Ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 у справі № 2а-7887/10/1270
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/20625/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року

у справі № 2а-7887/10/1270

за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську

до Приватного підприємства «Лугстар-Транс»

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція в Артемівському районі у місті Луганську (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Лугстар-Транс» (далі - відповідач) про визнання недійсним запису від 21 грудня 2007 року №13821020000014326 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - ПП «Лугстар - Транс», ід. код 35629328 як наслідок вчинення нікчемного правочину; припинення юридичної особи ПП «Лугстар - Транс».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Припинено юридичну особу відповідача - ПП «Лугстар - Транс», ід. код 35629328, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 21 грудня 2007 року, про що було зроблено запис №13821020000014326, зареєстрованого за адресою: м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 4А/65. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2007 року Виконавчим комітетом Луганської міської ради було здійснено державну реєстрацію юридичної особи ПП «Лугстар-Транс», місцезнаходження - м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 4А/65, код 35629328, про що зроблено запис за №13821020000014326.

Згідно довідки ВПМ ОДПІ у м. Луганську від 16 червня 2010 року № 3421 ПП «Лугстар-Транс» не знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 4А/65.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду з такими позовними вимогами. Крім цього, податковим органом не надано обвинувального вироку за вказаним вище злочином, який би набрав законної сили, відносно особи, яка здійснювала управління підприємством.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

При цьому зі змісту Прикінцевих положень розділу VIII цього ж Закону» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відтак положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 1 частини 2 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на підставу позовних вимог про визнання недійсною державної реєстрації підприємства посилався на те, що: при створенні юридичної особи були порушені вимоги закону, які не можна усунути, а саме - ПП «Лугстар-Транс» зареєстроване ОСОБА_1, який на прохання невідомої особи за винагороду без мети провадження підприємницької діяльності.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду з такими позовними вимогами.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

 Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева

 Судді: _____________________ А.М. Лосєв _____________________ Т.М. Шипуліна

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
28.05.2014
ПІБ судді:
Бившева Л.І.
Реєстраційний № рішення
2а-7887/10/1270
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив касаційну скаргу податкової інспекції без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду в Верховному Суді не переглядалось.
Замовити персональну презентацію