Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 у справі № 2а-9525/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/19988/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012

у справі № 2а-9525/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування рішення, визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» (надалі - позивач, ТОВ «Промтехноопт») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (надалі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова): скасовано накази ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 16.06.2011 № 681 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт» та від 06.05.2011 № 529 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт»; визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт», результати якої оформлено актом від 01.06.2011 № 1251/23-03-05/37092055, а також щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт», результати якої оформлено актом від 01.07.2011 № 1489/23-03-05/37092055.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 і відмовити у позові в повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 23.05.2011 по 27.05.2011 представниками відповідача на підставі наказу від 06.05.2011 № 529 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, результати якої оформлено актом від 01.06.2011 № 1251/23-03-05/37092055.

З 29.06.2011 по 30.06.2011 представниками відповідача на підставі наказу від 16.06.2011 № 681 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за квітень 2011 року, результати якої оформлено актом від 01.07.2011 № 1489/23-03-05/37092055.

Юридичною підставою для видання спірних наказів, що є актами індивідуальної дії, суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.75 і ст.79 Податкового кодексу України. Водночас, фактичних мотивів прийняття вказаних наказів податковим органом не наведено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, а саме: винесення наказів за відсутності визначених законом обставин, а також проведення перевірок на підставі незаконних наказів.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Суди попередніх інстанцій доречно звернули увагу на те, що в тексті наказів від 06.05.2011 № 529 та від 16.06.2011 № 681 відсутні посилання як на положення ст.77, так і на положення ст.78 Податкового кодексу України, що свідчить про обрання неналежної норми матеріального права при винесенні спірних наказів.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу положень наведеної норми матеріального права з урахуванням приписів ст.42 і ст.73 Податкового кодексу України, вбачається, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) закінчення 10-денного строку від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України, обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Даних про отримання платником податків згаданих запитів ні накази, ні акти перевірок не містять. При цьому, згідно актів перевірок запити було направлено на адресу платника податків кур'єрською службою доставки, а не засобами поштового зв'язку.

Оскільки суб'єктом владних повноважень не надано до суду доказів направлення на адресу платника податків наказів рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, доказів отримання платником податків згаданих запитів, а також доказів прийняття наказів після закінчення 10-денного терміну від дати отримання платником податків відповідних запитів, суди попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшли правильного висновку про те, що податковим органом при прийнятті рішень щодо призначення, вказаних перевірок, не було дотримано вимоги пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій правомірно вказали на те, що запит № 4432/10/23-03-13 від 29.04.2011 та запит № 5495/10/23-03-13 від 28.05.2011 не містять фактичних підстав для висунення до платника податків вимог про надання пояснень з питань оподаткування, як-то: викладення виявлених податковим органом фактів порушення податкового законодавства платником податків або контрагентами платника чи викладення інших підстав згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

За таких обставин, спірні накази не відповідають вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, правомірно скасовані судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з проведення документальних позапланових невиїзних перевірок в силу незаконності рішень податкового органу, пов'язаних з їх призначенням.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, переглянувши оскаржувані судові рішення, вважає, що при їх прийнятті суди дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а-9525/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева  (підпис)   Т.М. Шипуліна

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
29.10.2013
ПІБ судді:
Лосєв А.М.
Реєстраційний № рішення
2а-9525/11/2070
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючог органу було відхилено. Рішення судів попередніх інстанцій залишено, винесених на користь платника, залишено в силі та без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію