Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.10.2015 у справі № 2а-16247/12/2670
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Київ К/800/19220/13 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі  

Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Малярчук Ю.Б.

від відповідача  - не  з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р.

у справі № 2а-16247/12/2670

за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, ПАТ «Укргазвидобування») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Красноградська МДПІ), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2012 р. № 0000771500 та № 0000781500.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р., адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні 28.10.2015 р. представник позивача уточнив доводи касаційної скарги та просив справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився,що не перешкоджає розгляду по суті касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.07.2012 р., на підставі наказу від 09.07.2012 р. № 325 та згідно статті 79 Податкового кодексу України, статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадовою особою Красноградської МДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» з питань несвоєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за видобуті природний газ і газовий конденсат, за результатами якої складено акт від 20.07.2012 р. № 96/40-058/30019775 та встановлено, що в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платником податків порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за видобуті природний газ і газовий конденсат за жовтень 2011 року, по терміну сплати 01.12.2011 р., за листопад 2011 року, по терміну сплати 31.12.2011 р. протягом визначених строків згідно поданих податкових розрахунків № 9011195267, № 9011195277, № 9011223984 від 17.11.2011 р., № 9012555186 від 19.01.2012 р., а саме: - по рентній платі за природний газ в сумі 32 630 614,93 грн., сума штрафної санкції 3 263 614,49 грн.; - по рентній платі за газовий конденсат в сумі 2 797 723,80 грн., сума штрафної санкції 279 772,38 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 03.08.2012 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000771500, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 27 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 32 630 614,93 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3 263 061,49 грн.; № 0000781500, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2 797 723,80 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 279 772,38 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Виконанням податкового обов'язку, згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу, а пунктом 87.9 цієї статті встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 260.1 статті 260 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Згідно пункту 260.3 статті 260 Податкового кодексу України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктами 260.5, 260.7 статті 260 Податкового кодексу України передбачено, що платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

При цьому, як встановлено пунктом 261.1 статті 261 Податкового кодексу України, платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як слідує з матеріалів справи, згідно з податковими розрахунками з рентної плати за газовий конденсат за жовтень 2011 року № 9011195267, № 9011195277 та № 9011223984 від 17.11.2011 р. позивач самостійно визначив податкове зобов'язання в сумі 2 805 930,78 грн., яке у розмірі 2 797 723,80 грн. (з урахуванням часткового зменшення суми зобов'язань згідно з даними облікової картки) було сплачено/зменшено за рахунок платежу, сплаченого платіжним дорученням № 16 від 13.12.2011 р., який проведено банком 15.12.2011 р., на суму 2 822 374,30 грн.

Крім того, згідно з податковими розрахунками № 9011195267, № 9011195277, № 9011223984 з рентної плати за природний газ за жовтень 2011 року позивачем визначено податкове зобов'язання в сумі 32 480 444,81 грн. Станом на кінець листопада 2011 року та на початок грудня 2011 року несплачена сума податкових зобов'язань згідно облікової картки складала 32 469 619,71 грн.

Зазначені зобов'язання (розрахунок № 9011195267) згідно облікової картки були сплачені/зараховані з урахуванням положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України: 21.12.2011 р. у сумі 8 345 007,09 грн. (платежі 4 122 628,10 грн. + 4 222 378,99 грн.) та 22.12.2011 р. у сумі 6646,19 грн., а всього за цей період 8 351 653,60 грн.

Також, згідно податкового розрахунку від 19.12.2011 р. № 901255186 платником податків задекларовано податкові зобов'язання у сумі 165 258,19 грн. з рентної плати за листопад 2011 року, які згідно з розрахунком штрафних санкцій та згідно відомостей з облікової картки у розмірі залишку заборгованості 160 995,23 грн., були погашені 13.01.2012 р. за рахунок платежу у розмірі 161 705 грн. за платіжним дорученням від 13.01.2012 р. № 138.

При цьому, граничний строк подання податкового розрахунку по даних зобов'язаннях припадає на 20.12.2011 р., граничний строк сплати - на 30.12.2011 р. Таким чином, в даному випадку, вищезгадана сума податкових зобов'язань не була сплачена своєчасно, а отже, станом на 31.12.2011 р. набула статусу податкового боргу. Вказана сума була сплачена 13.01.2012 р. (з призначенням платежу «рентна плата за природний газ за грудень 2011 року), тобто з прострочкою, яка не перевищує 30 днів.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. у справі № 2а-16247/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько

Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
28.10.2015
ПІБ судді:
Приходько І.В.
Реєстраційний № рішення
2а-16247/12/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України
Замовити персональну презентацію