Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.06.2014 у справі № 2а-2097/12/2670
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 року м. Київ К/9991/50312/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду

від 17.07.2012 р.

у справі № 2а-2097/12/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Сумська МДПІ), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 р. № 0002191510.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2012 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2012 р. - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 08.11.2011 р. № 0002191510.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 р. і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2012 р.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.10.2011 р., на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України, посадовою особою Сумської МДПІ була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за період з 30.08.2011 р. по 06.10.2011 р., за результатами якої складено акт від 20.10.2011 р. № 396/15/30019775 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 260.7 статті 260 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки та підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідачем 08.11.2011 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002191510, яким, за затримку на 37 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 104 786,52 грн., позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 20 957,30 грн., за платежем: « Рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні».

Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено з тих мотивів, що висновки податкового органу викладені в акті камеральної перевірки є обґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції постанову окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову про задоволення позову, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 260.2 статті 260 Податкового кодексу України розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу.

Згідно пункту 260.3 статті 260 Податкового кодексу України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати.

Відповідно до пункту 260.5 статті 260 Податкового кодексу України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно пункту 260.7 статті 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, на виконання вимог пункту 260.7 статті 260 Податкового кодексу України, повністю сплатив рентну плату за газовий конденсат, про що свідчить податковий розрахунок за липень 2011 року, яким платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі 2 806 640,23 грн., яке сплатив платіжним дорученням № 2060 від 30.08.2011 р. на суму 2 806 640,23 грн.

Відповідно до статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Штраф, згідно статті 111 Податкового кодексу України, - є одним із видів відповідальності, яка застосовується до платника податків за невиконання або неналежного виконання ним вимог, установлених цим Кодексом.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно з пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку, або банком на підставі податкової поруки.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідальність у вигляді штрафу, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, застосовується до платника податку у разі невнесення платником податків (податковим агентом, представником платника податку, банком на підставі податкової поруки) у встановлений цим кодексом строк, податку (збору), визначеного таким платником податків у податковому розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що позивач шляхом подання платіжних доручень своєчасно вніс, визначені ним в податкових розрахунках, грошові зобов'язання з рентної плати газовий конденсат за липень 2011 року.

Водночас, згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, Податковий кодекс України розмежовує такі поняття як «сплата податку» та «погашення податкового боргу».

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу, а пунктом 87.9 цієї статті встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зазначена норма визначає, які дії зі сплаченими платником податків коштів зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлює відповідальності платника податків за вчинення таких дій органами державної податкової служби. Зазначені дії здійснюються органами державної податкової служби після сплати коштів платником податків.

Виходячи з вищенаведеного, погашення відповідачем раніше існуючого податкового боргу позивача за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року є дією відповідача, а не позивача, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року, що у свою чергу свідчить про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011 року.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

У зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в діях суду першої інстанції вбачається порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення спору, і висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 р. № 0002191510 не відповідають обставинам справи.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 р. у справі № 2а-2097/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько

Судді: підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
25.06.2014
ПІБ судді:
Приходько І.В.
Реєстраційний № рішення
2а-2097/12/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів апеляційної інстанції залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію