Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.07.2013 у справі № 2а/0470/11065/11

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"30" липня 2013 р. м. Київ К/800/22711/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Костенко М.І. Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Яран-Днєпр»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року

у справі   № 2а/0470/11065/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Яран-Днєпр»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яран-Днєпр» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Яран-Днєпр») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.06.2011 рок № 0001062302 та № 0001052302. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001042302 від 09.06.2011 року в частині нарахування основного платежу по податку на додану вартість у розмірі 140942,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35236,00 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 0001042302 від 09.06.2011 року залишено без змін. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001032302 від 09.06.2011 року в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 274661,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 68665,50 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року. Прийнято нову постанову, якою визнано протиправними та частково скасовано податкові повідомлення-рішення:

- від 09.06.2011 року № 0001032302 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 151444, 00 грн. (121155, 00 грн. основного платежу 30289,00 штрафних фінансових санкцій) .

- від 09.06.2011 року № 0001052302 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 27967, 00 грн.

- від 09.06.2011 року № 0001042302 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 67416, 00 грн., (53933,00 грн. основного платежу 13483,00грн. штрафних фінансових санкцій) .

В іншій частині - в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з дотриманням вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116.

В акті перевірки зазначено про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото».

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення рішення від 09.06.2011 року № 0001032302, № 0001042302, № 0001052302, № 0001062302.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом задоволено частково скаргу позивача, а саме:

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001032302 у сумі 151444,00 грн. (основний платіж 121155,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 30289,00 грн.) в іншій частині 268710,00 грн. (основний платіж 214968,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 53742,00 грн.) вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001042302 у сумі 67416,00 грн. (основний платіж 53933,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 13483,00 грн.), в іншій частині 109782,00 грн. (основний платіж 87009,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 22773,00 грн.) залишено податкове повідомлення-рішення без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001052302 у сумі 27967,00 грн., в іншій частині 55475,00 грн. залишено податкове повідомлення-рішення без змін;

- залишено без змін повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001062302 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 39828,89 грн.;

- збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі штрафних (фінансових) санкцій на 1,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 09.06.2011 року № 0001062302.

Суд першої інстанції частково визнав не обґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 60.1.3 статті 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкове повідомлення-рішення вважаться відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.60.4 ст. 60 ПК України у випадку визначеному п.60.1.3 пункту п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платників податків податкового повідомлення рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ не було надано суду першої інстанції належних доказів направлення позивачу нових податкових повідомлень-рішень за наслідками прийняття рішення Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області (далі - ДПА) від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким зменшено позивачу нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не є відкликаними, та можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

В свою чергу, щодо завищення валових витрат на оплату послуг наданих ТОВ «Максима 2006» та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» позивачу на підставі договорів про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перевіркою повноти визначення валових витрат за перевіряємий період встановлено їх завищення на загальну суму 1344490,00 грн.

В акті перевірки також зазначено, що позивачем при реалізації кондитерської сировини покупцям, які в свою чергу реалізують продукцію у роздрібній мережі магазинів, крім укладення договору поставки товарів укладаються договори про надання послуг з організації збуту, послуг з передпродажної підготовки.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Яран-Днєпр» укладено договори з ТОВ «Максима 2006» та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що видом діяльності ТОВ «Яран-Днєпр» є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, а отже укладення договорів про надання послуг по організації збуту товарів із супермаркетами з метою збільшення обсягів реалізації та популяризації товару є господарською діяльністю позивача. Крім того, відповідачем не враховано той факт, що в договорах з торговими мережами, окрім положень щодо переходу права власності у момент отримання товару є пункти, що дозволяють їм повертати товар і оплачувати його вартість тільки після реалізації такого товару.

Відповідачем в ході перевірки не досліджено фактичного переходу права власності на товари стосовно яких здійснювалось надання послуг по організації збуту по зазначеними договорам з ТОВ «Максима 2006» та ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет».

Крім того, твердження відповідача про невідповідність наданих до перевірки актів виконаних робіт законодавчо встановленим вимогам для первинних документів є неправомірними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, зазначені документи містять усі необхідні реквізити і розрахунок вартості робіт відбувається з посиланням на відповідні пункти договорів, в яких визначено порядок розрахунку такої вартості.

Таким чином, відповідачем неправомірно зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат у сумі 409494,93 грн. та податкового кредиту у сумі 81898,98 грн., що не заперечувалося ДПІ під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Щодо порушення ТОВ «Яран-Днєпр» порядку визначення складу валових витрат у 2010 році, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року внесено зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , а саме: пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим такого змісту: «У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону», а 22.4. наступного змісту «У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року».

Згідно з п. 1 розділу II Прикінцевих положень Закону N 2275-VI п. 9 розділу I цього Закону (зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ) набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом.

Оскільки Закон N 2275-VI набув чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач мав право відобразити по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік раніше не враховані витрати у сумі 128826,00 грн. (644129,00 грн. від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства станом на 01.01.2010 року х 20%). В той час, як позивачем до рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відсенено витрати у сумі 299547,00 грн., тобто завищено показник зазначеного рядка на суму 170721,00 грн.

Таким чином, висновки ДПІ про завищення валових витрат у сумі 245846,00 грн. є невірними і, відповідно, донарахований у ході перевірки податок на прибуток завищено на 18781,00 грн. (245846,00 грн. 170721,00 грн.) х 25%) та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток на 4695,00 грн.

Вказані обставини викладені у рішенні ДПА, яким зменшено позивачу нараховану суму грошового зобов'язання.

Крім того, відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції визнав факт неправомірності зробленого висновку про завищення валових витрат у сумі 245846,00 грн.

В свою чергу позивач, під час розгляду справи у суді першої інстанції, визнав факт, що ним у податкові декларації податку на прибуток підприємства за 2010 рік завищено показник у рядку 05.2 на суму 170721,00 грн. та повністю погодився з висновком у рішенні ДПА щодо завищення валових витрат на суму 170721,00 грн.

Щодо порушень позивачем строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року, судом першої інстанції встановлено наступне.

В акті перевірки зазначено про факт несвоєчасної подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року.

Позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції підтверджено факт несвоєчасної подачі податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року.

Частиною 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, не подання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки ТОВ «БМ-Технологія» всі операції купівлі-продажу підприємства визнано нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Крім того, відповідачем не було надано суду першої інстанції доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «БМ-Технологія» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між ТОВ «Яран-Днєпр» та ТОВ «БМ-Технологія».

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що судом підлягають дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото».

Так, між позивачем та ТОВ «БМ-Технологія» укладено договір купівлі-продажу № 0908 від 10.08.2009 року, відповідно до умов якого ТОВ «БМ-Технологія» зобов'язувалось поставити ТОВ «Яран-Днєпр» товар, а позивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.

Факт виконання ТОВ «БМ-Технологія» умов вищевказаного договору підтверджується матеріалами справи, зокрема - видатковими накладними, податковими накладними, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Загальна сума податку на додану вартість зазначена у податкових накладних виданих ТОВ «БМ-Технологія» становить 97008,11 грн., що не заперечувалося відповідачем.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент виписки позивачу податкових накладних ТОВ «БМ-Технологія» було платником податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, товари отримані позивачем від ТОВ «БМ-Технологія» за договором купівлі-продажу № 0908 від 10.08.2009 року використовувались ТОВ «Яран-Днєпр» у його господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ фірма «Клото», судом першої інстанції встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ фірма «Клото» був укладений договір поставки № 113 від 01.12.2010 року, відповідно до умов якого ТОВ фірма «Клото» зобов'язувалась передати позивачу товар, а позивач зобов'язувався прийняти його та оплатити.

Факт виконання ТОВ фірма «Клото» своїх зобов'язань перед позивачем підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Загальна сума податку на додану вартість зазначена у податкових накладних виданих ТОВ фірма «Клото» становить 40821,75 грн., що не заперечувалося відповідачем.

На час виписки позивачу податкових накладних ТОВ фірма «Клото» було платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що переміщення товару від ТОВ фірма «Клото» до позивача за договором поставки № 113 від 01.12.2010 року підтверджується товарно-транспортними накладними, та вищевказані товари використовувались ТОВ «Яран-Днєпр» у господарській діяльності.

Таким чином, висновки відповідача щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» є протиправними.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суду приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права та невірно надана правова оцінка обставин у справі, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Яран-Днєпр» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року - скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді М.І. Костенко  Н.Є. Маринчак

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
29.07.2013
ПІБ судді:
Костенко М.І.
Реєстраційний № рішення
2а/0470/11065/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга платника податків була задоволена, рішення апеляційного адміністративного суду - скасовано, а постанову окружного адміністративного суду - залишено в силі. Крім того, ВАСУ зробив висновок, якщо в результаті адміністративного оскарження контролюючий орган зменшив нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, але не направив/не вручив нового податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, оскаржуване податковеповідомлення-рішення не є відкликаним, та може бути предметом розгляду в адміністративному суді.
Подальше оскарження
В подальшому рішення суду по даній справі не оскаржувалися.
Замовити персональну презентацію