Ухвала Вищого адмінистративного суду України від 26.05.2014 у справі № 2а-10901/10/2670
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року м. Київ К/9991/11659/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі №2а-10901/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідністю «ХК «Єдина будівельна»

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, в позові відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статями 10, 11 і 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Разом з тим, визнання недійсним запису про державну реєстрацію через порушення закону, допущені при створені юридичної особи, які не можна усунути, є однією з підстав для припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, визначених частиною другою ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», та не може бути самостійною вимогою в адміністративному процесі.

Крім того, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише у разі, оскільки подання такого позову органом державної податкової служби обумовлено виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства, що нерозривно пов'язано з набуттям платником податків цивільної правосуб'єктності, у зв'язку з чим податковим органом підлягає доведенню здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Доказів здійснення ТОВ «Холдингова компанія «Єдина будівельна» діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування, наявності заборгованості по сплаті податків, а також невиконання обов'язку з подання податкової звітності податковим органом не надано.

За встановлених обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

 Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук, Ю.І.Цвіркун

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
26.05.2014
ПІБ судді:
Ланченко Л.В.
Реєстраційний № рішення
2а-10901/10/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Вищий адміністративний суд залишив без задоволення касаційну скаргу податкової інспекції, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Подальше оскарження
Подальше оскарження: Рішення Вищого адміністративного суду в Верховному Суді не переглядалось.
Замовити персональну презентацію