Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015 у справі № 2а-5136/11/1370 (148595/11)
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/800/5771/15

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача),

Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю:

представника позивача Фостяка О.Я.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду

від 20 січня 2015 року

у справі №2а-5136/11/1370 (148595/11)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» (далі - ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2010 року №0001812320/0, винесеного на підставі акта перевірки від 20 вересня 2010 року №4260/23-2/01291436, та податкового повідомлення-рішення від 4 лютого 2011 року №0000122320, винесеного на підставі рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду повторної скарги від 21 січня 2011 року №1555/10/25-005/173.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у даній справі скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення №0001812320/0 від 30 вересня 2010 року та №0000122320 від 04 лютого 2011року ДПІ у Франківському районі м. Львова.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі акта перевірки №4260/23-2/01291436 від 29 вересня 2010 року «Про результати планової виїзної перевірки Спеціалізованого монтажного управління № 25 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2010 року» прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2010 року №0001812320/0.

Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем спірного рішення в адміністративному порядку, його скасовано в частині 29221,25 грн. основного платежу з податку на прибуток ,у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 лютого 2011 року №0000122320.

Підставою для висновків в акті перевірки про наявність порушень податкового законодавства позивачем був встановлена в ході перевірки факт безпідставного відображення Cпеціалізованим управлінням № 14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» у податковому обліку вартості будівельно-монтажних робіт по влаштуванню підземного переходу через автодорогу Київ-Чоп ДУ 500 та ДУ 700 на обєкті: «Капітальний ремонт 1-ї черги нафтопроводу «Броди-Держкордон» з заміною труби ДУ 500 на ділянці 16,7-17,6 км, які згідно договору підряду на будівництво від 01.03.09 № 44/ВТВ/09 проводились ТОВ «Захистбуд». Разом з тим, дозвіл на право виконання робіт з влаштування переходів нафтопроводу «Броди-Держкордон» під автодорогою Київ-Чоп був наданий лише Спеціалізованому управлінню № 14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», тому податковий орган прийшов до висновку, що вказані роботи ТОВ «Захистбуд» фактично не проводились. При цьому, ТОВ «Захистбуд» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів для виконання будівельно-монтажних робіт немає, за адресою місцезнаходження відсутнє, що виключає можливість виконання цих робіт для Cпеціалізованого управління №14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач сформував витрати на підставі безтоварних, фактично нездійснених операцій з ТОВ «Захистбуд».

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, з чим погоджується судова колегія касаційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/ робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 1 березня 2009 року між структурним підрозділом Cпеціалізованим управлінням №14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» та ТОВ «Захистбуд» укладено договір підряду на будівництво №44/ВТВ/09, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню підземного переходу через автодорогу Київ - Чоп ДУ 500 та ДУ 700 мм на об'єкті: «Капітальний ремонт першої черги нафтопроводу «Броди-Держкордон» із заміною труби ДУ 500 на ділянці км 16,7- км.17,6».

Вказаний договір укладений на реалізацію договору субпідряду від 1 березня 2009 року №189/03-143/2009-КДВ, підписаного між ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд» та ТОВ «Газова будівельна компанія», згідно умов якого ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд» зобов'язалось власними та залученими виконати роботи на об'єкті: «Капітальний ремонт першої черги нафтопроводу «Броди-Держкордон» із заміною труби ДУ 500 на ділянці км 16,7- км17,6 (Підземні переходи через автодорогу Київ - Чоп для труб ДУ 500 та ДУ 700».

Також встановлено, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Захистбуд» за договором №44/ВТВ/09, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт. При укладенні спірного договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, він спрямований на реальне настання правових наслідків, відповідає економічному змісту та чинному законодавству.

Вартість придбаних робіт у ТОВ «Захистбуд» позивач сплатив з ПДВ.

Водночас, апеляційний суд, надаючи оцінку обставинам справи, правомірно звернув увагу на наявність вирішеного судового спору, предметом розгляду якого була законність донарахування податковим органом ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» податку на додану вартість та правомірність формування платником податку податкового кредиту, зокрема, за результатами здійснення господарських операцій Cпеціалізованого управління №14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з ТОВ «Захистбуд» на об'єкті: «Капітальний ремонт першої черги нафтопроводу «Броди-Держкордон» із заміною труби ДУ 500 на ділянці км 16,7- км.17,6» за договором №44/ВТВ/09.

Так, Львівський окружний адміністративний суд в постанові від 3 липня 2012 року у справі №2а-10477/10/1370, з чим погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов висновку, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з отриманням структурним підрозділом підприємства підрядних робіт від ТОВ «Захистбуд» за договором від 1 березня 2009 року №44/ВТВ/09, обґрунтовано включені до податкового кредиту.

У ході вирішення даного спору відповідачем зазначені обставини не заперечувалися, докази на їх спростування не подавалися, а відтак з огляду на положення частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини мають силу преюдиції.

Окрім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що відсутність у контрагента виробничих і складських приміщень, а також трудових ресурсів для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість реалізувати виконання робіт та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).

Враховуючи, що позивачем підтверджено дотримання спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до валових витрат, а також надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагента, які фактично підтверджують реальне здійснення правочину, та приймаючи до уваги наявність постанови Львівського окружного адміністративного суду від 3 липня 2012 року у справі №2а-10477/10/1370, відтак апеляційний суд дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем складу валових витрат на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з ТОВ «Захистбуд».

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев, Н.Є. Маринчак

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
30.09.2015
ПІБ судді:
Веденяпін О.А.
Реєстраційний № рішення
2а-5136/11/1370 (148595/11)
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу залишена без задоволення. Постанова апеляційного адміністративного суду залишена без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України
Замовити персональну презентацію