпосереднім власником частки у партнерстві, трасті, фонді або іншому утворенні без статусу юридичної особи є контрольована іноземна компанія, яка враховує прибуток, отриманий через або від такого утворення, при складанні власної фінансової звітності. 

Якщо відповідно до положень цього підпункту контролююча особа зобов’язана складати фінансову звітність за партнерство, траст, чи інше утворення без статусу юридичної особи, відповідне утворення прирівнюється з метою оподаткування до контрольованої іноземної компанії. 

Об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку відповідного утворення без статусу юридичної особи, пропорційна  частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею для контрольованих іноземних компаній.

392.6. Податковий контроль за контрольованими іноземними компаніями

392.6.1. Контролюючий орган має право направити платнику податків запит про надання додаткових пояснень стосовно контрольованої іноземної компанії, якщо є податкова інформація про те, що:

а) платник податків є контролюючою особою та не подав звіт про контрольовані іноземні компанії; та/або

б) відомості, зазначені платником податків у звіті про контрольовані іноземні компанії, не відповідають дійсності або містять помилки. 

392.6.2. На запит контролюючого органу платник податків протягом двох місяців з дня отримання запиту зобов’язаний надати відповідь з поясненням фактів, викладених в такому запиті з належним чином засвідченими копіями відповідних документів.

392.6.3. У разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявив факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилає повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше 5 робочих днів із дня виявлення зазначених фактів. 

392.6.4. Перевірка контрольованої іноземної компанії та/або контролюючої особи проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

392.6.4.1. Підставами для перевірки контролюючої особи є:

а) отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання платником податків або подання з порушенням вимог статті 392 звіту про контрольовані іноземні компанії;

б) ненадання контролюючому органу відповіді згідно з пунктом 392.6.2 цього пункту.  

392.6.4.2. Порядок проведення перевірки контролюючої особи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

392.6.4.3. Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копій первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії. Документи подаються протягом місяця із дати отримання платником податку відповідного запиту, в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад на українську мову не вимагається. 

У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій контрольованої іноземної компанії під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 30 календарних днів з дати отримання додаткового запиту контролюючого органу.

У разі наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих документів, або ненадання повного комплекту документів, контролюючий орган може вимагати від контролюючої особи надання аудиторського висновку щодо фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, який не може містити відмову від надання висновку або негативного висновку. 

392.6.4.4. Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контролюючої особи протягом двох календарних років.

392.6.4.5. Проведення перевірки контролюючої особи  не перешкоджає проведенню перевірок, визначених статтею 75 цього Кодексу.

392.6.4.6. Строк проведення перевірки контролюючої особи обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення довідки (акта) про проведення такої перевірки. Тривалість перевірки контролюючої особи не повинна перевищувати 6 місяців.

У разі необхідності отримання інформації від компетентних органів іноземних держав, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, необхідних для дослідження відповідності умов діяльності контрольованої іноземної компанії та/або її контролюючої особи правилам цього Кодексу про контрольовані іноземні компанії, строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує 12 місяців.

392.6.4.7. Посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку додержання правил про контрольовані іноземні компанії, мають право надіслати особам, які є сторонами операцій іноземної юридичної особи та/або іншими учасниками іноземної юридичної особи, запит про надання документів (інформації) та/або провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу, та/або провести опитування посадових осіб або інших працівників іноземної особи, та/або пов’язаних із нею юридичних осіб.

Платник податків зобов’язаний забезпечити можливість посадовим особам, які проводять перевірку контролюючої особи, провести опитування відповідних посадових осіб або працівників контрольованої іноземної компанії. За відсутності можливості проведення опитування на території України дане опитування може бути проведене шляхом відеоконференцій, що мають бути забезпечені платником податків.

392.6.4.8. Результати перевірки контролюючої особи оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами, які проводили перевірку та контролюючою особою або її представником.

Форма акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Акт (довідка) про результати перевірки контролюючої особи повинен бути вручений протягом двох робочих днів з дати його складення контролюючій особі, щодо якої проводилася перевірка, або її представнику, що засвідчується підписом відповідної особи.

У разі відмови контролюючої особи або її  представника від підписання акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

392.6.4.9. У разі незгоди контролюючої особи або її представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом 30 календарних днів з дня отримання акта. При цьому контролююча особа має право подати разом із запереченнями або після подання заперечень в строк, узгоджений з контролюючим органом, документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.

Такі заперечення розглядаються протягом 30 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

392.6.4.10. Прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контролюючої особи здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу, але не раніше закінчення терміну для надання платником заперечень, визначеного підпунктом 392.6.4.9 цього пункту. 

392.6.4.11. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контролюючої особи, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.”

14. У статті 41:

1) у пункті 41.1 слова “державну митну”, а також слова “та митного" виключити;

2) у пункті 41.3 слова “Митним кодексом України” виключити.

15. Пункт 42.1 статті 42 після слів “інші документи” доповнити словами “з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок”.

16. У статті 421:

1) у пункті 421.2:

в абзаці першому слова “законами з питань митної справи” замінити словами “та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи”;

в абзаці другому слова “митних платежів” виключити;

абзац десятий викласти у такій редакції:

“надсилання платникам податків у порядку, передбаченому пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу, копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, передбачених цим Кодексом, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до їх результатів  та/або  пояснень платника  податків;”;

в абзаці одинадцятому слова “у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження,” виключити;

в абзаці тринадцятому слова “(у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України)” виключити

абзаци чотирнадцятий – шістнадцятий виключити.

У зв’язку з цим абзаци сімнадцятий – двадцятий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим – сімнадцятим;

2) пункт 421.5 після шостого абзацу доповнити новим абзацом такого змісту:

“Платник податків шляхом надіслання відповідного повідомлення через електронний кабінет має  право виправити неточну, неповну чи  застарілу інформації про себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет. Контролюючий орган зобов’язаний ввести відповідні виправлення до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом двох робочих днів з  моменту отримання повідомлення.”;

3) пункт 421.10 викласти у такій редакції:

“421.10. У разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка, і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно повідомлення на офіційному веб-порталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, відсутні.”;

4) у другому реченні пункту 421.11 слова “можуть бути спричинені” замінити словами “були зумовлені виключно”.

17. У статті 43:

1) пункт 43.3 викласти у такій редакції:

“43.3. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.”;

2) у пункті 43.5:

в абзаці першому слово “відповідних” замінити словом “належних”;

після першого абзацу додати новий абзац такого змісту:

“У випадку, якщо повернення сум грошового зобов’язання здійснюється за результатами проведення перерахунку загального річного оподатковуваного доходу платника податків, відповідний висновок подається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів з дня узгодження грошового зобов’язання.”.

У зв’язку з цим абзаци другий – третій пункту 43.5 вважати відповідно абзацами третім – четвертим.

18. У статті 44:

1) назву статті після слів “у податковій звітності” доповнити словами “а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи”;

2) в абзаці першому пункту 44.3 після слова “протягом” додати слова “визначених законодавством термінів, але”, а після слів такої звітності додати слова “та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії)”;

3) у пункті 44.5:

абзац перший після слів “письмово повідомити” доповнити словами “(із наданням їх переліку та оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів)”;

абзац третій викласти у такій редакції:

“У разі надання платником податків у порядку та терміни, визначені абзацом першим цього підпункту повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.”;

доповнити новим абзацом такого змісту:

“У разі не відновлення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення,  що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом , вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.”;

4) у пункті 44.6:

в абзаці першому слова та цифри “абзаці другому пункту 44.7 цієї статті” замінити словами та цифрами “пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу”;

абзац другий після слів “такої перевірки надає” доповнити словами та цифрами “в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу”, а слова та цифри "(у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті)" виключити;

5) у пункті 44.7:

абзац другий виключити.

У зв’язку з цим абзаци третій – четвертий відповідно вважати абзацами другим – третім;

в абзаці третьому слова “або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту” виключити;

6) статтю 44 доповнити пунктом 4.9 такого змісту:

“44.9. Для цілей оподаткування операції повинні обліковуватись виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника податків.

Первинні документи, що складені платником податків для підтвердження відомостей, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, враховуються в податковому обліку за умови,  якщо вони не протирічать реальним (фактичним) умовами та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків.

У випадку відсутності первинних документів, що відповідають реальним (фактичним) обставинам операції та поведінки платника податків, операції платника податків обліковуються відповідно до фактичних умов та обставин здійсненої операції та/або фактичної поведінки платника податків.

Обов’язок доведення невідповідності первинних документів реальним (фактичним) умовам та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків, передбачених цим пунктом, покладається на контролюючий орган.”.

19. В абзаці першому пункту 45.2 статті 45 слова “та фізичних осіб - підприємців” замінити словами “фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

20. У статті 46:

1) пункту 46.1:

в абзаці першому після слів “та/або сплата” додати слова “грошового зобов’язання, в тому числі”;

після абзацу другого додати новий абзац такого змісту:

“Розрахунки (в тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.”.

У зв’язку з цим абзац третій вважати відповідно абзацом четвертим;

2) у пункті 46.2:

абзац другий після слів “неприбуткової організації” доповнити словами “розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку”;

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу) складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 цього Кодексу (для господарських  товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік).”.

У зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати відповідно четвертим та п’ятим;

абзац п’ятий після слів “визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу” доповнити словами “та бюджетні установи, які є розпорядниками бюджетних коштів”;

після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України «Про управління об’єктами державної власності», подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.”.

21. В абзаці першому підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 слова “постійні представництва нерезидентів” замінити словами “– резиденти або нерезиденти України”.

22. У пункті 48.4 статті 48:

1) в абзаці четвертому слова “органу місцевого самоврядування” замінити словами “адміністративно-територіальної одиниці”;

2) після десятого абзацу доповнити новими абзацами такого змісту:

“код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він  являється;

інші обов’язкові реквізити, які передбачені для відповідної форми податкової декларації.”.

23. У статті 49:

1) в абзаці другому пункту 49.2 цифри “43” замінити на цифри “44”;

2) у підпункті 49.3:

у пункті «в» слова “України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"” замінити словами “щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг”;

в абзаці п’ятому слова “відмови у прийнятті” замінити словом “неприйняття”, а сполучник “і” замінити словами “містить обов'язкові реквізити та”;

3) пункт 49.4 після другого абзацу доповнити новим пунктом такого змісту:

“Фінансова звітність подається в електронній формі  з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги до контролюючих органів всіма платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями.”.

У зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим;

4) у першому абзаці пункту 49.6 виключити друге речення;

5) у підпункті 49.9.1 пункту 49.9 слова “квитанції про отримання” замінити словами “квитанції про прийняття”;

6) у пункті 49.11 слова “цього Кодексу, такий” замінити словами та цифрами “а також недотримання вимог абзаців першого та другого пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу,”;

7) пункт 49.15 викласти у такій редакції:

“49.15. Податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого та другого пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг для податкових декларацій, поданих у такий спосіб”;

8) у пункті 49.18:

підпункт 49.18.6 викласти у такій редакції:

“49.18.6. календарному року для платників податку на прибуток (у т.ч. платників частини чистого прибутку (доходу),  дивідендів на державну частку), для податкової декларації (у т.ч. розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;”;

доповнити підпунктами 49.18.7 та 49.18.8 такого змісту:

“49.18.7. календарному року для платників дивідендів на державну частку (у т.ч. господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним;”;

“49.18.8. якщо платник податків ліквідується, декларація з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період,  на який припадає дата ліквідації.”;

9) у пункті 49.19:

в абзаці першому слова “яка розраховується наростаючим підсумком за рік” замінити словами “та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, які розраховуються наростаючим підсумком за рік”;

після абзацу першого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

“Для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені пунктом 49.18.2 статті 49 цього Кодексу (крім платників, визначених підпунктом 49.18.7 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу).

Для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків) податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, подають  один раз на рік до 1 липня року, що настає за звітним, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), складений за підсумками року, що передує звітному.”.

У зв’язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом п’ятим.

24. У пункті 50.2 статті 50:

1) абзац перший викласти у такій редакції:

“50.2. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і  збору за  звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.”;

2) абзац другий виключити.

25. У статті 52:

1) у пункті 52.1:

в абзаці першому після слів “платників податків” додати слова “у паперовій або  електронній формі”, а цифру “25” замінити на цифру “30”;

в абзаці другому слова “в письмовій” замінити на слова “у паперовій або електронній”;

в абзаці п’ятому після слів “податкової консультації” додати слова “(наведення конкретних обставин)”;

в абзаці шостому після слів “платника податків” додати слова “або кваліфікований електронний підпис”;

абзац восьмий після слів “у цьому пункті” доповнити словами “індивідуальна”, а після слів “надсилається відповідь”  - словами “у паперовій або електронній формі”;

в абзаці дев’ятому цифри “25” замінити  цифрами “30”, а після слів “платнику податків” доповнити словами “у паперовій або електронній формі”;

доповнити абзацом десятим такого змісту:

“На індивідуальну податкову консультацію або відповідь що надається контролюючими органами в електронній формі накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг”;

2) пункт 52.3 викласти в такій редакції:

“52.3. За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву  – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.”;

3) у пункті 52.4:

в абзаці третьому слова “у письмовій формі” замінити словами “у паперовій або електронній формі”;

в абзаці четвертому слова “в письмовій формі” замінити словами “у паперовій або електронній формі”;

4) у пункті 52.5:

в абзаці другому цифри “10” і “35” замінити відповідно на цифри “15” і “40”;

після абзацу четвертого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

“про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, у разі якщо звернення платника податків не відповідає вимогам абзаців другого-сьомого пункту 52.1 статті 52 цього Кодексу, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується із зобов’язанням надати відповідь у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян» за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) такого контролюючого органу;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, у разі якщо в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій уже міститься аналогічна індивідуальна податкова консультація, надана такому платнику податків з цих самих питань, які зазначені у запиті такого платника податків, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується та платника податків.”.

26. У статті 53:

1) абзаци перший та другий пункту 53.1 виключити.

У зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати відповідно абзацами першим та другим;

2) в абзаці першому пункту 53.2 після слів “надану йому” доповнити словами “у паперовій або електронній формі”, а слова “ викладені в письмовій формі” виключити.

27. У пункті 54.3 статті 54:

1) після слів “податку на додану вартість платника податків” додати слова “або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв’язку із використанням  права на податкову знижку”;

2) у підпункті 54.3.2 після слів “завищення суми його податкових зобов'язань” додати слова “та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого  покладено на контролюючі органи”, а після слів “податку на додану вартість платника податків” додати слова “або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету”;

3) у підпункті 54.3.3 слова “застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені” замінити словами “та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та  нарахування  пені”.

28. В абзаці другому пункту 55.2 статті 55 слова “та митниць” виключити.

29. У статті 56:

1) пункт 56.2 викласти в такій редакції:

«56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня або у передбачених цим Кодексом випадках до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику,  яка розглядається та вирішується Апеляційною радою з питань розгляду скарг платників податків»;

2) у пункті 56.3:

в абзаці третьому слова “та митниць” виключити;

доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«56.3. Скарга на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржена  до Апеляційної  ради з питань розгляду скарг платників податків шляхом подання відповідної  скарги до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;

4) пункт 56.10 викласти в такій редакції:

«56.10. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняте за розглядом скарги платника податків та рішення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку»;

5) абзац перший пункту 56.15 викласти в такій редакції:

«56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті та пунктом 561.4 статті 561 цього Кодексу, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу чи Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків до дня закінчення процедури адміністративного оскарження»;

6) у пункті 56.17:

підпункт 56.17.3 викласти у редакції:

«56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яке не підлягає розгляду Апеляційною радою Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків;»;

після підпункту 56.17.6 доповнити новим підпунктом 56.17.6 такого змісту:

«56.17.6. днем отримання платником податків наказу  центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, про затвердження рішення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків.»;

7) в абзаці першому пункту 56.22 після слів «виключно на цьому рішенні» виключити слова «контролюючого органу».

30. Розділ І доповнити статтею 561 такого змісту:

«Стаття 561. Особливості розгляду окремих скарг Апеляційною радою з питань розгляду скарг платників податків

561.1. Апеляційна рада з питань розгляду скарг платників податків є постійно діючим дорадчим органом при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з розгляду скарг платників податків на рішення, прийняті  контролюючими органами (далі – Апеляційна  рада.)

561.2. До складу Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків входить п’ять осіб,  з яких два представника від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику,  два представника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та  один представник Ради бізнес-омбудсмена.  Голова та секретар Апеляційної ради обираються та відкликаються рішенням Апеляційної  ради,  прийнятим  більшістю голосів членів Апеляційної ради .

Персональний склад Апеляційної ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про Апеляційну раду з питань розгляду скарг платників податків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Діяльність Апеляційної ради забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

561.3. У разі, коли центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися зі скаргою до Апеляційної  ради.

До Апеляційної ради можуть бути оскаржені:

а) податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, відповідно до якого сума грошового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток та/ або зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, визначена за таким рішенням, без урахування пені  таабо штрафних (фінансових) санкцій, в тисячу чи більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

б)  податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, відповідно до яких сума грошового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток та/ або зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, визначена за таким рішенням, без урахування пені штрафних (фінансових) санкцій,  у сукупності в тисячу чи більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Вказані податкові повідомлення-рішення,   повинні бути прийняті за результатами однієї і тієї ж перевірки.

561.4. Скарга подається до Апеляційної  ради у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.

Платник податків одночасно з поданням скарги до Апеляційної  ради зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання, про оскарження його податкового повідомлення-рішення.

561.5. У разі порушення платником податків вимог пункту 56-1.4. статті 56-1  цього Кодексу, подана ним скарга не розглядається та повертається йому із зазначенням причин повернення.

561.6. Скарга платника податку розглядається на засіданні Апеляційної ради у строк, що не перевищує 15 робочих днів  з дня одержання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В порядку передбаченому статтею 56 цього Кодексу, строк розгляду скарги може бути продовжено Апеляційною  радою до 30 робочих днів.

Рішення Апеляційної ради щодо питання, що розглядалося на її засіданні, приймається більшістю голосів її членів,  та повинно бути  вмотивованим.

Рішення Апеляційної ради затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, не пізніше 5 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення Апеляційною радою.

Якщо, у строк визначений цією статтею, Апеляційна рада не приймає рішення щодо розгляду скарги платника податків та/або керівник (виконуючий обов’язки керівника, його заступник або уповноважена особа) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, не видає передбачений цією статтею наказ, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня подання такої скарги до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.»;

31. У статті 57:

1) пункт 57.1 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.»;

2) підпункт 57.11.2 викласти в такій редакції:

«57.11.2. Крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

57.11.2.1. Авансовий внесок з податку на прибуток з виплати дивідендів, крім прирівняних до дивідендів платежів.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими. Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.   

57.11.2.2. Авансовий внесок з податку на прибуток з прирівняних до дивідендів платежів

У разі здійснення виплати платежів, прирівняних до дивідендів, базою для нарахування авансового внеску з податку на прибуток підприємств є: 

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь пов’язаної особи – нерезидента понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки», за винятком випадків, коли платник податку відобразив у податковій декларації збільшення фінансового результату до оподаткування на суму такого перевищення за правилами статті 39 цього Кодексу;

сума нерозподіленого прибутку, що фактично розподіляється внаслідок прийняття рішення про зменшення статутного капіталу, про викуп юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, про вихід учасника зі складу господарського товариства або іншого рішення учасників юридичної особи, що призводить до  фактичного розподілу нерозподіленого прибутку на користь учасників (акціонерів).

У разі здійснення прирівняного до дивідендів платежу авансовий внесок розраховується та сплачується зі всієї суми дивідендів за наслідками звітного (податкового) року, протягом якого було здійснено такий платіж. Авансовий внесок сплачується одночасно з поданням податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний звітний (податковий) рік, але не пізніше граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік. 

Сума авансового внеску, сплаченого з прирівняного до дивідендів платежу за наслідками звітного (податкового) року переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.»;

3) у пункті 57.3 слово «календарних» в усіх випадках вживання замінити словом «робочих»;

4) в абзаці першому пункту 57.5 слова «та поштові відділення» замінити словами «або відділення  операторів поштового зв’язку».

32. У статті 58:

1) пункт 58.1 викласти у такій редакції:

«58.1. Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу ІV цього Кодексу,

наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

58.1.1. Податкове повідомлення-рішення містить:

1) підставу для такого визначення (нарахування /зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при  використанні  права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

58.1.2. У випадку, якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення,  воно  додатково до інформації наведеної у пункті 58.1.1 цієї  статті повинно містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування /зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання , що повинен сплатити платник податків та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при  використанні  права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у  вигляді фактичної підстави,  а саме стислий зміст, щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

обґрунтування їх нормами актів законодавства, що були порушені платником податків;

обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.8 статті 86 розділу І цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини);

періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

детального розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків та/або суми зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при  використанні  права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом,  податкових зобов’язань, - додатково зазначається граничних строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);

інформацію щодо надання або не надання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, підтвердження відсутності вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу;

б) нормативної підстави - посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі санкцій (пені) за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якої був зроблений такий розрахунок,

4) інформацію щодо наявності обставин, які  відповідно до цього Кодексу пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.»;

2) пункт 58.2 викласти у новій редакції:

«58.2. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо платників податків.»;

3) в абзаці першому пункту 58.3 слово «врученим» замінити слова «надісланим (врученим)».

33. В абзаці другому пункту 59.3 статті 59 слова «грошового зобов’язання» замінити на слова «податкового боргу».

34. У статті 63:

1) абзац другий пункту 63.2 після слів «відокремлених підрозділів» доповнити словами «у тому числі юридичних осіб – нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України»;

2) у пункті 63.13:

в абзаці першому слова «та фізичних осіб – підприємців» замінити словами «, фізичних осіб - підприємців  та громадських формувань»;

в абзаці дев’ятому слова «державному реєстратору повідомлень у зв'язку з припиненням юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця» замінити словами «до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей у зв'язку з припиненням юридичної особи»;

3) доповнити пунктом 63.14 такого змісту:

«Для цілей цієї глави датою отримання документів (відомостей, заяв, запитів та інших документів), поданих у паперовому вигляді - дата надходження до відповідного контролюючого органу, поданих у електронному вигляді - час та дата формування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повідомлення (квитанції) про підтвердження факту прийняття до оброблення відповідних документів. Якщо документ надійшов пізніше 16.00  операційного  дня, то датою його отримання вважається наступний після нього робочий  (операційний) день».

35. У статті 64:

1) пункт 64.1 викласти в такій редакції:

«64.1. Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Дані про взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день отримання відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань в порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики»;

2) в пункті 64.2 слова «не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від них» замінити на слова «у день отримання»;

3) пункт 64.3 викласти в такій редакції:

«Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах згідно з пунктом 64.1 цієї статті підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У разі взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів у контролюючих органах згідно з пунктом 64.2 цієї статті цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка про взяття на облік»;

4) пункт 64.5 викласти в такій редакції:

«64.5. Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) нерезидента, який здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Для взяття на облік нерезидент зобов'язаний звернутися протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації (акредитації, легалізації) відокремленого підрозділу в установленому порядку або до початку провадження господарської діяльності нерезидентом, що створює постійне представництво, якщо державна реєстрація відокремленого підрозділу або місця діяльності нерезидента не є обов'язковою згідно із законодавством, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням. Взяття на облік таких платників податків здійснюється відповідно до пункту 64.2 цієї статті.

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, зокрема, здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента, яка має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності.

Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган бере на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента на підставі акта такої перевірки, про що нерезидент повідомляється у встановленому порядку.

Взяття на облік в контролюючих органах іноземної юридичної особи, яка планує отримати майнові права на землю або нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в Україні або відкрити рахунок в банку України, відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», здійснюється після подання до контролюючого органу за місцем знаходження нерухомого майна або місцезнаходженням банку таких документів:

заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

дані про представника платника податку.»;

5) абзац п’ятий пункту 64.6 виключити.

36. У статті 65:

1) пункт 65.5 викласти в такій редакції:

«65.5. Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день отримання відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, відповідно до Закону України «Про державному реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»»;

2) пункт 65.9 викласти в такій редакції:

«Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності»;

3) пункт 65.10 викласти в такій редакції:

«65.10. Внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:

65.10.1. внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

65.10.2.  припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу - з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, яка визначена законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, як дата припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

65.10.3. закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку;

65.10.4. анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем, - з дати такого анулювання чи скасування.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій  та нарахування пені за їх невиконання.

У разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.».

37. У статті 67:

1) у підпункті 67.1.1 пункту 67.1 слово «закриття» виключити;

2) в абзаці третьому пункту 67.2 слово «відміни» замінити на слово «скасування»;

3) у пункті 67.4 після слів «у судовому порядку» доповнити словами «а також у разі втрати ознак платника податку, які визначені цим Кодексом»;

4) доповнити пунктом 67.5 такого змісту:

«67.5. Іноземні компанії, організації, визначені у абзаці шостому пункту 64.5 статті 64 цього Кодексу, знімаються з обліку у контролюючих органах після відчуження нерухомого майна та/або закриття всіх рахунків у банках та інших фінансових установах України за умови відсутності на території України інших об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.».

38. Пункт 68.1 статті 68 викласти в такій редакції:

«Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в день проведення реєстраційної дії повинен передати до інформаційних систем контролюючих органів відомості, документи, запити, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»»;

39. У статті 69:

1) у пункті 69.1 після слів «фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» доповнити словами «,у тому числі юридичним особам – нерезидентам»;

2) у пункті 69.2 після слів «чи самозайнятої фізичної особи» доповнити словами «а також юридичної особи – нерезидента»;

3) пункт 69.6 виключити.

40. У статті 73:

1) у підпункті 73.2.3 після слів «73.2.4. виключено» абзац «Порядок подання інформації контролюючим органам визначається Кабінетом Міністрів України» виключити;

2) абзац 20 пункту 73.3 статті 73 виключити.

41. У статті 77:

1) абзац третій пункту 77.2 викласти в такій редакції:

«Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику»;

2) пункт 77.2 доповнити абзацом такого змісту:

«Внесення змін до плану-графіка допускається не частіше  ніж раз на квартал, крім випадків,  коли зміни  пов’язані із змінами найменування платника податків та/або виправлення технічних помилок»;

3) пункт 77.2 доповнити ще одним абзацом такого змісту:

«Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 15 числа  останнього місяця кварталу, що передує кварталу, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки»;

4) абзац другий пункту 77.4 викласти в такій редакції:

«Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки».

42. У пункті 78.1 статті 78:

1) підпункт 78.1.1 викласти в такій редакції:

«отримано податкову інформацію та/або виявлено факти, що надають контролюючому органу обґрунтовані підстави вважати про  порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту»;

2) підпункт 78.1.2 викласти в такій редакції:

«платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом»;

3) абзац перший підпункту 78.1.5 викласти в такій редакції:

«платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження»;

4) підпункт 78.1.5 доповнити абзацом такого змісту:

«На підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому п.81.1 ст. 81 цього Кодексу»;

5) підпункт 78.1.14 викласти в такі редакції:

«у разі отримання інформації, що дає контролюючому органу обґрунтовані підстави вважати, що нерезидент веде господарську діяльність через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік»;

6) доповнити підпунктом 78.1.20 такого змісту:

«78.1.20. контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки, або документальної позапланової перевірки, отримано інформацію від іноземних державних органів, матеріали проведених у встановленому законодавством порядку експертиз, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки».

43. У пункті 81.1 статті 81 абзац четвертий після слів «службового посвідчення осіб» доповнити словами «(належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документу, що засвідчує посадову (службову) особу)».

44. У пункті 81.2 статті 81:

1) у абзаці першому після слів «У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається» доповнити словами «(без реєстрації в контролюючому органі)»;

2) абзац третій викласти в такі редакції:

«У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт»;

3) доповнити абзацом такого змісту:

«У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, посадовими (службовими) особами контролюючого органу, що здійснили вихід за місцезнаходженням такого платника податків для проведення перевірки, невідкладно складається та підписується акт, що засвідчує такий факт. До такого акта можуть додаватися (за наявності) документи та матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті».

45. У статті 82:

1) у абзаці першому пункту 82.1 строк «30 робочих днів» замінити на «35 робочих днів», «10 робочих днів» замінита на «15 робочих днів» та «20 робочих днів» замінита на «25 робочих днів» відповідно;

2) у абзаці другому пункту 82.1 строк «15 робочих днів» замінити на «30 робочих днів», «5 робочих днів» замінити на «10 робочих днів» та «10 робочих днів» на « 20 робочих днів» відповідно.

3) у абзаці першому пункту 82.2 строк «15 робочих днів» замінити на «30 робочих днів», «5 робочих днів» замінити на «10 робочих днів», «3 робочі дні» замінити на «на 6 робочих днів» та «10 робочих днів» на « 20 робочих днів» відповідно;

4) у абзаці другому пункту 82.2  строк «10 робочих днів» замінити на «20 робочих днів», «2 робочих дні» замінити на «5 робочих днів» та «5 робочих днів» на «10 робочих днів» відповідно;

5) пункт 82.2  доповнити абзацом такого змісту:

«У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або коли надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 44.7 статті 44 розділу І цього Кодексу порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено на строк, визначений цим пунктом»;

6) у абзаці першому пункту 82.3 строк «10 діб» замінити на «20 календарних днів»;

7) у абзаці другому пункту 82.3 строк «5 діб» замінити на «10 календарних днів»;

8) абзац перший пункту 82.4 викласти в такій редакції:

«Проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк»;

9) абзац другий пункту 82.4  викласти в такій редакції:

«Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику у порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, наказу про зупинення такої перевірки»;

10) доповнити пунктом 82.5 такого змісту:

«82.5. У випадку порушення  посадовими (службовими особами)  контролюючого органу терміну, визначеного у абзаці  другому пункту 85.4  статті 85 цього Кодексу, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж 5 робочих днів».

46. У статті 85:

1) у пункті 85.2:

у абзаці другому після слів «При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів» слова «в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб» замінити словами «засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"»;

у абзаці третьому після слів «Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію» слова «в електронній формі» замінити на слова «в електронному вигляді»;

у абзаці четвертому після слів «Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу» слова «в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб» замінити на слова «засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"».

2) підпункт 85.4 доповнити абзацом такого змісту:

«Відповідний запит на отримання копій документів  повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати закінчення перевірки.».

47. У статті 86:

1) у абзаці четвертому пункту 86.1 після слів «У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із» слово «зауваженнями» замінити на слово «запереченнями»;

2) пункт 86.1 доповнити абзацами такого змісту:

«Акт перевірки – документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»;

3) пункт 86.1 доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Довідка перевірки – документ, який  складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»;

4) пункт 86.1 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

«Матеріали перевірки – це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акту (довідки) перевірки, та відповідь контролюючого органу на них (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу І цього Кодексу»;

5) у абзаці першому пункту 86.3 після слів «Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку» доповнити словами «які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку,»;

6) абзац другий пункту 86.3 викласти в такій редакції:

«У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу»;

7) абзац четвертий пункту 86.3 викласти у такій редакції:

«У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт»;

8) у абзаці першому пункту 86.4 після слів «Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку,» додати такі слова «або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку,»;

9) пункт 86.7 викласти в новій редакції такого змісту:

«86.7. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення  та додаткові документи, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

86.7.1.  Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи, у випадку їх подання платником податку, а також документи, що підтверджують наявність або відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності (матеріали перевірки), розглядаються  комісією  контролючого  органу з питань розгляду заперечень (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом  контролючого органу,. у складі  керівника (його заступника) двох  уповноважених осіб (контролюючого органу, який проводив перевірку.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 7 робочих днів з моменту спливу строку, передбаченого пунктом 86.7 цієї статті.

86.7.2. Контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду, але не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

86.7.3. Платник податків має право брати участь в процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмету розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки, за винятком тих випадків, коли участь цієї особи буде визнано комісією з питань розгляду заперечень, обов'язковим для розгляду матеріалів перевірки з метою повного та об’єктивного встановлення всіх обставин справи.

86.7.4. Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

1) встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового законодавства та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган;

2) встановлює, чи є виявлені порушення податковими правопорушеннями;

3) досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину  у вчиненні податкового правопорушення (окрім правопорушень, відповідальність за які наступає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;

4) визначає грошові зобов’язання особи.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються усі наявні фактичні дані, що стосуються предмету розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

У разі встановлення  комісією  з розгляду заперечень за результатом розгляду матеріалів перевірки факту вчинення особою податкового правопорушення  та відсутності обставин, що звільняють від відповідальності, та/або іншого порушення податкового законодавства чи законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду приймає висновок про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, що є невід’ємною частиною податкового повідомлення-рішення.

У випадку необхідності проведення перевірки,  у порядку підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78  цього Кодексу, це зазначається у висновку про  результати розгляду заперечень.

86.7.5 Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків та/або додаткових документів, поданих в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу»;

10) пункт 86.8 викласти в такій редакції:

«Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за результатами розгляду матеріалів перевірки, що містять факти виявлених порушень, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, поданих у порядку статті 86 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків»;

11) доповнити пунктом 86.13 такого змісту:

«86.13. Акт (довідка) за результатами перевірки господарської діяльності нерезидента через постійне представництво на території України без взяття на облік у контролюючому органі надсилається нерезиденту у порядку, визначеному пунктом 42.2 статті 42 цього Кодексу, або надається уповноваженому представнику нерезидента та надсилається до компетентного органу держави,  резидентом якої є нерезидент. У випадку отримання від нерезидента письмових заперечень на акт (довідку), такі заперечення розглядається у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки контролюючий орган надсилає (вручає) у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу».

48. У статті 87:

1) підпункт 87.3.5 пункту 87.3 виключити;

2) пункт 87.10 викласти в такій редакції:

«З моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.».

49. У статті 93:

1) підпункт 93.1.1. після слів «повного погашення суми податкового боргу» доповнити такими словами «та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням)»;

2) підпункт 93.1.4 викласти в такій редакції «отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання;»;

3) доповнити підпунктом 93.1.6 такого змісту «отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі,  відповідно до статті 92 цього Кодексу».

50. У статті 94:

1) пункт 94.2 доповнити підпунктом 94.2.9 такого змісту «нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік;»;

2) пункт 94.2 доповнити підпунктом 94.2.10.  такого змісту «платник податків набув право власності на інвестиційний актив, визначений підпунктом «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, у нерезидента, що порушив обов’язок щодо взяття на облік у контролюючому органі та/або не нарахував, не утримав та не сплатив податок у порядку, передбаченому підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.».

51. У статті 95:

1) у пункті 95.2 число «60» замінити на число «30»;

2) пункт 95.5 викласти в такій редакції: «Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків,      а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.»;

3) у абзаці другому пункту 95.2 слова «грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається» замінити такими словами «грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються»;

4) у пункті 95.12 слова «двох місяців» замінити на слова « одного місяця».

52. У статті 98:

1) у підпункті  98.1.1 слова «Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України» замінити такими словами «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;».

53. У статті 100:

1) у пункті 100.9 виключити слова «крім випадків, передбачених цим пунктом»;

2) абзац другий пункту 100.9 виключити;

3) абзац третій пункту 100.9 виключити.

54. У статті 101:

1) підпункт 101.2.3 викласти в такій редакції: «податковий борг платника податків, в тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 Кодексу;»;

2) підпункт 101.2.5 викласти в такій редакції «податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;»;

3) доповнити підпунктом 101.2.5 такого змісту «податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.».

55. У статті 102:

1) у пункті 102.1 виключити такі слова «провести перевірку та»;

2) абзац другий пункту 102.2 після слів «протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.» доповнити такими словами «(декларації).»;

3) пункт 102.2 доповнити абзацом третім такого змісту «У разі виявлення порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.»;

4) пункт 102.2 доповнити абзацом четвертим такого змісту «По місцевих податках та або  зборах, по яких передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2. статті 102 цього Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених у відповідних розділах цього Кодексу.».

5) пункт 102.3 доповнити підпунктами такого змісту:

«102.3.1. контролюючому органу згідно  з законом та/або  рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків;

102.3.2. або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні,

102.3.3.  контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, ,

102.3.4.  платником податків здійснюється у судовому порядку оскарження рішення контролюючого органу про проведення перевірки.

102.3.4.  було  зупинено  або перенесено  терміни проведення перевірки 

у рішення контролюючого органу про проведення перевірки.

102.3.1. платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;

102.3.2. контролюючому органу згідно з законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;

102.3.3. контролюючим органом зупинено, продовжено або перенесено терміни проведення перевірки у порядку, передбаченому цим Кодексом;

102.3.4. контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у зв’язку з:

відсутністю платника податків за місцезнаходженням чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка;

не допуском платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні контролюючим органом умов, визначених статтею 81 розділу ІІ цього Кодексу;

оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки»;

6) у пункті 102.5 слово «здійснення» замінити таким словом «виникнення»;

7) пункт 102.6 викласти в такій редакції «Граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань,       - підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу      за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:»;

8) пункт 102.6 доповнити абзацом такого змісту «Відповідно до цього підпункту за наведених у ньому умов підлягають продовженню  граничні строки для подання  скарги про перегляд рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику  керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за письмовою заявою платника податків.».

56. У статті 103:

1) пункт 103.2 після слів «отримувачем (власником) доходу»  доповнити такими словами «(якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором)»;

2) пункт 103.2 доповнити абзацом такого змісту «Застосування міжнародного договору України не дозволяється, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції із таким нерезидентом було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, якщо не буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України (якщо інше не передбачено  міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України).»;

3) пункт 103.3 викласти в такій редакції:

«Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (фактично розпоряджається доходом).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує тільки посередницькі функції щодо такого доходу, про що свідчать такі ознаки:

зазначена особа не має достатньо повноважень (або у випадку підтвердженому фактами та обставинами не має права) користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або

зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі, та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики у операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із  здійсненням операції з такої передачі.

Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.»;

4) абзац третій пункту 103.3 виключити.

57. Розділ ІІ доповнити статтею 1081 такого змісту:

«Стаття 1081. Порядок проведення процедури взаємного узгодження

1081.1. Процедура взаємного узгодження

1081.1.1. Якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених цим Кодексом, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження у порядку визначеному цією статтею.

1081.1.2. Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.

1081.1.3. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.

Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.

У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження,  відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.

1081.1.4. Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

1081.1.5. З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.

1081.2. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження

1081.2.1. Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу до початку або після проведення податкової перевірки, у тому числі перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», з описом обставин, які свідчать про можливість порушення прав платника податків, що випливають з міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків за результатами проведення податкової перевірки після отримання рішення за результатами оскарження результатів податкової перевірки в адміністративному порядку протягом 10 робочих днів.

Платник податків одночасно з такою заявою письмово повідомляє контролюючий орган про подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження щодо обставин, викладених в акті перевірки, на підставі якого було видано  податкове повідомлення-рішення.

1081.2.2. У разі отримання контролюючим органом від платника податків повідомлення про подану заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, рішення контролюючого органу про визначення грошових зобов'язань з питань, які порушуються у заяві, вважається неузгодженими до дня завершення розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження, або, якщо у прийнятті заяви відмовлено, до дати направлення повідомлення про відмову.

1081.2.3. Платник податків має право подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження не пізніше 1095 календарних днів з дати узгодження грошового зобов’язання, визначеного за результатами податкової перевірки, у тому числі перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

1081.2.4. Особа, яка є резидентом України та вважає, що в результаті дії або рішення органу державної влади іноземної держави вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, має право подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження до компетентного органу України протягом 1095 календарних днів після з дати отримання повідомлення про вчинення дії або прийняття рішення відповідним органом іноземної держави.

1081.3. Розгляд заяви у справі за процедурою взаємного узгодження

1081.3.1. Компетентний орган України здійснює розгляд заяви платника податків та встановлює, чи підлягає справа розгляду за процедурою взаємного узгодження.

Під час розгляду заяви компетентний орган України здійснює перевірку документів, наданих платником податків, на відповідність вимогам до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, встановленою відповідно до підпункту 1081.1.4 пункту 1081.1 цієї статті, та перевіряє наявність підстав для розгляду або відмови у розгляді справи за процедурою взаємного узгодження згідно з міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, на підставі якого подано заяву. 

1081.3.2. Під час розгляду заяви компетентний орган України має право запитувати у платника податків додаткові документи та пояснення, що стосуються обставин, викладених у заяві, або вимагати усунення порушень, допущених платником податків, під час складання документів.

1081.3.3. За результатами розгляду заяви, яка відповідає вимогам, встановленим відповідно до підпункту 1081.1.4 пункту 1081.1 цієї статті,  компетентний орган України не пізніше 60 робочих днів після дати отримання заяви від платника податків повідомляє платника податків у письмовій формі про початок розгляду або відмову у розгляді справи за процедурою взаємного узгодження з зазначенням причини відмови.

1081.4. Підставами для відмови у прийнятті заяви до розгляду за процедурою взаємного узгодження є:

подання платником податків заяви, яка не відповідає вимогам цієї статті або неусунення платником податків порушень, допущених при складанні заяви, на письмову вимогу компетентного органу України, у строки, визначені у вимозі, або

ненадання платником податків документів або обґрунтованих пояснень на письмовий запит компетентного органу України, або ненадання пояснень про причину неможливості надання таких документів чи інформації, або

відсутність порушення прав платника податків, передбачених міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або

наявність розпочатого, але не закінченого оскарження в адміністративному або судовому порядку на те саме рішення контролюючого органу щодо якого подана заява.

Відмова платника податків від участі у консультаціях з компетентним органом іноземної держави під час розгляду справи, відповідно до  підпункту 1081.5.2. пункту 1081.5. цієї статті, не є підставою для відмови у задоволенні його заяви.

1081.5. Розгляд справи за процедурою взаємного узгодження

1081.5.1. Датою початку розгляду справи за процедурою взаємного узгодження вважається дата повідомлення, направленого платнику податків у відповідності до пункту 1081.3.3 пункту 1081.3 цієї статті, якщо інше не встановлено положеннями чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

1081.5.2. Компетентний орган України звертається до компетентного органу держави, з якою укладено міжнародний договір, на підставі якого подано заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.

Під час розгляду справи у разі необхідності компетентний орган України має право залучати представників платника податків до консультацій з компетентним органом іншої країни. Участь платника податків на етапі розгляду справи за процедурою взаємного узгодження не є обов’язковою.

1081.5.3. За результатами проведення консультацій із компетентним органом іншої країни за процедурою взаємного узгодження компетентний орган України повідомляє платника податків та контролюючий орган у в письмовій формі про результати розгляду справи.

1081.5.4. Процедура взаємного узгодження може бути припинена у будь-який момент на підставі заяви платника податків про її припинення.

1081.6. Особливості проведення процедури взаємного узгодження у разі нарахування податкових зобов’язань контролюючими органами України

1081.6.1. Компетентний орган повідомляє контролюючий орган про результати розгляду заяви (справи), не пізніше 5 робочих днів, що настають за днем прийняття відповідного рішення. Контролюючі органи не мають права приймати будь-які рішення, які протирічать домовленостям, досягнутим в рамках процедури взаємного узгодження, та мають забезпечити реалізацію таких досягнутих домовленостей, у тому числі шляхом перегляду узгоджених податкових зобов’язань в адміністративному порядку.

1081.6.2. Якщо компетентні органи досягли домовленостей, якими визнано повністю або частково, що платник податку піддавався або піддається оподаткуванню, яке не відповідає умовам міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, контролюючий орган у разі, якщо податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки були прийняті – скасовує ці податкові повідомлення-рішення і направляє платнику податків нові податкові повідомлення-рішення в межах суми, обґрунтованість нарахування якої була визнана в межах домовленостей між компетентними органами.

1081.6.3. При проведенні процедури взаємного узгодження платник податків зобов’язаний:

підтримувати актуальність інформації, матеріалів та документів, наданих компетентним органам для проведення процедури взаємного узгодження;

інформувати про будь-які зміни у фактах чи обставинах, які зумовили виникнення підстав для проведення процедури взаємного узгодження.

1081.6.4. Процедура взаємного узгодження не може проводитись одночасно з оскарженням у адміністративному або судовому порядку щодо того ж самого рішення контролюючого органу.

Рішення контролюючого органу не може бути оскаржене у адміністративному порядку після досягнення домовленостей за результатами його розгляду за процедурою взаємного узгодження.

Якщо платник податку не згоден з результатами домовленостей, досягнутих між компетентними органами за процедурою взаємного узгодження, він має право оскаржити рішення контролюючого органу в судовому порядку відповідно до пункту 56.18 статті 56 цього Кодексу.».

58. У статті 109:

1) пункт 109.1 викласти в такій редакції:

«Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у  випадках  прямо  передбачених  цим  Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб прирівняних до нього), контролюючих органів, та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків штучно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.»;

2) у пункті 109.2 слова «Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування» замінити такими словами «Порушення податкового законодавства,»;

3) доповнити пунктом 109.3 наступного змісту « У випадках, визначених статтею 116, пунктом 117.1 статті 117, пунктами 118.1, 118.2, 116.43статті 118, пунктами 119.1,-119.2 статті 119, статтею 119-1, статтею 120, статтею 120-1, статтею 120-2, статтею 121, статтею 122, пунктом 123.1 статті 123, пунктом 124.1 статті 124, пунктом 125.1 статті 125 , статтею 126, пунктом 127.1 статті 127 цього Кодексу, особа несе фінансову відповідальність за вчинення податкового правопорушення незалежно від наявності вини.»;

4) доповнити пунктом 109.4. наступного змісту «Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини.».

59. У статті 110:

 1) назву статті викласти в такій редакції:

«Стаття 110. Суб’єкти, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень»;

2) пункт 110.1 викласти в такій редакції:

«110.1 Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень»

3) статтю 110 доповнити новими пунктами, які викласти у наступній редакції:

«110.2. Фізична особа – платник податку може бути притягнута до фінансової відповідальності у випадку набуття на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності»

«110.3. Контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень статті 114 цього Кодексу. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами таких контролюючих органів»

«110.4. Законні представники платників податків-фізичних осіб у випадку невиконання обов'язків, визначених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків»

«110.5. Юридична особа-платник податку несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами».

60. У статті 111:

1) Назву статті викласти в такій редакції:

«Стаття 111. Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»

2) пункт 111.2 викласти в такій редакції:

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3) пункт 111.2 доповнити абзацом такого змісту:

«Фінансова відповідальність,  що встановлюється згідно з іншими  законами,  контроль, за якими покладено  на контролюючі  органи, може застосовуватись у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені»

3)  статтю 111 доповнити новим пунктом, який викласти у наступній редакції:

«111.3. Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів».

61. У статті 112:

1) назву статті викласти в такій редакції:

«Стаття 112. Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень  та  порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи»

2) пункт 112.1 викласти в такій редакції:

«112.1. Особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом»

3) статтю 112 доповнити новими пунктами, які викласти у наступній редакції:

«112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо в установленому порядку буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе у встановленому порядку, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв не розумно, недобросовісно та без належної обачності»

«112.3. Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом»

«112.4. Особа не може бути притягнута повторно до відповідальності одного виду за вчинення одного і того ж податкового правопорушення»

«112.5. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу»

«112.6. Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, а також наявність обставин, які відповідно до цього Кодексу звільняють від фінансової відповідальності, не звільняє її від виконання податкового обов'язку»

«112.7. У випадку, якщо контролюючий орган не доведе у встановленому порядку, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнений до відповідальності за таке порушення.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Всі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнена до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено  на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи»

«112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень  та  порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

112.8.1. сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;

112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної консультації, що була  надана такому платнику податків, за умови, що така консультація  зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій або узагальнюючої податкової консультації й, та/або висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права;

112.8.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи;

112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;

112.8.5. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 125 цього Кодексу);

112.8.6. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

112.8.7. виявлення у роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному веб-порталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету.

Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;

112.8.8. самостійне донарахування суми податкових зобов'язань, окрім застосування штрафів, передбачених абзацами третім - п’ятим пункту 50.1 статті 50 та пунктом 118.2 статті 118 цього Кодексу, за умови сплати штрафів, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого статтею 123 цього Кодексу);

112.8.9. інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом».

62. доповнити статтею 1121 такого змісту:

«Стаття 112 1. Обставини, що пом’якшують відповідальність особи

112 1.1. До обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень відносяться:

112 1.1.1. вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

112 1.1.2. вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

112 1.1.3. самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (за винятком складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125 цього Кодексу);

112 1.2. Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи й інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті».

63. Статтю 113 викласти у такій редакції:

«Стаття 113. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)

113.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодекс.

113.2. Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється, якщо особа безпідставно не допускає представників контролюючого органу до проведення податкової перевірки або не подає податкову декларацію, що перешкоджає визначенню контролюючими органами суми грошового зобов’язання, а також у випадку зупинення податкової перевірки з підстав, встановлених цим Кодексом.

В цих випадках перебіг строку давності зупиняється з дня складення у порядку, визначеному цим Кодексом, акта про недопуск до перевірки, або акта камеральної перевірки, що фіксує неподання декларації платником податків або  наказу про зупинення податкової перевірки.

113.3. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

113.4. Перебіг строку давності відновлюється при усуненні платником податків перешкод для здійснення контролюючим органом податкового контролю, визначення суми грошового зобов’язання платника (допуск до проведення перевірки, подання податкової декларації) або поновлення податкової перевірки.

113.5. У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

113.6. У разі вчинення однією особою двох і більше податкових правопорушень, штрафи стягуються за кожне вчинене порушення окремо.

113.7. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення – рішення».

64. Cтаттю 114 викласти у такій редакції:

«Стаття 114. Відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб

 114.1 Особа, чиї права порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб відшкодовується державою за рахунок коштів Державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

 114.2. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених підпунктами пунктом 127.2 статті 127 цього Кодексу вправі заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними в порядку, передбаченому законодавством. В такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності відносно особи.

У передбачених попереднім абзацом випадках шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягає.

 114.3. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:

114.3.1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;

114.3.2. додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);

114.3.3. документально підтверджені витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (за винятком сум, що підлягають відшкодуванню у порядку розподілу судових витрат згідно процесуального законодавства) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності (юридичний супровід не пов’язаний з захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, в передбачених законом випадках».

65. Статтю 115 виключити.

66. Статтю 116 викласти у такій редакції:

"Стаття 116. Відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу

116.1. Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна".

67. Статтю 117 викласти в такій редакції:

«Стаття 117. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах

117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом,

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 1360 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 4080 гривень».

68. У статті 118:

1) назву статті викласти в наступній редакції:

«Стаття 118. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків»

2) пункт 118.1 викласти в такій редакції:

«118.1. Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків –

тягне за собою накладення штрафу на банк чи іншу фінансову установу в розмірі 1360 гривень за кожний випадок неподання або затримки».

3) пункт 118.2 викласти в такій редакції:

«118.2. Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах

тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 3400 гривень».

4) пункт 118.3 викласти в такій редакції:

«118.3. Неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку -

тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність в розмірі 1360 гривень за кожний випадок неповідомлення».

69. У статті 119:

1) пункт 119.1 викласти в такій редакції:

«119.1. Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 4080 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу».

2) пункт 119.2 викласти в такій редакції:

«119.2. Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 117.2 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 гривень».

3) пункт 119.3 викласти в такій редакції:

«119.3. Штрафи, передбачені пунктами 119.1, 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, були виправлені податковими агентами самостійно або протягом 30 календарних днів з дня надходження відомостей про такі помилки від контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».

70. 1. Доповнити статтею 119-1 такого змісту:

«Стаття 119-1. Порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості

119-1.1. Порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості у разі вчинення такої нотаріальної дії -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожне таке порушення.

119-1.2. Порушення рієлтером порядку та/або строків подання інформації про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожне таке порушення.

119.-1.3. Дії, передбачені підпунктами 118-1.1 та 118-1.2 цієї статті, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке порушення».

71. 1. У статті 120:

1)      пункт 120.1 після слів «і сплачувати податки та збори» доповнити словами «, платежі, контроль за якими закріплено за контролюючими органами,»;

2)      в абзаці другому пункту 120.1 цифри «170» замінити цифрами «680»;

3)      абзац перший пункту 120.2 після слів «зобов'язання (недоплати)» доповнити словами «та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.»;

4)      абзац другий пункту 120.2 після слів «суми податкових зобов’язань» доповнити словами «та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи»;

5)      пункт 120.3. викласти в такій редакції:

«120.3. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання звіту про контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6  та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), визначеної підпунктами 39.4.7  та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу;

3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;

100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) та/або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.»;

6)      доповнити пунктом 120.4 такого змісту:

«120.4. Невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції та/або невключення до поданого звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній інформації відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році;

1 відсотка суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформація про якого у порушення вимог цього Кодексу не відображена у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Неподання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані операції після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції.»;

7)      доповнити пунктом 120.5. такого змісту:

«120.5. Надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній та/або у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній;

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, – у разі надання недостовірної інформації у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній щодо учасника міжнародної групи компанії.»;

8)      пункт 120.6. викласти в такій редакції:

«120.6.       Несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 та 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених підпунктом 120.4 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії.»;

9)      доповнити пунктом 120.7. такого змісту:

«120.7. Неподання (несвоєчасне подання) контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний такий факт.

Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей стосовно наявних контрольованих іноземних компаній та/або не відображення інформації, визначеної підпунктами «г» - «з» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 цього Кодексу, стосовно наявних контрольованих іноземних компаній тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 відсотків суми операцій контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 3000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не у повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 392 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 відсотків від суми операцій контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов'язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених статтею 392 цього Кодексу.

Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії.».

72. У статті 120-1:

1)      абзац перший пункту 120-1.1. викласти в такій редакції:

«120-1.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;      податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:»

1)      пункт 120-1.1. після абзацу шостого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

«У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 3400 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу.»;

2)      у зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами тринадцятим та чотирнадцятим;

3)      в абзаці тринадцятому слова та цифри «згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу» виключити;

4)      абзац перший пункту 1201.2.викласти в такій редакції:

«1201.2. Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.»;

5)      пункт 1201.2. доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 1020 гривень.».

73. 2. У статті 120-2:

1)      пункт 120-2.1. доповнити абзацом восьмим такого змісту:

«50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 121 і більше календарних днів.»;

2)      пункт 120-2.2. виключити;

3)      пункт 120-2.2. викласти в такій редакції:

«120-2.2. Сума акцизного податку для цілей пункту 120-2.1 цієї статті визначається за ставкою, що встановлена на дату, що мала бути відображена при складанні акцизної накладної на обсяги пального при здійсненні операцій, визначених в абзаці другому пункту 231.1 статті 231  цього Кодексу, та за курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється така операція.».

74. У пункті 121.1. статті 121.:

1)      в абзаці другому цифри «510» замінити цифрами «2040»;

2)      в абзаці четвертому цифри «1020» замінити цифрами «4080».

75. Пункт 122.1. статті 122 після слів «Несплата (неперерахування)» доповнити словами «або сплата (перерахування) не в повному обсязі».

76. Статтю 123 викласти в такій редакції:

«Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи,  зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання

123.1. Вчинення платником податків діянь,  що  зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім  випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням  права на податкову знижку),  54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податково го зобов'язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

123.2. Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно,

тягнуть накладення штрафу в розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов'язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

123.3. Діяння, передбачені пунктом 123.2. цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або що призвели до ненадходження податкових зобов’язань на суму що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат,

тягнуть накладення штрафу в розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування .

123.4. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу крім іншої відповідальності, визначеної  цим  Кодексом, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.

123.5 Діяння, передбачені пунктом 123.4 цієї статті, вчинені умисно,

тягне за собою накладення штрафу у подвійному розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.

123.6. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.».

77. 1. Статтю 124 викласти в такій редакції:

«Стаття 124. Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання.

124.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, та грошового зобов’язання, у вигляді штрафних  (фінансових) санкцій,  застосованих до нього  на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль, за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль, за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в СЕА ПДВ в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

124.2. Діяння, передбачені пунктом першим цієї статті, вчинені умисно,

тягнуть накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (не своєчасно сплаченого) грошового зобов’язання,

124.3. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, або що призвели до ненадходження грошових  зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат, тягнуть накладення штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (не своєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

124. 4.  За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія, такий банк/орган  сплачує  штрафи у розмірах, встановлених  пунктом  124.1 цієї  статті.»

78. 2. Статтю 125 викласти в такій редакції:

«Стаття 125. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати

125.1. Ненарахування та/або неутримання та/або несплата (неперерахування)  та/або  нарахування,  сплата (перерахування)  не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

125.2. Ті самі дії, вчинені  умисно, 

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

125.3. Діяння, передбачені пунктом 125.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або що призвели до ненадходження грошових  зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

125.4. Діяння, передбачені пунктом 125.2 цієї статті, вчинені, протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу, в тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Податковий агент звільняється від відповідальності за цим пунктом, коли ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.».

79. Статтю 126 викласти в такій редакції:

«Стаття 126. Порушення порядку подання банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації контролюючим органам

126.1. Неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням строку, визначеного цим Кодексом, контролюючим органам, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень.

Ті самі діяння, вчинені протягом року після застосування штрафу,

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 гривень.».

80. Статтю 127 викласти в такій редакції:

«Стаття 127. Порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах

127.1. Необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

127.2. Відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.

127.3. Незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, −

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.».

81. Статтю 128 викласти в такій редакції:

«Стаття 128. Податкові правопорушення контролюючих органів

128.1. Податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.

128.2. Податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є:

128.2.1. Прийняття незаконного рішення, а так само вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності)  контролюючим органом та/або його посадовими (службовими) особами , що призвели до безпідставної відмови в набутті, а так само до безпідставної втрати особою статусу платника податку або платника одного з податків, набуття та/або анулювання (втрата) якого відбувається за рішенням контролюючого органу;

128.2.2. Невнесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цього Кодексу – перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування;

128.2.3. Прийняття посадовими (службовими) особами контролюючого органу  рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 статті 87 цього Кодексу, як джерела погашення грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків.

128.2.4. Перешкоджання посадовими (службовими) особами контролюючого органу звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання.

128.3. Шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду, встановлених статтею 114 цього Кодексу.».

82. У статті 129:

1) підпункт 129.1.1. викласти в такій редакції:

«129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;».

2) підпункт 129.1.2. викласти в такій редакції:

«129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);».

3) у підпункті 129.1.3.:

А) слова «податкового зобов’язання» замінити на «грошового зобов’язання»;

Б) слова «(270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу)» виключити.

4) доповнити статтю 129 підпунктом 129.1.4. у такій редакції:

«129.1.4. при виявлені контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків, до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.»

5) доповнити статтю 129 підпунктом 129.1.5. у такій редакції:

«129.1.5. у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість, - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів;».

6) у пункті 129.2 слова «у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.» замінити на «у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов’язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов'язання, скасовується.».

7) у пункті 129.3. статті 129:

А) після слів «Нарахування пені закінчується» доповнити словами «(крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4      пункту 129.1 цієї статті):».

Б) після слів «бюджетних коштів» доповнити словами «, відповідний рахунок платника податків».

В) доповнити підпунктом 129.3.41 у такій редакції:

«129.3.41.Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.

Нарахування пені, передбаченої підпунктами 129.1.4      пункту 129.1 цієї статті, закінчується:

у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати – у день сплати (погашення) податковим агентом визначених ним сум податкових зобов’язань;

у разі виявлення контролюючим органом факту несплати (неперерахування) протягом перевіреного періоду визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань, нарахування пені закінчується у день настання строку погашення зазначеного у податковому повідомленні-рішенні податкового зобов'язання.

у разі виявлення контролюючим органом факту заниження податковим агентом податкових зобов’язань при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Для податкових агентів, які занизили податкові зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на  користь нерезидентів, така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.     4 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.

Для податкових агентів, які виплачують оподатковувані доходи на користь інших платників податків така пеня нараховується за весь період заниження податкового      зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.4      пункту 129.1 цієї статті, по день настання строку погашення визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання.».

8) у пункті 129.4:

А) слова «підпунктом 129.1.3» замінити на «підпунктом 129.1.1»;

Б) після слів «(включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені),» доповнити словами «та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений,»;

В) слова «у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100» замінити на «сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120».

Г) доповнити пункт 129.4. абзацом два у такій редакції:

«На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.2 та 129.1.4      пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов'язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.».

Д) абзац другий пункту 129.4 статті 129 вважати третім абзацом;

Е) в третьому абзаці пункту 129.4 статті 129 після слів «у його сплаті,» доповнити словами «починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання,»;

Є) доповнити пункт 129.4. абзацом чотири у такій редакції:

«На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання та/або останній день періоду, який перевірявся контролюючим органом у разі несплати(неперерахування), з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.».

9) у пункті 129.5. після слів «Зазначений розмір пені застосовується щодо» доповнити словами «всіх платників та».

10) у пункті 129.6.:

А) слово «або» замінити на «, »;

Б) слова «в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість,» замінити на «установи - учасника платіжної системи, еквайрія,»;

В) слова «штрафні санкції» замінити на «штрафи»;

Г) слова «а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафи.» виключити.

11) у абзаці першому пункту 129.7. після слів « кореспондентському рахунку» доповнити словами «, крім випадків, коли банком платіжні доручення повернуто без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних та ініціювання сплати коштів не було завершене».

12) доповнити пунктами 129.9. і 129.10 такого змісту:

«129.9. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у таких випадках:

129.9.1. сплив строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу;

129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;

129.9.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;

129.9.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;

129.9.5. виявлення у роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному вебпорталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету;

129.9.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавців;

129.9.7. в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

129. 10. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у таких випадках:

129.10.1. сплив строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу;

129.10.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;

129.10.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;

129.10.4. вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;

129.10.5. виявлення у роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному веб-порталі центрального органу, що реалізує податкову політику,  або підтвердження її існування рішенням суду, якщо така помилка призвела до несвоєчасного виконання податкового обов’язку; порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету;

129.10.6. протягом строку прийняття спадщини - на грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавців;

129.10.7. в інших випадках, передбачених цим Кодексом».

83. Статтю 130 доповнити пунктом 130.1.  такого змісту:

«130.1. У разі  якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені цим Кодексом, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження».

84. У статті 131:

1) назву викласти в такій редакції:

«Стаття 131. Порядок сплати пені»;

2) пункти 131.2. і 131.3 викласти в такій редакції:

«131.2. Суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки

 131.3. Нараховані суми пені на користь платника податку виплачуються йому в порядку, передбаченому для виплати сум коштів, на які вона нарахована».

85. У статті 133:

1) Підпункт 133.1.1 пункту 133.1 доповнити абзацом 2 – 3 наступного змісту:

«Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу.

Суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку визначеному статтею 392 та цим розділом цього Кодексу.»;

2) Доповнити пункт 133.1 підпунктом 133.1.4:

«133.1.4. фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу»;

3) Підпункт 133.2.2 пункту 133.2 викласти в такій редакції:

«133.2.2. нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.»;

4) абзац 4 підпункту 133.4.1 пункті 133.4  після слів «об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків» доповнити словами «та житлово-будівельні кооперативи».

5) пункт 133.5 статті 133 після слів «визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу» доповнити словами «, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім підпункту 133.1.1 та підпункту 133.1.4 пункту 131.1 цієї статті».

86. Пункт 134.1 статті 134 доповнити підпунктом134.1.6 такого змісту:

«134.1.6 дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу».

87. У статті 136:

1) у пункті 136.3 цифри та слова «0, 4, 6, 12, 15 і 20»  замінити цифрами та словами «0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20»;

2) у пункті 136.6 слово та цифру «пункту 47» замінити словом та цифрою «пункту 48».

88. У статті 137:

1) у підпункті 137.4.1 пункту 137.4 слова «визначеної статтею 209 цього Кодексу,» виключити;

2) пункт 137.5 доповнити підпунктами г) – е) такого змісту:

«г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;

ґ) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;

д) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку, визначеному статтею 392 та цим розділом цього Кодексу;

е) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу».

89. У статті 138:

1) у пунктах 138.1 та 138.2 сполучник «та» замінити сполучниками «та/або»;

2) у абзаці першому підпункту 138.3.1 пункту 138.3 сполучник «та» замінити сполучниками «та/або»;

3) підпункт 138.3.1 пункту 138.3 доповнити абзацом третім такого змісту:

«Амортизація не розраховується за період не використання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією».

4) підпункт 138.3.2 пункту 138.3 доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.2 цієї статті Кодексу, платник податків зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку.

90. У статті 140:

1) пункт 140.1 доповнити абзацом третім такого змісту:

«Капіталізовані проценти, що збільшили собівартість необоротних активів відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, враховуються при розрахунку суми перевищення відповідно до підпункту 140.2 цієї статті Кодексу у періоді нарахування амортизації відповідних об’єктів основних засобів.»;

2) пункт 140.2 викласти в такій редакції:

«140.2. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (за виключенням процентів, що підлягають капіталізації відповідно до положень міжнародних та / або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту введення відповідного активу до експлуатації), визначеними в пункті 140.1 цієї статті, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього пункту об’єкт оподаткування визначається згідно із статтею 134 цього Кодексу з коригуванням  фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу, крім:

від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

різниці, визначеної пунктом 140.2 цієї статті.

Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до норм першого абзацу цього пункту має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.

Для цілей цього пункту до суми процентних витрат, нарахованих протягом звітного періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Платник податку у кожному окремому звітному періоді визначає частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.

У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки», положення цього пункту застосовуються до суми процентних витрат, які відповідають принципу «витягнутої руки». Положення цього абзацу застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.

Норми цього пункту не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до положень міжнародних та / або національних стандартів бухгалтерського обліку та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.

Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо суми процентів, що були визнані такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно статті 39 цього Кодексу.»;

3) пункт 140.3 виключити;

4) підпункт 140.4.1 пункту 140.4 доповнити абзацами другим та третім такого змісту:

«на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.15 цього пункту.

Норми абзацу другого цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.»;

5) підпункт 140.4.1 пункту 140.4 доповнити підпунктом 140.4.1.1. такого змісту:

«140.4.1.1. на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до підпункту 39.2.1.2 (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

Якщо у попередніх звітних (податкових) періодах (з урахування строків, встановлених статтею 102 цього Кодексу) дивіденди фактично сплачувались нерезидентом на користь резидента в період до досягнення таким резидентом календарного року безперервного володіння участю в капіталі нерезидента і такий дохід підлягав оподаткуванню, то резидент має право подати уточнюючу податкову декларацію за відповідні попередні звітні (податкові) періоди та застосувати положення цього підпункту після досягнення одного року безперервного володіння часткою в капіталі відповідного нерезидента, якщо виконуються інші умови за яких дозволяється коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованого доходу у вигляді дивідендів.»;

6) пункт 140.4 доповнити підпунктом 140.4.21. такого змісту:

«140.4.21. платником податку - правонаступником на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

приєднання, злиття, перетворення – у періоді затвердження передавального акта;

поділу, виділу – у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

При проведенні реорганізації від'ємне значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалось у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник були пов'язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).»;

7) пункт 140.4 доповнити підпунктом 140.4.5. такого змісту:

«140.4.5. на суму визнаних доходів від визначення відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу;»;

8) підпункт 140.5.4 пункту 140.5 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

«Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.»;

9) пункт 140.5 доповнити підпунктом 140.5.5. такого змісту:

«140.5.5. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею  39  цього  Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.»;

10) підпункт 140.5.6. пункту 140.5. доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.»;

11) підпункт «6)» підпункту 140.5.7. пункту 140.5. після слів «встановлена в пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу» доповнити словами «, та/або  інституту спільного інвестування.»;

12) в абзаці першому підпункту 140.5.9. пункту 140.5. цифри «140.5.13» замінити цифрами «140.5.14»;

13) підпункт 140.5.9. пункту 140.5 доповнити абзацом 2 такого змісту:

«Вимоги цього підпункту не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;  а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України. Вимоги цього підпункту не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;  а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.»;

14) підпункт 140.5.11. пункту 140.5. викласти у такій редакції:

«140.5.11. на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного  доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу. та на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами  та іншими органами  державної влади за порушення вимог законодавства;»;

15) підпункт 140.5.11. пункту 140.5. виключити;

16) пункт 140.5. доповнити підпунктами 140.5.15 –  140.5.17 такого змісту:

«140.5.15. на суму визнаних витрат від визначення відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу;

140.5.16 на частину скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційну частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 392 цього Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

140.5.17. на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.

Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.

У разі якщо платник податку зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість витрат, зазначених в цьому підпункті, також відповідно до положень інших підпунктів цієї статті, такі інші коригування відповідно до положень інших підпунктів цієї статті не здійснюються».

91. У пункті 141.4. статті 141:

1) абзац перший підпункту 141.4.1. після слів «із джерелом їх походження з України» доповнити словами «(крім доходів нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво),»;

2) у підпункті «ґ)» підпункту 141.4.1. слова «або постійними представництвами» виключити;

3) у підпункті «д)» підпункту 141.4.1. слова «, у тому числі майна постійного представництва нерезидента» виключити;

4) підпункт «е)» підпункту 141.4.1. викласти у такій редакції:

«е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «а» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, які відповідають таким умовам:

у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, корпоративних прав, часток іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, корпоративних прав в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, корпоративних прав в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу тощо;»;

 5) у підпункті «д)» підпункту 141.4.1. слова «або його постійним представництвом на території України» виключити;

6) підпункт «й)» підпункту 141.4.1. викласти у такій редакції:

«й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, які належать нерезиденту;»;

7) доповнити підпункт 141.4.1 підпунктом «к)» такого змісту:

«інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва іншого нерезидента), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.»;

8) підпункт 141.4.2 викласти у такій редакції:ф

«141.4.2. Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або нерезидент, який проводить господарську діяльність через постійне представництво на території України, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім зареєстрованого постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, які отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо резидент здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому – шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, які прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з таких доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого було надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової або коли податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 – СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Нерезидент, який набуває право власності на інвестиційний актив, визначений підпунктом «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має в Україні зареєстрованого постійного представництва, зобов’язаний утримувати податок з прибутку від відчуження такого інвестиційного активу, виплаченого на користь такого іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за рахунок такого іншого нерезидента, та перераховувати  до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» підпункту 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надасть документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком з такого прибутку є вартість операції з відчуження інвестиційного активу»;

9) підпункт 141.4.3. виключити;

10) абзац перший підпункту 141.4.4. після слів «що сплачується резидентом нерезиденту» доповнити словами «, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою – підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування,»;

11) абзац перший підпункту 141.4.5. після слів «Страховики або інші резиденти,» доповнити словами «у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування,»;

12) в абзацах третьому та п’ятому підпункту 141.4.5. слово «пункту» замінити на слово «підпункту»;

13) підпункт 141.4.6 після слова «Резиденти,» доповнити словами «у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування,»;

14) абзаци другий та третій підпункту 141.4.7 викласти у такій редакції:

«Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, яке здійснює таку саму або аналогічну діяльність в таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до методології, визначеної статтею 39 цього Кодексу.»;

 15) підпункт 141.4.8. виключити;

16) у підпункті 141.4.9. абзац перший виключити, абзаци другий – дев’ятий вважати абзацами першим – восьмим відповідно;

17) у підпункті 141.4.10. слово «кошторисі» замінити словами «віднесені до витрат».

92. У статті 164:

1) у пункті 164.2.:

А) у підпункті 164.2.2. слова «При цьому при отриманні зазначених у цьому підпункті доходів від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов'язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені цим Кодексом податки та збори;» видалити.

Б) у другому абзаці підпункту «д» підпункту 164.2.17 слова «нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків),» замінити на «нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку,».

В) у третьому абзаці підпункту «д» підпункту 164.2.17 слова «згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків)» замінити на «згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту)».

Г) у третьому абзаці підпункту «д» підпункту 164.2.17 слова «що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків),» замінити на «що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту),».

Д) у другому абзаці підпункту 164.2.19. слова «інвалідам війни» замінити на «особам з інвалідністю внаслідок війни».

2) у підпункті 164.6.:

А) слова «єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,» виключити.

Б) абзац другий підпункту 164.6. статті 164 виключити.

93. У статті 165:

1) у підпункті 165.1.1. слова «дітей-інвалідів» замінити на «дітей з інвалідністю»;

2) у підпункті 165.1.1. слова «спортсменам-інвалідам» замінити на «спортсменам з інвалідністю»;

3) у підпункті 165.1.2. слово «кошторисі» замінити на «віднесені до витрат»;

4) у підпункті 165.1.43 слова «дитиною-інвалідом» замінити на «дитиною з інвалідністю»;

5) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «Реєстру волонтерів антитерористичної операції» доповнити словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС),»;

6) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції;» доповнити словами «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;»;

7) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення,» доповнити словами «у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів»;

8) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення,» доповнити словами «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів»;

9) у підпункті «а» підпункту 165.1.54 після слів «отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення,» доповнити словами «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів»;

10) у підпункті «б» підпункту 165.1.54 після слів «отриманої благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції» доповнити словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС)»;

11) у підпункті «б» підпункту 165.1.54 після слів «що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції» доповнити словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).»;

12) у другому абзаці підпункту «б» підпункту 165.1.54 слова «діти-інваліди» замінити на «діти з інвалідністю»;

13) у третьому абзаці підпункту «б» підпункту 165.1.54 слова «антитерористичну операцію» замінити на «проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).».

94. У статті 166:

1) підпункт 166.2.1. викласти в такій редакції:

«166.2.1. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання);»;

2) у підпункті 166.2.2. слова «оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів» замінити на «Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (окрім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів»;

3) підпункт 166.2.2. доповнити абзацом два у такій редакції:

«У випадку, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом,  платник податків  лише зазначає в декларації про майновий стан і доходи реквізити електронного розрахункового документу.».

4) у підпункті 166.3.4. слова «дитині-інваліду» замінити на «дитині з інвалідністю».

95. У статті 168:

1) у підпункті 168.4.9.:

А) після слів «нараховані податковим агентом з доходів» доповнити словами «або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом,»;

Б) після слів «сплачуються таким податковим агентом» доповнити словами «або такою фізичною особою»;

2) у пункті 168.5.:

А) після слів «податкової міліції,» доповнити словами «Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітниками Служби судової охорони, особами, звільненими із служби, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї,  батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця,»;

Б) слова «несення служби» замінити на «під час проходження служби».

96. У статті 169:

1) у підпункті «б» підпункту 169.1.3. слова «дитину-інваліда» замінити на «дитину з інвалідністю»;

2) у підпункті 169.3.1. слова «дитину-інваліда (дітей-інвалідів).» замінити на «дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).»;

3) у підпункті 169.4.2. слова «з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу,» виключити.

97. У статті 170:

1) абзац перший підпункту 170.1.5 пункту 170.1 викласти в такій редакції:

«170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.»;

2) підпункт 170.2.2 пункту 170.2 доповнити абзацами такого змісту:

«У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів - пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього Кодексу, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

у розмірі, не нижчому звичайної ціни, у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

у розмірі, не вищому звичайної ціни, у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Положення попереднього абзацу не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою, та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.»;

3) в абзаці три підпункту 170.2.6 пункту 170.2 слова «крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу» виключити;

4) абзац п’ятнадцятий підпункту 170.2.6 пункту 170.2 викласти в такий редакції:

«Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов'язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.»;

5) підпункт 170.5.3 пункту 170.5 викласти в такий редакції:

«Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 57.11.4 пункту 57.11 статті 57 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.»;

6) підпункт 170.5.4 пункту 170.5 викласти в такий редакції:

«Доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 та 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.»;

7) в абзаці першому підпункту «а» підпункту 170.7.4 пункту 170.7 слова «дитина-інвалід» замінити на слова «дитини з інвалідністю»;

8) в абзаці другому підпункту «а» підпункту 170.7.4 пункту 170.7 слова «дитині-інваліду» замінити на слова «дитині з інвалідністю»;

9) в підпункті «є» підпункту 170.7.4 пункту 170.7 слова «дитини-інваліда» замінити на слова «дитини з інвалідністю»;

10) в абзаці першому підпункту «ж» підпункту 170.7.4 пункту 170.7 слова «дитини-інваліда» замінити на слова «дитини з інвалідністю»;

11) в абзаці першому підпункту «ж» підпункту 170.7.4 пункту 170.7 слова «дітей-інвалідів» замінити на слова «дитей з інвалідністю»;

12) підпункт 170.11.1 викласти в такий редакції:

«У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, який оподатковується у порядку визначеному пунктом 170.13 цієї статті.»;

13) додати пункт 170.13 такого змісту:

«170.13. Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній

170.13.1. Платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень статті 392 цього Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

170.13.2. У разі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

170.13.2.1. У разі отримання контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації, до такого фактично отриманого доходу застосовується ставка податку:

у разі отримання доходу на рахунок в уповноваженому банку України - визначена пунктом 167.5.4 статті 167 цього Кодексу;

в інших випадках - визначена підпунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

При цьому відповідна частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії.

170.13.2.2. У разі отримання контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) на рахунок в уповноваженому банку України після подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку контрольованої іноземної компанії, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної підпунктом 167.5.4  статті 167 цього Кодексу. Контролююча особа – резидент України, має право подати уточнену річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку.

170.13.2.3. У разі отримання контролюючою особою прибутку контролюючої іноземної компанії (його частини) після моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу у календарному році, в якому вона фактично отримана.

170.13.2.4. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті із прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму податку на прибуток підприємств, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що утримуються із суми доходу у джерела виплати. Сума такого податку визначається як загальна сума податку, яка була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного періоду, пропорційна частці контролюючої особи у такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.

170.13.3. Сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до підпункту 392.3.2.7 пункту 392.3 статті 392 цього Кодексу, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою. Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

При цьому така сума не враховуються під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії, згідно підпункту 39-2.3.2.7 підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 цього Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до підпункту 170.13.2 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу.».

98. У статті 172:

1) пункт 172.2 викласти в такій редакції:

«172.2. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом  167.1 статті 167 цього Кодексу.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.»;

2) абзац перший пункту 172.3 після слів «в договорі купівлі-продажу» доповнити словом «(міни)»;

3) в пункті 172.7 слова «фізична особа – підприємець» замінити на слова «самозайнята  особа».

99. У статті 173:

1) в абзаці другому пункту 173.2. слова «двох та більше об’єктів» замінити на слова «другого об’єкту»;

2) пункт 173.2 доповнити абзацом такого змісту:

«Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.»;

3) в абзаці першому пункту 173.3 слова «фізична особа – підприємець» замінити на слова «самозайнята  особа».

100. У статті 174:

1) в підпункті «б» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 слова «дитиною інвалідом» замінити на слова «дитиною з інвалідністю».

2) в абзаці другому пункту 174.6 слова «фізичною особою – підприємцем» замінити на слова «самозайнятою  особою».

101. У статті 177:

1) підпункт 177.4.3. пункту 177.4 викласти в такий редакції:

«177.4.3. суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;»;

2) в абзаці четвертому підпункту 177.4.5 пункту 177.4 слова «подвійного призначення» виключити;

3) в абзаці другому підпункту 177.4.6 пункту 177.4 після слів «нематеріальних активів» доповнити словами «які використовуються виключно у господарській діяльності;»

4) в абзаці третьому підпункту 177.4.6 пункту 177.4 після слів «основних засобів» доповнити словами «реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).»;

5) в абзаці п’ятому підпункту 177.4.6 пункту 177.4 слова «проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;» замінити на слова «проведення поточного ремонту;»;

6) в абзаці сьомому підпункту 177.4.6 пункту 177.4 слова «подвійного призначення» виключити;

7) в абзаці десятому підпункту 177.4.6 пункту 177.4 слова «легкові та вантажні автомобілі» виключити;

8) підпункт 177.4.6 пункту 177.4 доповнити абзацом такого змісту:

«Порядок ведення обліку витрат, які підлягають амортизації, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.»;

9) підпункт 177.5.2 пункту 177.5 викласти в такій редакції:

«177.5.2. Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.»;

10) в абзаці другому пункту 177.11 слова «протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності» замінити на слова «у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.».

11) додати пункт 177.13 такого змісту:

«177.13. Фізична особа – підприємець, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь–які виплати з доходів із джерелом їх походження із України здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) нерезидентів в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом ІІІ цього Кодексу.».

102. У статті 178:

1) пункт 178. 4 викласти в такій редакції:

«178.4. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,  а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.»;

2) додати пункт 178.8 такого змісту:

«178.8 Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження із України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) нерезидентів в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом ІІІ цього Кодексу.».

103. У статті 179:

1) абзац четвертий пункту 179.2 викласти в такій редакції:

«від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;»;

2) в пункті 179.11 слова «Про засади запобігання і протидії корупції» замінити на слова «Про запобігання корупції».

104. У статті 183:

1) у пункті 183.3 цифру «20» замінити цифрою «10»;

2) в абзаці другому пункту 183.4 цифру «20» замінити цифрою «10», слово «кварталу» замінити словом «місяця»;

3) в абзаці другому пункту 183.5 слово «кварталу» замінити словом «місяця»;

4) у пункті 183.7:

а) абзац перший викласти у такій редакції:

«183.7. Заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"»;

б) абзац другий скасувати;

5) у пункті 183.9:

а) в абзаці третьому цифру «20» замінити цифрою «10»;

б) в абзаці четвертому словосполучення «або зміни ставки єдиного податку» скасувати;

в) додати новий абзац п’ятий такого змісту:

«з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи»;

г) абзац п’ятий та шостий вважати абзацами шостим та сьомим відповідно;

6) в пункті 183.13 словосполучення «єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців  та громадських формувань» доповнити словами «та громадських формувань»;

7) абзац другий підпункту 183.13.2 пункту 183.13 викласти у такій редакції:

«За запитом у електронній формі платників податку, які подають податкові декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", контролюючі органи надають безоплатно протягом 5 робочих днів від дати надходження такого запиту інформацію, що оприлюднюється відповідно до цього пункту.»;

7) у пункті 183.15:

а) абзац другий викласти у такій редакції:

«У разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.»;

б) додати новий абзац четвертий такого змісту:

«Для перереєстрації платник податку подає відповідно до пункту 183.7 цієї статті заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.»;

в)  додати новий абзац п’ятий такого змісту:

«Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.»;

105. У статті 184:

1) у пункті 184.2:

а) доповнити новим абзацом другим такого змісту:

«Якщо до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо особи, зареєстрованої платником податку, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, від державного реєстратора згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.»;

б) після слів «що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість;» додати новий абзац такого змісту:

«державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.»;

2) пункт 184.10 викласти у новій редакції такого змісту:

«Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.»;

106. У статті 186:

1) у підпункті «є» пункту 186.3 слово «підпункті» замінити словом «пункті»;

107. У статті 188:

1) у пункті 188.1 після слів «газу, який постачається для потреб населення;» додати новий абзац такого змісту:

«електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.»;

2) абзац п’ятий вважати абзацом шостим та викласти його у такій редакції:

«До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних  від простроченої суми та інфляційні  витрати, відшкодування шкоди (крім упущеної вигоди), що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.»;

108. У статті 189:

1) у пункті 189.1 слова «постачання цих товарів» замінити на словосполучення «постачання цих товарів/послуг»;

2) додати новий пункт 189.17 такого змісту:

«189.17. Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.»;

109. У статті 196:

1) у підпункті 196.1.5 пункту 196.1 словосполучення «платіжних організацій» замінити на «платіжних систем»;

2) додати новий підпункт 196.1.20 пункту 196.1 такого змісту:

«196.1.20. передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним, скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України)), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.»;

110. У статті 197:

1) підпункт 197.1.22 пункту 197.1 викласти у новій редакції такого змісту:

«197.1.22. постачання послуг з фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, якщо такі послуги та/або роботи постачаються особою, яка безпосередньо отримує оплату їх вартості з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;»;

2) підпункт 197.1.23 пункту 197.1 викласти у новій редакції такого змісту:

«197.1.23. безкоштовної передачі приладів, обладнання, матеріалів, крім підакцизних, науковим установам та науковим організаціям, вищим навчальним закладам, внесеним до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави;»;

3) підпункт 197.1.26 пункту 197.1 виключити;

4) пункт 197.18 виключити;

111. У статті 198:

1) у пункті 198.6:

а) абзац п’ятий викласти у новій редакції такого змісту:

«Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.»;

б) додати новий абзац шостий такого змісту:

«Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому період, в якому відбулось списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.»;

2) додати новий пункт 198.8 такого змісту:

«198.8. В разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, база оподаткування яких, визначена відповідно до пункту 189.17 статті 189 цього Кодексу, є нижчою за ціну придбання таких товарів (звичайну ціну для самостійно виготовлених товарів), у разі придбання або виготовлення таких товарів з податком на додану вартість (для товарів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з перевищення ціни придбання товарів (звичайної ціни для самостійно виготовлених товарів) над їх договірною (контрактною) вартістю, зазначеною в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, податкову накладну.»;

112. У статті 2001:

1) до пункту 2001.3 додати новий абзац сьомий такого змісту:

«Під час розрахунку показника ∑ПопРах враховується сума коштів,  вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.»;

2) до пункту 2001.4 додати новий підпункт «ґ» такого змісту:

«ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.»;

3) в абзаці другому пункту 2001.9 слова «податкові накладні» замінити та «податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних».

113. У статті 201:

1) у пункті 201.10 після слів «до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;» додати новий абзац такого змісту:

«для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.»;

114. У статті 202:

1) у пункті 202.1 словосполучення: «а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал,» виключити;

2) пункт 202.2 виключити;

115. У статті 208:

1) пункт 208.1 викласти у такій редакції:

«208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій особі – резиденту – суб’єкту  господарювання.»;

2) пункт 208.4 викласти у такій редакції:

«208.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.»;

116. У статті 212:

1) підпункт 212.1.12 виключити;

2) підпункт 212.1.13 викласти в такій редакції:

«212.1.13. Виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії».

117. У статті 213:

1) підпункт 213.1.2 викласти в такій редакції:

«213.1.2. реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД) виробленої на об’єктах електроенергетики».

2) підпункт 213.1.10 виключити.

118. У статті 215:

1) таблицю «тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну» у підпункті 215.3.2. доповнити рядком:

2403 99 90 10

Тютюновмісний виріб для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням

гривень за

1000 штукт 

3019,85

2) підпункт 215.3.2. доповнити приміткою:

«** - товари (продукція), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у цьому підпункті, та які використані в транспортних засобах або технічному обладнанні, пристрої для двигунів внутрішнього згоряння:

з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом - оподатковуються за ставкою податку 213,5 євро за 1000 літрів;

із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) – оподатковуються за ставкою податку 139,5 євро за 1000 літрів.».

119. У статті 220:

1) пункт 220.2 викласти в такій редакції:

«220.2. Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі - декларація), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,засобами електронного зв'язку в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"».

120. У статті 252:

1) підпункт 252.4.1. викласти в такій редакції:

«252.4.1. не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств»;

2) підпункт 252.4.8 викласти в такій редакції:

«252.4.8. обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, ще не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання»;

3) пункт 252.5 після слів «та вимог до кінцевої продукції» доповнити словами «що затверджені кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр».

4) абзац восьмий вважати абзацом десятим, абзац дев’ятий вважати абзацом одинадцятим, абзац десятий вважати абзацом дванадцятим, абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим;

5) абзаци восьмий і дев'ятий пункту 252.8 викласти в такій редакції:

«При здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу, фактична ціна реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) не може бути менше ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Якщо операція не є контрольованою, фактична ціна реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) не може бути нижче звичайних цін».

6) абзац одинадцятий після слів «пов'язаних з операціями» доповнити словами «агломерації та/або огрудкування»

7) пункт 252.9 після слів «пов'язаних з операціями» доповнити словами «агломерації та/або огрудкування»

8) підпункт 252.9.1 після слів «пов'язаних з операціями» доповнити словами «агломерації та/або огрудкування»

9) пункт 252.16 викласти в такій редакції:

«252.16. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

Вмп + (Вмп х Крмпе)

Цр = ---------------------,

Vмп

де Вмп – витрати на видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислені згідно з пунктами 252.11 - 252.15 цієї статті (у гривнях);

Крмпе – коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, величина якого обчислена на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр для затверджених у таких матеріалах кондицій на мінеральну сировину ділянки надр (десятковий дріб), але не менше величини подвійного розміру облікової ставки Національного банку України; у разі відсутності геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр – трикратного розміру облікової ставки Національного банку України;

Vмп – обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період»;

10) пункт 252.19 після слів «вимог до кінцевої продукції» доповнити словами «що затверджені кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр»;

11) у пункті 252.20 словосполучення «залізна руда» у всіх відмінках замінтити на словосполучення руда заліза» у відповідних відмінках:

12) пункт 252.20 після слів «природний газ, видобутий із нових свердловин» доповнити словами «крім свердловин, будівництво яких для цілей підтримання обсягу видобування заплановано проектом розробки ділянки надр»

13) пункт 252.20 після слів «видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність» доповнити словами «або договорів із надання послуг»;

14) пункт 252.22 викласти в такій редакції:

«252.22. До ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:

Критерії застосування коефіцієнта

Величина коефіцієнта

Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ

0,50

Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)

2,00

Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами

0,85

Видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси

0,01

Видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини

0,95

14) пункт 252.24 після слів «виробничо-технологічних витрат такого природного газу» доповнити словами «які не можуть бути більше нормативних обсягів виробничо-технологічних витрат».

15) пункт 252.24 доповнити абзацом у такій редакції:

«Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування встановлюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах».

121. У статті 266:

1)      підпункт 266.2.2 пункту 266 викласти в такій редакції:

«266.2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності, та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості (які відносяться до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000), які використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій осіб з інвалідністю та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров'я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей»;

2) абзац четвертий підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 виключити;

3) у абзаці першому підпункту 266.7.2 пункту 266.7 слова «надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації)» замінити на слова «надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу, або надсилаються за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику)»;

4) у підпункті 266.7.3 пункту 266.7 слова «за місцем проживання (реєстрації)» замінити на слова «за своєю податковою адресою»;

5) підпункт 266.7.4 пункту 266.7 доповнити абзацом другим такого змісту:

«У випадку подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі  даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування»;

6) у підпункті 266.7.5 пункту 266.7 слова та цифри «до 20 лютого» замінити на слова та цифри «не пізніше 20 лютого»;

122. У статті 267:

1) у підпункті 267.6.1 пункту 266 після слів «за місцем реєстрації платника податку» доповнити словами «зазначеного в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування»;

2)  у підпункті 267.6.2 пункту 267.6 слова «надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації» замінити на слова «надсилаються  платнику податку контролюючим органом  у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу, або надсилаються за місцем реєстрації, зазначеному в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування»;

3) абзац третій підпункту 267.6.2 пункту 267 статті 267 виключити;

4) у підпункті 267.6.4 пункту 267.6 слова та цифри «до 20 лютого» замінити на слова та цифри «не пізніше 20 лютого»;

5) у підпункті 267.6.10 пункту 267.6 слова «за місцем своєї реєстрації» замінити на слова «за місцем реєстрації, зазначеному в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування»;

123. У статті 268:

1) підпункт «в» підпункту 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 викласти в такій редакції:

«в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого)»;

2) пункт 268.4 викласти в такій редакції:

«268.4.1. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті.

Доба – період між двома послідовними розрахунковими годинами, який дорівнює 24 годинам.

Розрахункова година – година, яка встановлена у місці проживання (ночівлі) і при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі). 

При перебуванні у місці проживання (ночівлі) менше однієї доби та у разі раннього заїзду чи пізнього виїзду, якщо різниця у кількості часів складає 12 годин та більше, при розрахунку туристичного збору за таку добу застосовується коефіцієнт 0,5»;

3) підпункт 268.6.1 пункту 268.1 доповнити абзацом 3 наступного змісту:

«Платники зборку можуть сплачувати суму збору авансовим внеском туристичним операторам, туристичним агентам, які зобов’язані перерахувати цю суму збору відповідному податковому агенту до розміщення платника збору у місці проживанні (ночівлі)»;

124. У статті 281:

1) пункт 281.4 викласти в такій редакції:

«281.4. Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня  поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм визначених у пункті 281.2 цієї статті, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі надання фізичною особою, яка станом на 1  січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду»;

2) доповнити пунктом 281.5 наступного змісту:

«281.5. Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває права власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, то така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 цієї статті та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду»;

3) абзац другий пункту 284.1 виключити;

4) абзац третій пункту 284.1 викласти в такій редакції:

«Нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни»;

125. У статті 286:

1) пункт 286.1 доповнити абзацом третім наступного змісту:

«У випадку подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яке відсутні у  базах  даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,  сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування»;

2) пункт 286.2 викласти в такій редакції:

«286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі»;

3) пункт 286.5 викласти в такій редакції:

«286.5. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу, або надсилаються за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті Кодексу;

виключити;

нарахованої суми плати  за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати  за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган за місцем знаходження будь якої земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)»;

126. У статті 287:

1) у пункті 287.9 слова «цією статтею» замінити на слова та цифри «статтею 286 цього Кодексу»;

127. У статті 289:

1) у пункті 289.1 після слів «нормативна грошова оцінка земельних ділянок» доповнити словами «з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства»;

2) в абзаці першому пункту 289.2 слова «сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення» замінити на слова «земель та земельних ділянок»;

3) у абзаці п’ятому після слів «нормативної грошової оцінки земель» доповнити словами «яка зазначена в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок»;

128. У статті 2921:

1) пункт 2921.2 викласти в такій редакції:

«292 1.2. Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або в області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю»;

129. У статті 293:

1) у пункті 293.2 слова «у межах до» замінити на «не більше»;

2) підпункт б) підпункту 4) пункту 293.8 викласти в такій редакції:

«б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу»;

130. У статті 294:

1) у абзаці другом підпункту 294.1 після слів «є календарний квартал» доповнити словами та цифрами «(крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу)»;

131. У статті 297:

1) у підпункті 1) пункту 297.1 після слів «податку на прибуток підприємств» доповнити словами «крім випадків, передбачених абзацами другим та третім підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу»;

2) пункт 297.3 викласти в такій редакції:

«297.3. Платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах»;

3) доповнити пунктом 297.3 наступного змісту:

«297.6. Платник єдиного податку-юридична особа, який визнається контролюючою особою над контрольованими іноземними компаніями відповідно до статті 392 цього Кодексу, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств в порядку, розміри та у строки, встановлені розділом ІІІ цього Кодексу»;

132. У статті 298:

1) у підпункті 298.1.1 пункту 298.1 після слів «контролюючого органу» доповнити словами «за місцем податкової адреси»;

2) підпункт 3) підпункту 298.1.1 пункту 298.1 викласти в такій редакції:

«3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"»

3) пункт 298.6 викласти в такій редакції:

«298.6. У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватись така ставка»;

4) у підпункті 298.8.1 пункту 298.1 слова та цифри «до 20 лютого» замінити на слова та цифри «не пізніше 20 лютого»;

5) у підпункті 298.8.7 пункту 298.8 після слів «у якому подано відповідну заяву» доповнити словами «у порядку згідно з п.298.2 ст. 298 цього Кодексу»;

133. У статті 299:

1) підпункт 4) пункту 299.7 статті 299 виключити;

2) пункт 299.9 викласти в такій редакції:

«299.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати  (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру»

3) у підпункті 5) пункту 299.10 після слів та цифр «підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295» доповнити словами та цифрами «та  підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298»;

4) у підпункті 299.13 після слів «фізичних осіб - підприємців та» доповнити словами «громадських формувань»;

134. У підрозділі 2 розділу ХХ:

1) в абзаці п’ятому пункту 38 словосполучення «Законом України "Про здійснення державних закупівель"» замінити на «Законом України "Про публічні закупівлі"»;

2) абзац перший пункту 44 викласти в такій редакції:

«44. Тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.»;

3) в абзаці четвертому пункту 63 словосполучення «сільськогосподарськими підприємствами – виробниками» замінити на «сільськогосподарськими  товаровиробниками – юридичними особами виробниками»;

4) пункт 64 викласти у такій редакції:

«64. Тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні), а також операції із ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8541 40 90 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД.»;

5) доповнити новим пунктом 70 такого змісту:

«70. Тимчасово до 31 грудня 2020 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі у володіння і користування транспортних засобів товарних позицій 8702 та 8703  згідно з УКТ ЗЕД  для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки).

У разі порушення цільового використання таких транспортних засобів або їх відчуження на митній території України платник податків  зобов'язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент безоплатної передачі таких транспортних засобів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Порядок обліку безоплатно переданих транспортних засобів та контролю за їх цільовим використанням встановлюється Кабінетом Міністрів України.».

135. У підрозділі 4 розділу ХХ Перехідних положення:

1) доповнити пунктом 4 такого змісту:

«4. Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду  збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи»;

2) пункт 38 з таким змістом: «Тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), звільняється від оподаткування прибуток (дохід) японських суб'єктів з реалізації Проекту, за умови що такий прибуток (дохід) отриманий у рамках реалізації Проекту.

Термін "японський суб'єкт з реалізації Проекту" вживається у значенні, наведеному у підпунктах "а" - "в" пункту 9 підрозділу 1 цього розділу» перейменувати на пункт 381 .

135. У підрозділі 5 розділу ХХ Перехідних положення:

1) пункт 17 викласти у такій редакції:

«Тимчасово, з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року (включно), встановити ставки акцизного податку на такі товари:

1) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:

Код товару (продукції) згідно 
з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно 
з УКТ ЗЕД
 

Одиниця виміру

Ставки податку

 

 

 

 

з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року

з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2019 року

з 01 січня  2020 року по 31 грудня 2020 року

з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року

(крім 2403 99 90 10 - крім  тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з елек-трон-ним упра-влін-ням)

 

Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції

гривень за 1 кілограм (нетто)*

871,38

949,8

1139,76

1367,71

2403 99 90 10

Тютю-новміс-ний виріб для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням

гривень за 1000 штук 

-

-

1213,61

1456,33

 

Код товару (продукції) згідно 
з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно 
з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставки податку

 

 

 

з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року

з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року

з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року

2403

(крім 2403 99 90 10 - крім  тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з елек-трон-ним упра-влін-ням)

Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції

гривень за 1 кілограм (нетто)*

1641,26

1969,51

2363,4

2403 99 90 10

Тютю-новміс-ний виріб для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням)

гривень за 1000 штук

1747,6

2097,12

2516,54

 

2) пункт 25 викласти в такій редакції:

«25. Норми пунктів 120 2.1 - 120 2.3 статті 120 2 не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Норми пункту 128 1.2 статті 128 1 застосовуються з 1 жовтня 2019 року, а норми пункту 128 1.3 статті 128 1 - з 1 січня 2020 року».

136. У підрозділі 10 розділу ХХ Перехідних положення:

1) доповнити пунктом 11 такого змісту:

«11. Встановити, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87 - 101 глави 9 розділу II цього Кодексу»;

2) пункт 12 викласти у такій редакції:

«12. Норми статті 69 цього Кодексу не поширюються на депозитарні установи при відкритті ними рахунків у цінних паперах власникам для обліку прав на належні цим власникам дематеріалізовані цінні папери відповідно до договорів з емітентами цих цінних паперів про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників. Зобов'язання, передбачені статтею 69, мають бути виконані депозитарною установою у разі звернення осіб, зазначених у цій статті, в день укладання ними договору про обслуговування рахунка у цінних паперах»;

2) підпункт 38.9 пункту 38 викласти в такій редакції:

«38.9. Під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 цього Кодексу. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 та підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку».

3) доповнити пунктом 53 такого змісту:

«53. Норми пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків:

звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансових років, які закінчуються в 2020 році;

повідомлення про участь у міжнародній групі компаній застосовуються з 01 січня 2021 року.

Абзац шостий підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 застосовується після підписання Україною багатосторонньої угоди про обмін інформацією щодо звітів в розрізі країн»;

4) доповнити пунктом 54 такого змісту:

«54. Встановлюються такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду:

підпункти 392.3.2.1 – 392.3.2.6 підпункту 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються після 1 січня 2021 року;

штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 392 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2020 – 2021 звітних (податкових) років».

5) доповнити  пунктом 55  такого  змісту:

«55.  Правила обліку процентів, передбачені абзацом першим пункту 140.2 статті 140 цього Кодексу, застосовуються з 1 січня 2020 року до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що обліковуються на балансі платника податків станом на 1 січня 2020 року.

Правила обліку процентів, що підлягають капіталізації у складі вартості необоротного активу відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, передбачені абзацами шостим-восьмим пункту 140.2 статті 140 цього Кодексу, з 1 січня 2020 року застосовуються до процентів, що нараховуються за кредитами, позиками та інших борговими зобов’язаннями, що обліковуються на балансі платника податків станом на 1 січня 2020 року.»

137. У тексті Кодексу:

слова “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику” в усіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику” у відповідному відмінку;

слова “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику” в усіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику” у відповідному відмінку;

“інвалід” та “дитина-інвалід” та “інвалід з дитинства” в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами “особа з інвалідністю” та “дитина з інвалідністю”.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування,  крім  змін до:

підпунктів 14.1.49, 14.1.54, 14.1.941, 14.1.1031, 14.1.1133, 14.1.159, 14.1.193, 14.1.231, 14.1.2541, 14.1.268  пункту 14.1 статті  14,  підпункту 20.1.5  пункту 20.1 статті 20, підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.3, 39.2.1.4, 39.2.1.10, 39.2.2.5,  пункту 39. 2,  підпунктів 39.3.2.9, 39.3.3.4, 39.3.3.5, 39.3.3.6, 39.3.3.7, 39.3.3.8, 39.3.10  пункту 39.3, підпунктів 39.4.2, 39.4.2.1, 39.4.6, 39.4.7, 39.4.8, 39.4.9, 39.4.10, 39.4.11, 39.4.12, 39.4,13, 39.4.14  пункту 39.4, підпунктів 39.5.1.1, 39.5.2.1, 39.5.2.3, 39.5.2.12, 39.5.2.13, 39.5.4.1, 39.5.5 пункту 39.5 статті 39, статті 392 , пункту 44.9 статті 44, статті 47, підпункту 57.11.2, підпунктів 57.11.2.1, 57.11.2.2  статті 57 , пункту 64.5  статті 64, пункту 69.2  статті 69, підпунктів 78.1.1, 78.1.2, 78.1.14, 78.1.20 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.13  статті 86, підпунктів. 94.2.9, 94.2.10 пункту 94.2 статті 94, статті 103,  статті 1081, пунктів 120.3 – 120.7 статті 120, підпунктів 133.1.1, 133.1.4  пункту 133.1, 133.2.2 пунктів 133.2, 133.5 статті 133, пункту 137.5 статті 137, підпункту 138.3.2 статті 138, пунктів 140.1, 140.2, 140.3 статті 140, підпунктів.140.4.1, 140.5.4, 140.5.5, 140.5.6, 140.5.15-140.5.17  статті 140, підпунктів 141.4.1, 141.4.2, 141.4.7, 141.4.8  статті 141, підпунктів 170.5.3, 170.11.1, 170.13  статті 170,  підпункту 215.3.2  статті 215, пунктів 252.20, 252.22 статті 252  та  статті. 347 цього  Кодексу  -  що  набувають   чинності  з  01  січня 2020 року,

підпунктів 14.1.19, 14.1.162 статті 14,підпункту 16.1.15статті 16, підпункту 17.1.6 статті 17,підпункту 20.1.46, абзацу 3 пункту 20.4статті 20, статті 53, пункту 56.2 (крім положень у частині, що стосуються Апеляційної ради, які набувають чинності з 01.01.2020 року), статтей 58, 82, 109-1191, 121-129, пунктів . 85.4статті 85, пункту 86.1, 86.7 статті 86, пункту 120.1статті 120-щонабувають чинності з 01 липня 2020 року:

підпунктів 191.1.53 статті 191, абзацу 4 пункту 56.3статті 56, підпунктів 56.6, 56.10 ,пунктів56.17, 56.19статті 56, статті 561 тапідпунктів 57.11.2.1, 57.11.2.2статті 57.1- що набуваютьчинності з 01 липня 2020 року.

2. Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

4. Проведення податкових  перевірок, що були розпочаті до 1 липня 2020р, а також за їх результатами визначення грошового зобов’язання, прийняття та оскарження податкових  повідомлень-рішень  здійснюється за правилами цього Кодексу, що діяли до 1  липня 2020р.;

5. Відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, завданої податковими правопорушеннями контролюючих органів, що були вчиненні  контролюючими органами до 1  липня 2020року, або податковими правопорушеннями контролюючих органів, у вигляді  протиправних рішень контролюючих органів,  прийнятих  за  результатами податкових  перевірок, що  були  розпочаті до  1 липня 2020р., здійснюється за правилами цього Кодексу, що діяли до 1  липня 2020р.

       Голова
Верховної Ради України

comments powered by HyperComments
close icon