Ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.11.2013 у справі № 2а-1670/4442/12
Державний герб України

  ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2013 р. м. Київ К/800/2445/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Лосєва А.М.

Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. 

 за участю секретаря Титенко М.П.

за участю представників позивача: Колосовського Ю.О.,

відповідача: Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012

у справі № 2а-1670/4442/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова комплектація»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова комплектація» (надалі - позивач, ТОВ «Промислова комплектація») звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцької ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0003502301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі авансового платежу 5 376 600,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань взаємовідносин з ВАТ «Дніпровагонмаш» за січень 2011 року, за результатами якої 24.02.2012 складено акт № 1016/23-209/30708525 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 5 376 600,00 грн.

На підставі акта відповідачем 12.03.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003502301/97, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 376 600,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, погодився з доводами податкового органу про те, що ВАТ «Дніпровагонмаш», всупереч вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, видав податкові накладні ТОВ «Промислова комплектація» до їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, апеляційний суд, з висновками якого погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає такі доводи безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що на виконання умов договорів поставки полувагонів № 1217 від 15.12.2010 та № 1114 від 25.10.2010, укладених між позивачем та його контрагентом ВАТ «Дніпровагонмаш», останнім складено та видано позивачу податкові накладні № 01020 від 12.01.2011 та № 01052 від 19.01.2011, на підставі яких ТОВ «Промислова комплектація» сформувало податковий кредит звітного періоду.

Реальність укладених договорів, факт поставки та наявність оплати отриманого товару сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Єдиною підставою для прийняття спірного податкового-повідомлення рішення слугував висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за січень 2011 року в зв'язку з відсутністю факту реєстрації податкових накладних № 01020 та № 01052 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту підпункту «б» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України однією з вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, є її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/ послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі Порядок) визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі податкова накладна та/або розрахунок коригування) , до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Пунктом 8 Порядку визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Згідно п. 11 Порядку квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Аналізуючи викладені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг продавець зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі, а податковий орган в установленому закону порядку має повідомити таку особу про відповідне рішення за наслідками розгляду питання про можливість або не можливість реєстрації цієї податкової накладної. Не надіслання суб'єкту господарювання протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної є законною підставою вважати таку податкову накладну зареєстрованою.

Апеляційним судом встановлено, що контрагент позивача, у відповідності до Порядку направив засобами електронного зв'язку до Єдиного реєстру податкові накладні № 01020 від 12.01.11 та № 01052 від 19.01.2011, що підтверджується квитанціями про відправку.

Належних доказів, про формування та своєчасне направлення податковим органом на адресу ВАТ «Дніпровагонмаш» електронної квитанції про неприйняття декларації, податковим органом не надано.

Більш того, з тексту самої квитанції вбачається, що в зв'язку з відмовою серверів позначки часу, позначка часу не встановлена та квитанція підлягала направленню повторно. Проте, будь-яких доказів повторного направлення квитанції підприємству до матеріалів справи відповідачем також надано не було.

Оскільки податковим органом не доведено факт належного направлення суб'єкту господарювання протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної № 1052 від 19.01.2011, колегія суддів апеляційного суду дійшла правильного висновку про наявність у ВАТ «Дніпровагонмаш» законних підстав вважати її прийнятою в силу приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 11 Порядку.

Крім того, апеляційний суд обґрунтовано не прийняв до уваги інформацію Державної податкової служби України про відсутність реєстрації податкової накладної № 1020 від 12.01.2011 в Єдиному реєстру податкових накладних, оскільки в матеріалах справи наявні докази належного направлення постачальником товару цієї накладної до Єдиного реєстру податкових накладних і дані докази податковим органом не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що ВАТ «Дніпровагонмаш» виконало обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та мало законні підстави видавати їх покупцю, а останній - прийняти та формувати, на підставі них, податковий кредит.

А відтак, суд апеляційної інстанції законно та обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0003502301 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі авансового платежу 5 376 600,00 грн.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі № 2а-1670/4442/12 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис) А.М. Лосєв

Судді(підпис)Л.І. Бившева  (підпис)   Т.М. Шипуліна

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
26.11.2013
ПІБ судді:
Лосєв А.М.
Реєстраційний № рішення
2а-1670/4442/12
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу задоволено. Рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Подальше оскарження
Рішення ВАСУ у ВСУ не оскаржувалось.
Замовити персональну презентацію