Ухвала Вищого адміністративного суду України від 29.07.2014 у справі № 2а-878/11/2070
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 року м. Київ К/9991/53516/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 по справі

№ 2а-878/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року Підприємством до суду заявлений позов про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції від 17.06.2010 № 0002322305/0, від 26.08.2010 № 0002322305/1 та від 12.11.2010 №0002322305/2, якими позивачеві донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88 136,00 грн. та фінансових санкцій - 9 994,60 грн. за порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" . Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому державний податковий орган обґрунтовує касаційну скаргу тим, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрати по договору укладеному з ТОВ "Славута - Трейд" на дослідження ринку, оскільки на думку контролюючого органу, такі витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки не було укладеного жодного договору на поставку продукції зі списку підприємств, наданих ТОВ "Славута - Трейд", як потенційних споживачів сільськогосподарської продукції. Крім того, до валових витрат також безпідставно було включено витрати по добровільному страхуванню ризиків невиконання умов та строків виконання контрагентом своїх зобов'язань, укладеного з ТОВ СК "Схід - Захід", оскільки Підприємству ну було компенсовано витрати, понесені ним через несвоєчасну оплату контрагентом за товар.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, за підсумками якої складено акт від 02.06.2010 №5218/2305/35071227. На підставі цього акта та за результатами адміністративного оскарження Державна податкова інспекція прийняла оспорювані податкові повідомлення-рішення.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено порушення позивачем вимог п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334/94-ВР), що, на думку контролюючого органу, полягало у безпідставному віднесені до складу валових витрат вартості послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Славута - Трейд", пов'язаних із дослідженням ринку товару на території Росії та Республіки Білорусь та пошуку споживачів в загальній сумі 825 174 грн., та суми витрат, пов'язаних із добровільним страхуванням у ТОВ СК «Схід-Захід» фінансових ризиків в сумі 291 736,00 грн. Зазначені порушення, за висновком податкового органу, призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 88 136,00 грн.

Так, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що господарська діяльність - це будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу (зокрема, придбання товару з метою його наступного продажу), у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, відповідно до п. 5.11. зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що укладені договори на дослідження ринку товарів та добровільне страхуванням фінансових ризиків передбачали відповідну господарську мету та були належно виконані, що підтверджується відповідними первинними та розрахунковими документами (договорами, акти виконаних робіт, додатком № 1 до акту виконаних робіт), які необхідні для формування валових витрат.

Крім того, судами попередніх інстанцій, цілком правомірно зауважено, що прострочення контрагентом позивача (ВАТ "Біловежський") розрахунків за контрактом менш ніж на 90 календарних днів, що також не заперечувалось і відповідачем, не є страховим випадком за договором добровільного страхування, а отже і підстави для отримання страхової виплати, з якою контролюючий орган пов'язує включення витрат до складу валових, за таким договором у позивача були відсутні.

Враховуючи вищезазначене, висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог ст. 5 та ст. 6 Закону № 334/94-ВР не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, спростовуються належними та допустимими доказами, яким суди надали належний правовий аналіз.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 по справі № 2а-878/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва, А.О. Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
29.07.2014
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
2а-878/11/2070
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Рішенням суду першої та апеляційної інстанції позовні вимоги платника задоволено.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалось Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію