Ухвала Вищого адміністративного суду України від 31.03.2014 у справі № 820/5462/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2014 року м. Київ К/800/51602/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),

Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року

у справі № 820/5462/13-а

за позовом Підприємства об'єднання громадян «Всесвіт-Буд» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління у Харківській області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство об'єднання громадян «Всесвіт-Буд» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року у справі № 820/5462/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року Підприємства об'єднання громадян «Всесвіт-Буд» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану». Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.06.2013 року № 0001391530.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було включено до складу податкового кредиту за лютий 2013 року суму податку на додану вартість у сумі 114 666,67 грн. за податковою накладною № 22 від 21.02.2013 року. Разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2013 року позивачем було подано додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» № 9014691498 від 20.03.2013 року.

На підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року Підприємства об'єднання громадян «Всесвіт-Буд» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану», за результатами якої складено акт від 22.05.2013 року № 1965/15.3-10/37765684, яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0001391530, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 143 333, 75 грн. (за основним платежем - 114667, 00 грн. і за штрафними санкціями - 28666, 75 грн.)

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно квитанції № 2 від 20.03.2013 року додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» направлено позивачем до податкового органу в електронному вигляді.

Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач 05.06.2013 року отримав акт перевірки від 22.05.2013 року № 1965/15.3-10/37765684.

Позивачем надано до податкового органу первинні документи на підтвердження доказу сплати податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням товарів/ послуг від Підприємства об'єднання громадян «Всесвіт-2» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану», що підтверджується листом № 170-13 від 06.06.2013 року, а саме належним чином завірені копію договору субпідряду, копію виписки за особовим рахунком, копію платіжного доручення, копію податкової накладної.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо проведення камеральної перевірки відповідачем з порушенням строків, встановлених законодавством та протиправного прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів з огляду на наступне.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено порядок проведення камеральної перевірки.

Згідно положень ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 200.10 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.5 розділу XII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11 2011 року №1492, камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Судами встановлено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року разом з додатком № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» від 20.03.2013 року прийнято податковим органом 20.03.2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що кінцевий строк на проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року у податкового органу закінчився 20.04.2013 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2013 року, 22.05.2013 року вчинено податковим органом протиправно, через проведення такої перевірки поза межами строків, встановлених Податковим кодексом України.

Виявлені порушення, встановлені актом перевірки, полягають у тому, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року податкову накладну № 22 від 21.02.2013 року на суму податку на додану вартість у розмірі 114 666,67 грн., отриману від Підприємства об'єднання громадян «Всесвіт-2» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. До декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» позивачем надано без первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.2013 року між позивачем та Підприємством об'єднання громадян «Всесвіт-2» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану» було укладено договір субпідряду. 21.02.2013 року позивачем було здійснено списання коштів з банківського рахунку на оплату послуг Підприємства об'єднання громадян «Всесвіт-2» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану», відповідно до договору субпідряду, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою за особовим рахунком за 21.02.2013 року та копією платіжного доручення № 34 від 21.02.2013 року.

Підприємством об'єднання громадян «Всесвіт-2» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану» було виписано податкову накладну № 22 від 21.02.2013 року 573 333,33 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 114 666,67 грн., яку позивачем було відображено в податковій звітності за лютий 2013 року.

Відповідно до вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно вимог абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/ послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/ послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/ послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/ послуг.

Судами встановлено, що додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну» направлено позивачем до податкового органу в електронному вигляді. Форма та зміст вказаного додатку повністю відповідає вимогам податкового законодавства, та є підставою для включення суми до складу податкового кредиту.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач 05.06.2013 року отримав акт перевірки №1965/15.3-10/37765684 від 22.05.2013 року.

Згідно з вимогами п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами) , що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до вимог п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи) .

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.06.2013 року позивачем було надано до податкового органу первинні документи в якості доказу факту сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/ послуг від Підприємства об'єднання громадян «Всесвіт-2» Харківської обласної громадської організації «Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану».

Відповідно до абз.4 п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем було дотримано вимоги п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України та протягом 5 робочих днів з дати отримання акту камеральної перевірки, надано копії належним чином завірених первинних документів в підтвердження факту сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, задекларованих в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо проведення камеральної перевірки відповідачем з порушенням строків, встановлених законодавством та протиправного прийняття податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 820/5462/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко Н.Г.Пилипчук

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
30.03.2014
ПІБ судді:
Цвіркун Ю.І.
Реєстраційний № рішення
820/5462/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
За викладених у справі обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Касаційну скаргу контролюючого органу відхилено. Рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено в силі та без змін.
Подальше оскарження
Рішення суду не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію