Ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.02.2015 у справі № 2а/2470/2178/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Карася О.В.

Суддів Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012

по справі № 2а/2470/2178/11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова скарбниця"

про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року Державна податкова інспекція звернулась до суду з поданням про надання дозволу на зупинення видаткових операцій платника податків по рахунках Товариства.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні подання відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про зупинення видаткових операцій платника податків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова скарбниця" зареєстровано Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 02.07.2008.

У зв'язку з наявністю у Товариства податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 677 436,69 грн. Державною податковою інспекцією на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 30.08.2011 № 1742.

А 12.09.2011 виконуючим обов'язки першого заступника начальника податкового органу прийнято рішення про опис майна у податкову заставу та 12.09.2011 податковим керуючим здійснено опис майна про що складено акт від 12.09.2011 № 101.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VІ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.15. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) у разі недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті, а у відповідності до пп. 20.1.16 п.20.1 зазначеної статті органи державної податкової служби також мають право звертатися до суду і у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України зазначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, що відповідно до п.89.3 ст. 89 вказаного Кодексу оформлюється актом опису.

Відповідно до п. 91.3 ст. 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном.

А п. 89.4. ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Отже, необхідною умовою для звернення податкового органу до суду в порядку п. 89.4 Податкового кодексу України є недопущення податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та/або неподання документів, необхідних для такого опису та складання податковим керуючим акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перешкоджання відповідачем податковому керуючому здійснювати його функції та повноваження, натомість судами встановлено, що відповідач допустив податкового керуючого до проведення опису майна без заперечень та під час виконання ним своїх повноважень перешкод зі сторони Товариства не чинилось, а за результатами опису складено акт від 12.09.2011 №101.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи як на підставу звернення до суду для надання дозволу на зупинення видаткових операцій по рахунках Товариства позивач зазначає пп. 20.1.17 п. 20.1 п. 20 Податкового кодексу України, проте зазначеною нормою визначено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, а не надання дозволу на зупинення видаткових операцій платника податків.

За таких обставин, враховуючи, що акт опису майна у податкову заставу зроблений без встановлення факту перешкоджання платника податку у здійсненні опису майна у податкову заставу, суди правомірно дійшли до висновку про відсутність достатніх правових підстав щодо доцільності зупинення видаткових операцій платника податків.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи Державної податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 по справі № 2а/2470/2178/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер А.О. Рибченко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
25.02.2015
ПІБ судді:
Карась О.В.
Реєстраційний № рішення
2а/2470/2178/11
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційна скарга контролюючого органу відхилена, а постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції залишена без змін.  
Подальше оскарження
Ухвала суду касаційної інстанції не оскаржувалась. 
Замовити персональну презентацію