Ухвала Вищого адміністративного суду України від 29.04.2010 у справі № к-8778/08-с
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2010 р. К-8778/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Брайко А.І. Конюшко К.В. Ланченко Л.В. Степашко О.І.,

при секретаріКоротковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача:Кобцевої М.О.,

відповідача:Паланійчука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці

на постанову Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2007 року

у справі №9/151

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008 року

у справі №22а-6259/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Балакком»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Балакком»звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.01.2007 року №000005220/0, від 26.03.2007 року №000005220/1, від 25.05.2007 року №000005220/2, від 09.08.2007 року №№000005220/3, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 394533,00 грн., з яких 263022,00 грн. основний платіж та 131511,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 23.01.2007 року №000006220/0, від 26.03.2007 року №000006220/1, від 25.05.2007 року №000006220/2, від 09.08.2007 року №000006220/3, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 49148,00 грн. та зобовязано сплатити штрафні (фінансові) санкції у сумі 24574,00 грн.

зменшено суму бюджетного відшкодування на 4986,00 грн. за листопад 2006 року.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2007 року (суддя Чорногуз М.Г.), залишеною без ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Пліш М.А., судді Заверуха О.Б., Олендер І.Я.), позов задоволено.

Висновок судів попередніх інстанцій про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень мотивований тим, що комісіонери ТОВ «Компанія ЮККА»та ТОВ «Сатурн»при розмитненні ввезеного товару діяли виключно від імені та за рахунок ТОВ «ВКФ «Балакком», а тому у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»саме позивач має право на формування податкового кредиту за рахунок сплаченого у ціні придбання товару податку на додану вартість.

Вважаючи, що постанова Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008 року були прийняті з порушенням норм матеріального права, Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано положення п. 4.7 ст. 4, пп. 7.2.7 п. 7.2 пп. 7.3.8 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими передбачено право позивача на формування податкового кредиту при отриманні імпортних товарів у межах договорів комісії виключно на підставі податкових накладних, які мали б бути видані комісіонерами у момент виникнення у них податкових зобовязань станом на дату передачі таких товарів.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки від 15.01.2006 року №82/23-2/30501814, про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивач до податкового кредиту у деклараціях по податку на додану вартість до рядка 12.1 «ПДВ, сплачений митним органам»включав суми податку на додану вартість, сплачені при отриманні імпортного товару від комісіонерів у межах договорів комісії, у той час як він мав право на формування податкового кредиту виключно на підставі податкових накладних, виданих комісіонером при поставці товарів, отриманих на умовах комісії. Такі податкові накладні позивачу видані не були.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанції, які визнали за позивачем право на формування податкового кредиту на підставі вантажно-митних декларацій, оформлених при імпорті товарів за договорами комісії.

Так, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно умов укладених договорів комісії ТОВ «Компанія ЮККА»та ТОВ «Сатурн»при ввезені товарів на митну територію України діяли від імені ТОВ «ВКФ «Балакком»виключно як декларанти, тобто особи, відповідальні за врегулювання фінансових питань, що підтверджується змістом наданих вантажно-митних декларацій, відповідно до яких у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання»та у графі 28 «Фінансові та банківські відомості»зазначені відомості про комісіонерів: ТОВ «Компанія ЮККА»та ТОВ «Сатурн». При цьому, імпортером визначено ТОВ «ВКФ «Балакком».

Комісіонери, як особи, відповідальні за фінансове врегулювання, проводили розмитнення імпортного товару та під час митного оформлення товарів через свої розрахункові рахунки від імені та за рахунок ТОВ «ВКФ «Балакком»здійснювали сплату всіх належних митних платежів та податку на додану вартість. У той же час, податковий кредит за рахунок сплаченого податку на додану вартість комісіонерами не формувався.

Згідно пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація.

Відтак, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначилися з висновком про дотримання позивачем правил формування податкового кредиту та правильно визнали незаконним нарахування товариству податкових зобовязань з податку на додану вартість і зменшення бюджетного відшкодування цього податку.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2007 року у справі №9/151 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2008 року у справі №22а-6259/07 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді Брайко А.І. Конюшко К.В. Ланченко Л.В. Степашко О.І.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
29.04.2010
ПІБ судді:
Нечитайло О.М.
Реєстраційний № рішення
к-8778/08-с
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу була залишена без задоволення.
Подальше оскарження
рішення в подальшому не оскаржувалося.
Замовити персональну презентацію