Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 у справі № 808/199/13-а
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/35087/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченко В.П.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінськомурайоні м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року

у адміністративній справі № 808/199/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Запоріжпромекологія"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Запоріжпромекологія" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003942302 від 29 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 249428, 00 грн., в т.ч. за основним платежем - 231' 053, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18375.00 грн.;та № 0003952302 від 29 грудня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 572536,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 466962,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 105574,75 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,податковим органом проведено документальну планову виїзну перевіркуТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Запоріжпромекологія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт № 3343/22/34830011 від 21 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, та п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ.

Суди попередніх інстанцій встановили ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Запоріжпромекологія" здійснювало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Санта Н», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут».

В акті перевірки суть порушення зазначено в тому, що до перевірки не надано договорів з зазначеними контрагентами, а також не надано товаро-транспортних накладних на перевезення товару, не визначено ціну товару, умови та строки поставки та оплати.

Суди, задовольняючи позовні вимоги зазначили, що надані позивачемакти приймання-здачі товару та платіжних доручень, є достатніми доказами здійснення господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами.

Вищий адміністративний суд України вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції, взагалі не дали оцінку тому факту, що договори на поставку товару не укладались, а тому в такому випадку є важливим кожний доказ на підтвердження чи спростування факту господарських відносин. Судом апеляційної інстанції не досліджено доводи податкового органу про наявність порушених кримінальних проваджень, та на момент апеляційного перегляду справи постановлення вироку Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29.04.2014 р., яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Судами не надано оцінку показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_1

Крім того, подаючи апеляційну скаргу, відповідач доводив суду апеляційної інстанції докази на підтвердження обставин, на які посилається, які залишились поза увагою суду апеляційної інстанції. Відповідно до статті 195 КАС України, - Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Частиною першою статті 220 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25березня 2014 року, та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - скасуванню, оскільки судами не встановлено всі фактичні обставини по справі, тобто допущено порушення норм процесуального права, та суд касаційної інстанції не може встановлювати ці обставини.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В.П. Юрченко

Н.Є.Блажівська,М.В. Сірош

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.09.2014
ПІБ судді:
Юрченко В.П.
Реєстраційний № рішення
№ 808/199/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Касаційну скаргу контролюючого органу задоволено частково, рішення першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Подальше оскарження
Це рішення суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Замовити персональну презентацію