Ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.05.2015 у справі № 2а-0870/4899/11

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Київ К/9991/78356/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А.,  Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012

у справі № 2а-0870/4899/11 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкова вимога ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 01.06.2011 № 524; рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 16.06.2011 № 15585/10/24-020 про опис майна у податкову заставу.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач не реалізував своє процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, згідно облікової картки платника податків ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» станом на 09.09.2010 за позивачем рахувалась переплата з податку на додану вартість у сумі 620902,50 грн.

10.09.2010 ДПІ відображено у обліковій картці позивача податковий борг у сумі 226259,80 грн. у звязку з несплатою суми податкових зобовязань із податку на додану вартість, визначених згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2010 № 0000222305/0.

Саме недоїмка у звязку із несплатою податкових зобовязань, визначених вказаним податковим повідомленням-рішенням, стала підставою для направлення ДПІ на адресу позивача податкової вимоги від 01.06.2011 № 524 на суму 232019,11 грн.

Разом із тим, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 у справі № 2а-7252/10/0870 податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000222305/0 було визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ, втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2 цього пункту встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (підпункт 5.2.4 пункту 5.2 ст.5 цього Закону).

Аналогічного змісту норми містить і ПК, зокрема пункт 56.18 ст.56 цього Кодексу, згідно з яким при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За визначенням підпункту 14.1.153 пункту 14.1 ст. 14 ПК податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій, застосувавши наведені правові норми, зробили правильний висновок про відсутність у ДПІ правових підстав для прийняття оскаржуваної податкової вимоги з огляду на відсутність узгодженої суми грошового зобовязання (податкового боргу).

Відповідають правильному застосуванню норм матеріального права також і висновки суду у частині скасування рішення ДПІ від 16.06.2011 № 15585/10/24-020 про опис майна у податкову заставу, оскільки правових підстав для його прийняття з огляду на відсутність у позивача податкового боргу також не було.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 ст. 89 ПК право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 та ухвалу  Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис Є.А. Усенко

Судді: підпис О.А. Веденяпін  підпис М.П. Зайцев

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
26.01.2001
ПІБ судді:
Усенко Є.А.
Реєстраційний № рішення
2а-0870/4899/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Платник оскаржив в адміністративному суді податкову вимогу на неузгоджену суму грошового зобов’язання (податкового боргу) та рішення контролюючого органу про опис майна. Суди першої та апеляційної  задовольнили позовні вимоги платника.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного  суду України не переглядалося Верховним Судом України.
Замовити персональну презентацію