Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.03.2015 у справі № 2а-11210/12/2670
Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 року м. Київ К/800/20020/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 р.

у справі № 2а-11210/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Сервіт»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Сервіт» (далі - позивач, ТОВ «ВКЦ «Сервіт») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення від 01.08.2012 р. № 0005742280 та № 0005732280.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 р., адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач своїм процесуальним правом подати письмові заперечення не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 04.07.2012 р. по 09.07.2012 р., на підставі наказу від 03.07.2012 р. № 749/22-80, посадовою особою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі по кримінальній справі №56-2981 від 09.02.2012 р., була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВКЦ «Сервіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 16.07.2012 р. № 803/22-80/21627140 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на суму 112 212 грн., втому числі за січень 2011 року у сумі 112 212 грн.; - підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1194 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 140 265 грн., у тому числі за перший квартал 2011 року у сумі 140 265 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 01.08.2012 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0005742280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 140 266 грн., в тому числі 140 265 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0005732280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 112 213 грн., в тому числі 112 212 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки № 803/22-80/21627140 від 16.07.2012 р., підставами для нарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про те, що правочин укладений між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс» є нікчемним та таким, що не має на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірному правочину до податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств, оскільки, на думку податкового органу контрагент позивача має ознаки фіктивності.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що, приймаючи оскаржувані податкові-повідомлення-рішення, відповідач діяв всупереч приписам Податкового кодексу України, яким передбачені особливості оформлення результатів перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абзацом 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової перевірки підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Положеннями пункту 86.9 статті 86 ПК України передбачено, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, то податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Пунктом 58.4 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВКЦ «Сервіт» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. була призначена на виконання постанови слідчого з СВ ПМ ДПІ у Печерському районі.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки податкового органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВКЦ «Сервіт» від 16.07.2012 року № 803/22-80/21627140, що призначена на виконання постанови від 09.02.2012 року слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі лейтенанта податкової міліції Марголіса Д.О., відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи,вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 р. у справі № 2а-11210/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько

Судді: підпис І.О. Бухтіярова підпис М.І. Костенко

comments powered by HyperComments
close icon
Інформація про документ

Дата ухвалення
24.03.2015
ПІБ судді:
Приходько І.В.
Реєстраційний № рішення
2а-11210/12/2670
Інстанція
Касаційна
Резолютивна частина
Суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні скарги контролюючого органу. Рішення судів попередніх інстанцій залишено у силі.
Подальше оскарження
Рішення не переглядалося у Верховному Суді України.
Замовити персональну презентацію