Ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 у справі №2а-17045/10/2670

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року м. Київ К/9991/42783/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддя Костенко М.І. - головуючий,

судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011

у справі № 2а-17045/10/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сирена Трейд" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Товариство звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ щодо неприйняття податкової звітності Товариства за липень-серпень 2010 року та зобов'язати відповідача прийняти податкові декларації Товариства з ПДВ за вказані звітні періоди.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011, позов задоволено частково; визнано протиправними дії податкової інспекції, що полягали у неприйнятті спірних документів податкової звітності з підстав, викладених у листах ДПІ від 27.09.2010 № 16865/10/28-305, від 29.10.2010 № 18788/10/01-132 та від 09.11.2010 № 19297/10/01-132; в решті позову відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що існування недоліків у поданих Товариством деклараціях, на які послалася ДПІ як на підставу для їх неприйняття, документально не підтвердилося, тоді як відсутність підпису уповноважених осіб платника на спірних деклараціях виключає обов'язок контролюючого органу з їх прийняття.

Посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати прийняті у справі рішення та повністю відмовити у задоволенні позову.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що підставою для невизнання відповідачем податкових декларацій з ПДВ за липень, серпень 2010 року, поданих Товариством до ДПІ, стала відсутність у цих деклараціях обов'язкових реквізитів (як-от - коду ЄДРПОУ, кодів КВЕД, КОАТУУ), а також прокреслень у рядках, що не заповнюються через відсутінсть інформації, про що платника було повідомлено листами 27.09.2010 № 16865/10/28-305, від 29.10.2010 № 18788/10/01-132 та від 09.11.2010 № 19297/10/01-132.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

З наведених законодавчих положень випливає, що стадія прийняття податкової декларації контролюючим органом є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками.

У даній справі судами за наслідками дослідження наявних у ній доказів судами було встановлено відповідність спірних податкових декларацій формальним вимогам в частині заповнення обов'язкових реквізитів, у зв'язку з чим суди цілком правомірно визнали незаконною відмову ДПІ прийняти спірні податкові декларації з причин, на які посилався відповідач на обґрунтування правомірності такої відмови.

У той же час суди встановили, що спірні податкові декларації не підписані головним бухгалтером Товариства, тоді як у реєстраційній заяві платника від 10.08.2010 за формою № 1-ОПП зазначено про наявність на Товаристві посади головного бухгалтера.

Пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, передбачено, що дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію) , зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням викладеного суди дійшли цілком об'єктивного висновку про невідповідність спірних декларацій затвердженому порядку їх заповнення, що виключає обов'язок ДПІ з їх прийняття та цілком обґрунтовано відмовили у задоволенні відповідної частини позовних вимог.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відхилити.

2.Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011 у справі № 2а-17045/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді: І.О. Бухтіярова І.В. Приходько

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
26.11.2013
ПІБ судді:
Костенко М.І.
Реєстраційний № рішення
№2а-17045/10/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції залишив без задоволення скаргу контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Подальше оскарження
Ухвала Вищого адміністративного суду України в подальшому не оскаржувалася.
Замовити персональну презентацію