Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.03.2015 у справі № 818/577/13-а
Державний герб України 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25.03.2015 р. м. Київ К/800/50013/13 

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013

у справі № 818/577/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013, задоволено адміністративний позов ТОВ "Метал-Союз Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах (надалі - ДПІ у м. Сумах); скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 24.04.2012 № 0003341503/7292 та 27.06.2012 № 0005411503/33288.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо реальності господарських операцій, здійснених позивачем з його контрагентами.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "Метал-Союз Плюс" у задоволенні позовних вимог.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її касаційному розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями ДПІ у м. Сумах проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Метал-Союз плюс" з питань достовірності визначення податкового кредиту за березень 2008 року, березень та квітень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.1.7 ст.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі - Закон "Про податок на додану вартість").

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки № 94/15-319/31931103 від 03.04.2012 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 24.04.2012: № 0003341503/7292, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 908944,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 227236,00 грн.; № 0003361503/7296, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4514,00 грн.

За результатами розгляду первинної скарги, Державною податковою службою у Сумській області прийнято рішення від 26.06.2012 № 8746/10/10-105-109/125/СК, відповідно до якого сума грошового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні від 24.04.2012 № 0003341503/7292, збільшена на 4514,00 грн. за основним платежем та на 1128,5 грн. - за штрафними санкціями. У зв'язку з чим, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 №0005411503/33288, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4514,00 грн. за основним платежем та на 1128,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем, як покупцем, та ПП "ВКФ "Ост Юкрейн Метал Груп", як постачальником, укладено договір поставки № 01/06-МП від 01.06.2009, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити лом вторинних чорних металів.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано: специфікації, звітні накладні, акти приймання металів чорних (вторинних), акти передачі-приймання на зберігання, акти про походження брухту чорних і кольорових металів, договір про організацію перевезень вантажів залізничним транспортом, договір про комплексне транспортно-експедиційне обслуговування, квитанції про приймання вантажу, видані станцією відправлення залізниці, зведений реєстр по вагонам, ліцензії на заготівлю, оборотно-сальдові відомості, податкові накладні, докази оплати.

В подальшому товар, придбаний у ПП "ВКФ "Ост Юкрейн Метал Груп" був оприбуткований позивачем та реалізований металургійним підприємствам: ТОВ "ПФК "Прометей", ВАТ "Азовсталь", ВАТ "Єнакіївський металургійний завод", ТОВ "Укр мет", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, податкових накладних, актів приймання-передачі металобрухту, зведених накладних, актів звірки, оборотно-сальдових відомостей, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

Також, 01.11.2009 між позивачем та ТОВ "Борисфен-Мет" укладено договір № 01/11/09-М, згідно умов якого позивачем придбано металобрухт чорних металів.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: податкові накладні, зведені видаткові накладні, платіжні доручення, акти приймання металів чорних (вторинних), акти передачі-приймання на зберігання, акти про походження брухту чорних і кольорових металів, приймально-здавальні акти, ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, оборотно-сальдові відомості, реєстри отриманих податкових накладних. Перевезення придбаного товару здійснювалось залізницею, на підтвердження чого позивачем надано договори, укладені між позивачем та Південною залізницею про надання послуг по складуванню вантажів перед відправкою по залізниці, договір про організацію перевезень вантажів, договір про комплексне транспортно-експедиційне обслуговування, квитанції про приймання вантажу.

В подальшому товар, придбаний у ТОВ "Борисфен-Мет", оприбуткований позивачем та реалізований металургійним підприємствам: ТОВ "ПФК "Прометей", ВАТ "Азовсталь", ВАТ "Єнакіївський металургійний завод", ТОВ "Укр мет", що підтверджується копіями податкових накладних, актів приймання-передачі металобрухту, зведених накладних, актів звірки, оборотно-сальдових відомостей, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних

03.08.2009 між позивачем та ТОВ "Металл-Стандарт" укладено договір поставки № 03/08-БПЧМ. На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ "Металл-Стандарт", позивачем надано: договір про надання послуг по складуванню вантажів перед відправкою по залізниці, податкові накладні, платіжні доручення, зведені видаткові накладні, акт звірки, акти про походження брухту кольорових і чорних металів, квитанції про приймання вантажу, приймально-здавальні акти, ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, оборотно-сальдові відомості, реєстри отриманих податкових накладних.

В подальшому товар, придбаний у ТОВ "Металл-Стандарт" товар оприбуткований позивачем та реалізований металургійним підприємствам: ТОВ "ПФК "Прометей", ВАТ "Азовсталь", ВАТ "Єнакіївський металургійний завод", ТОВ "Укр мет", що підтверджується копіями податкових накладних, актів приймання-передачі металобрухту, зведених накладних, актів звірки, оборотно-сальдових відомостей, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин до набрання 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Як на підставу для висновків про безтоварність укладених позивачем правочинів, податковий орган в касаційній скарзі посилається на те, що свідоцтва платників податку на додану вартість контрагентів позивача: ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», ТОВ «Метал-Стандарт», ТОВ «Борисфен-Мет» анульовані. Проте, зазначені доводи колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відповідні свідоцтва анульовані після здійснення господарських операцій.

Водночас, фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів.

Зазначене повністю спростовує доводи відповідача, що укладені між позивачем і контрагентами правочини не мали реального характеру, а використовувались виключно для зменшення податкових зобов'язань позивача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 у справі № 818/577/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя  (підпис)А.М. Лосєв

Судді: (підпис)Л.І. Бившева  (підпис)   Т.М. Шипуліна

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.03.2015
ПІБ судді:
Лосєв А.М.
Реєстраційний № рішення
818/577/13-а
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію