Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 у справі № 0670/4403/11
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 року м. Київ К/9991/78970/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого),

Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011

у справі № 0670/4403/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємець звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 14.04.2011 № 0000591740, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 12 900,00 грн., та № 0000581740, яким позивачеві визначено суму основного податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ділі - ПДВ) у розмірі 14 505,92 грн. та фінансових санкцій - 3 626,48 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволені.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняте нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень були висновки, викладені у акті від 31.03.2011 про результати документальної планової перевірки Підприємця з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, про порушення позивачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 "Про прибутковий податок з доходів громадян" та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено валові доходи на загальну суму 87 035,53 грн., завищено витрати на загальну суму 21 605,83 грн., занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 10 997,75грн.

Такі висновки держаного податкового органу вмотивовано тим, що при нормативних витратах сировини на одиницю продукції обрізних пиломатеріалів, які становлять 265,34 м3 дубової сировини на виготовлення 169,82 м3 обрізних пиломатеріалів, Підприємцем у період з 01.01.2010 по 31.12.2010 із придбаної дубової сировини (416,98 м3) та обрізних пиломатеріалів (371,15 м3), було реалізовано обрізного матеріалу 540,97 м3. Відтак, Підприємцем до складу валових витрат не включена реалізація 151,64 м3 залишків дубової сировини та 95,52 м3 відходів виробництва та не включено до декларації з ПДВ кошти від реалізації 151,64 м3 дубової сировини на суму 77 626,03грн. та 95,52 м3 відходів виробництва на суму 9 409,50грн.

Розв'язуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з 416,98 м3 дубової сировини Підприємець виготовив 169,82 м3 обрізних пиломатеріалів (готової продукції) та отримав 247,16 м3 дров'яних відходів, які згідно накладних № № 1-5 реалізовані ним у березні 2011 року, як і залишки дубової сировини реалізовані у березні 2011 року на загальну суму 296,40 грн., тобто за правилом першої події, у період, що не був охоплений перевіркою. Також суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначені у акті перевірки висновки державного податкового органу щодо встановлених порушень позивачем ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки зі змісту акту не вбачається, на підставі яких первинних документів бухгалтерського обліку податковим органом виявлено факт реалізації позивачем в 2010 році залишків дубової сировини в обсязі 169,82 м3 та відходів виробництва в обсязі 95,52 м3, які позивачем не оприбутковано у встановленому законом порядку; якими документами підтверджується факт безпідставного завищення позивачем валових витрат в 2010 році на суму 21 605,83 грн.

Так, згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п. 1.5, п. 1.6 та п. 1.7 Розділу I Порядку оформлення результатів документальних, виїзних планових та позапланових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (далі - Порядок № 327), акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як визначено пп. 2.3.2 розділу II Порядку № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства, зокрема, необхідно: - зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; - зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення перевірки.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів/та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 у справі № 0670/4403/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер А.О. Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
25.03.2015
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
0670/4403/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію