Ухвала Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 у справі № 810/7017/13-а
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ К/800/29570/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.

за участю представників сторін: від позивача - Семак О.М.,

від відповідача - Макаренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р.

у справі № 810/7017/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства «Енергія»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство «Енергія» (далі - позивач, ПАТ «Енергія») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0001052201/859.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 16.07.2013 р. № 0001052201/859; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 07.05.2013 р. по 17.06.2013 р., на підставі направлень від 07.05.2013 р. № 000875/246, № 000876/247, № 000877/248, № 000878/245, наказу від 24.04.2013 р. № 254, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Енергія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 25.06.2013 р. № 873/220/13699556 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 548 116,51 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 16.07.2013 р. № 0001052201/859, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 935 145,79 грн., з яких 1 548 116,51 грн. - за основним платежем та 387 029,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з акту перевірки від 25.06.2013 р. № 873/220/13699556, фактичною підставою для визначення позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували твердження перевіряючих про безпідставне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ПАТ «НАК Нафтогаз України» та ПАТ «АЕС Київобленерго».

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів.

З матеріалів справи слідує, що 05.09.2011 р. ПАТ «Енергія» укладено договір № 1633/7/0911 з ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», відповідно до умов якого ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» забезпечує абонента (ПАТ «Енергія») технічною водою із р. Дніпро для виробничих потреб у кількості не більше 1021.4 тис.м3 у рік (2837 м3 на добу), а абонент зобов'язується оплатити надані послуги відповідно до умов договору. Відповідно до пункту 3.3 договору сторони зобов'язуються щомісячно до 30 числа поточного місяця складати та підписувати акти на послуги з водопостачання та очистки стічних вод. Пунктом 3.4 договору встановлено, що розрахунки за воду, яка передана абоненту та прийняті на очистку стічні води проводяться за договірними цінами.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору № 1633/7/0911 від 05.09.2011 р. сторони вирішили здійснювати оплату послуг з водопостачання та очистки стічних вод за минулий місяць не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки за вказані послуги можуть проводитись абонентом, крім грошової, і в інших формах, передбачених чинним законодавством України.

Виконання зобов'язань за вказаним договором підтверджується актами про надання послуг з водопостачання та очистки стічних вод, податковими накладними виписаними ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» на користь ПАТ «Енергія».

11.02.2008 р. між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» та ПАТ «Енергія» було укладено договір № 271/25/0208, відповідно до умов якого основний споживач (ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат») зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу (ПАТ «Енергія») до використання, а субспоживач - своєчасно сплачувати послуги за використання електричної мережі.

Додатковою угодою № 1 до договору № 271/25/0208 від 11.02.2008 р. сторони передбачили можливість здійснення розрахунків крім грошової форми, в інших формах, передбачених чинним законодавством України.

Виконання зобов'язань за вказаним договором підтверджується актами на послуги по передачі електроенергії, податковими накладними виписаними ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» виписано на користь ПАТ «Енергія».

Також, 19.12.2011 р. ПАТ «Енергія» уклало договір з ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» № 2-СП/2012/2264/25/1211, відповідно до умов якого, енергопостачальна організація (ПАТ «Енергія») зобов'язується відпустити споживачу (ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат») з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. орієнтовно 57425 тис. м.3 стиснутого повітря, а споживач прийняти та оплатити. Пунктом 3.2 зазначеного договору, встановлено, що погашення заборгованості за спожите стиснуте повітря може проводитись за взаємною згодою сторін шляхом заліку взаємних вимог чи через вексель.

Фактичне виконання зобов'язань з відпуску стиснутого повітря підтверджується актами на відпуск стиснутого повітря по ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», податковими накладними, виписаними позивачем на користь ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат».

19.12.2011 р. ПАТ «Енергія» уклало договір з ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» № 2-п/г/2263/25/1211, відповідно до умов якого, виконавець (ПАТ «Енергія») зобов'язується на замовлення замовника (ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат») переробити отриманий від замовника природний газ в теплову енергію та передати замовнику виготовлену теплову енергію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити енергію та виконану роботу.

Додатковою угодою № 1 до договору № 2-п/г/2263/25/1211 від 19.12.2011 р. сторони доповнили пункт 6.5 договору, та вирішили розрахунки за переробку природного газу здійснювати окрім грошової форми в інших формах, передбачених чинним законодавством України.

Фактичне надання послуг з переробки природного газу та виготовлення теплової енергії підтверджується актами на відпуск теплової енергії, повернутого конденсату, природного газу, податковими накладними, виписаними позивачем на користь ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат».

Розрахунки за послуги, надані ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», сторонами здійснювались шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актами взаємозаліку між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» та ПАТ «Енергія».

30.09.2011 р. ПАТ «Енергія» (покупець) уклало договір купівлі-продажу природного газу з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) № 14/2493/11, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору. Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими підприємствами на власні потреби та витрати.

Також, позивачем було укладено договір від 30.09.2011 р. № 14/2399/11, відповідно до якого, продавець (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») зобов'язується передати у власність покупцю (ПАТ «Енергія») імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору. Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

На виконання умов зазначених договорів ПАТ «НАК «Нафтогаз України» поставило на користь ПАТ «Енергія» природний газ та виписало податкові накладні від 31.01.2012 р. № 603, від 31.03.2012 р. № 2667, № 2668, від 30.04.2012 р. № 3933, від 31.05.2012 р. № 4792.

У подальшому позивачем по факту оплати (списання коштів з рахунку в банку) , що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, включено до складу податкового кредиту по податковій накладній від 31.01.2012 р. № 603 у лютому 2012 року 55 750 грн., у березні 2012 року 216 750,70 грн., по податковій накладній від 31.03.2012 р. № 2667 за квітень 2012 року 874,33 грн., по податковій накладній від 31.03.2012 р. № 2668 у травні 2012 року 210 072,28 грн., у червні 2012 року 666 666,67 грн., у липні 2012 року 4956,15 грн., по податковій накладній від 30.04.2012 р. № 3933 за липень 2012 року 28 377,18 грн., за серпень 2012 року 50 000 грн., за вересень 2012 року 50 000 грн., за жовтень 2012 року 39 793,70 грн., по податковій накладній від 31.05.2012 р. № 4792 у жовтні 2012 року 10 206,30 грн., у листопаді 2012 року 33 098,55 грн.

31.01.2011 р. позивачем (споживач) укладено договір № 639 про постачання електричної енергії з ПАТ «АЕС Київобленерго» (постачальник), відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

На виконання умов вказаного договору ПАТ «АЕС Київобленерго» поставило на користь ПАТ «Енергія» електричну енергію та виписало податкові накладні від 30.04.2012 р. № 5618/0017 на суму 1 350 059,63 грн. (225 009,94 грн. - ПДВ), від 30.06.2012 р. № 5573/0017 на суму 1 044 054,41 грн. (174 009,07 грн. - ПДВ), від 31.03.2012 р. № 5717/017 на суму 1 801 685,35 грн. (300 280,89 грн. - ПДВ), від 31.08.2012 р. № 5616/0017 на суму 1 040 777,72 грн. (173 462,95 грн. - ПДВ), від 30.11.2012 р. № 5959/0017 на суму 1 785 523,66 грн. (297 587,28 грн. - ПДВ).

Вказані суми податку на додану вартість за фактом оплати кінцевими споживачами електроенергії, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, включені позивачем до складу податкового кредиту по податковій накладній від 30.04.2012 р. № 5618/0017 у травні 2012 року 14 354,87 грн., по податковій накладній від 31.03.2012 р. № 5717/0017 у квітні 2012 року 28 553,69 грн., по податковій накладній від 31.08.2012 р. № 5616/0017 у вересні 2012 року 1289,75 грн., по податковій накладній від 30.11.2012 р. № 5959/0017 у грудні 2012 року 175 723,79 грн.

Згідно до пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що по взаємовідносинах позивача з ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» мали місце взаєморозрахунки взаємозаліком без перерахування один одному у рахунок компенсації вартості товару (послуг) після отримання коштів від кінцевого споживача товару (послуги).

В такому випадку, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, касовий метод не застосовується, а податкове законодавства не містить застережень щодо віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість при такій формі розрахунку як взаємозалік.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що товари (послуги) отримані позивачем від ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «АЕС Київобленерго» передавалися кінцевому споживачу, кошти від якого за надані послуги перераховувалися продавцю в рахунок компенсації за надані послуги. За таких обставин та в силу положень пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України, - має місце застосування касового методу для визначення моменту виникнення податкових зобов'язань.

Суть касового методу полягає в тому, що датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів від споживача на банківський рахунок позивача.

При цьому, у силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій вказали на правомірність видачі контрагентами позивача податкових накладних на кожну поставку товару. У випадку формування податкового кредиту за касовим методом, отримана податкова накладна, оплата по якій здійснюється у різних податкових періодах, включається до Реєстру отриманих податкових накладних на кожну дату списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг).

Виходячи з вищезазначеного та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова окружного суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. у справі № 810/7017/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько

Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
30.03.2016
ПІБ судді:
Приходько І.В.
Реєстраційний № рішення
810/7017/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Ухвала касаційної інстанції у даній справі у Верховному Суді України не переглядалась.
Замовити персональну презентацію