Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 у справі № 2а-1570/387/2011
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ К/9991/2222/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В. Ланченко Л.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області та Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року

по справі № 2а-1570/387/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Грейн»

до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

про визнання протиправними дій та заборону вчиняти дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Грейн» звернулось до суду з позовом до Арцизької МДПІ Одеської області про визнання протиправними дій по затягуванню строку проведення перевірки та дій щодо зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за липень-грудень 2009 року, лютий-березень 2010 року, визнання протиправними дій щодо зменшення валових витрат підприємства в ІV кварталі 2009 року та в І кварталі 2010 року, по зменшенню суми амортизаційних відрахувань за І квартал 2010 року, заборону вчиняти будь-які дії, направлені на зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, зменшення валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач та Заступник прокурора Одеської області подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважають, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Арцизькою міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сервіс Грейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.05.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 377/23-36354585 від 10.09.2010 року.

В ході зазначеної перевірки Арцизькою міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області встановлено порушення ТОВ «Сервіс Грейн» Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) та Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), в результаті чого відповідачем було зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1304972,00 грн., а також зменшено від'ємне значення по податку на прибуток на загальну суму 1108931,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка товариства проводилась з 29.06.2010 року по 12.07.2010 року. Продовження терміну проведення перевірки з 13.07.2010 року по 26.07.2010 року здійснювалось на підставі наказу Арцизької МДПІ від 12.07.2010 року. В подальшому на підставі наказу від 20.07.2010 року № 307 було зупинено термін проведення перевірки з 21.07.2010 року по 01.09.2010 року з причини неотримання відповідей від основних контрагентів, по яких надані запити з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Сервіс Грейн» та з метою відслідковуванням товарно-грошових потоків з основними контрагентами підприємства. Термін проведення перевірки продовжено на підставі направлення від 01.09.2010 року.

Згідно ч. 10, 12 ст.11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII) тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 20 робочих днів. Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 15 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Судами вірно зазначено, що чинним законодавством не передбачено можливості зупинення податковим органом проведення перевірки з метою відслідковуванням товарно-грошових потоків з основними контрагентами підприємства на термін більш ніж 1 місяць, у зв'язку з чим дії Арцизької МДПІ по перевищенню строків проведення планової виїзної перевірки є неправомірними.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Крім того, пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, фактичну сплату вартості електроенергії та охоронних послуг підтверджено складеними в установленому порядку податковими накладними, тому посилання відповідача на неправомірність віднесення підприємством сум по сплаті електричної енергії та охоронних послуг до складу податкового кредиту та валових витрат є безпідставним.

Також відсутні підстави для зменшення суми валових витрат підприємства на витрати по заробітній платі.

Відповідно до пп. 5.6.1, пп. 5.6.2 п. 5.6 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат підприємства відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, включаючи витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочення, обов'язкові виплати.

Враховуючи той факт, що працівники, яким здійснювалась виплата заробітної плати та здійснювались внески до фондів державного загальнообов'язкового страхування, знаходились у трудових відносинах з платником податку - ТОВ «Сервіс Грейн», останнім правомірно було включено зазначені витрати до складу валових витрат.

Колегія суддів також вважає безпідставним зменшення амортизаційних відрахувань підприємства у зв'язку з відсутністю інвентаризаційних карток на основні засоби товариства, зважаючи на те, що позивачем в установленому порядку було оприбутковано основні засоби.

Таким чином, неправомірне зменшення Арцизькою МДПІ податкового кредиту, валових витрат підприємства та сум амортизації призвело до неправомірного зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс Грейн» від'ємного значення по податку на додану вартість та від'ємного значення по податку на прибуток.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області та Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року по справі № 2а-1570/387/2011 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Карась О.В. підпис Ланченко Л.В.

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
25.11.2014
ПІБ судді:
Голубєва Г.К.
Реєстраційний № рішення
2а-1570/387/2011
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційні скарги контролюючого органу відхилено. Ухвалу апеляційного адміністративного суду року та постанову окружного адміністративного суду залишено без змін. Справу повернуто до суду першої інстанції.
Подальше оскарження
Рішення Вищого адміністративного суду не переглядалося Верховним Судом України. Повторний розгляд справи у суді першої інстанції не відбувався.
Замовити персональну презентацію