Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 у справі № 2а-0870/3523/11
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/66614/12 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К. Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Руденко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року

у справі № 2а-0870/3523/11

за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області

до Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» Акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області,  

про стягнення коштів, -  

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року адміністративний позов Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області (далі - Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Запорізькій області; позивач) до Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» Акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС» (далі - ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС»; відповідач) задоволено. Стягнуто з ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» кошти в розмірі 2 279 695,30 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано порушенням відповідачем частини 8 статті 22 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) з огляду на невідрахування на рахунок Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області 5 відсотків від суми коштів, витрачених на розповсюдження реклами алкогольних напоїв у межах України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року апеляційну скаргу задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Запорізькій області оскаржило його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року та залишення в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Крім того, у зв'язку з реорганізацією РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Запорізькій області заявлено клопотання про заміну позивача у справі - РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Запорізькій області на Головне управління Міндоходів у Запорізькій області, а Головним управлінням Державного казначейства України у Запорізькій області заявлено клопотання про заміну третьої особи у справі - Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області на Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.

Згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені клопотання підлягають задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини 8 статті 22 Закону № 270/96-ВР рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.

Пунктом 3 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону № 270/96-ВР законодавець зобов'язав Кабінет Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають із цього Закону, а пунктом 4 Постанови Верховної Ради України від 03 липня 1996 року № 271/96-ВР «Про порядок введення в дію Закону України «Про рекламу» Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності доручалось проаналізувати пропозиції про додаткове оподаткування в галузі реклами і зробити висновки щодо можливості внесення відповідних змін і доповнень до Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1251-XII).

На момент виникнення спірних правовідносин зміни до відповідних законів, зокрема, Закону № 1251-XII не вносились.

В зв'язку з цим, статті 13 - 15 Закону № 1251-XII, що встановлюють види податків і зборів (обов'язкових платежів) , які справляються на території України, не містять у своєму переліку спірного платежу (не менше 5 відсотків коштів, витрачених на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України).

В свою чергу, частина 2 статті 16 Закону № 1251-XII закріплює правило, за яким державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) , передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюється на добровільних засадах.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування, яка базується на принципах оподаткування, закріплених у статті 3 Закону № 1251-XII.

Норми саме цього Закону є спеціальними стосовно визначення обов'язковості платежів до бюджету України, державних та інших цільових фондів, встановлених різними нормативно-правовими актами. Саме вони обґрунтовано, як такі, що кореспондують принципам податкового права, яким має бути підпорядковане все податкове регулювання, застосовані судом апеляційної інстанції у справі, що розглядається.

Крім того, норми Закону № 1251-XII, які дотичні до регулювання спірних відносин, були прийняті пізніше.

А відтак, враховуючи те, що ні в Законі № 1251-XII, ні в інших законах України у сфері оподаткування не було закріплено порядок обчислення та сплати відрахувань від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України, через що такі відрахування не мають статусу обов'язкового платежу на рівні сплати податків, підстави для задоволення адміністративного позову в наведеній ситуації відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі позивача - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Запорізькій області його правонаступником - Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області.

Замінити в даній справі третю особу - Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області його правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області.

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К. Карась О.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
28.10.2014
ПІБ судді:
Рибченко А.О.
Реєстраційний № рішення
2а-0870/3523/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду - без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду України не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію